04 листопада 2024 року
м. Київ
справа № 552/3066/17
провадження № 51-151ск22
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженої ОСОБА_4 на вирок Полтавського районного суду Полтавської області від 19 лютого 2018 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 19 червня 2024 року щодо неї,
установив:
Вироком Полтавського районного суду Полтавської області від 19 лютого 2018 року ОСОБА_4 засуджено до покарання:
- за ч. 2 ст. 307 КК України, у виді позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією 1/2 частини належного особистого майна;
- за ч. 2 ст. 309 КК України, у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень ОСОБА_4 визначено остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією 1/2 частини належного особистого майна.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 ухвалено рахувати з моменту її затримання.
У строк відбування покарання зараховано строк її перебування під вартою, з 27 березня 2017 р. по 20 червня 2017 р. день за два відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК України, та з 21 червня 2017 р. по 13 липня 2017 р. відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК України.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 19 червня 2024 року вирок суду першої інстанції змінено.
Перекваліфікувано дії ОСОБА_4 з ч. 2 ст. 309 КК України на ч. 1 ст. 309 КК України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» № 2617-VIIIвід 22 листопада 2018 року і на підставі Закону України «Про внесення змін до Кримінального, Кримінального процесуального кодексів України та інших законодавчих актів щодо удосконалення видів кримінальних покарань в умовах воєнного стану» № 3342-ІХ від 23 серпня 2023 року, призначено їй покарання за цим законом у виді пробаційного нагляду на строк 1 рік.
Звільнено ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 309 КК України на підставі п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України у зв'язку з закінченням строків давності і кримінальне провадження за ч. 1 ст. 309 КК України закрито відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Виключено з вироку посилання на застосування положень ч. 1 ст. 70 КК України та рішення про призначення ОСОБА_4 покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України та ч. 2 ст. 309 КК України.
Визнано вважати ОСОБА_4 засудженою до покарання, призначеного судом за ч. 2 ст. 307 КК України, у виді позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією 1/2 частини належного особистого майна.
Виключено з мотивувальної частини вироку вказівку суду як посилання на доказ на протокол про результати аудіо- відеоконтролю особи з додатками у вигляді флеш-накопичувачів №144, №147, складений оперуповноваженим ВП №1 Полтавського ВП ГУНП у Полтавській області ОСОБА_5 , у якому відображено хід проведення відносно ОСОБА_4 вказаної негласної слідчої дії.
У решті вирок суду залишено без змін.
У касаційній скарзі засуджена порушує питання про перегляд судових рішень у касаційному порядку
Ухвалою Верховного Суду від 07 жовтня 2024 року касаційна скарга залишена без руху та засудженій вказано на недоліки поданої нею касаційної скарги.
У порядку ч. 4 ст. 429 КПК України ОСОБА_4 усунула зазначені в ухвалі суду недоліки.
Касаційна скарга за формою та змістом відповідає вимогам ст. 427 КПК України.
Керуючись ч. 5 ст. 428 КПК України, Суд
постановив:
Відкрити касаційне провадження у справі за касаційною скаргою засудженої ОСОБА_4 на вирок Полтавського районного суду Полтавської області від 19 лютого 2018 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 19 червня 2024 року щодо неї.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3