06 листопада 2024 року
м. Київ
справа № 202/5715/24
провадження № 61-14454ск24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Грушицького А. І., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 14 червня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 01 жовтня 2024 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії начальника Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), заінтересована особа (стягувач) - публічне акціонерне товариство «Фідо Банк», та зобов'язання вчинити певні дії,
23 жовтня 2024 року Скиба В. В. , який вказує, що діє від імені ОСОБА_1 , засобами поштового зв'язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 14 червня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 01 жовтня 2024 року в зазначеній справі.
05 листопада 2024 року касаційну скаргу повторно розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.
Відповідно до частини третьої статті 392 ЦПК України касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи.
До касаційної скарги, поданої представником, повинна бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника.
У частині четвертій статті 62 ЦПК України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Відповідно до частини першої статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон) видами адвокатської діяльності є, зокрема: представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Згідно із частиною першою статті 26 Закону адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути договір про надання правової допомоги, довіреність, ордер, доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Касаційна скарга ОСОБА_1 , яка підписана адвокатом Скибою В. В., не відповідає вимогам частини третьої статті 392 ЦПК України, оскільки підписана особою, яка не має права її підписувати.
Як убачається із матеріалів касаційного провадження, касаційна скарга ОСОБА_1 підписана адвокатом Скибою В. В. З доданої до касаційної скарги копії договору від 20 липня 2021 року № 16 про надання правової допомоги вбачається, що даний договір укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Скибою В. В. на строк до 20 липня 2024 року.
Разом з тим, в договорі заначено, що якщо жодна зі сторін за 5 днів до закінчення терміну не заявить письмово про закінчення дії договору, він вважаться продовженим на термін три місяці (пункт 6.1 договору).
Крім того, з доданої додаткової угоди від 28 липня 2024 року № 1 до договору № 16 про надання правової допомоги від 20 липня 2021 року вбачається, що сторони договору погодили лише вартість послуг, а не його пролонгацію.
Оскільки строк дії договору про надання правової допомоги закінчився 20 жовтня 2024 року, а касаційну скаргу подано 23 жовтня 2024 року, а тому, докази, що підтверджують повноваження Скиби В. В. стосовно подання та підписання цієї касаційної скарги від імені ОСОБА_1 у матеріалах касаційного провадження відсутні.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 393 ЦПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом також, якщо, зокрема, касаційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
На підставі викладеного, касаційна скарга підлягає поверненню, у зв'язку з тим, що підписана особою, яка не має права її підписувати.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» від 23 жовтня 1996 року, Reports 1996-V, p. 1544, § 45; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» від 19 грудня 1997 року).
Повернення скарги не перешкоджає повторному зверненню, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись пунктом 1 частини четвертої статті 393 ЦПК України, Верховний Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 14 червня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 01 жовтня 2024 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії начальника Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), заінтересована особа (стягувач) - публічне акціонерне товариство «Фідо Банк», та зобов'язання вчинити певні дії повернути заявнику.
Копію ухвали та додані до скарг матеріали направити заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А. І. Грушицький