01 листопада 2024 року
м. Київ
справа № 296/3311/23
провадження № 61-14247 ск24
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 23 травня 2024 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 25 вересня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції України, Управління патрульної поліції в Житомирській області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди,
Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 23 травня 2024 року,залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного судувід 25 вересня 2024 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
25 жовтня 2024 рокудо Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» Мелешко С. А.подав касаційну скаргу на вказані судові рішення, у якій просив їх скасувати та ухвалити нове про задоволення позову у повному обсязі.
Підставою касаційного оскарження заявник зазначає застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постановах Верховного Суду від 22 квітня 2024 року у справі № 279/1834/22, від 15 червня 2021 року у справі № 204/6541/16-к, від 13 грудня 2021 року у справі № 754/2818/20, від 10 жовтня 2019 року у справі № 569/1799/16, тощо (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Крім того, як на підставу касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник посилається на пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України (якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні).
Разом з тим, заявник не обґрунтовує необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, тому суд відхиляє посилання на пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України, як підставу касаційного оскарження.
Касаційна скарга подана у передбачений законом строк та з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, тому колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
У суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Керуючись статтями 389, 394, 395, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відкрити касаційне провадження у цій справі.
Витребувати із Корольовського районного суду м. Житомира цивільну справу № 296/3311/23 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції України, Управління патрульної поліції в Житомирській області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди.
Роз'яснити учасникам справи право подати відзив на касаційну скаргу у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді О. В. Білоконь
О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара