06 листопада 2024 року
м. Київ
справа №520/19802/23
провадження № К/990/4544/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Мацедонської В. Е., Радишевської О. Р.
секретаря судового засідання - Борисевича О. Ю.
за участю
позивача - ОСОБА_1
представників позивача - Зуб С. Ю., Бут-Абдулаєвої Т. В.,
представників відповідача - Голуб С. О., Гладуняк В. В.
розглянув у відкритому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2023 року, ухваленого у складі головуючого судді Шляхової О. М., та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2024 року, прийнятої у складі колегії суддів: головуючого - Катунова В. В., суддів: Бегунца А. О., Ральченка І. М.
І. Суть спору
1. У липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України (далі - Департамент), в якому просив:
1.1. визнати протиправним та скасувати наказ начальника Департаменту від 05 липня 2023 року № 390 о/с в частині звільнення зі служби в поліції полковника поліції ОСОБА_1 , начальника управління стратегічних розслідувань у Харківській області;
1.2. поновити полковника поліції ОСОБА_1 (НОМЕР_1) на посаді начальника 7-го (сьомого) управління (з обслуговування Харківської області) (м. Харків) Департаменту з дати звільнення - 06 липня 2023 року;
1.3. стягнути з Департаменту на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з дати звільнення по дату поновлення на посаді.
2. У мотивуванні позову позивач зазначає, що звільнення є незаконним і таким, що не узгоджується із чинним законодавством, за відсутності пропозиції рівнозначної посади в структурі органу.
Стверджує про відсутність підстав щодо звільнення у зв'язку зі скороченням посади внаслідок зміни структури та штатного розпису, оскільки впродовж двох місяців до звільнення йому мали запропонувати рівнозначну посаду для подальшого проходження служби, яка виникла за результатами проведених змін у структурі та штату.
Уважаючи наказ щодо звільнення позивача з посади протиправним, ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогою про поновлення його на посаді.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
3. ОСОБА_1 у період з 2003 року по 2011 рік проходив службу в органах внутрішніх справ, у період з 2011 року по 2017 рік - у податковій міліції, а, починаючи з 18 травня 2017 року, прийнятий на службу до Національної поліції України.
4. Згідно з наказом Департаменту від 22 липня 2020 року № 212 о/с «По особовому складу» ОСОБА_1 призначено в порядку переведення начальником управління стратегічних розслідувань в Харківській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України.
5. Наказом Національної поліції України від 14 березня 2023 року № 180 «Про затвердження Змін до Структури територіальних органів поліції», відповідно до статті 15 Закону України «Про Національну поліцію», з метою оптимізації структури, яким затверджено зміни до структури територіальних органів поліції.
6. Відповідно до наказу Національної поліції України від 14 березня 2023 року № 182 дск "Про затвердження Переліку змін у штатах Національної поліції" проведено організаційно-штатні зміни в Департаменті стратегічних розслідувань (міжрегіональний територіальний орган) Національної поліції України шляхом скорочення всіх посад управління стратегічних розслідувань в Харківській області.
Зокрема, скорочено посаду, яку займав ОСОБА_1 , - начальника управління стратегічних розслідувань в Харківській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України.
Натомість, утворено 7-е управління (з обслуговування Харківської області) Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України як структурний підрозділ Департаменту, відповідно до пункту 1, 2 розділу I положення про 7-е (сьоме) управління (з обслуговування Харківської області) Департаменту, затвердженого наказом Департаменту від 03 липня 2023 року № 160-п.
7. 15 березня 2023 року ОСОБА_1 письмово попереджено про наступне звільнення у зв'язку з організаційно-штатними змінами, відповідно до наказу Національної поліції України від 14 березня 2023 року № 182 дск "Про затвердження Переліку змін у штатах Національної поліції", яким скорочено займану позивачем посаду.
8. Згідно з листом Департаменту від 28 червня 2023 року № 8366/55/01-2023, відповідно до вимог статті 49-2 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) та статті 68 Закону України "Про Національну поліцію", ОСОБА_1 запропоновано такі вакантні посади для подальшого проходження служби:
головного оперуповноваженого 11-го відділу (протидії злочинам у медичній сфері) 2-го управління (протидії організованим формам злочинності в органах державної влади) Департаменту;
старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах 7-го відділу (протидії організованим злочинним групам у паливно-енергетичному комплексі, сфері природних ресурсів та екології) 2-го управління (протидії організованим формам злочинності в органах державної влади) Департаменту;
старшого оперуповноваженого 9-го відділу (організаційно-аналітичного забезпечення пріоритетних напрямків діяльності) 2-го управління (протидії організованим формам злочинності в органах державної влади) Департаменту.
9. Указаним листом ОСОБА_1 проінформовано про те, що у разі виявлення бажання подальшого проходження служби на одній із вказаних посад, йому необхідно до 03 липня 2023 року прибути до Департаменту та подати відповідний рапорт.
10. У зв'язку з неприбуттям 03 липня 2023 року до Департаменту та неподанням відповідного рапорту про призначення на посаду складено акт від 04 липня 2023 року з приводу відмови від проходження подальшої служби в поліції на запропонованих посадах.
11. Наказом начальника Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 05 липня 2023 року № 390 о/с "По особовому складу" ОСОБА_1 звільнено 05 липня 2023 року із займаної посади начальника управління стратегічних розслідувань в Харківській області за пунктом 4 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) на підставі повідомлення про наступне звільнення від 15 березня 2023 року.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
12. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2023 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2024 року, позовні вимоги задоволено:
12.1. визнано протиправним та скасовано наказ начальника Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 05 липня 2023 року № 390 о/с в частині звільнення зі служби в поліції полковника поліції ОСОБА_1 - начальника управління стратегічних розслідувань у Харківській області;
12.2. поновлено полковника поліції ОСОБА_1 на посаді начальника 7-го (сьомого) управління (з обслуговування Харківської області) (м. Харків) Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України з 06 липня 2023 року;
12.3. стягнуто з Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 142846,00 грн.
13. Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з порушення процедури звільнення позивача, оскільки у штатному розписі як ліквідованого, так і новоутвореного управління, існувала аналогічна посада, а саме начальника управління, яку займав позивач до його звільнення.
Суд першої інстанції зазначив, що згідно з довідкою від 30 серпня 2023 року за підписом заступника начальника Управління 3-го відділу (кадрового забезпечення) 4-го управління Департаменту у період з моменту попередження позивача про можливе подальше звільнення до дати звільнення існувало 4 вакантні посади, у тому числі і посада начальника 7-го управління (з обслуговування Харківської області) Департаменту (з 15.03.2023 по 01.05.2023), яка серед переліку запропонованих позивачу посад відсутня.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність наказу щодо звільнення позивача, поновивши його на посаді начальника 7-го управління (з обслуговування Харківської області) Департаменту.
14. Таку позицію Харківського окружного адміністративного суду підтримав і Другий апеляційний адміністративний суд, який здійснив перегляд цієї справи.
IV. Провадження у суді касаційної інстанції
15. Відповідач подав касаційну скаргу на вказані судові рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та ухвалити нове, яким відмовити в позові.
Так, автор скарги зауважує на тому, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні не врахував висновків щодо застосування положень статті 68 Закону України «Про Національну поліцію», норми статей 40, 42, 49-2, частини першої статті 235 Кодексу законів про працю України, викладених у постановах Верховного Суду від 14 грудня 2023 року у справі № 420/13741/20, від 20 січня 2021 року у справі № 804/958/16.
У доводах касаційної скарги автор, серед іншого, зазначає, що суд поновив ОСОБА_1 на посаді начальника 7-го (сьомого) управління (з обслуговування Харківської області) (м. Харків) Департаменту з 06 липня 2023 року, тобто на посаді на якій він ніколи не працював і з якої, відповідно, не був звільнений, оскільки до звільнення позивач обіймав посаду начальника управління стратегічних розслідувань в Харківській області Департаменту.
Автор касаційної скарги стверджує, що Департаментом виконано приписи частини третьої статті 68 Закону України "Про Національну поліцію", адже запропоновано ОСОБА_1 вакантні посади в центральному апараті Департаменту, натомість згоди на призначення на одну із запропонованих Департаментом посад позивачем надано не було, у зв'язку з чим після закінчення двомісячного строку з дня попередження про можливе подальше звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції на підставі пункту 4 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.
16. Верховний Суд ухвалою від 18 березня 2024 року відкрив касаційне провадження за скаргою Департаменту на вказані судові рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
17. Представник позивача подала відзив на касаційну скаргу, в якому, наполягаючи на безпідставності останньої, просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Серед іншого, автор відзиву зазначає, що приписи статті 68 Закону України «Про Національну поліцію» визначають порядок призначення поліцейських на посади під час здійснення реорганізації, а не порядок звільнення. У цій справі ОСОБА_1 жодних вакантних посад в будь-якому органі (закладі, установі) Національної поліції України до закінчення двомісячного строку з дня персонального попередження про можливе подальше звільнення в порядку такого призначення запропоновано не було та питання про його призначення взагалі відповідачем не розглядалося. Таким чином, на думку представника позивача, посилання відповідача на неправильне застосування статті 68 Закону України «Про Національну поліцію» судами першої та апеляційної інстанцій спростовується самою конструкцією частини другої статті 68 цього Закону, яка відповідачем у спірних правовідносин взагалі не розглядалася.
Також указує на той факт, що суди попередніх інстанцій встановили під час розгляду справи та констатували, що за умови ліквідації такого структурного підрозділу і запровадження нового, без зміни чисельності працівників та складу штатних посад, без зміни функціональних обов'язків та завдань, в тому числі і безпосередньо місця знаходження, фактично відбулась лише зміна назви структурного підрозділу.
V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування
18. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
19. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
20. Визначення публічної служби міститься у пункті 17 частини першої статті 4 КАС України та означає діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
21. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби регулюється Законом України "Про Національну поліцію", приписами частини першої статті 59 якого обумовлено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
22. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 65 Закону України "Про Національну поліцію" переміщення поліцейських здійснюється на рівнозначні посади, зокрема, у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням реорганізації.
Пунктом 3 частини першої цієї ж статті визначено, що переміщення поліцейських здійснюється на посади, нижчі ніж та, на якій перебував поліцейський, зокрема, у зв'язку зі скороченням штатів або реорганізацією в разі неможливості призначення на рівнозначну посаду.
23. У силу статті 68 Закону України "Про Національну поліцію" у разі здійснення реорганізації, внаслідок якої на підставі відповідного наказу скорочуються посади в органі чи окремому підрозділі органу (закладу, установи) поліції, поліцейський, посада якого буде скорочена, має бути персонально письмово попереджений про можливе наступне звільнення зі служби в поліції за два місяці до такого звільнення.
Поліцейський, посада якого скорочена, може бути призначений за його згодою з урахуванням досвіду роботи, освітнього рівня, стану здоров'я, ставлення до виконання службових обов'язків на іншу посаду в будь-якому органі (закладі, установі) поліції до закінчення двомісячного строку з дня його персонального попередження про можливе подальше звільнення зі служби в поліції відповідно до частини першої цієї статті.
Поліцейський, посада якого була скорочена і якого не призначено на іншу посаду в поліції, відповідно до частини другої цієї статті, після закінчення двомісячного строку з дня попередження про можливе подальше звільнення зі служби в поліції має бути звільнений зі служби в поліції на підставі пункту 4 частини першої статті 77 цього Закону.
Перебування поліцейського, посада якого скорочена, на лікарняному, у відрядженні чи у відпустці не є перешкодою для його призначення на іншу посаду або звільнення зі служби в поліції відповідно до положень цієї статті, за умови його персонального у письмовій формі попередження у встановлений законом строк.
Переважне право на залишення на службі в поліції при реорганізації надається поліцейським з більш високими кваліфікацією та досягненнями у службовій діяльності. За рівних умов щодо кваліфікації та досягнень у службовій діяльності перевага в залишенні на службі надається особам, які мають таке право, відповідно до вимог законодавства.
Поліцейський, посада якого була скорочена, до дня його призначення на іншу посаду в поліції або звільнення зі служби в поліції зобов'язаний виконувати обов'язки за останньою посадою, яку він займав, якщо керівник органу (закладу, установи) поліції не покладе на нього інші обов'язки.
Якщо поліцейський, посада якого була скорочена, звернувся до керівника відповідного органу (закладу, установи) з клопотанням про надання йому відпустки, така відпустка може бути надана на підставах та в порядку, визначених цим Законом. Тривалість наданої відпустки у такому разі не може перевищувати загальну кількість днів, що залишилися до передостаннього дня двомісячного строку з дня персонального попередження поліцейського про можливе наступне звільнення зі служби в поліції.
Поліцейському, посада якого скорочена, грошове забезпечення виплачується включно до дня призначення на іншу посаду або до дня звільнення зі служби в поліції в розмірі, визначеному за останньою штатною посадою, яку він займав на момент її скорочення. Розмір щомісячної премії встановлюється рішенням керівника органу (закладу, установи) поліції.
24. Пунктом 4 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" обумовлено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, зокрема, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.
25. За змістом статті пункту 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
26. Частиною другою статті 40 КЗпП України обумовлено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
27. Згідно з частиною першою статті 42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.
28. За змістом статті 49-2 КЗпП України при вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.
Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, крім випадків, передбачених цим Кодексом. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі, якщо вивільнення є масовим, відповідно до статті 48 Закону України "Про зайнятість населення", власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників.
29. Приписами частин першою-другою статті 235 КЗпП України врегульовано, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
VI. Позиція Верховного Суду
30. Як установлено судами, на підставі наказу Департаменту від 22 липня 2020 року № 212 о/с «По особовому складу» ОСОБА_1 призначено в порядку переведення начальником управління стратегічних розслідувань в Харківській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України.
31. У подальшому, 15 березня 2023 року позивача письмово попереджено про наступне звільнення у зв'язку з організаційно-штатними змінами відповідно до наказу Національної поліції України від 14 березня 2023 року № 182 дск "Про затвердження Переліку змін у штатах Національної поліції", яким скорочено посаду, яку він обіймає, про що свідчить особистий підпис останнього на бланку ознайомлення з попередженням.
32. Предметом спору у справі, що розглядається, є звільнення позивача із займаної посади за пунктом 4 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.
33. Аналіз статей 65 та 68 Закону України "Про Національну поліцію" свідчить, що звільнення у зв'язку зі скороченням штатів допускається лише за відсутності можливості подальшого використання на службі.
34. Отже, при вирішенні питання щодо звільнення за скороченням штату, керівник органу прямо зобов'язаний розглянути можливість подальшого використання на службі особи, що звільняється.
35. За загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірних правовідносин.
36. Так, нормами спеціального законодавства, а саме частинами першою-третьою статті 68 Закону України "Про Національну поліцію" передбачено, що у разі здійснення реорганізації, внаслідок якої на підставі відповідного наказу скорочуються посади в органі чи окремому підрозділі органу (закладу, установи) поліції, поліцейський, посада якого буде скорочена, має бути персонально письмово попереджений про можливе наступне звільнення зі служби в поліції за два місяці до такого звільнення.
Поліцейський, посада якого скорочена, може бути призначений за його згодою з урахуванням досвіду роботи, освітнього рівня, стану здоров'я, ставлення до виконання службових обов'язків на іншу посаду в будь-якому органі (закладі, установі) поліції до закінчення двомісячного строку з дня його персонального попередження про можливе подальше звільнення зі служби в поліції, відповідно до частини першої цієї статті.
Поліцейський, посада якого була скорочена і якого не призначено на іншу посаду в поліції, відповідно до частини другої цієї статті, після закінчення двомісячного строку з дня попередження про можливе подальше звільнення зі служби в поліції має бути звільнений зі служби в поліції на підставі пункту 4 частини першої статті 77 цього Закону.
37. Водночас нормами загального трудового законодавства, а саме статтею 49-2 КЗпП України врегульовано, що одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці, власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, установі, організації.
38. Таким чином, наведеними нормами загального трудового законодавства врегульовано процедуру призначення працівника, посада якого скорочується, на іншу посаду, а також порядок пропонування такої посади.
39. З огляду на відсутність у Законі України "Про Національну поліцію" спеціальних положень, які регулюють порядок пропонування поліцейському іншої вакантної посади, тому в цій частині підлягають застосуванню загальні положення КЗпП України.
40. Щодо дотримання відповідачем гарантованого законами України права особи залишення на службі в поліції під час здійснення реорганізації варто зазначити, що ОСОБА_1 запропоновано такі вакантні посади для подальшого проходження служби:
головного оперуповноваженого 11-го відділу (протидії злочинам у медичній сфері) 2-го управління (протидії організованим формам злочинності в органах державної влади) Департаменту;
старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах 7-го відділу (протидії організованим злочинним групам у паливно-енергетичному комплексі, сфері природних ресурсів та екології) 2-го управління (протидії організованим формам злочинності в органах державної влади) Департаменту;
старшого оперуповноваженого 9-го відділу (організаційно-аналітичного забезпечення пріоритетних напрямків діяльності) 2-го управління (протидії організованим формам злочинності в органах державної влади) Департаменту.
41. Також у листі Департаменту від 28 червня 2023 року № 8366/55/01-2023, відповідно до вимог статті 49-2 КЗпП України та статті 68 Закону України "Про Національну поліцію", в якому запропоновано ОСОБА_1 такі вакантні посади для подальшого проходження служби, також вказано, що у разі виявлення бажання подальшого проходження служби на одній із вказаних вище посад, позивачу необхідно до 03 липня 2023 року прибути до Департаменту та подати відповідний рапорт.
42. У зв'язку з неприбуттям 03 липня 2023 року до Департаменту та неподанням відповідного рапорту про призначення на посаду відповідачем складено акт від 04 липня 2023 року з приводу відмови від проходження подальшої служби в поліції на запропонованих посадах.
43. Тобто, у зв'язку із відмовою позивача від призначення на будь-яку із запропонованих посад, начальником Департаменту видано оскаржуваний наказ від 05 липня 2023 року № 390 о/с, яким звільнено зі служби в поліції на підставі пункту 4 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію".
44. В аспекті наведених обставин, враховуючи також приписи спеціального законодавства, в частині, в якій унормовано питання персонального письмового попередження поліцейського, посада якого буде скорочена внаслідок реорганізації, за два місяці до такого звільнення, варто зазначити, що такий поліцейський може бути призначений до закінчення двомісячного строку з дня його персонального попередження про можливе подальше звільнення зі служби в поліції, за його згодою.
45. У справі, що розглядається, позивач не подавав до Департаменту будь-якого рапорту про переведення, що свідчить про відсутність згоди на переведення на одну із запропонованих посад. У строк до 03 липня 2023 року позивач до Департаменту не прибув, внаслідок чого складено акт про відмову ОСОБА_1 від проходження служби в поліції.
46. Як установлено судами попередніх інстанцій, наказом Національної поліції України від 14 березня 2023 року № 182 дск "Про затвердження Переліку змін у штатах Національної поліції" проведено організаційно-штатні зміни в Департаменті стратегічних розслідувань (міжрегіональний територіальний орган) Національної поліції України шляхом скорочення всіх посад управління стратегічних розслідувань в Харківській області.
47. Водночас утворено 7-е управління (з обслуговування Харківської області) Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, як структурний підрозділ Департаменту, відповідно до пункту 1, 2 розділу I положення про 7-е (сьоме) управління (з обслуговування Харківської області) Департаменту, затвердженого наказом Департаменту від 03 липня 2023 року № 160-п.
48. Указане Положення про 7-е управління (з обслуговування Харківської області) Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України міститься в матеріалах справи, згідно з пунктом 3 якого до складу новоствореного управління входять 10 відділів, режимно-секретний відділ, а також сектор документального забезпечення.
49. Проте у Положенні про Управління стратегічних розслідувань в Харківській області Департаменту, тобто управління, яке очолював позивач, взагалі відсутній склад відділів.
50. Наведене свідчить про помилковість висновку судів попередніх інстанцій щодо рівнозначності посади начальника новоствореного управління, замість посади начальника управління, з якої позивача звільнено.
51. Крім того, поновлюючи позивача на посаді начальника новоствореного управління, суди першої та апеляційної інстанцій не звернули увагу на приписи статті 235 КЗпП України, за змістом якої у разі незаконного звільнення працівника з роботи його порушене право підлягає захисту шляхом поновлення на попередній роботі, тобто на посаді, з якої його було незаконно звільнено, крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації.
Поновлення працівника на посаді, яку він не обіймав до звільнення, суперечить єдиному можливому способу захисту її порушеного права, який закріплений у частині першій статті 235 КЗпП України та спрямований на повернення сторін трудового спору (працівника і роботодавця) у положення, яке існувало на день звільнення.
52. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № П/9901/101/18, постановах Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 824/424/16-а, від 13 березня 2019 року у справі № 826/751/16, від 07 липня 2020 року у справі № 811/952/15, від 06 грудня 2021 року у справі № 280/6512/20, від 27 жовтня 2021 року, у справі № 340/3563/20 від 03 квітня 2024 року у справі № 120/2525/20-а.
53. Задовольняючи позов, суди першої та апеляційної інстанцій, серед іншого, вказали на висновок Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 640/20160/18 щодо застосування пункту 6 частини першої статті 2 Закону України "Про державну службу", пунктів 2 та 3 частини першої статті 65, частини другої статті 68, статті 94 Закону України "Про Національну поліцію" у контексті визначення критеріїв рівнозначності посади.
54. В указаному аспекті доречно звернути увагу на те, що у вказаній справі правовідносини стосувалися переміщення поліцейського по посаді в органах поліції і оцінка правомірності відповідного наказу надавалася Верховним Судом крізь призму статті 65 Закону України "Про Національну поліцію", яка врегульовує це питання, і положень Закону України "Про державну службу" у частині визначення критеріїв рівнозначності посад, на які переміщували поліцейського.
55. Водночас у розглядуваній справі, спірні правовідносини виникли у зв'язку зі звільненням позивача внаслідок скорочення посади, яку він обіймав, та його незгоди на призначення на будь-яку із запропонованих посад, і ці правовідносини врегульовані статтею 68 Закону України "Про Національну поліцію".
56. У доводах касаційної скарги автор скарги зауважує на тому, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні не врахував висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 14 грудня 2023 року у справі № 420/13741/20, від 20 січня 2021 року у справі № 804/958/16.
57. Варто зазначити, що правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі № 804/958/16, не є релевантним, адже фактичні обставини зі справою, що розглядається, не є подібними, оскільки для подальшого проходження служби в органах внутрішніх справ позивачем подано рапорт на переведення до управління на нижче займану посаду - старшого оперуповноваженого сектору карного розшуку Красногвардійського РВ ДМУ, який був погоджений з керівництвом Красногвардійського РВ.
58. Так, з конструкції частини другої статті 68 Закону України "Про Національну поліцію" висновується, що поліцейський, посада якого скорочена, може бути призначений за його згодою на іншу посаду в будь-якому органі (закладі, установі) поліції до закінчення двомісячного строку з дня його персонального попередження, однак з урахуванням досвіду роботи, освітнього рівня, стану здоров'я, ставлення до виконання службових обов'язків.
59. Враховуючи відсутність подання позивачем рапорту про переведення, тобто відмову позивача від подальшого проходження служби на одній із запропонованих посад і закінчення двомісячного строку з дня попередження про можливе подальше звільнення, відповідач з огляду на положення частини третьої статті 68 Закону України "Про Національну поліцію" видав спірний наказ від 05 липня 2023 року № 390 о/с, що свідчить про правомірність звільнення позивача за пунктом 4 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію".
60. Аналогічний підхід застосовано Верховним Судом у постанові від 14 грудня 2023 року у справі № 420/13741/20, на яку посилається автор касаційної скарги, правовий висновок якої є релевантним зі справою, що розглядається.
61. За такого правового врегулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
62. З огляду на приписи статті 242 КАС України, обґрунтованим визнається судове рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи чи для вирішення певного процесуального питання, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються належними і допустимими доказами.
63. Це означає, що судове рішення має містити пояснення (мотиви), чому суд вважає ту чи іншу обставину доведеною або не доведеною, чому суд врахував одні докази, але не взяв до уваги інших доказів, чому обрав ту чи іншу норму права (закону), а також чому застосував чи не застосував встановлений нею той чи інший правовий наслідок. Кожен доречний і важливий аргумент особи, яка бере участь у справі, повинен бути проаналізований і одержати відповідь суду.
64. З урахуванням того, що фактичні обставини справи судами першої та апеляційної інстанцій встановлено повно, але неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, відповідно до повноважень, наданих статтею 349 КАС України, Верховний Суд вважає необхідним їх судові рішення скасувати та відмовити в позові.
Керуючись статтями 3, 341, 344, 349, 351, 355, 356, 359 КАС України, суд
1. Касаційну скаргу Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України задовольнити.
2. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2024 року у справі № 520/19802/23 скасувати.
3. Ухвалити нове рішення у справі № 520/19802/23.
4. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складено 07 листопада 2024 року.
Головуючий М. І. Смокович
Судді В. Е. Мацедонська
О. Р. Радишевська