07 листопада 2024 року
м. Київ
справа №990/267/23
адміністративне провадження № П/990/267/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючої судді: Блажівської Н.Є.
суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л., Шишова О.О., Яковенка М.М.,
за участі:
секретаря судового засідання Жураковської Б. М.,
представника позивача - не з'явився
представника відповідача - Басая В.О.,
представника Ради національної безпеки та оборони України - не з'явився
представника Служби безпеки України - Осипова Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження питання про залишення без розгляду адміністративного позову ОСОБА_1 до Президента України, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Рада національної безпеки і оборони України та Служба безпеки України про визнання протиправним та скасування Указу Президента України в частині, -
До Верховного Суду як до суду першої інстанції надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі також - Позивач, ОСОБА_1 ) до Президента України (надалі також - Відповідач, Президент України) про визнання протиправним та скасування Указу Президента України від 12 травня 2023 року №277/2023 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 12 травня 2023 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" в частині введення в дію пункту 123 додатку 1 до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 12 травня 2023 року "Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до ОСОБА_1 .
23 жовтня 2023 року Верховний Суд відкрив провадження в адміністративній справі №990/267/23 та призначив її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін на 8 листопада 2023 року.
Надалі розгляд справи призначався неодноразово, зокрема на 7 грудня 2023 року, 8 лютого 2024 року, 16 травня 2024 року, 12 червня 2024 року, 18 липня 2024 року, 24 липня 2024 року.
Чергові судові засідання були призначені на 24 жовтня 2024 року об 11 год. 30 хв. та на 7 листопада 2024 року об 11:45.
У ці судові засідання ані Позивач, ані його представник не прибули, про причини неявки не повідомили.
Представник Відповідача у судовому засіданні просив залишити позов без розгляду з підстав повторного неприбуття у судове засідання Позивача (його представника).
Представник третьої особи у судовому засіданні також вважав, що існують законодавчо визначенні підстави для залишення позовної заяви без розгляду.
Суд, заслухавши думку представників Відповідача та третьої особи (Служби безпеки України), дослідивши матеріали справи, звертає увагу на таке.
Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція)право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain").
Отже, у дотриманні стандартів доступу до суду, передбачених пунктом 1 статті 6 Конвенції, важливе значення має добросовісна поведінка позивача та його представника.
Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України).
Відповідно до частини першої статті 205 КАС України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно із частиною п'ятою вказаної статті у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.
До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
Наведена норма кореспондується з визначеним у пункті 4 частини першої статті 240 КАС України правилом, за яким позов залишається судом без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи в судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Аналіз зазначених норм вказує, що підставами для залишення позовної заяви без розгляду є: саме повторне неприбуття позивача (якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у судове засідання без поважних причин або неповідомлення про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, а також якщо відповідач не наполягає на розгляді справи по суті.
Загальнообов'язкові процесуальні правила статті 205 КАС України є певною формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенство права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права.
Правила цієї статті встановлюють умови та підстави, спрямовані на те, щоб учасники судового процесу й зокрема суд, не могли свавільно обмежити право особи на судовий розгляд справи по суті заявлених вимог через ухвалення будь-якого виду судового рішення, що припинить провадження у справі. Водночас правила цієї статті встановлюють наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження.
Частина п'ята статті 205 КАС України сконструйована таким чином, що дає суду можливість не розглядати позовну заяву особи і залишити її без розгляду, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов'язані з неявкою на засідання суду.
Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2023 у справі № 9901/221/21 (провадження№ 11-156заі23).
Про судове засідання, яке було призначене на 24 жовтня 2024 року об 11 год. 30 хв., представник Позивача Губська А.В. була повідомлена, про що свідчить її підпис на розписці (том 2, а.с. 34).
Водночас 11 вересня 2024 року представник Позивача Губська А.В. як це передбачено частиною третьою статті 60 КАС України повідомила суд шляхом подання письмової заяви про припинення представництва. Так, як зазначено у заяві, договір від 11 серпня 2023 року про надання правничої допомоги зі ОСОБА_1 був укладений до 1 вересня 2024 року.
У зв'язку із припиненням повноважень означеного вище представника, а також неповідомленням Позивачем Суду відомостей про іншого належного представника, колегією суддів було детально вивчено матеріали справи та встановлено, що ОСОБА_1 є громадянином російської федерації, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , російська федерація.
До повномасштабної військової агресії російської федерації проти України порядок передачі судових та позасудових документів для вручення на території російської федерації регулювався Угодою про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, до якої Україна приєдналася 19 грудня 1992 року .
Однак, у зв'язку з Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року "Про введення воєнного стану в Україні", за зверненням Мін'юсту, Міністерство закордонних справ України повідомило депозитаріїв конвенцій Ради Європи, Гаазької конференції з міжнародного приватного права та ООН, а також сторони двосторонніх міжнародних договорів України про повномасштабну триваючу збройну агресією росії проти України та неможливість у зв'язку з цим гарантувати у повному обсязі виконання українською стороною зобов'язань за відповідними міжнародними договорами та конвенціями на весь період воєнного стану.
Згідно з листом Міністерства юстиції України "Щодо забезпечення виконання міжнародних договорів України у період воєнного стану" № 25814/12.1.1/32-22 від 21 березня 2022 року, з урахуванням норм звичаєвого права щодо припинення застосування міжнародних договорів державами у період військового конфлікту між ними, рекомендується не здійснювати будь-якого листування.
АТ "Укрпошта" з 24 лютого 2022 року припинила обмін міжнародними поштовими відправленнями та поштовими переказами з російською федерацією.
У зв'язку із тим, що Позивач зареєстрований в м. москва, суд 23 вересня 2024 року на офіційному веб-порталі судової влади України розмістив оголошення та офіційно повідомив ОСОБА_1 про розгляд 24 жовтня 2024 року об 11:30 справи за його позовом. Також суд розмістив оголошення на веб-сайті Верховного Суду (https://supreme.court.gov.ua), відомості якого є офіційними, а доступ безоплатний та цілодобовий згідно з Законом України "Про доступ до судових рішень".
У судове засідання ОСОБА_1 24 жовтня 2024 року не прибув, явку уповноваженого представника не забезпечив, жодних клопотань щодо поважності підстав неявки у судове засідання на адресу суду не надходило.
З огляду на це відсутні підстави вважати, що неявка в судове засідання 24 жовтня 2024 року Позивача та його представника справи відбулася за поважних причин.
Повістку про виклик ОСОБА_1 у судове засідання, призначене на 7 листопада 2024 року об 11:45, суд 24 жовтня 2024 року також розмістив на офіційному веб-порталі судової влади України.
Крім того, повістка ОСОБА_1 надсилалась додатково на адресу електронної пошти, вказану в позовній заяві.
Таким чином, Суд вжив усіх залежних від нього заходів щодо належного повідомлення Позивача про час, місце та дату судового засідання у справі №990/267/23.
Приписи частини першої статті 131 КАС України встановлюють обов'язок повідомити про зміну адреси та причини неприбуття в судове засідання. Положення частини першої цієї статті застосовуються також у разі зміни адреси електронної пошти, номера факсу, телефаксу, телефону, які учасник судового процесу повідомив суду.
Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов'язані завчасно повідомити про це суд (частина друга статті 131 КАС України).
До суду не надходило від Позивача повідомлення про зміну адреси місця перебування (знаходження), як і після 1 вересня 2024 року (тобто після припинення дії договору з попереднім представником) не надходило жодних відомостей про те, що він користується правовою допомогою та уповноважив на представництво своїх інтересів іншого адвоката, якому б можливо було повідомити інформацію про розгляд цієї справи та викликати в судове засідання, як і не було подано заяв про розгляд справи без його участі.
Таким чином, Позивач двічі поспіль не з'явився у судові засідання (24 жовтня та 7 листопада 2024 року) без поважних причин, явку повноважних представників не забезпечив, заяв про розгляд справи за його відсутності на адресу суду не надходило, об'єктивних поважних причин, що унеможливлюють його участь у судових засіданнях, суду не надано.
Згідно з частиною другою статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
В розумінні КАС України позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду. Отже, будучи ініціатором судового розгляду справи, позивач насамперед має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права, тобто здійснювати їх з метою, з якою такі права були надані. При цьому визначальними процесуальними обов'язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи.
Адвокат як представник (стаття 60 КАС України) бере участь у судовому процесі від імені особи (сторони чи третьої особи), інтереси якої він представляє, відповідно наділений правами та обов'язками останньої (за умови, що в ордері немає застережень про обмеження повноважень адвоката). Участь адвоката як представника у судовому процесі головним чином полягає у реалізації процесуальних прав та обов'язків особи, яку він представляє, від імені цієї особи і для цієї особи. Це означає також, що процесуальні дії / рішення / позиція представника у судовому процесі створюють юридичні наслідки [саме] для особи, від імені якої він діє, і остання має теж це розуміти.
Водночас участь сторони у судовому процесі через свого представника (адвоката) - що є правом сторони - дозволяє суду здійснювати офіційну процесуальну комунікацію із цим представником, відтак застосовувати до учасника справи, від імені якого цей представник діє, передбачені процесуальним законом наслідки, якщо виникнуть відповідні підстави.
Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Суд вважає, що повторна неявка позивача та/або його представників у судові засідання перешкоджає розгляду справи, оскільки позбавляє суд можливості встановити всі обставини справи, необхідні для вирішення спору.
Ураховуючи наведене, оскільки мало місце повторне неприбуття Позивача (його представника), належним чином повідомленого про дату, час та місце судових засідань, без поважних причин, а також те, що від Позивача (його представника) не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, і беручи до уваги, що представник відповідача не наполягав на розгляді справи по суті, а просив суд залишити позов без розгляду, суд дійшов висновку, що позов слід залишити без розгляду відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 240 КАС України.
Керуючись статтями 205, 240, 255, 262, 266, 294, Суд -
Залишити без розгляду адміністративний позов ОСОБА_1 до Президента України, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Рада національної безпеки і оборони України та Служба безпеки України про визнання протиправним та скасування Указу Президента України в частині.
Ухвала може бути оскаржена до Великої Палати Верховного Суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її прийняття та набирає законної сили після її перегляду в апеляційному порядку або після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Повний текст ухвали виготовлено 7 листопада 2024 року.
Головуюча суддя Н.Є. Блажівська
Судді: О.В. Білоус
І.Л. Желтобрюх
О.О. Шишов
М.М. Яковенко