07 листопада 2024 року
м. Київ
справа №300/8912/23
адміністративне провадження № К/990/41172/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стрелець Т.Г.,
суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2024 року у справі у справі № 300/8912/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання до вчинення дій
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, в якому просив суд:
- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 28 листопада 2023 року за № 092850013349;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати до страхового стажу періоди роботи з 01.01.1992 по 30.09.1993, з 01.10.1993 по 20.06.1994, з 07.03.1995 по 26.05.1996, з 30.05.1996 по 01.09.1996, з 01.09.1996 по 10.07.2001, з 14.07.2001 по 15.04.2002, з 02.01.2003 по 29.06.2009, з 06.07.2009 по 11.05.2010, з 12.05.2010 по 11.04.2011, з 16.05.2011 по 05.04.2012, з 01.06.2012 по 20.04.2013, з 16.06.2013 по 12.11.2015, з 15.11.2015 по 12.10.2016, з 02.11.2016 по 28.06.2017 ,3 01.07.2017 по 29.09.2017, з 30.09.2017 по 14.09.2018, з 14.11.2018 по 05.11.2019, з 16.11.2019 по 11.11.2020, з 03.12.2020 по 23.11.2021.
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати до пільгового стажу за Списком № 2 період військової служби з 23.11.1986 по 14.12.1988 та періоди роботи: з 05.09.1986 по 10.11.1986, з 17.02.1989 по 25.07.1989, з 18.09.1989 по 30.09.1993, з 01.10.1993 по 20.06.1994, з 07.03.1995 по 26.05.1996, з 30.05.1996 по 01.09.1996, з 01.09.1996 по 10.07.2001, з 14.07.2001 по 15.04.2002, з 02.01.2003 по 29.06.2009, з 06.07.2009 по 11.05.2010, з 12.05.2010 по 11.04.2011, з 16.05.2011 по 05.04.2012, з 01.06.2012 по 20.04.2013, з 16.06.2013 по 12.11.2015, з 15.11.2015 по 12.10.2016, з 02.11.2016 по 28.06.2017 ,з 01.07.2017 по 29.09.2017, з 30.09.2017 по 14.09.2018, з 14.11.2018 по 05.11.2019, з 16.11.2019 по 11.11.2020, з 03.12.2020 по 23.11.2021.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити з 23 листопада 2023 року пенсію за віком пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» із врахуванням вищевказаних періодів.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2024 року адміністративний позов задоволено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2024 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області задоволено частково, рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2024 року у справі № 300/8912/23 змінено, доповнено мотивувальну частину мотивами задоволення позову ОСОБА_1 , викладеними у цій постанові. В решті рішення залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що неможливість пенсійного органу здійснити перевірку сплати страхових внесків роботодавцем у Пенсійний орган російської федерації у зв'язку з воєнним станом, не може бути підставою для позбавлення права позивача на зарахування спірних періодів до страхового стажу за наявності інших підтверджуючих доказів, оскільки такі обставини виникли не з вини позивача та він не міг вплинути на них.
Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що у матеріалах справи наявні докази того, що у спірні періоди позивач був працевлаштованим та отримував заробітну плату на підприємствах. Вказане підтверджується довідками про заробітну плату, якими також підтверджується повна сплату всіх необхідних внесків в ПФ російської федерації згідно встановлених тарифів у періоди, які передбачені законодавством російської федерації, та підстави і періоди звільнення від сплати таких, що подавалися позивачем при зверненні до пенсійного органу.
Не погодившись з вказаними судовими рішеннями суду першої та апеляційної інстанції відповідач направив до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2024 року у справі у справі № 300/8912/23, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Перевіривши зміст оскаржуваних судових рішень, доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції виходить з наступного.
Згідно з пунктом 3 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, віднесено до категорії справ незначної складності.
У цій справі суд першої інстанції розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
В обґрунтування права на касаційне оскарження скаржник зазначає, що справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для заявника.
Втім, колегія суддів вважає, що посилання скаржника на те, що справа становить значний суспільний інтерес та має для нього виняткове значення є необґрунтованим, оскільки такі посилання з означеним у скарзі предметом спору не містять обґрунтованих фактичних передумов для віднесення справи до категорії суспільно або винятково значимих.
Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у даному випадку обставин, наведених у підпункті «в» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Верховний Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у малозначних справах залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскаржуваним судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності.
Також Суд зауважує, що вказана скаржником постанова Верховного Суду від 29 березня 2023 року у справі № 360/4129/20 та оскаржувані судові рішення прийняті хоч і у подібних правовідносинах, проте за різних фактичних обставин справи, з урахуванням різної нормативної бази, що у своїй сукупності не дозволяє аналогічно застосувати ті ж самі положення законодавства та, відповідно, правові позиції у справі № 300/8912/23.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2024 року у справі у справі № 300/8912/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання до вчинення дій.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала у спосіб її надсилання до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач Т. Г. Стрелець
Судді С.Г. Стеценко
Л.В. Тацій