Справа № 640/6381/22 Головуючий у І інстанції - Колеснікова І.С.
Суддя-доповідач - Мельничук В.П.
06 листопада 2024 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Мельничука В.П.,
суддів: Василенка Я.М., Костюк Л.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 червня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту Патрульної поліції Національної поліції України, третя особа - Управління патрульної поліції у м. Києві, про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Департаменту Патрульної поліції Національної поліції України, третя особа - Управління патрульної поліції у м. Києві, в якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України № 833 о/с від 17 грудня 2021 року в частині притягнення Поліцейського взводу № 2 роти № 1 батальйону № 1 полку № 2 Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції;
- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції № 273 о/с від 27 січня 2022 року в частині звільнення зі служби в поліції Поліцейського взводу № 2 роти № 1 батальйону № 1 полку № 2 (з обслуговування лівого берега) Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України старшого сержанта поліції Бебка Валерія Віталійовича;
- поновити ОСОБА_1 на посаді Поліцейського взводу № 2 роти № 1 батальйону № 1 полку № 2 в Управлінні патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції;
- стягнути з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу по дату ухвалення судового рішення.
В обґрунтування позовних вимог Позивачем зазначено, що його неправомірно звільнено зі служби в поліції, оскільки в його діях відсутній склад дисциплінарного проступку, а службове розслідування проведено поверхнево, без врахування всіх обставин.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 квітня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, визначено, що справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-ІХ ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва; утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві; визначено територіальну юрисдикцію Київського міського окружного адміністративного суду, яка поширюється на місто Київ.
На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13 грудня 2022 року № 2825-ІХ, дана адміністративна справа надіслана до Київського окружного адміністративного суду за належністю.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2023 року прийнято до провадження дану адміністративну справу та визначено, що справу буде розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 червня 2024 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити.
В апеляційній скарзі Позивач посилається на порушення судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.
Доводи апеляційної скарги аналогічні, заявленим у позовній заяві, та містять посилання на неповне з'ясування обставин справи судом першої інстанції та невідповідність його висновків таким обставинам.
Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в якому він просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги Позивача, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з посиланням на те, що оскаржуване судове рішення відповідає нормам чинного законодавства.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, яким передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Наказом Департаменту патрульної поліції № 833 о/с від 17 грудня 2021 року Позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Наказом Департаменту патрульної поліції № 273 о/с від 27 січня 2022 року, на підставі наказу Департаменту патрульної поліції від 17 грудня 2021 року № 833 о/с старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , Поліцейського взводу № 2 роти № 1 батальйону № 1 полку № 2 звільнено зі служби в поліції.
Позивач, вважаючи, що вищевказані накази є протиправними та такими, що прийняті з порушенням вимог чинного законодавства, звернувся з даним адміністративним позовом до адміністративного суду.
Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що під час прийняття оскаржуваних наказів про притягнення Позивача до дисциплінарної відповідальності, Відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію».
Обов'язки поліцейського визначені статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», відповідно до вимог якої останній зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Статтею 59 Закону України «Про Національну поліцію» служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Згідно зі статтею 19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента країни і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського, зокрема, бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Відповідно до статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень, як, зокрема, звільнення з посади.
Згідно з порядком накладання дисциплінарних стягнень, визначеним у статті 14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
У разі надходження до органу поліції матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення, службове розслідування не призначається, а рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів.
Відповідно до статті 16 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.
Статтею 18 Дисциплінарного статуту визначено, що під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.
Відповідно до статті 19 Дисциплінарного статуту у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.
Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку.
Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є, зокрема, вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Згідно з ч. 10 ст.14 Дисциплінарного статуту порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Наказом Міністра внутрішніх справ України № 893 від 07.11.2018 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 року за № 1355/32807 (далі - Порядок № 893).
Пунктом 1 розділу 2 Порядку № 893 передбачено, що підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за на5гвмості достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Відповідно до п. 1 розділу 5 Порядку № 893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Приписами п.п.2 та 3 розділу 4 Порядку № 893 визначено, що поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи; ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, Законом України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами; подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; брати участь у розгляді справи на відкритому засіданні дисциплінарної комісії; користуватися правничою допомогою, послугами представника.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень.
Відповідно до пункту 1 розділу V Порядку № 893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Згідно з п. 4 розділу V Порядку № 893 службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
На підставі п.1 Розділу VI Порядку № 893 зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу.
Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
У разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.
Відповідно до п. 4 розділу 6 Порядку № 893 в описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування: обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим; посада, звання, прізвище, ім'я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних», відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку; обставини, що обтяжують або пом'якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України; причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.
Із аналізу вказаних норм вбачається, що службове розслідування обов'язково повинно передувати звільненню, якщо особу рядового чи начальницького складу звільняють за порушення нею службової дисципліни.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 20 вересня 2021 року на адресу УПП у місті Києві ДПП за вх. № Б - 12456 надійшло звернення громадянина ОСОБА_2 щодо вчинення можливих неправомірних дій окремими працівниками УПП у місті Києві ДПП 19 вересня 2021 року о 01:10, а саме вимагання неправомірної вигоди за нескладання адміністративних матеріалів за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушенні (далі - КУпАП) стосовно Заявника поліцейськими, які несли службу на службовому автомобілі Mitsubishi Outlander, номерний знак НОМЕР_1 (на синьому фоні).
Також до Відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП у місті Києві ДПП за вх. від 20 вересня 2021 року № 2117вн/41/11/2-2021 надійшов рапорт Старшого інспектора з особливих доручень відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП у місті Києві ДПП капітана поліції Микити Хабенка про те, що 19 вересня 2021 року під час денної зміни працівниками відділу моніторингу та аналітичного забезпечення було отримано інформацію щодо можливих неправомірних дій окремих працівників УПП у місті Києві ДПП.
На підставі вищенаведених заяви ОСОБА_2 та рапорту Старшого інспектора з особливих доручень відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП у місті Києві ДПП капітана поліції Микити Хабенка, Відповідачем прийнято наказ про призначення службового розслідування.
За результатами службового розслідування складено висновок від 18 листопада 2021 року, затверджений начальником Департаменту патрульної поліції полковником поліції Є.О. Жуковим .
Зі змісту висновку службового розслідування вбачається, що 19 вересня 2021 року о 01:15 за адресою: вул. Дніпровська Набережна, 12 в м. Києві екіпажем «Рубін-0252» у складі Заступника командира роти № 1 батальйону №1 полку №2 (з обслуговування лівого берега) управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції капітана поліції ОСОБА_4 та Поліцейського взводу № 2 роти № 1 батальйону № 1 полку № 2 (з обслуговування лівого берега) управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції старшого сержанта поліції ОСОБА_1 на службовому автомобілі Mitsubishi Outlander, номерний знак НОМЕР_1 (на синьому фоні) було зупинено автомобіль Volkswagen Passat, номерний знак НОМЕР_2 під керуванням громадянина ОСОБА_2 .
Під час спілкування з водієм поліцейські повідомили, що у останнього виявлені ознаки алкогольного сп'яніння та запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального приладу Drаger, на що водій погодився. Після чого працівники поліції повідомили йому, що результат перевірки виявився позитивним 0.24%. В подальшому поліцейський ОСОБА_1 запропонував водію за грошову винагороду у розмірі 5 000 (п'ять тисяч) грн не складати адміністративні матеріали та не вилучати посвідчення водія. Так як ОСОБА_5 не мав при собі зазначеної суми коштів, поліцейський ОСОБА_1 запропонував зустрітися з ним через деякий час та повернути посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, коли водій знайде вказану суму грошей. Для зв'язку ОСОБА_1 залишив свій особистий номер телефону.
Через деякий час, ОСОБА_2 зателефонував поліцейському ОСОБА_1 та домовився з ним про зустріч на вул. Срібнокільська, 3-Е у м. Києві. Прибувши на місце зустрічі, ОСОБА_2 сів до службового автомобіля Mitsubishi Outlander, номерний знак НОМЕР_1 (на синьому фоні) та передав поліцейському грошові кошти у розмірі 5 000 (п'ять тисяч) грн.
Фіксація зупинки автомобіля та спілкування з водієм, а також проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння на нагрудний відеореєстратор не велася. Жодні адміністративні матеріали не складалися.
Крім того, при перевірці приладу Drager-0310, який був отриманий на зміну поліцейським ОСОБА_1 виявлено негативний 0.00 % результат проведення огляду на стан сп'яніння, який збігається з часом зупинки автомобіля Volkswagen Passat, номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2
Факт зупинки автомобіля Volkswagen Passat, номерний знак НОМЕР_2 екіпажем «Рубін-0252» підтверджується трекінгом планшетного пристрою № 0003133F115C1EF, а також відеозаписами інформаційно-телекомунікаційної системи «Комплексна система відеоспостереження міста Києва».
Також, опитаний у ході службового розслідування Інспектор взводу № 2 роти № 1 батальйону № 3 полку № 2 (з обслуговування лівого берега) УПП у місті Києві ДПП лейтенант поліції ОСОБА_6 повідомив, що 19 вересня 2021 року перебуваючи на денному чергуванні Дарницького району в м. Києві в складі екіпажу « 0252» отримали виклик про те, що за адресою вул. Дніпровська Набережна, 14 патрульні поліцейські взяли хабар. Зв'язавшись із заявником в телефонному режимі, останній повідомив, що 19 вересня 2021 року близько 00 год. 30 хв. рухаючись на авто Volkswagen Passat, номерний знак НОМЕР_3 був зупинений працівниками поліції біля ТЦ «Рівермол» за адресою: м. Київ, вул. Дніпровська набережна, 14. Зі слів Заявника на місці проводився огляд на стан сп'яніння за допомогою приладу драгер, результат не показали, повідомили 0.24 проміле, та задля неоформлення матеріалів справи та повернення водію документів вимагали 5000, 00 грн. За годину Заявник зв'язався з поліцейськими та зустрівся з ними для передачі коштів.
Опитані у ході службового розслідування Заступник командира роти № 1 батальйону № 1 полку № 2 (з обслуговування лівого берега) УПП у місті Києві ДПП капітан поліції ОСОБА_4 , та Поліцейський взводу № 2 роти № 1 батальйону № 1 полку № 2 (з обслуговування лівого берега) УПП у місті Києві ДПП старший сержант поліції ОСОБА_1 , пояснили, що 19 вересня 2021 року під час патрулювання було зупинено транспортний засіб темного кольору за адресою: вул. Дніпровська Набережна у м. Києві. Після зупинки автомобіля був увімкнений портативний відеореєстратор. Водій поводив себе незрозуміло, на запитання, чи не вживав алкоголь, останній повідомив, що вживав та згоден пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки. Стосовно водія було проведено огляд на стан алкогольного сп'яніння без залучення свідків відповідно до статті 266 КУпАП, оскільки поліцейські думали, що портативний відеореєстратор працює. Результат огляду був 0.00 %, після чого останні продовжили патрулювання.
Поліцейські повідомили, що портативний відеореєстратор був увімкнений, на ньому горіла червона лампа, що означає, що реєстратор все фіксує та додали, що такі портативні відеореєстратори знаходяться в незадовільному стані, батареї яких часто дуже швидко розряджаються.
На питання, чи зустрічалися вони з водієм після зупинки та чи їздили вони кудись з ним - останні повідомили, що такого не здійснювали.
З даного приводу опитаний у ході службового розслідування Старший інспектор з особливих доручень відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП у місті Києві ДПП капітан поліції Хабенко Микита Олегович підтвердив інформацію, викладену ним у рапорті та додав, що в подальшому нагрудний відеореєстратор № АА-00787 неодноразово використовувався екіпажем «Рубін-0252», що підтверджується Log-файлом, який містить системну інформацію щодо дій користувачів в хронологічному порядку.
Пояснення поліцейських щодо неправильної роботи портативного відеореєстратора чи його неналежної роботи дисциплінарна комісія не прийняла до уваги, оскільки відповідно Log-файлу вказаного реєстратора, камера працювала та здійснювала відеозаписи як до зупинки Заявника так і після.
Так, відповідно до довідки Начальника відділу зв'язку та телекомунікацій УПП у місті Києві ДПП капітана поліції Сергія Петрошука будь-яких рапортів, листів тощо, а також в усному порядку від працівників УПП у місті Києві ДПП щодо некоректної роботи систем геолокацій службових планшетних пристроїв (GPS-трекінгу) за період з 18 вересня 2021 року по 20 вересня 2021 року не надходило.
Крім того, всупереч вимогам пункту 4 розділу X Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС від 07.11.2015 № 1395, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 10.11.2015 № 1408/2783, після проведення огляду не склали акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу «Drager» та не вручили його особі, щодо якої проводився такий огляд, що призвело до можливих подальших неправомірних дій працівників поліції.
Вказана бездіяльність підтверджуються довідкою відділу адміністративної практики УПП у місті Києві ДПП, відповідно до якої будь-які матеріали справи стосовно громадянина ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме протокол про адміністративне правопорушення, чек «Драгера», акт огляду на проходження стану алкогольного сп'яніння в період з 19.09.2021 по 15.11.2021 до відділу адміністративної практики не надходили.
Враховуючи вищезазначені норми дисциплінарна комісія вважала, що встановлені високі стандарти поведінки поліцейського полягають у тому, що поліцейській як під час несення служби, так і поза її межами, в повсякденному житті має демонструвати таку поведінку, щоб сторонні бачили в ньому еталон порядності і справедливості - високоморальну, чесну, стриману, врівноважену людину. При цьому поліцейський має не лише подавати особистий приклад, але й пропагувати етичну поведінку серед оточення та вимагати такої поведінки від інших.
У Висновку службового розслідування зазначено, що Позивач своїми діями не тільки підриває авторитет Національної поліції в очах суспільства, але й знижує єдиний показник в роботі Національної поліції України - довіри населення.
Враховуючи викладене, дисциплінарна комісія дійшла висновку, що застосування до Позивача найбільш суворого виду дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби в поліції, у даному випадку є виправданою та необхідною мірою відповідальності, відповідає меті застосування дисциплінарного стягнення - виховання поліцейського для безумовного дотримання службової дисципліни.
Наказом Міністерства внутрішніх справ від 09 листопада 2016 року № 1179 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських (далі - Правила), які є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей.
Відповідно до частини першої Розділу ІІ Правил передбачено, під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку.
Як зазначено у Висновку службового розслідування, Позивач всупереч вимогам частини 2 статті 266 КУпАП та пункту 5 розділу II інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС від 18 грудня 2018 року № 1026, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 11 січня 2019 року № 28/32999, умисно не увімкнув портативний відеореєстратор з протиправною метою, при цьому нехтуючи загальними правилами та нормами етичної поведінки поліцейських, присягою працівника поліції свідомо ввів в оману дисциплінарну комісію шляхом повідомлення завідомо неправдивої інформації про непрацюючий портативний відеореєстратор.
Проте, колегія суддів звертає увагу, що згідно з пунктами 4-6 розділу II інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, затвердженою наказом МВС від 18.12.2018 № 1026, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 11.01.2019 № 28/32999, під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях так, щоб не створювати перешкод діям поліцейського. У випадках, пов'язаних з необхідністю якісної фіксації подій, поліцейські можуть тримати портативний відеореєстратор у руках. Дозволяється закріплення портативного відеореєстратора на екіпіруванні (шоломі) або зброї, якщо їх конструкцією передбаченні відповідні кріплення. Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відео зйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища. Під час здійснення повноважень поліцейський забезпечує збереження та належні умови експлуатації виданого йому портативного відеореєстратора та не допускає його розряджання.
Саме капітан поліції ОСОБА_4 , а не Позивач, отримав відеореєстратор № 787, про що свідчить особистий підпис в Роздаточній відомості відеореєстраторів виданих під звіт 18 вересня 2021 року (а.с. 121).
Таким чином, капітан поліції ОСОБА_4 ніс відповідальність за належні умови експлуатації виданого йому портативного відеореєстратора № 787.
Крім того, відповідно до пояснень Позивача та капітана поліції ОСОБА_4 , 19 вересня 2021 року під час патрулювання було зупинено транспортний засіб темного кольору за адресою: вул. Дніпровська Набережна у м. Києві. Після зупинки автомобіля був увімкнений портативний відеореєстратор. Водій поводив себе незрозуміло, на запитання, чи не вживав алкоголь, останній повідомив, що вживав та згоден пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки. Стосовно водія було проведено огляд на стан алкогольного сп'яніння без залучення свідків відповідно до статті 266 КУпАП, оскільки поліцейські думали, що портативний відеореєстратор працює. Результат огляду був 0.00 %, після чого останні продовжили патрулювання.
Позивачем та капітаном поліції ОСОБА_4 було зазначено, що портативний відеореєстратор був увімкнений, на ньому горіла червона лампа, що означає, що реєстратор все фіксує та додали, що такі портативні відеореєстратори знаходяться в незадовільному стані, батареї яких часто дуже швидко розряджаються.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що Позивач відповідно до зібраних дисциплінарною комісією матеріалів не міг порушити частину 2 статті 266 КУпАП та пункт 5 розділу II інструкції із застосування органами і підрозділами поліції технічних засобів, оскільки відеореєстратор № 787 отримував під особистий підпис в журналі капітан поліції ОСОБА_4 .
Також, у Висновку службового розслідування вказано, що всупереч вимогам пункту 4 розділу X Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС від 07 листопада 2015 року № 1395, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 10 листопада 2015 року № 1408/2783, після проведення огляду Позивач не склав акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу «Drager» та не вручив його особі, щодо якої проводився такий огляд, що призвело до можливих подальших неправомірних дій корупційного характеру.
Вказана бездіяльність підтверджуються довідкою відділу адміністративної практики УШІ у місті Києві ДПП, відповідно до якої будь-які матеріали справи стосовно громадянина ОСОБА_2 , а саме протокол про адміністративне правопорушення, чек технічного засобу «Drager», акт огляду на проходження стану алкогольного сп'яніння в період з 19 вересня 2021 року по 15 листопада 2021 року до відділу адміністративної практики не надходили.
Колегія суддів звертає увагу, що згідно з пункту 4 розділу X Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС від 07 листопада 2015 року № 1395, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 10 листопада 2015 року № 1408/2783, огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Наявні матеріали відеозапису долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Результати огляду зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів.
Акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів складається у двох примірниках, один з яких вручається особі, щодо якої проводився цей огляд. У разі виявлення стану алкогольного сп'яніння в результаті проведення огляду з використанням спеціальних технічних засобів складається протокол про адміністративне правопорушення, до якого долучаються акт огляду на стан сп'яніння та роздруківка із результатом огляду з використанням спеціального технічного засобу (у разі наявності).
Відповідно до пояснень Позивача, після зупинки автомобіля був увімкнений портативний відеореєстратор. Водій поводив себе незрозуміло, на запитання, чи не вживав алкоголь, останній повідомив, що вживав та згоден пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки. Стосовно водія було проведено огляд на стан алкогольного сп'яніння без залучення свідків відповідно до статті 266 КУпАП, оскільки поліцейські думали, що портативний відеореєстратор працює. Результат огляду був 0.00 %, після чого останні продовжили патрулювання.
Таким чином, Позивач дійсно після проведення огляду ОСОБА_2 не склав акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу «Drager» та не вручив його особі, щодо якої проводився такий огляд.
Проте, щодо доводів дисциплінарної комісії, що вказане призвело до можливих подальших неправомірних дій корупційного характеру, колегія суддів звертає увагу на наступне.
20 вересня 2021 року на адресу УПП у місті Києві ДПП за вх. № Б - 12456 надійшло звернення громадянина ОСОБА_2 щодо вчинення можливих неправомірних дій окремими працівниками УПП у місті Києві ДПП, в якому зазначено, що 19 вересня 2021 року близько 00 год. 30 хв. рухаючись на авто Volkswagen Passat, номерний знак НОМЕР_3 був зупинений працівниками поліції біля ТЦ «Рівермол» за адресою: м. Київ, вул. Дніпровська набережна, 14. Зі слів Заявника на місці проводився огляд на стан сп'яніння за допомогою приладу драгер, результат не показали, повідомили 0.24 проміле, та задля неоформлення матеріалів справи та повернення водію документів вимагали 5000,00 грн. За годину Заявник зв'язався з поліцейськими та зустрівся з ними для передачі коштів.
Проте, як вбачається з матеріалів службової перевірки, Позивачем та капітаном поліції ОСОБА_4 в поясненнях було зазначено, що на питання, чи зустрічалися вони з водієм після зупинки та чи їздили вони кудись з ним - останні повідомили, що такого не здійснювали.
Також, їм відомо про те, що звернення водія якого було зупинено залишено без розгляду у зв'язку з тим, що останній здійснив повторне звернення в якому повідомив, що скарг та зауважень до поліції не має.
Будь-яких доводів щодо вказаного, дисциплінарною комісією при складанні висновку не було зазначено.
Таким чином, дисциплінарною комісією не було надано оцінку тому, чи дійсно було подано ОСОБА_2 повторне звернення щодо відсутності скарг та зауважень, зокрема до Позивача.
У постанові Верховного Суду України від 27 квітня 2021 року у справі № 160/6819/19 зазначено, що проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. Ці комісії за наслідком службового розслідування складають висновок. У висновку вказується вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку. Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. На підставі цього висновку уповноважений керівник особи, яка вчинила правопорушення, вирішує питання про накладення дисциплінарного стягнення.
Проте, Відповідач жодним чином не обґрунтував застосування до Позивача найсуворішого дисциплінарного стягнення та безпідставно застосував до Позивача, на думку колегії суддів, крайній захід - звільнення зі служби в поліції.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України № 833 о/с від 17 грудня 2021 року в частині притягнення Поліцейського взводу № 2 роти № 1 батальйону № 1 полку № 2 Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції, та наказ Департаменту патрульної поліції № 273 о/с від 27 січня 2022 року в частині звільнення зі служби в поліції Поліцейського взводу № 2 роти № 1 батальйону № 1 полку № 2 (з обслуговування лівого берега) Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , є протиправними та підлягають скасуванню.
Разом з тим, Законом № 580-VIII не визначено процедури поновлення протиправно звільненого поліцейського на посаді, відповідно, застосуванню підлягають норми трудового законодавства.
За приписами частини 1 статті 233 Кодексу законів про працю України в разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Таким чином, задоволенню також підлягає вимога про поновлення Позивача на посаді Старшого сержанта поліції Поліцейського взводу № 2 роти № 1 батальйону № 1 полку № 2 (з обслуговування лівого берега) Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України.
Відповідно до частини другої статті 235 Кодексу законів про працю, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Середній заробіток працівника визначається за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (далі - Порядок № 100).
Пунктом 5 Порядку № 10 передбачено, що основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є розрахована згідно з абзацом першим пункту 8 цього Порядку середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника.
Згідно з пунктом 8 Порядку № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац другий пункту 8 Порядку № 100).
Відповідно до абзацу третього пункту 8 Порядку № 100 середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.
Виплата грошового забезпечення поліцейському за час вимушеного прогулу регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі - Постанова № 988).
Пунктом 2 Постанови № 988 визначено, що виплата грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством внутрішніх справ.
Наказом МВС України від 06.04.2016 № 260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 29.04.2016 № 669/28799 затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі - Порядок № 260).
Пунктом 6 розділу ІІІ Порядку № 260 передбачено, що поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв'язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення.
Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення поліцейському за час вимушеного прогулу є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення.
Згідно з пунктом 9 розділу І Порядку № 260 при виплаті поліцейським грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.
Зі змісту Порядку № 260, який є спеціальним для вирішення спірних правовідносин встановлено, що грошове забезпечення поліцейських обраховується та виплачується з розрахунку календарних днів відповідного місяця їх служби.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19 липня 2018 року у справі № 805/1110/17-а.
Колегія суддів звертає увагу, що тривалість вимушеного прогулу Позивача, який утворився внаслідок протиправного його звільнення згідно з наказом Відповідача № 273 о/с від 27.01.2022 з 27.01.2022 необхідно обраховувати з 28.01.2022 (перший робочий день після звільнення Позивача) по 29.10.2024 (дата прийняття судом апеляційної інстанції рішення про поновлення Позивача на посаді), що становить 1006 календарних днів.
Оскільки Позивача звільнено з 27.01.2022 (останній робочий день), відповідно сума виплат за два календарні місяці роботи, для розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу повинна обчислюватись виходячи з виплат за листопад, грудень 2021 року.
Відповідно до довідки Департаменту патрульної поліції про доходи від 06.09.2022 № 1437, середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 складає 423,14 грн.
На підставі вищевикладеного, грошове забезпечення Позивача за час вимушеного прогулу становить 425 678,80 грн (423,14 грн х 1006 календарних днів).
Відтак, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Згідно з пунктами 2, 3 частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Відповідно до довідки Департаменту патрульної поліції про доходи від 06.09.2022 № 1437, середньомісячна заробітна плата ОСОБА_1 складає 12095,80 грн.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, щодо негайного виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді Поліцейського взводу № 2 роти № 1 батальйону № 1 полку № 2 в Управлінні патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції та стягнення на його користь середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу за один місяць - 12095,80 грн.
Оцінюючи інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
При цьому, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що доводи апеляційної скарги спростовують правомірність висновків суду першої інстанції.
Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 317 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи.
Приписи п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України визначають, що підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Розглянувши доводи ОСОБА_1 , викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції постановлено за неповного з'ясування обставин справи та порушенням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з цим, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, постановити нове судове рішення, яким адміністративний позов Позивача задовольнити повністю.
Керуючись статтями 241, 242, 243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 червня 2024 року - скасувати.
Ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України № 833 о/с від 17 грудня 2021 року в частині притягнення Поліцейського взводу № 2 роти № 1 батальйону № 1 полку № 2 Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції старшого сержанта поліції Бебка Валерія Віталійовича, до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції № 273 о/с від 27 січня 2022 року в частині звільнення зі служби в поліції Поліцейського взводу № 2 роти № 1 батальйону № 1 полку № 2 (з обслуговування лівого берега) Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України старшого сержанта поліції Бебка Валерія Віталійовича.
Поновити ОСОБА_1 на посаді Поліцейського взводу № 2 роти № 1 батальйону № 1 полку № 2 в Управлінні патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції.
Стягнути з Департаменту патрульної поліції (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3, код ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 425 678 (чотириста двадцять п'ять тисяч шістсот сімдесят вісім) грн 80 коп.
Допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на посаді Поліцейського взводу № 2 роти № 1 батальйону № 1 полку № 2 в Управлінні патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції з 28.01.2022.
Допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з Департаменту патрульної поліції (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3, код ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць в розмірі 12095,80 грн (дванадцять тисяч дев'яносто п'ять гривень 80 копійок) без урахування обов'язкових податків та зборів.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий-суддя: В.П. Мельничук
Судді: Я.М. Василенко
Л.О. Костюк