07 листопада 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/3612/24
Головуючий в 1 інстанції: Бжассо Н.В.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.,
суддів: Бойка А.В., Федусика А.Г.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2024 року у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
В лютому 2024 року позивач звернулась до суду з позовною заявою до відповідачів, в якій просила визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 20 грудня 2023 року №155450000733 щодо відмови ОСОБА_1 у переведенні та перерахунку пенсії за віком згідно ст. 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про державну службу»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити переведення, перерахунок та виплату з 18 липня 2023 року пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст. 37 Закону України “Про державну службу» від 16.12.1993 р. №3723-ХІІ у розмірі 60 % від заробітної плати, з урахуванням виплат, зазначених у довідці про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби № 12 від 10.07.2023 року, виданої Арцизькою міською радою Болградського району Одеської області та з урахуванням виплат, зазначених у довідці про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) №12 від 10.07.2023 року, виданої Арцизькою міською радою Болградського району Одеської області.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач звернулась до відповідача із заявою, в якій просила здійснити переведення, перерахунок та виплату з 18 липня 2023 року її пенсії відповідно до ст. 37 Закону України “Про державну службу» від 16.12.1993 р. №3723-ХІІ у розмірі 60 % від заробітної плати, з урахуванням виплат, зазначених у довідці про складові заробітної плати № 12 від 10.07.2023 року, виданої Арцизькою міською радою Болградського району Одеської області. Однак, відповідач відмовив позивачу у задоволенні її заяви. Позивач вважає рішення відповідача протиправним, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2024 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 20 грудня 2023 року №155450000733 щодо відмови ОСОБА_1 у переведенні та перерахунку пенсії за віком згідно статті 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про державну службу». Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити переведення, перерахунок та виплату з 18 липня 2023 року пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст. 37 Закону України “Про державну службу» від 16.12.1993 р. №3723-ХІІ у розмірі 60 % від заробітної плати, з урахуванням виплат, зазначених у довідці про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби № 12 від 10.07.2023 року, виданої Арцизькою міською радою Болградського району Одеської області та з урахуванням виплат зазначених у довідці про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) №12 від 10.07.2023 року, виданої Арцизькою міською радою Болградського району Одеської області. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.
Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушенням судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та винести нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Доводами апеляційної скарги зазначено, що законодавець чітко окреслив правила, що підлягають застосуванню при призначенні пенсії державним службовцям після 01.05.2016, а саме ті з них, що ст. 37 Закону №3723 встановлені для осіб, які мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону №3723. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60% від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування із врахуванням вимог ч. З ст. 27 Закону №1058. Отже, нормами Закону №889 змінено порядок пенсійного забезпечення державних службовців. Іншого чинним законодавством не передбачено. Таким чином, позивачці правомірно відмовлено в проведенні перерахунку пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 р. №3723-ХІІ у розмірі 60 % від заробітної плати, з урахуванням виплат, зазначених у довідках про складові заробітної плати № 12 від 10.07.2023 року, виданих Арцизькою міською радою Болградського району Одеської області. Отже, на думку апелянта, факт протиправних дій щодо відмови позивачу з боку Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області у переведенні на пенсію за віком у відповідності до Закону України «Про державну службу» відсутній. За таких обставин, на думку апелянта, Головне управління діє на підставі та у межах, передбачених діючим законодавством України і підстави для визнання протиправним та скасування Рішення №951320129814 від 18.10.2023 відсутні.
Відзиву на апеляційну скаргу позивачем до суду не надано.
Відповідно до п.3 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорії незначної складності.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Згідно з ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»
18.07.2023 р. позивач звернулась до органу Пенсійного фонду України із заявою про перехід з пенсії за віком на пенсію згідно Закону України “Про державну службу».
20.07.2023 р. рішенням ГУ ПФУ в Донецькій області за №155450000733 відмовлено позивачу з підстав відсутності стажу державної служби, який дає право на відповідну пенсію.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04.10.2023 року у справі №420/21071/23, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2023 р., адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 20.07.2023 № 155450000733 “Про пенсійне забезпечення гр. ОСОБА_1 ». Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 № 1152 від 18.07.2023 року про переведення з пенсії за віком згідно статті 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про державну службу», з урахуванням висновків суду. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто з бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1073,60 грн (одну тисячу сімдесят три гривні 60 копійок).
20.12.2023 року ГУ ПФУ в Одеській області прийнято рішення №155450000733 про скасування рішення №155450000733 від 20.07.2023 р. та здійснено повторний розгляд заяви №1152 від 18.07.2023 року та прийнято рішення про відмову в перерахунку перехід на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про державну службу» у зв'язку з недоцільністю переходу, розмір пенсії зменшується. Вказаним рішенням визначено стаж роботи позивача - 41 рік 4 місяці 11 днів. Стаж роботи на державній службі станом на 01.05.2016 складає 23 роки 10 місяців 19 днів. Разом з тим зазначено, що при розрахунку пенсії державного службовця для визначення заробітної плати державного службовця довідки Арцизької міської ради Болградського району Одеської області № 12 від 10.07.2023 року не враховано, оскільки дані довідки не були предметом спору у суді справі №420/21071/23, а вищевказаним рішенням не зобов'язано відповідача їх враховувати при переведенні позивача на пенсію державного службовця (а.с. 12).
Вважаючи вказане рішення протиправним, позивачка звернулась до суду з даним позовом.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачка має право на призначення пенсії за віком згідно зі статтею 37 Закону №3723-XII, а тому відповідно наявні правові підстави для переведення позивача з пенсії, призначеної їй відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на пенсію державного службовця за віком відповідно до Закону України “Про державну службу».
У зв'язку з чим рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 20 грудня 2023 року №155450000733 щодо відмови ОСОБА_1 у переведенні та перерахунку пенсії за віком згідно статті 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про державну службу» є протиправним та підлягаєскасуванню, а належним способом захисту порушених прав позивача є зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити переведення, перерахунок та виплату з 18 липня 2023 року пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст. 37 Закону України “Про державну службу» від 16.12.1993 р. №3723-ХІІ у розмірі 60 % від заробітної плати, з урахуванням виплат, зазначених у довідці про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби № 12 від 10.07.2023 року, виданої Арцизькою міською радою Болградського району Одеської області та з урахуванням виплат зазначених у довідці про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) №12 від 10.07.2023 року, виданої Арцизькою міською радою Болградського району Одеської області.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до частини п'ятої статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Реалізацію права на пенсійне забезпечення державних службовців визначає Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII (далі - Закон №889-VIII), відповідно до ст. 90 якого пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV.
Закон №889-VIII набрав чинності з 01.05.2016, а Прикінцевими та Перехідними положеннями цього закону закріплено, що Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону №889-VIII втратив чинність.
Так, пунктом 10 розділу XI Прикінцевих та Перехідних положень Закону №889-VIII визначено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Крім того, пунктом 12 розділу XI Прикінцевих та Перехідних положень Закону №889-VIII передбачено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст.25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, які на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Відповідно до частини першої ст.37 Закону №3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Таким чином, після 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом №889-VIII) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до ст.37 Закону №3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII, та мають передбачені ч.1 ст.37 Закону №3723-ХІІ вік і страховий стаж.
Аналізуючи зазначені норми чинного законодавства, Верховний Суд дійшов висновку, що обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених ч. 1 ст. 37 Закону № 3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень Закону , а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена у рішенні Верховного Суду від 04 квітня 2018 року у зразковій справі № 822/524/18.
Судами встановлено, що трудовий стаж позивачки на державній службі станом на 01.05.2016 становить 23 роки 10 місяців 19 днів.
З огляду на зазначене, вірним є висновок суду першої інстанції, що позивачка має право на призначення пенсії за віком згідно зі статтею 37 Закону №3723-XII, а тому відповідно наявні правові підстави для переведення позивача з пенсії, призначеної їй відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію державного службовця за віком відповідно до Закону України “Про державну службу».
Форми довідок про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджено Постановою Правління Пенсійного фонду України №1-3 від 17.01.2017, зареєстровану в Міністерстві юстиції України 08.02.2017 за №180/30048.
Додані до заяви довідки позивача складені відповідно до вказаної вище постанови та відповідають затвердженій формі.
З огляду на зазначене, позивач мала законне сподівання на переведення її на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону №3723-XII та здійснення нарахування та виплату пенсії в розмірі 60% від заробітної плати, з урахуванням виплат, зазначених у довідці про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби № 12 від 10.07.2023 року, виданої Арцизькою міською радою Болградського району Одеської області та з урахуванням виплат зазначених у довідці про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) №12 від 10.07.2023 року, виданої Арцизькою міською радою Болградського району Одеської області.
Щодо вимоги позивача призначити та здійснити виплату пенсії державного службовця з 18.07.2023 року, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини 3 статті 45 Закону №1058-IV, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Оскільки позивач із заявою про переведення на пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу" звернулася до пенсійного органу 18.07.2023 року, вірним є висновок суду першої інстанції, що нарахування та виплата такої пенсії повинна проводитись саме з дня звернення із відповідною заявою, тобто з 18.07.2023 року.
Також, колегія звертає увагу на те, що за змістом рішення Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 року у зразковій справі №822/524/18 належним способом захисту порушених прав позивачки є зобов'язання пенсійного органу призначити та здійснити нарахування і виплату позивачу пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ "Про державну службу" у розмірі 60% від заробітку, зазначеного у відповідній довідці.
Відтак, вірним є висновок суду першої інстанції, щодо необхідності зобов'язання відповідача здійснити переведення, перерахунок та виплату з 18 липня 2023 року пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст. 37 Закону України “Про державну службу» від 16.12.1993 р. №3723-ХІІ у розмірі 60 % від заробітної плати, з урахуванням виплат, зазначених у довідці про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби № 12 від 10.07.2023 року, виданої Арцизькою міською радою Болградського району Одеської області та з урахуванням виплат зазначених у довідці про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) №12 від 10.07.2023 року, виданої Арцизькою міською радою Болградського району Одеської області.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог.
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і зводяться до переоцінки встановлених судом обставин справи.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення Одеського окружного адміністративного суду ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв'язку з чим підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2024 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуюча суддя: О.А. Шевчук
Суддя: А.В. Бойко
Суддя: А.Г. Федусик