П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
07 листопада 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/17718/24
Перша інстанція: суддя Скупінська О.В.
Судова колегія П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого: Градовського Ю.М.
суддів: Турецької І.О.,
Шеметенко Л.П.
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2024р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У червні 2024р. ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ГУ ДПС в Одеській області, у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області за №0009067-2410-1514-UA-51020090000073639 від 29.01.2024р.. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податковим органом відносно нього прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 29.01.2024р. за №0009067- 2410-1514-UA-51020090000073639, яким визначено суму податкового зобов'язання з транспортного податку за 2023р. у розмірі 25 000грн..
Позивач не погоджується із вказаним податковим зобов'язанням, оскільки його автомобіль марки AUDI Q8, 2021р.в. з технічними параметрами, зазначеними у Свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 не є об'єктом оподаткування у 2023р..
Позивач вважає рішення податкового органу протиправним, а свої права порушеними, у зв'язку із чим звернувся в суд із даним позовом.
Посилаючись на вказане просив позов задовольнити.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2024р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись із даним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.
Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, а рішення суду без змін, з наступних підстав.
Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що податковий орган приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення діяв в межах та на підставі чинних норм податкового законодавства, оскільки автомобіль позивача міститься в Переліку легкових автомобілів, які є об'єктом оподаткування у відповідному році. При цьому, суд першої інстанції вважав, що вартість автомобіля, яка не перевищує 375 розмірів мінімальної заробітної плати, не змінює нормативно-правове регулювання спірних правовідносин та не виключає автомобіль з переліку тих, які є об'єктами оподаткування у відповідний період.
Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи під час апеляційного розгляду, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 (а.с.13-14), ОСОБА_1 з 12.11.2021р. є власником транспортного засобу: реєстраційний номер НОМЕР_2 , марка AUDI, тип 4L/SDPXAQ1/QA8QA8D5020RT11C214BIBEM1S5F, комерційний опис Q8, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , повна маса 2 900кг, маса без навантаження 2 245кг, категорія М1G, об'єм двигуна 2 967куб.см, тип палива Р, колір білий, кількість сидячих місць з місцем водія 5, тип кузова АВ, максимальна потужність 210кВт, рівень екологічних норм Євро-6, загальний легковий хетчбек.
Як вбачається із матеріалів справи, а саме з розрахунку вартості транспортного засобу із сайту Міністерства економіки України (а.с.15-16, 52-54), а саме середньо ринкової вартості для цілей оподаткування операцій з продажу або обміну об'єктів рухомого майна відповідно до п.173.1 ст.173 ПК України, відповідно до якого середньо ринкова вартість транспортного засобу: тип легкові автомобілі, марка Audi, модель Q8, рік випуску 2021р., становить 1 544 346,61грн..
У січні 2024р. ГУ ДПС в Одеській області прийняло податкове повідомлення-рішення від 29.01.2024р. за №0009067-2410-1514-UA-51020090000073639 (а.с.12,50), яким визначено суму податкового зобов'язання з транспортного податку за 2023р. ОСОБА_1 у розмірі 25 000грн..
Позивач, вважаючи спірне рішення протиправним, а свої права порушеними, звернувся в суд із даною позовною заявою.
Перевіряючи правомірність прийняття оскаржуваного рішення податкового органу, з урахуванням підстав, за якими позивач пов'язує його протиправність та скасування, судова колегія виходить з наступного.
Приписами ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Апеляційний суд зазначає, що 24.12.2015р. Верховною Радою України прийнято ЗУ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» за №909-VIII, який набрав чинності 1 січня 2016р., та яким внесено зміни у ПУ України щодо об'єкту оподаткування транспортним податком.
Так, приписами пп.267.1.1 п.267.1 ст.267 ПК України визначено, що платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до пп.267.2.1 п.267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.
Положеннями пп.267.2.1 п.267.2 ст.267 ПК України встановлено, що об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Абзацом другим зазначеного підпункту встановлено, що така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального".
Відповідно до абз.3 пп.267.2.1 п.267.2 ст.267 ПК України, щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна, тип пального.
Базою оподаткування відповідно до пп.267.3.1 п.267.1 ст.267 ПК України є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.
За правилами п.267.4 ст.267 ПК України, ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000грн. за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.
Відповідно до пп.267.5.1 п.267.1 ст.267 ПК України, базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Приписами пп.267.6.1. п.167.6 ст.267 ПК України визначено, що обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом податковою адресою (місцем реєстрації) платника податку, зазначеною в реєстраційних документах на об'єкт оподаткування.
Положеннями пп.54.3.3 п.54.3 ст54 ПК України встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
У відповідності до пп.267.6.2 п.267.6 ст.267 ПК України, податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку разом з детальним розрахунком суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, визначені в абзаці першому цього підпункту, що надсилаються платнику податку, повинні містити щодо кожного з об'єктів, зокрема, але не виключно, інформацію про транспортний засіб: марка, модель, об'єм циліндрів двигуна (куб. см), рік випуску та розмір ставки податку.
Що стосується об'єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником, починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи під час апеляційного розгляду, що з 12.11.2021р. ОСОБА_1 є власником транспортного засобу: реєстраційний номер НОМЕР_2 , марка AUDI, тип 4L/SDPXAQ1/QA8QA8D5020RT11C214BIBEM1S5F, комерційний опис Q8, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , повна маса 2 900кг, маса без навантаження 2 245кг, категорія М1G, об'єм двигуна 2 967куб.см, тип палива Р, колір білий, кількість сидячих місць з місцем водія 5, тип кузова АВ, максимальна потужність 210кВт, рівень екологічних норм Євро-6, загальний легковий хетчбек.
Положеннями ст.8 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 3.11.2022р. за №2710-IX встановлено у 2023р. мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі: з 1 січня - 6 700грн..
Тобто, 375 розмірів мінімальної заробітної плати станом на 1 січня 2023р. складали 2 512 500грн..
Отже, власники транспортних засобів з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 2 512 500грн., є платниками транспортного податку.
При цьому, механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів для цілей їх віднесення до об'єктів оподаткування транспортним податком встановлений Методикою визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затвердженою постановою КМУ від 18.02.2016р. за №66 (надалі - Методика визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів).
У відповідності до п.2 Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за такою формулою: Сср = Цн х (Г / 100), де Цн - ціна нового транспортного засобу в Україні з урахуванням марки, моделі, об'єму циліндрів двигуна, типу пального; Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів з урахуванням строку експлуатації транспортних засобів у роках згідно з додатком 1 до Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою КМУ від 10.04.2013р. за №403.
Джерелом інформації для визначення ціни нового автомобіля є офіційні прайс-листи виробників (дилерів) (пункт 3 Методики).
Інформація про ціни нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, об'єму циліндрів двигуна, типу пального подається до 10 січня базового податкового (звітного) періоду (року) державним підприємством Держзовнішінформ до Мінекономіки (пункт 4 Методики).
Відповідно до п.5 Методики, ідентичними є автомобілі, в яких збігаються такі ознаки і параметри: марка; країна-виробник; тип кузова (седан, універсал тощо); модель; конструкція привода тягових коліс; тип та робочий об'єм двигуна; потужність двигуна; тип коробки переключення передач та інших складників силової передачі; габаритні розміри; рік випуску; комплектація. Розбіжності можуть стосуватися комплектації, пробігу та технічного стану.
Згідно з п.6 Методики аналогічними є автомобілі, в яких збігаються такі ознаки і параметри: тип кузова (седан, універсал тощо); призначення (дорожні, позадорожні); тип двигуна (бензиновий, дизельний тощо); робочий об'єм двигуна; привод тягових коліс (передньоприводні, задньоприводні, повноприводні); тип коробки переключення передач; габаритні розміри; комплектація.
Пунктом 13 Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів передбачено, що Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого податкового (звітного) року розміщує на своєму офіційному веб-сайті перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо зазначених автомобілів: марка, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна, тип пального.
У разі відсутності на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку інформації про марку, модель легкового автомобіля, що має ознаки об'єкта оподаткування транспортним податком, Мінекономрозвитку за зверненням ДПС та/або власника зазначеного легкового автомобіля визначає його середньоринкову вартість, доповнює перелік, зазначений в абзаці першому цього пункту, такою інформацією та розміщує її на своєму офіційному веб-сайті.
Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна та тип пального (пункт 14 Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів).
З огляду на викладене, судова колегія зазначає, що для визнання автомобіля об'єктом оподаткування транспортним податком з фізичних осіб до уваги береться, зокрема середньоринкова вартість такого автомобіля, яка визначається статистичними методами з урахуванням певних ознак, параметрів і характеристик транспортного засобу та встановлюється, виключно, Мінекономіки.
Обов'язок щодо визначення середньоринкової вартості транспортного засобу законодавець покладає на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку. Межі повноважень податкового органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі наданої інформації Мінекономіки про автомобілі, які є об'єктом оподаткування транспортним податком у 2023 році.
Аналогічні правові висновки зазначені у постановах Верховного Суду від 20.03.2018р. у справі за №820/4054/17, від 12.06.2018р. у справі за №813/3965/17, від 6.12.2023р. у справі за №520/8806/18.
Отже, судова колегія вважає, що повноваження податкового органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі інформації про автомобілі середньоринкова вартість яких визначена Мінекономрозвитку і така вартість не підлягає перегляду чи коригуванню іншими суб'єктами владних повноважень чи власниками транспортних засобів. До повноважень відповідача не входять повноваження з приводу перевірки визначеної Мінекономіки середньоринкової вартості автомобілів для цілей оподаткування транспортним податком з фізичних осіб.
Апеляційним судом досліджено - Перелік легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком у 2023р., який розміщений на офіційному вебсайті Міністерства економіки України, та встановлено наявність у цьому Переліку транспортного засобу марки Audi, модель Q8, рік випуску (включно) - до 4 років, об'єм циліндрів двигуна 2967, тип палива гібрид.
У відповідності до положень пп.14.1.220 п.14.1 ст.14 ПК України, рік виготовлення транспортного засобу - календарна дата виготовлення транспортного засобу (день, місяць, рік); для транспортних засобів, календарну дату виготовлення яких визначити неможливо, - 1 січня року виготовлення, зазначеного в реєстраційних документах.
Аналізуючи вищевстановлені обставини, судова колегія вважає, що належний позивачу автомобіль відноситься до об'єктів оподаткування транспортним податком у 2023р..
При цьому, судова колегія бере до уваги правову позицію Верховного Суду, яка викладена у постанові за №822/2349/17 від 26.12.2023п., та за змістом якої Верховний Суд дійшов висновку про правомірність нарахування податковим органом грошового зобов'язання з транспортного податку згідно податкового повідомлення-рішення з тих підстав, що автомобіль міститься в Переліку легкових автомобілів, які є об'єктом оподаткування у відповідному році.
Отже, оскільки належний позивачу автомобіль віднесено до Переліку легкових автомобілів, які є об'єктом оподаткування у 2023р. та враховуючи правові висновки Верховного Суду, судова колегія вважає, що ГУ ДПС в Одеській області правомірно прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб за 2023р..
Що стосується доводів позивача в апеляційній скарзі стосовно того, що вартість автомобіля не перевищує 375 розмірів мінімальної заробітної плати та у зв'язку із цим податковий орган приймаючи оскаржуване рішенні діяв протиправно, то судова колегія вважає, що вказане не змінює нормативно-правове регулювання спірних правовідносин та не виключає автомобіль з переліку тих, які є об'єктами оподаткування. При цьому, судова колегія вважає, що вартість автомобіля визначається центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою КМУ, станом на 1 січня податкового (звітного) року.
Більш того, із наданого розрахунку транспортного засобу з сайту Міністерства економіки України (а.с.15-16, 52-54) не вбачається, що розрахунок цієї вартості виконаний станом на 2023р. та щодо саме транспортного засобу об'єм двигуна якого 2 967куб.см, тип палива Р.
Окрім того, судова колегія звертає увагу на те, що відповідно до пп.267.6.10 п.267.6 ст.267 ПК України, фізичні особи - платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем реєстрації) для проведення звірки даних щодо: а) об'єктів оподаткування, що перебувають у власності платника податку; б) розміру ставки податку; в) нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів (зокрема документів, що підтверджують право власності на об'єкт оподаткування, перехід права власності на об'єкт оподаткування), контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
При цьому, матеріали справи не містять доказів того, що позивач скористався таким правом та звертався до ГУ ДПС в Одеській області із письмовою заявою про проведення звірки даних щодо нарахованої суми податку чи об'єкту оподаткування.
Враховуючи вищевказане, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для скасування спірного податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області від 29.01.2024р. за №0009067-2410-1514-UA-51020090000073639.
У контексті оцінки доводів позовної заяви та апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
В доводах апеляційної скарги апелянт посилався на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.
За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для його скасування.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.246,315,316 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2024р. - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий: Ю.М. Градовський
Судді: І.О. Турецька
Л.П. Шеметенко