Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
07 листопада 2024 р. № 520/29398/24
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шляхова О.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження за правилами письмового провадження адміністративну справу за позовом Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) до Київського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Куликівська, 12, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61002, код ЄДРПОУ 34952440) про визнання дій протиправними та скасування постанови, -
Військова частина НОМЕР_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Київського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якому просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Засько Тетяни Андріївни від 08.10.2024 по виконавчому провадженню №74175940 про стягнення з військової частини НОМЕР_1 виконавчого збору у розмірі 28 400,00 грн.;
- за результатами розгляду справи вирішити питання про розподіл судових витрат.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржувана постанова державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Засько Тетяни Андріївни є протиправною та підлягає скасуванню. Зауважив, що виконавче провадження № 74175940 відкрито 16.02.2024, а постанова державного виконавця про стягнення виконавчого збору 08.10.2024, отже оскаржуване рішення прийнято не у строки та не у спосіб, передбачений чинним законодавством України. Позивач вважає, що відповідач всупереч вимог абз. 22 статті 10-2 розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про виконавче провадження" не зупинив виконавче провадження № 74175940, а натомість, порушуючи приписи Закону України "Про виконавче провадження" прийняв оскаржуване рішення від 08.10.2024 про стягнення виконавчого збору.
Крім того, позивач повідомив, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.12.2023 у справі № 520/29549/23, за яким відкрито виконавче провадження № 74175940 та прийнято оскаржувану постанову від 08.10.2024 позивачем виконано 26 червня 2024 року, що підтверджується наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 22.06.2024 № 1846 про виплату одноразової грошової допомоги при звільненні ОСОБА_1 та платіжною інструкцією № 12074 від 26.06.2024 про перерахування на користь ОСОБА_1 визначеної суми одноразової грошової допомоги.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 29.10.2024 відкрито провадження у справі №520/29398/24, з урахуванням приписів статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідач з поданим позовом не погодився, до канцелярії Харківського окружного адміністративного суду подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідно до пункту 10-2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження" передбачено зупинення у період дії воєнного стану в Україні вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях з виконання рішень (крім рішень за позовами фізичних осіб про стягнення заробітної плати, грошового забезпечення військовослужбовців, його перерахунку, щодо забезпечення військовослужбовців житлом), боржниками за якими є, серед іншого, військові частини. Оскільки рішення, що підлягає примусовому виконанню стосується нарахування та виплатити грошового забезпечення фізичній особі, виконавчі дії за таким провадженням зупиненню не підлягають. Крім того, на думку відповідача, порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії, крім випадків, коли вони були прийняті або вчинені з порушенням процедури, а прийняття виконавцем рішення про стягнення виконавчого збору не спрямоване на примусове виконання рішення.
Не погоджуючись з доводами відзиву, позивачем надано відповідь на відзив, в якій зазначено, що Закон України "Про виконавче провадження" розрізняє виконавчі провадження на майнові та немайнові - рішення, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення (ч. 1 ст. 63 Закону). У даному випадку рішення суду № 520/15533/21 від 14.02.2022 є рішенням немайнового характеру, оскільки зобов'язує військову частину НОМЕР_1 вчинити певні дії - нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу, та не передбачає стягнення грошового забезпечення. Крім того, позивач вказав, що обмеження щодо зупинення виконавчих проваджень, передбачені Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України "Про виконавче провадження" в даному випадку не можуть бути застосовані, а тому виконавче провадження мало бути зупинене.
Відповідно до ч. 4 ст. 287 КАС України, адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.
Згідно з положеннями ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд виходить з такого.
На підставі виконавчого листа №520/29549/23 від 14.02.2024, виданого Харківським окружним адміністративним судом, про зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, відповідно до ч.2 ст.15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Київським відділом державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 16.02.2024 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №74175940.
Державним виконавцем Засько Т.А. 08.10.2024 винесено постанову про стягнення виконавчого збору, якою з позивача стягнуто виконавчий збір у розмірі 28400,00 грн.
Не погоджуючись з оскаржуваною постановою про стягнення виконавчого збору, позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VІІІ (далі - Закон №1404-VІІІ).
Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02.06.2016 (далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.
Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Щодо строків винесення постанови про стягнення виконавчого збору, слід зазначити наступне.
З матеріалів справи, Київським відділом державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 16.02.2024 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №74175940.
У пункті 3 постанови про відкриття виконавчого провадження №74175940 стягнуто з боржника виконавчий збір/основну винагороду приватного виконавця у розмірі 28400,00 грн.
08.10.2024 державним виконавцем винесено постанову ВП № 74175940 про стягнення виконавчого збору, якою з позивача також стягнуто виконавчий збір у розмірі 28400,00 грн.
Згідно з правовими висновками постанови Верховного Суду від 02.07.2019 у справі №140/2160/18 (адміністративне провадження №К/9901/13662/19) загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
У пункті 75 постанови Верховного Суду від 17.12.2018 у справі №509/4156/15-а (адміністративне провадження №К/9901/7504/18) міститься правовий висновок, у силу якого адміністративний суд під час перевірки правомірності рішення суб'єкта владних повноважень, повинен надати правову оцінку тим обставинам, які стали підставою для його прийняття та наведені безпосередньо у цьому рішенні, а не тим, які в подальшому були виявлені суб'єктом владних повноважень для доведення правомірності ("виправдання") свого рішення.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" від 01.07.2003 вказано, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Отже, рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Суд зазначає, що спірні правовідносини щодо виконання судових рішень є публічно-правовими, у яких для відповідача, на відміну від приватно-правових відносин, діє принцип, згідно з яким дозволено лише те, що прямо передбачено законом.
Водночас, норми яка б дозволяла державному виконавцю виносити постанову про стягнення виконавчого збору неодночасно з відкриттям виконавчого провадження, а в процесі виконання рішення або ж повторно, Закон України "Про виконавче провадження" - не містить.
Отже, вказані відповідачем обставини не можуть бути правомірними підставами для винесення повторної постанови про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 28400,00 грн., а також, не у строк, передбачений п. 4 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження".
Крім того, суд зауважує, що відповідно до указів Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" та указів від 14.03.2022, 18.04.2022, 17.05.2022, 12.08.2022 № 259/2022, № 133/2022, № 341/2022, № 573/2022 відповідно "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" на території України, починаючи з 24.02.2022 запроваджено режим воєнного стану, який діє до теперішнього часу.
Згідно вимог абз. 22 статті 10-2 розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження" зупиняється у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях з виконання рішень (крім рішень за позовами фізичних осіб про стягнення заробітної плати, грошового забезпечення військовослужбовців, його перерахунку, щодо забезпечення військовослужбовців житлом), боржниками за якими є підприємства оборонно-промислового комплексу, визначені в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, органи військового управління, з'єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, які входять до складу Збройних Сил України, рішень про стягнення з фізичної особи заборгованості за житлово-комунальні послуги на території територіальних громад, що належать до територій, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої Російською Федерацією території України, або якщо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги здійснюється щодо нерухомого майна, яке є місцем постійного проживання такої фізичної особи і було знищено або пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про Національну гвардію України", Національна гвардія України є військовим формуванням з правоохоронними функціями.
Національна гвардія України бере участь відповідно до Закону у взаємодії зі Збройними Силами України у відсічі збройній агресії проти України та ліквідації збройного конфлікту шляхом ведення воєнних (бойових) дій, а також у виконанні завдань територіальної оборони.
Згідно статті 6-1 даного Закону, з введенням воєнного стану Національна гвардія України для виконання завдань з оборони держави приводиться в готовність до виконання завдань за призначенням і підпорядковується Головнокомандувачу Збройних Сил України, крім військових частин (підрозділів), які здійснюють конвоювання та охорону дипломатичних представництв.
Відповідно до Закону України "Про Національну гвардію України" фінансування позивача здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Фінансове та матеріально-технічне забезпечення військової частини здійснюється Головним управлінням Національної гвардії України в межах коштів, передбачених на зазначені цілі.
Крім того, з 24.02.2022 по теперішній час Військова частина НОМЕР_1 входить до складу Сил оборони держави та її особовий склад залучений до виконання бойових завдань щодо відсічі збройної агресії російської федерації.
Згідно позиції Європейського суду з прав людини Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків "Лелас проти Хорватії", п. 74. Рішення Європейського суду з прав людини - це джерело права в національній правовій системі України.
Проте, вказані обставини не були враховані державним виконавцем при винесенні оскаржуваної постанови про стягнення виконавчого збору.
Таким чином, суд вважає, що оскаржуване рішення суб'єкта владних повноважень не відповідає вимогам умотивованості, а тому порушує права позивача.
Отже, з огляду на викладене, оскаржуване рішення прийнято не у строки та не у спосіб передбачений чинним законодавством України.
З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Засько Тетяни Андріївни від 08.10.2024 по виконавчому провадженню № 74175940 про стягнення з військової частини НОМЕР_1 виконавчого збору у розмірі 28 400,00 грн.. є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
Згідно приписів частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Беручи до уваги наведене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення адміністративного позову.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-258, 287, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) до Київського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Куликівська, 12, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61002, код ЄДРПОУ 34952440) про визнання дій протиправними та скасування постанови - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Засько Тетяни Андріївни від 08.10.2024 по виконавчому провадженню №74175940 про стягнення з військової частини НОМЕР_1 виконавчого збору у розмірі 28 400,00 грн.
Стягнути на користь Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (61024, м. Харків, вул. Куликівська, буд. 12, код ЄДРПОУ 34952440) суму сплаченого судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
Рішення набирає законної сили у порядку та строк, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає оскарженню у порядку та у строки, визначені статтями 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено 07.11.2024.
Суддя О.М. Шляхова