Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
06 листопада 2024 року справа № 520/30607/24
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Ширант А.А., розглянувши у письмовому провадженні в м. Харкові заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) про забезпечення адміністративного позову до подання позовної заяви до суду,
Заявник просить суд зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 , інші центри комплектування та соціальної підтримки, їх службових осіб, а також службових осіб Збройних сил України, інших воєнізованих формувань та правоохоронних органів утриматися від вчинення дій щодо затримання заявника, його утримання в ІНФОРМАЦІЯ_2 , в інших центрах комплектування та соціальної підтримки, а також в будь-якому іншому місці і вчиняти у відношенні нього будь-які дії та ухвалювати рішення, пов'язані з мобілізацією.
При цьому заявник зазначив, що його 08.08.2024 зупинила група людей у воєнній формі з ІНФОРМАЦІЯ_3 та повідомили, що він повинен проїхати з ними для проходження військово-лікарської комісії.
Заявник повідомив їх, що за станом здоров'я не придатний для військової служби, проте його доставили до в Слобідського ТЦК де він підписав направлення на проходження військово-лікарської комісії.
Заявник вважає, що службовцями ІНФОРМАЦІЯ_4 було порушено його права, встановлені ст. 27, 28, 29 Конституції України, зокрема його незаконно було затримано, позбавлено волі, під психологічним і фізичним тиском було примушено підписати направлення для проходження військово-лікарської комісії, а потім протиправно під психологічним і фізичним тиском 09.08.2024 було вручено повістку про прибуття до Слобідського ТЦК 23.08.2024.
Заявник також зазначив, що він подає заяву про забезпечення позову тому що викладена у заяві ситуація щодо протиправних дій службовців Слобідського ТЦК або інших ТЦК, інших військовослужбовців або поліцейських МВС може повторитися у будь-який час, що унеможливить виконання рішення суду та ефективний захист його порушених прав за захистом яких він має намір звернутися до суду.
Дослідивши зміст заяви зазначаю таке.
Згідно ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України (КАСУ) встановлено, що кожна особа має право звернутися до адміністративного суду, якщо були порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист шляхом визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій.
Відповідно до ч.1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (частина друга статті 150 КАС України).
Тобто обов'язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Слід зазначити, що самі по собі дії працівників ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо вручення повістки заявнику та направлення його до ВЛК не можуть автоматично свідчити про їх очевидну протиправність і про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду, а факт порушення прав та інтересів позивача підлягає доведенню у встановленому законом порядку.
Крім того, безумовно, рішення, дії, чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень справляють певний вплив на фізичних чи юридичних осіб. Такі дії (бездіяльність) можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно.
Однак, відповідно до ст.150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.03.2019 у справі №826/14951/18 від 10.04.2019 у справі №826/16509/18, від 26.12.2019 у справі №640/13245/19 та від 29.01.2020 у справі №280/4367/19, від 07.09.2022 у справі №160/15421/21.
У той же час, суд звертає увагу на те, що позивач не надав доказів існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його законним правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, не обґрунтував причин неможливості захисту (поновлення) прав, свобод та інтересів після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів, не розкрив у чому полягає необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому, а також очевидність ознак протиправності дій відповідача.
Фактично доводи позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову у цій справі ґрунтуються на припущеннях, щодо можливого в майбутньому призову його на військову службу.
Заявнику слід взяти до уваги, що наявність або відсутність обставин, про які повідомив заявник (незаконне позбавлення його волі або викрадення, його насильницьке зникнення, неналежне з ним поводження) можуть бути перевірені у разі його звернення до правоохоронних органів в порядку ст. 214 КПК України.
Оскільки перевірка цих обставин належить до виключної компетенції органів досудового розслідування та органів прокуратури в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним кодексом України.
За наведених обставин, я вважаю, що відсутні будь-які об'єктивні підстави, визначені законодавством, з яких можливо зробити висновок, що до моменту ухвалення рішення в справі, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, або що ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду, буде неможливий чи ускладнений.
З урахуванням наведеного, заява про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 243, 248 КАС України,
1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) про забезпечення адміністративного позову до подання позовної заяви до суду - відмовити повністю.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів до Другого апеляційного адміністративного суду з дня її підписання в порядку, передбаченому ст. 294 КАС України.
Суддя А.А. Ширант