про повернення позовної заяви
Справа №500/6620/24
07 листопада 2024 рокум. Тернопіль
Суддя Тернопільського окружного адміністративного суду Мартиць О.І., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
06 листопада 2024 року до Тернопільського окружного адміністративного суду, через представника - адвоката Борову Любов Володимирівну, надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.12.2023 №0785075-2407-191-UА61040490000035010 про визначення суми податкового зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості за 2022 рік в сумі 11388,00 грн,
стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Тернопільській області на користь ОСОБА_1 20000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції.
Розглянувши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку, що позовну заяву необхідно повернути позивачу, з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Частиною першою статті 57 КАС України визначено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Згідно з частиною четвертою статті 59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
На підставі частини першої статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об'єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги, 2) довіреність, 3) ордер, 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера (частина друга статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Пунктом 4 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 №41, із змінами, внесеними рішеннями Ради адвокатів України від 14.02.2020 №29, від 17.11.2020 №118 (далі - Положення №41), встановлено, що ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням.
В Україні встановлюється єдина, обов'язкова для всіх адвокатів, типова форма ордера, яку затверджує Рада адвокатів України (зразок в Додатку 1). Ордер, встановленої форми, є обов'язковим для прийняття усіма органами, установами, організаціями на підтвердження правомочності адвоката на вчинення дій, передбачених статтею 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Бланки ордерів, згідно затвердженої типової форми, генеруються у відповідному розділі "Особистого кабінету адвоката" на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України www.unba.org.ua слідуючи командам системи. Облік згенерованих ордерів здійснюється автоматично системою управління електронної бази даних Єдиного реєстру адвокатів України. Історія генерування ордерів відображається у відповідному розділі "Особистого кабінету адвоката" на офіційному веб-сайті НААУ та у адміністративній частині електронної бази даних ЄРАУ (пункти 3, 5, 6, 7 Положення №41).
Відповідно до пункту 11 Положення №41 ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.
Приписами пункту 12 Положення №41 імперативно визначено, що ордер містить наступні реквізити:
- серію, порядковий номер ордера (підпункт 12.1);
- прізвище, ім'я, по батькові або найменування особи, якій надається правова допомога ((підпункт 12.2);
- посилання на договір про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа (підпункт 12.3);
- назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (підпункт 12.4);
- прізвище, ім'я, по батькові адвоката, який надає правничу (правову) допомогу на підставі ордера, номер та дату його свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, найменування органу, який його видав (КДКА відповідного регіону, з 01.01.2013 року радою адвокатів відповідного регіону); номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане (підпункт 12.5);
- ким ордер виданий (назву організаційної форми): адвокатом, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально (із зазначенням адреси робочого місця); адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням (повне найменування адвокатського бюро/адвокатського об'єднання та його місцезнаходження) (підпункт 12.6);
- адресу робочого місця адвоката, якщо вона відрізняється від адреси місцезнаходження адвокатського бюро/адвокатського об'єднання, яке видає ордер (підпункт 12.7);
- обмеження повноважень, якщо такі передбачені договором про надання правничої (правової) допомоги (підпункт 12.8);
- дату видачі ордера (підпункт 12.9);
- підпис адвоката, який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі "Адвокат") (підпункт 12.10);
- підпис адвоката, який надає правову допомогу, якщо ордер, виданий адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням (у графі "Адвокат") (підпункт 12.11);
- підпис керівника адвокатського бюро/адвокатського об'єднання, відтиск печатки адвокатського бюро/адвокатського об'єднання (за наявності) у випадку, якщо ордер видається адвокатським бюро/адвокатським об'єднанням. Під час дії воєнного стану на території України реквізити, передбачені цим підпунктом, можуть оформлятись у відповідності до п. 10 цього Положення (підпункт 12.12);
- двовимірний штрих-код QR-код) з посиланням на профайл адвоката в ЄРАУ (підпункт 12.13).
Відповідно до підпункту 12.14 пункту 12 Положення №41 реквізити 12.1, 12.5 (крім номера посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане), 12.6, 12.7, 12.8 генеруються автоматично, всі інші реквізити ордера заповнюються адвокатом самостійно з метою збереження адвокатської таємниці.
Інструкцією користувача підсистеми "Електронний суд" ЄСІТС, затвердженою наказом ДП "ЦСС" від 22 серпня 2021 року №74-ОД (далі - Інструкція) передбачено, що користувачі, які підтвердили свої повноваження адвоката (розділ 8 цієї Інструкції) мають можливість видати ордер на конкретну справу для отримання доступу до документів у справі та загальний ордер (без зазначення номера справи), який спрощує та прискорює процес подачі заяв до суду.
Електронний ордер у підсистемі "Електронний суд" формується на підставі паперового ордера, а отже, має відповідати йому щодо обсягу повноважень адвоката на представництво інтересів довіреної особи (учасника справи) у межах відповідної судової справи.
Таким чином, зазначення у електронному ордері, сформованому через підсистему "Електронний суд", що він виданий на підставі іншого ордера, переконливо доводить, що такий електронний ордер не є самодостатньою підставою для виникнення у адвоката повноважень на представництво інтересів особи, якій надається правова допомога. Первісно повноваження у певних обсязі та межах виникають у представника на підставі паперового ордера, якому безумовно має відповідати й електронний ордер, сформований у підсистемі "Електронний суд", на підставі якого адвокат може представляти інтереси учасника справи у підсистемі "Електронний суд". Та обставина, що у електронному ордері, сформованому у підсистемі "Електронний суд", зазначається про представництво інтересів довіреної особи у судах, не спростовує наведених висновків суду, адже електронний ордер, сформований у підсистемі "Електронний суд", формується із застосуванням вбудованого текстового генератора без можливості довільного формування тексту ордера, а шляхом заповнення форм, передбачених Інструкцією.
Подібна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 31 липня 2024 року у справі №420/11019/23, від 28 серпня 2024 року у справі №760/14026/23, від 09 вересня 2024 року у справі №480/11991/23, від 12 вересня 2024 року у справі №914/386/20.
З матеріалів справи, судом встановлено, що позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення подано в його інтересах адвокатом Боровою Л.В., яка на підтвердження своїх повноважень додала електронний ордер, сформований у підсистемі "Електронний суд" та, як зазначено в ньому, виданий на підставі ордеру від 06.11.2024 серія ВО №1090548, виданого на підставі договору про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги № - від 18.10.2024 р. у судах.
Відтак суд не має можливості перевірити всі реквізити, які згідно з законодавством, має містити ордер, та з'ясувати обсяг повноважень, наданий адвокатові позивачем.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.06.2019 у справі №9901/847/18 виклала такий висновок:
"... звернення до суду з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема, адвоката, при реалізації права на справедливий суд (стаття 131-2 Конституції України, статті 16, 57 КАС та статті 10 Закону №1402-VIII) передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи, із зазначенням назви судового органу, у якому надається правова допомога позивачу), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника".
З огляду на викладене, суд зазначає, що повноваження адвоката Борової Л.В на представництво інтересів ОСОБА_1 та, зокрема, на право підпису позовної заяви від імені останнього, належним чином не підтверджено.
Відповідно до пункту третього частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Отже, враховуючи, що до позовної заяви не додано належним чином оформлених документів, які б підтверджували надання повноважень адвокату щодо його представництва у суді та права підпису процесуальних документів, які подаються до суду, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає поверненню.
При цьому, суд роз'яснює позивачу, що згідно з приписами частини восьмої статті 169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись статтями 57, 59, 160, 169, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Мартиць О.І.