Справа № 500/3960/24
05 листопада 2024 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Подлісної І.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 третьої особи Управління соціальної політики Тернопільської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Тернопільського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , третьої особи Управління соціальної політики Тернопільської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 (надалі по тексту Позивач) 22 травня 2024 року звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 як структурний підрозділ ІНФОРМАЦІЯ_2 (надалі по тексту Відповідач) із письмовою заявою про надання йому відстрочки від призову за мобілізацією відповідно до абзацу 14 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
У відповідь на подану заяву, Відповідач направив на адресу Позивача рекомендованим листом Повідомлення вих. №36 від 27.05.2024 року про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізацію, на особливий період на загальних підставах.
Всупереч вимогам п. 3 ч. 1 ст. 4 та ст.. 8 ЗУ «Про адміністративну процедуру» відмова Відповідача не була обґрунтована, а в ній лише зазначено, що «недотримання вимог пункту 58 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560», є неконкретною причиною.
Позивач вважає, що Відповідач в протиправний спосіб відмовив йому у задоволенні законної вимоги, у формі поданої заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на загальних підставах, що стало причиною звернення до суду.
Ухвалою суду від 01.07.2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Даною ухвалою встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
Від представника третьої особи Управління соціальної політики Тернопільської міської ради надійшли пояснення щодо позову, де зазначено, що ОСОБА_1 22.04.2024 звернувся із заявою про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсації.
На підставі вищезазначеної заяви та долучених до неї документів, відповідності до ст.5 Закону України «Про психіатричну допомогу» та «Порядку надання щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю І чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії закладу охорони здоров'я потребує постійного стороннього догляду, на догляд за нею», затвердженого Постановою КМУ від 02.08.2000 №1192 (із змінами та доповненнями), Управлінням прийнято рішення від 10.05.2024 про призначення допомоги на догляд за інвалідом І групи внаслідок психічного захворювання.
Представник відповідачів скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду із відповідними письмовими доказами 30.07.2024. У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові, та в обґрунтування своїх заперечень зазначає наступне.
23 травня 2024 року на адресу Відповідача 2 надійшла заява Позивача про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та документами, які підтверджують у нього таке право. Дана заява була направлена поштою, цінним листом з описом вкладення.
26 травня 2024 року комісія ІНФОРМАЦІЯ_1 за результатами розгляду заяви та документів Позивача встановила, що вони були подані не особисто ним, а засобами поштового зв'язку.
Позивачем не дотримано способу подачі вказаних документів, а тому відмова у наданні відстрочки є обґрунтованою нормами законодавства, а прийняте рішення є законним.
Ухвалою суду від 19.09.2024 ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання та призначено судове засідання на 10.10.2024 о 10:00 год.
Ухвалою суду від 10.10.2024 року відкладено розгляд справи на 05.11.2024 о 09:45 год.
Представник позивача та представник третьої особи в судове засідання не з'явилися, однак подали заяви про розгляд справи без їх участі в порядку письмового провадження.
Представник відповідачів в судове засідання не з'явився, однак належним чином був повідомлений про час, дату і місце розгляду справи.
Відповідно до ч.3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Згідно з ч.9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи положення ч.3 ст.194, ч.9 ст.205 та ч.4 ст. 229 КАС України, суд дійшов висновку про наявність підстав розгляду даної справи в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши подані до суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 22 травня 2024 року звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 як структурний підрозділ ІНФОРМАЦІЯ_2 (надалі по тексту Відповідач) із письмовою заявою про надання йому відстрочки від призову за мобілізацією відповідно до абзацу 14 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
У відповідь на подану заяву, Відповідач направив на адресу Позивача рекомендованим листом Повідомлення вих. №36 від 27.05.2024 року про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізацію, на особливий період на загальних підставах.
Всупереч вимогам п. 3 ч. 1 ст. 4 та ст. 8 ЗУ «Про адміністративну процедуру» відмова Відповідача не була обґрунтована, а в ній лише зазначено, що «недотримання вимог пункту 58 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560», є неконкретною причиною.
Не погодившись із відмовою відповідача позивач звернувся до суду з даним позовом.
Визначаючись щодо спірних правовідносин, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.
Відповідно до абзацу 14 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані:
- члени сім'ї другого ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи, зайняті постійним доглядом за нею (не більше одного та за умови відсутності членів сім'ї першого ступеня споріднення або якщо члени сім'ї першого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я). У разі відсутності членів сім'ї першого та другого ступеня споріднення норма цього пункту поширюється на членів сім'ї третього ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи.
Позивач в своїй заяві та на підставі долучених до неї документів стверджує, що він здійснює догляд за своєю повнорідною сестрою ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), як інвалідом І групи А підгрупи. Позивач є єдиним родичем ІІ ступеню спорідненості, інші особи І-ІІІ ступеня спорідненості у неї - ОСОБА_2 відсутні.
Членами сім'ї фізичної особи другого ступеня споріднення для цілей розділу IV ПКУ вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки, що відповідає ст. 1262 ЦК України. Родинні відносини між Позивачем та його повнорідною сестрою ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) відповідають ІІ ступеню спорідненості.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 затверджено Порядок проведення призов громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок №560), зокрема визначається порядок надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення.
Відповідно до п. 58 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.
Як зазначалося вище Позивач на адресу Відповідача подав заяву за формою, визначеною у додатку 4 про надання відстрочки в зв'язку як особа зайнята постійним доглядом за особою з інвалідністю І групи, до якої додані були документи, що підтверджують право на відстрочку та копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5 до Порядку.
Згідно п. 14 додатку 5 до Порядку члени сім'ї другого ступеня споріднення особи з інвалідністю I або ІІ групи, є особи зайняті постійним доглядом за нею (не більше одного та за умови відсутності членів сім'ї першого ступеня споріднення або якщо члени сім'ї першого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я).
У разі відсутності членів сім'ї першого та другого ступеня споріднення норма цього підпункту поширюється на членів сім'ї третього ступеня споріднення особи з інвалідністю I або ІІ групи, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики, та висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу в постійному догляді (для осіб з інвалідністю II групи) для особи, яка зайнята доглядом, - документи, що підтверджують родинні зв'язки другого ступеня споріднення (рідні брати та сестри, баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки), один із документів, що підтверджує неможливість військовозобов'язаної особи першого ступеня споріднення (батьки, її чоловік або дружина, діти такої особи, у тому числі усиновлені) здійснювати догляд за особами з інвалідністю I або II групи: інвалідність такої особи, її потребу у постійному догляді, перебування під арештом (крім домашнього арешту), відбування покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі, та документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд, або акт про встановлення факту здійснення особою догляду (постійного догляду) (додаток 8), в якому зазначаються відомості про відсутність інших осіб, які могли б здійснювати такий догляд.
Для особи, яка потребує догляду, - один із документів, що підтверджує інвалідність особи, яка потребує догляду: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу , за формою, затвердженою Мінсоцполітики та висновок лікарсько- консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу в постійному догляді.
За п. 14 додатку 5 до Порядку окрім документів, які підтверджують інвалідність, ступінь спорідненості, відсутність членів сім'ї першого ступеня споріднення, які можуть здійснювати догляд необхідно надати документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд, або акт про встановлення факту здійснення особою догляду (постійного догляду).
Як видно з матеріалів справи, згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 24 вересня 1987 року, ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьками якої зазначено ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , нотаріальна копія долучена до заяви - п.6 Додатків.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 виданого 23.09.2021 року ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , нотаріальна копія долучена до заяви - п.15 Додатків.
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 виданого 20.07.2023 року ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , нотаріальна копія долучена до заяви - п. 16 Додатків. З даних документів вбачається, що батьки ОСОБА_2 , як і інші родичі першого ступеня спорідненості відсутні, оскільки ОСОБА_2 не була одружена, діти відсутні, що підтверджується її заявою - долучена до заяви - п. 1 Додатків, як і інші особи зобов'язані здійснювати догляд, окрім Позивача, який є її єдиним родичем ІІ ступеню спорідненості, хоча за п. 61 Порядку надання такої заяви від особи з інвалідністю не вимагається.
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 14 березня 1984 року, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_8 , батьками якого зазначено ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , нотаріальна копія долучена до заяви - п.4 Додатків. З даного свідоцтва вбачається, що ОСОБА_2 та Позивач є повно рідними братом та сестрою.
Згідно довідки ДП «Люкс-Житло» від 21.06.2024 року оригінал долучений до заяви - п.13 Додатків, ОСОБА_2 та Позивач зареєстровані та проживають за однією адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується додатково Довідкою про реєстрацію місця проживання ОСОБА_2 від 22.10.2021 року оригінал долучений до заяви - п.9 Додатків.
Згідно довідки до акта огляду МСЕК №0032573 від 20.09.2011 року вбачається, що ОСОБА_2 є інвалідом дитинства першої підгрупи А. , нотаріальна копія долучена до заяви - п. 11 Додатків.
Відповідно до довідки Управління соціальної політики Тернопільської міської ради №1921 від 15.05.2024 року Позивач є отримувачем допомоги на догляд за особою з інвалідністю І групи підгрупи А ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), внаслідок психічного розладу з 01.04.2024 року по 30.09.2024 року.
Відтак виходячи із змісту п. 14 дод. 5 до Порядку акт постійного догляду не потрібно надавати, оскільки він вимагається через слово «АБО» в разі коли заявник не є отримувачем допомоги на догляд за особою з інвалідністю.
Відповідно до п. 59 Порядку відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Відповідно п. 60 Порядку Комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Відповідно до абз. 2 п. 61 Порядку Районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки або його відокремлений відділ перевіряє перебування такого військовозобов'язаного на військовому обліку, родинні зв'язки військовозобов'язаної особи та особи, яка потребує догляду (постійного догляду), наявність інших зареєстрованих/задекларованих осіб за адресою місця проживання або адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання особи, яка потребує догляду, з використанням відомостей Державного електронного реєстру військовозобов'язаних України,
Державного реєстру актів цивільного стану громадян та Єдиного державного демографічного реєстру, інших інформаційних систем, реєстрів та баз даних, у тому числі шляхом інформаційного обміну. Матеріали за результатами перевірки надсилаються керівнику виконавчого органу місцевого самоврядування за адресою місця проживання або адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання військовозобов'язаного, який здійснює догляд.
Маючи доступ до відповідних електронних реєстрів Комісія вправі і зобов'язана була перевірити законність вимог про надання відстрочки Позивачу, окрім цього користуючись своїми дискреційними повноваження мала змогу отримати відповідну інформацію від державних органів, установ, та органів місцевого самоврядування, в тому числі від Управління соціальної політики Тернопільської міської ради, чого зроблено не було.
Невідповідності наведених у заяві військовозобов'язаного даних або непідтвердження факту встановлення здійснення ним догляду (постійного догляду) комісією не було встановлено.
За таким очевидним є порушення права на відстрочку від мобілізації Позивача, закріпленого в абзаці 14 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» на особливий період, шляхом недотримання вимог Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560.
Відповідно до абз. 6 п. 60 Порядку, у разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
Вказані обставини підтверджують право ОСОБА_1 на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до пункту 14 частині першої статті 23 Закону №3543-ХІІ.
Суд наголошує, що за загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення відповідним органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Оскаржуване рішення відповідача, оформлене повідомленням №36 від 27.05.2024, про відмову у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації не відповідає критеріям, встановленим у частині другій статті 2 КАС України, зокрема, критерію добросовісності та урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Відтак суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання такого рішення протиправним та скасування.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_3 прийняти рішення про надання ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі пункту 14 частині першої статті 23 Закону №3543-ХІІ, то суд зазначає таке.
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим у частині другій статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя.
Відповідно до частини четвертої статті 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, і давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, що належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.
Відповідно до пункту 11 Положення № 154 саме на районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки покладено обов'язок по оформленню відстрочки військовозобов'язаних від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку. Тобто, відповідач у даному випадку має виключну компетенцію в питаннях оформлення відстрочки від мобілізації.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що належним способом відновлення порушеного права позивача у спірних правовідносинах є зобов'язання відповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 повторно розглянути заяву позивача від 22.05.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 14 частині першої статті 23 Закону №3543-ХІІ і у відповідності із процедурою, передбаченою чинним законодавством, прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, враховуючи те, що відповідачем у відзиві не спростовано доводів позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню частково.
Оскільки позов підлягає задоволенню частково, то відповідно до частин першої, третьої статті 139 КАС України позивачу слід відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 484,48 грн, сплачений відповідно до квитанції від 25.06.2024.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення, оформлене повідомленням ІНФОРМАЦІЯ_3 №36 від 27.05.2024 року про відмову ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період.
Зобов'язати комісію ІНФОРМАЦІЯ_3 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.05.2024 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі пункту 14 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII (зі змінами і доповненнями) та прийняти рішення за результатами її розгляду з урахуванням висновків суду.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 484 грн (чотириста вісімдесят чотири грн 48 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 07 листопада 2024 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_2 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_5 );
відповідач:
- ІНФОРМАЦІЯ_9 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_3 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_6 );
- ІНФОРМАЦІЯ_10 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_4 код ЄДРПОУ НОМЕР_7 );
третя особа:
- Управління соціальної політики Тернопільської міської ради (місцезнаходження/місце проживання: вул. Лисенка, 8,м. Тернопіль,Тернопільська обл., Тернопільський р-н,46002 код ЄДРПОУ/РНОКПП 03195636) .
Головуючий суддя Подлісна І.М.