про залишення позовної заяви без розгляду
07 листопада 2024 року Справа № 480/1795/24
Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Бондаря С.О., розглянувши у письмовому провадженні матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Центр пробації" Міністерства юстиції України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Державної установи "Центр пробації" Міністерства юстиції України, в якому просить:
- визнати протиправними дії Державної установи "Центр пробації", які полягають у застосуванні з січня 2020 року по січень 2023 року розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, при нарахуванні позивачу грошового забезпечення, одноразової грошової допомоги при звільненні, допомоги на оздоровлення, компенсації за невикористану відпустку при звільненні, інших надбавок і доплат, нарахованих та виплачених у зв'язку з проходженням та звільненням зі служби;
- зобов'язати Державну установу "Центр пробації" здійснити перерахунок та виплату позивачу з січня 2020 року по січень 2023 року грошового забезпечення, одноразової грошової допомоги при звільненні, допомоги на оздоровлення, компенсації за невикористану відпустку при звільненні, інших надбавок і доплат, нарахованих та виплачених у зв'язку з проходженням служби та звільненням, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023 відповідно.
Ухвалою суду від 11.03.2024 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк для усунення її недоліків шляхом направлення до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням причин такого пропуску та наданням відповідних доказів, а також доказів щодо виплачених сум грошового забезпечення з січня 2020 року по січень 2023 року.
02.04.2024 на електронну адресу суду надійшло клопотання ОСОБА_1 , якій просив поновити пропущений строк звернення до суду із даним позовом, оскільки звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати не обмежується будь-яким строком.
Також позивач просив надати додатковий час для надання додаткової інформації щодо виплачених позивачу сум грошового забезпечення за період з січня 2020 року по січень 2023 року.
Ухвалою суду від 09.04.2024 продовжено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви на 5 днів з дня отримання копії ухвали.
16.04.2024 до суду від представника позивача надійшла довідка Державної установи "Центр пробації" від 03.04.2024 про щомісячні види грошового забезпечення з січня 2020 року по січень 2023 року.
Ухвалою суду від 18.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
До суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Також представником відповідача подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, яке обґрунтовує тим, що позивачем пропущено строк звернення до суду з даним позовом.
Суд, дослідивши матеріали справи, вивчивши доводи заявленого позивачем клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду, доводи заявленого представником відповідача клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, зазначає наступне.
Так, за приписами частин 1, 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України о позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Положеннями частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України (в редакції, чинній по 18.07.2022 включно) визначено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України № 2352-IX від 01.07.2022 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин", що набрав чинності 19.07.2022, внесені зміни до норм Кодексу законів про працю України.
Зокрема, частини 1 і 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) викладені в новій редакції, згідно з якою працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті (ч.1). Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116) (ч.2).
Отже, до 18.07.2022 включно діяла редакція ст. 233 КЗпП України, згідно з якою строки звернення до суду із позовом про нарахування та виплату грошового забезпечення (заробітної плати) та його складових частин не застосовувалися, а щодо періоду після 19.07.2022, строк позовної давності застосовується.
Відповідно до п. 1 Прикінцевих положень Кодексу законів про працю України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Таким чином з 01 липня 2023 року строк звернення до суду із позовом про виплату заробітної плати регламентується статтею 233 КЗпП України і складає три місяці з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Вирішуючи ж питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».
Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 року №340/1019/19).
Згідно витягу з наказу Державної установи "Центр пробації" Міністерства юстиції України від 13.01.2023 №37/К ОСОБА_1 звільнено 31.01.2023, а також проведено остаточний розрахунок при звільненні, що підтверджується відповідною довідкою (а.с. 46).
Проте, ОСОБА_1 звернувся до суду з даною позовною заявою 05.03.2024, тобто більше ніж через рік після звільнення та більше ніж через п'ять місяців, після того як сплинув тримісячний строк звернення до суду, визначений статтею 233 КЗпП України.
Варто зауважити, що направлення позивачем та його представником запитів до Державної установи "Центр пробації" не можуть слугувати підставою для поновлення строку звернення до суду.
За приписами частини 3 статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до частини 4 статті 123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Оскільки судом встановлено факт пропуску позивачем строку звернення до суду без поважних причин, позовну заяву необхідно залишити без розгляду.
Керуючись ст. ст. 123, 169, 240, 248, 256, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до суду - відмовити.
Клопотання представника Державної установи "Центру пробації "Міністерства юстиції України - задовольнити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної установи "Центр пробації" Міністерства юстиції України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя С.О. Бондар