вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40602, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua
07 листопада 2024 року Справа № 480/3937/24
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Павлічек В.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/3937/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
Позивач, ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі по тексту - відповідач), в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 11.04.2024 за №15 щодо відмови ОСОБА_1 у поновленні виплати пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області поновити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за вислугу років з дати звернення, а саме з 08.04.2024 року.
Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що позивач до 28.02.2017 року перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області та отримував пенсію за вислугу років з відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". З 2017 по 2019 року позивач працював та отримував пенсію в російській федерації. Після повернення в 2019 році з російської федерації став постійно проживати в Україні та наміру повертатися до російської федерації не має. Позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій просив поновити йому виплату пенсії призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Рішенням від 11.04.2024 за №15 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області відмовлено позивачу в поновленні виплати пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", у зв'язку з відсутністю пенсійної справи, а також документів, що відповідають вимогам законодавства. Позивач не погоджується з даним рішенням відповідача, вважає його протиправним та таким, що порушує його права.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження та встановлено строк відповідачам для подання відзиву та доказів, які наявні у відповідача. Крім того даною ухвалою було витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області належним чином завірені копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 .
На виконання вимог суду представником відповідача через систему "Електронний суд" надано витребувані судом докази. Проте відзиву на позовну заяву, суду надано не було.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
З матеріалів справи судом встановлено, що відповідно до довідки від 07.02.2017 № 455 Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, позивач з 01.11.2014 по 28.02.2017 року перебував на обліку у Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області як отримувач пенсії за вислугу років, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Пенсія позивачу була призначена з 09.01.2009 року Міністерством оборони (а.с. 17).
При цьому, як зазначено у позовній заяві, позивач з 2017 по 2019 року працював та отримував пенсію в російській федерації.
Позивач звернувся до пенсійного органу із заявою від 08.04.2024 року щодо поновлення виплати пенсії за вислугу років, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (а.с. 34).
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 11.04.2024 № 15 було відмовлено позивачу у поновленні пенсії, у зв'язку з відсутністю пенсійної справи, а також документів, що відповідають вимогам законодавства (а.с. 27).
При цьому в даному рішенні зазначено, що з 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та введення воєнного стану, АТ "Укрпошта" припинено приймання всіх видів міжнародних поштових відправлень призначенням до російської федерації.
Не погодившись з даним рішенням відповідача, позивач звернувся з позовною заявою до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, є Закон України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (надалі - Закон №2262-ХІІ).
Відповідно до ст. 1 Закону № 2262-XII особи з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції та на службі на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Відповідно до ст.52 Закону №2262-ХІІ особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, пенсія виплачується органами Пенсійного фонду України щомісяця, не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України, незалежно від задекларованого або зареєстрованого місця його проживання, через організації, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
За змістом статті 58-1 Закону № 2262-XII припинення та поновлення виплати пенсії військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей проводиться в порядку, встановленому цим Законом та статтею 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до частини 2 статті 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивачу припинена виплата пенсії з 01.03.2017 року у зв'язку із переїздом на постійне місце проживання в російську федерацію (а.с. 17).
При цьому підставою для відмови у поновленні позивачу пенсії в оскаржуваному рішенні зазначено відсутність пенсійної справи, а також документів, що відповідають вимогам законодавства.
Суд зазначає, що постановою правління Пенсійного фонду України 30 січня 2007 року № 3-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 02 березня 2023 року № 10-1) затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі по тексту - Порядок № 3-1).
Відповідно до п. 5 розділу ІІ Порядку № 3-1, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення виплати пенсії здійснюються за документами, що є в пенсійній справі особи та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії, та з урахуванням додатково наданих документів.
При переведенні з одного виду пенсії на інший, поновленні виплати пенсії особа може додатково подати документи про обставини, що впливають на розмір пенсії (наприклад, зміна кількості членів сім'ї, які перебували на утриманні пенсіонера чи померлого годувальника, виникнення (втрата) права на надбавку, підвищення та інші доплати).
З аналізу зазначених норм законодавства суд вбачає, що поновлення виплати пенсії здійснюються за документами, що є в пенсійній справі особи та з урахуванням додатково наданих документів.
При цьому відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 30.01.2024 року по справі №320/424/23, відсутність документів на підтвердження припинення виплати пенсії органами Пенсійного фонду російської федерації та неможливість отримання пенсійної справи пенсіонера, не може бути підставою для позбавлення (її) його права на пенсію в України.
А відтак, суд зазначає, що відповідачем було протиправно відмовлено позивачу у поновленні виплати пенсії з підстав, зазначених в оскаржуваному рішенні.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в частині визнання протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 11.04.2024 №15 щодо відмови ОСОБА_1 у поновленні виплати пенсії.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області поновити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за вислугу років з дати звернення, а саме з 08.04.2024 року, суд зазначає наступне.
Суд враховує, що право позивача на поновлення пенсії не пов'язується з такими чинниками, як, зокрема, можливість чи неможливість витребування пенсійної справи з органів Пенсійного фонду російської федерації як країни, з якої вибув позивач. У свою чергу, відсутність у пенсійного органу паперової пенсійної справи також не є підставою для відмови у виплаті пенсійних виплат позивачу, оскільки позивач не може нести негативних наслідків у зв'язку із відсутністю його пенсійної справи, а протилежне позбавляє його права на її відновлення.
Умова щодо витребування пенсійної справи від уповноважених органів російської федерації встановлює для громадян України не передбачену законами України вимогу для отримання пенсії, а враховуючи розірвання дипломатичних відносин з російської федерації, звернення органів Пенсійного фонду України до компетентних органів російської федерації для витребування пенсійної справи є неможливим, що взагалі позбавляє таких осіб можливості отримувати пенсію, що, в свою чергу, порушує їх гарантоване Конституцією України право власності та право на соціальний захист.
При цьому відповідачем не обґрунтовано неможливість застосування до позивача вищевказаних положень законодавства загального характеру, а посилання на неврегульованість окремої сфери правовідносин є неконкретним, в т.ч. не містить точного посилання на конкретні фактичні обставини, без спеціального врегулювання яких певним чином відповідач не може здійснити поновлення виплати пенсії. Окрім цього, доводи відповідача не визначені законодавством як підстава для відмови у поновленні виплати пенсії та не можуть бути такою підставою за змістом, оскільки негативні наслідки (фактично, позбавлення права) від стану правового врегулювання конкретних правовідносин не можуть покладатися на особу, яка згідно положень законодавства має відповідний обсяг прав.
Крім того в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що для прийняття рішення про поновлення пенсії, відповідачем вживалися всі необхідні заходи, зокрема, щодо отримання відомостей про позивача з інших відповідних інформаційних систем.
За таких обставин, суд вважає, що відмовляючи позивачу в поновленні виплати пенсії, відповідач у спірних правовідносинах діяв без урахування всіх обставин по справі, що мають значення для його прийняття (вчинення дій) та без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
В свою чергу слід зазначити, що суд не уповноважений встановлювати наявність чи відсутність всіх підстав для призначення чи відмови у призначенні (поновленні) пенсії, у випадку, якщо відповідач цього не здійснив, оскільки у такому разі це не входить до предмету судової перевірки.
А тому, на переконання суду, вирішення питання про поновлення (призначення) пенсії без перевірки наявності чи відсутності усіх для цього підстав є передчасним.
Відповідно до ст. 49 Закону №2262-ХІІ пенсію згідно з цим Законом призначають органи Пенсійного фонду України.
Також статтею 58 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення (поновлення) пенсії.
Суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку, призначення та поновлення пенсій громадянам, та на свій розсуд приймати відповідне рішення.
Крім того суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні документи про обставини, що впливають на визначення розміру пенсії позивача, права на надбавку, підвищення та інші доплати тощо.
Відповідно до розписки-повідомлення позивачем до заяви про поновлення виплати пенсії було додано лише паспорт, ідентифікаційний код та довідку від 20.10.2020 № 5933-5000317683 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, жодного документу, який би впливав на визначення розміру пенсії, позивачем до пенсійного органу надано не було.
Таким чином, з огляду на суть та характер спірних відносин, зважаючи на необґрунтованість і передчасність відмови в поновленні виплати позивачу пенсії, з урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення, зокрема, про поновлення виплати пенсії та визначення підстав, за яких поновлюється пенсія або приймається рішення про відмову в її поновленні та оскільки в матеріалах справи відсутні документи про обставини, що впливають на визначення розміру пенсії позивача, суд дійшов висновку про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області повторно розглянути заяву позивача від 08.04.2024 року щодо поновлення виплати пенсії, з урахуванням висновків суду.
А відтак, позовні вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області поновити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за вислугу років з дати звернення, а саме з 08.04.2024 року, задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 11.04.2024 №15 щодо відмови ОСОБА_1 у поновленні виплати пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери, 43, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (відповідно до довідки від 20.10.2020 № 5933-5000317683 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 , фактичне місце проживачння/перебування - АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 08.04.2024 року щодо поновлення виплати пенсії, з урахуванням висновків суду.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.О. Павлічек