07 листопада 2024 року Справа № 480/3636/24
Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Воловика С.В., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в місті Суми адміністративну справу № 480/3636/24 за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції (далі - відповідач-1, Управління ПП), Департаменту патрульної поліції (далі - відповідач-2, Департамент ПП) про:
- визнання протиправним та скасування наказу № 60 від 09.04.2024 в частині застосування до позивача дисциплінарного стягнення зауваження,
І. Позиція позивача
Обґрунтовуючи протиправність оскаржуваного наказу про застосування дисциплінарного стягнення, ОСОБА_1 зазначив, що дисциплінарне стягнення зауваження застосовано до нього у зв'язку з неналежним здійсненням контролю за виконанням посадових обов'язків працівниками роти, а саме: сержантом поліції ОСОБА_2 , яким не велась відеозйомка під час опрацювання виклику «ДТП без травмованих» (ЄО № 4734 від 30.11.2023), та старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3 , яким не були передані матеріали ДТП уповноваженій особі підрозділу поліції у добовий термін, а також не здійснено відеозйомку під час обслуговування виклику. Разом з цим, згідно з відповіддю інспектора сектору зв'язку та телекомунікацій, яка міститься в матеріалах службового розслідування, надати записи з нагрудних камер вказаних поліцейських за 30.11.2023 не має можливості у зв'язку з їх видаленням на підставі наказу МВС України № 1026 від 11.01.2019.
Позивач зауважив на тому, що підставою для проведення службового розслідування відповідачем-1 визначено рапорт начальника відділу РОМ ДТП УПП в Сумській області ОСОБА_4 про можливі порушення службової дисципліни окремими працівниками патрульної поліції в Сумській області, який подавався ще 04.12.2023. Тобто, фактично, службове розслідування було призначено через три місяці після подання рапорту, згідно з наказом № 39 від 04.03.2024. На переконання ОСОБА_1 , дійсною причиною призначення службового розслідування слугував той факт, що у лютому 2024 року в Управлінні ПП здійснювалась перевірка заяв командира батальйону ОСОБА_5 з приводу мобінгу стосовно нього, під час якої ОСОБА_1 підтвердив факти, викладені у згаданій заяві.
Крім того, ОСОБА_1 наголосив на тому, що виконував та виконує свої обов'язки відповідно до вимог чинного законодавства та затверджених Інструкцій, а інкриміновані порушення службової дисципліни поліцейськими ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , були допущені ними особисто на власний розсуд і позивач як командир не мав фізичної можливості запобігти цим порушенням.
Позивач повідомив про те, що веде з підлеглими активну виховну та роз'яснювальну роботу, щоразу під час шикування або проведення нарад, звертає увагу на неприпустимість порушень службової дисципліни.
ІІ. Заперечення відповідача
Не погоджуючись з позовними вимогами, Управління ПП та Департамент ПП у відзивах (а.с. 33-47, 118-131) зазначили, що під час службового розслідування, призначеного з метою встановлення причин та обставин, викладених у рапорті начальника відділу розшуку та опрацювання матеріалів дорожньо-транспортних пригод управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції Худінова О.А., було встановлено, що 30.11.2023 сержантом поліції ОСОБА_2 не велась відеозйомка під час опрацювання виклику «ДТП без травмованих» (ЄО № 4734 від 30.11.2023), що є порушенням розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України № 1026 від 18.12.2018, а старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3 , окрім не здійснення відеозйомки, також не були передані матеріали ДТП уповноваженій особі підрозділу поліції у добовий термін, що є порушенням пункту 6 розділу ІХ Інструкції № 1395.
У зв'язку з цим, за порушення вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України “Про Національну поліцію», пункту 6 розділу ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015, пункту 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України № 1026 від 18.12.2018, пункту 7 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України № 893 від 07.11.2018, підпунктів 2.4.1, 2.4.10, 2.4.13 пункту 2.4 розділу 2 посадової інструкції інспектора патрульної поліції, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції № 2007 від 28.09.2020, до сержанта поліції ОСОБА_2 та старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 застосовано дисциплінарне стягнення догана.
Крім того, у зв'язку з порушенням вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України “Про Національну поліцію», пункту 7 частини 1 статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, підпунктів 2.1.2, 2.2.2 пункту 2 розділу 2 посадової інструкції командира роти патрульної поліції, затвердженої наказом ДПП № 2007 від 28.09.2020, внаслідок не здійснення належного контролю за виконанням посадових обов'язків працівниками роти, що призвело до вчинення ними дисциплінарного проступку, до позивача застосовано дисциплінарне стягнення зауваження.
Отже, на переконання відповідачів, факт порушення ОСОБА_1 службової дисципліни внаслідок протиправної винної поведінки, належним чином підтверджений матеріалами службового розслідування, у зв'язку з чим оскаржуваний наказ про застосування дисциплінарного стягнення є правомірним, а позовні вимоги - необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
ІІІ. Процесуальні дії у справі
Ухвалою суду від 06.05.2024, позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі № 480/3636/24, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення осіб, встановлені строки для подання заяв по суті справи.
IV. Обставини справи
Під час проходження служби ОСОБА_1 на посаді командира роти № 4 батальйону УПП в Сумській області ДПП, 04.12.2023 начальником відділу РОМ ДТП Управління патрульної поліції в Сумській області Олександром Худіновим начальнику Управління ПП в Сумській області був поданий рапорт, у якому вказувалось про те, що 30.11.2023 інспектором ОСОБА_3 та поліцейським ОСОБА_2 оформлялись матеріали за зверненням на лінію « 102» громадянина ОСОБА_6 щодо пошкоджень автомобіля Chrysler 200, номерний знак НОМЕР_1 , проте ці матеріали станом на день подання рапорту уповноваженій особі підрозділу поліції не передавались.
З метою повної, всебічної та об'єктивної перевірки відомостей, вказаних у згаданому рапорті, 04.03.2024 начальником УПП в Сумській області Олексієм Калюжним прийнято наказ № 39 про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії (а.с. 58-59).
На підставі доповідної записки заступника начальника управління - начальника відділу моніторингу та аналітичного забезпечення Управління ПП в Сумській області Тамари Масючок, наказом № 49 від 18.03.2024 термін проведення службового розслідування був продовжений. (а.с. 62-63)
За результатами службового розслідування, 29.03.2024 складено висновок, згідно з яким за порушення вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України “Про Національну поліцію», пункту 7 частини 1 статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, підпунктів 2.1.2, 2.2.2 пункту 2 розділу 2 посадової інструкції командира роти патрульної поліції, затвердженої наказом ДПП № 2007 від 28.09.2020, дисциплінарна комісія запропонувала застосувати до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення зауваження (а.с. 95-101).
За змістом висновку службового розслідування, вказані порушення службової дисципліни полягають у не здійсненні позивачем належного контролю за виконанням посадових обов'язків працівниками роти та неналежному проведенні роботи щодо зміцнення службової дисципліни особовим складом, що призвело до вчинення дисциплінарного проступку сержантом поліції ОСОБА_2 та старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3 .
На підставі висновку службового розслідування, 28.03.2024 Управлінням ПП прийнято наказ № 57, яким до ОСОБА_5 застосовано дисциплінарне стягнення зауваження (а.с. 131-132).
V. Норми права які регулюють спірні правовідносини та їх застосування
На виконання частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначаються Законом України “Про Національну поліцію».
На виконання частини першої статті 18 вказаного Закону, поліцейський зобов'язаний:
1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва;
3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;
4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я;
5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків;
6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Відповідно до частин першої, другої статті 19 Закону України “Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України № 2337-VIII від 15.03.2018 (далі - Дисциплінарний статут) і визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
Частиною першою статті 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службовою дисципліною є дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Відповідно до частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України “Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Згідно з частиною першою статті 11 Дисциплінарного статуту, за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Статтею 12 Дисциплінарного статуту встановлено, що дисциплінарним проступком є протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Частинами першою, другою, третьою статті 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
За змістом частин першої - четвертої статті 14 Дисциплінарного статуту, службовим розслідуванням є діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
На виконання статті 18 Дисциплінарного статуту, під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право:
1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються;
2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи;
3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами;
4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування;
5) користуватися правничою допомогою.
Відповідно до частини першої статті 19 Дисциплінарного статуту, у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.
Процедура проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування, визначені Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України № 893 від 07.11.2018, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за № 1355/32807.
Згідно з пунктом 1 розділу ІІ вказаного Порядку, службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Пунктом 2 розділу ІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України передбачено, що службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про:
внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєння поліцейським кримінального правопорушення;
повідомлення поліцейському про підозру в учиненні ним кримінального правопорушення, якщо службове розслідування не було проведено на підставі абзацу другого цього пункту або якщо за його результатами не було встановлено дисциплінарного проступку;
надходження подання спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції або припису Національного агентства з питань запобігання корупції, в якому міститься вимога щодо проведення службового розслідування з метою виявлення причин та умов, за яких стало можливим учинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення чи невиконання вимог Закону України “Про запобігання корупції»;
ознаки дисциплінарного проступку, що призвів до загибелі або поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського під час виконання ним службових повноважень;
недотримання підстав та порядку застосування або використання вогнепальної зброї, спеціальних засобів або заходів фізичного впливу;
недотримання норм кримінального процесуального законодавства України під час проведення досудового розслідування;
втрату поліцейським службового посвідчення та спеціального нагрудного знака (жетона), табельної, добровільно зданої чи вилученої зброї або боєприпасів, нагородної зброї, якщо вона зберігалася в територіальному органі поліції чи його територіальному (відокремленому) підрозділі, а також закладі, установі Національної поліції України, що належать до її управління (далі - органі (підрозділ, заклад, установа) поліції), а також втрату спеціальних засобів поліцейським чи відсутність їх в органі (підрозділі, закладі, установі) поліції, матеріалів досудового розслідування, справ оперативного обліку та справ про адміністративні правопорушення, речових доказів, а також тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження;
розголошення конфіденційної, таємної, службової або іншої інформації, яка містить таємницю, що охороняється законом;
порушення законодавства України у сфері фінансово-господарської діяльності органів поліції, а також установ, які належать до сфери управління Національної поліції України, виявлені під час ревізій або перевірок, внутрішніх аудитів;
перебування поліцейського на роботі (службі) у стані алкогольного сп'яніння або стані, викликаному вживанням наркотичних чи інших одурманюючих засобів, або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;
приховування від обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні та адміністративні правопорушення, які були відомі поліцейському, але не отримали реєстраційного номера або не були зафіксовані ним у встановленому законодавством України порядку;
здійснення поліцейським дискримінації за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовною або іншими ознаками в будь-якій формі, а також сексуальних домагань.
За змістом пункту 1 розділу V Порядку, проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
На виконання пункту 4 розділу V Порядку, службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Пунктом 13 розділу V Порядку передбачено, що поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інші особи можуть надавати усні чи письмові пояснення з приводу відомих їм відомостей про діяння, що стало підставою для призначення службового розслідування.
Відповідно до пункту 1 розділу VІІ Порядку, у разі коли за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.
Частиною 3 статті 19 Дисциплінарного статуту встановлено, що під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Згідно з частинами 7, 8 статті 19 Дисциплінарного статуту, у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Отже, зміст вказаних норм дає підстави дійти висновку про те, що за порушення службової дисципліни, до поліцейського може бути застосований один із визначених видів дисциплінарного стягнення, в тому числі і зауваження. Втім, застосування стягнення можливе лише в тому разі, коли порушення службової дисципліни сталося внаслідок винної протиправної поведінки поліцейського, яка належним чином доведена та підтверджена відповідними достатніми доказами.
Разом з цим, обираючи вид дисциплінарного стягнення, який має бути застосований, уповноважена особа зобов'язана враховувати, зокрема, характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, доведеність його вчинення, наявність та ступінь вини порушника. Фактично, при обранні виду дисциплінарного стягнення має дотримуватись принцип пропорційності, тобто, справедливий баланс між тяжкістю проступку, вчиненого внаслідок доведеної винної протиправної поведінки порушника, негативними наслідками, до яких призвела чи може призвести така поведінка з одного боку, та суворістю покарання за вчинений проступок, глибиною необхідного втручання у права порушника, необхідних для досягнення мети застосування стягнення, з другого боку.
VI. Висновки суду щодо доводів сторін та вирішення спору
Обґрунтовуючи протиправність оскаржуваного наказу, позивач вказує на належне виконання своїх посадових обов'язків, недопущення порушень службової дисципліни та необґрунтованість висновків службового розслідування щодо вчинення ним дисциплінарного проступку.
Втім, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті в їх сукупності, суд не може погодитись з указаними доводами позивача, з огляду на таке.
Матеріалами справи підтверджено, що підставою для призначення службового розслідування слугував рапорт начальника відділу РОМ ДТП Управління патрульної поліції в Сумській області Олександра Худінова, у якому зазначалось про те, що 30.11.2023 інспектором ОСОБА_3 та поліцейським ОСОБА_2 оформлялись матеріали за зверненням на лінію « 102» щодо пошкоджень автомобіля, проте ці матеріали станом на день подання рапорту уповноваженій особі підрозділу поліції не передавались.
Тобто, фактично, вказаний рапорт є повідомленням у якому містилась інформація про вчинення поліцейськими порушення, яке має ознаки дисциплінарного проступку, що відповідно до приписів абзацу 2 пункту 1 розділу ІІ Порядку проведення службового розслідування у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України № 893 від 07.11.2018, є підставою для призначення службового розслідування.
При цьому, на переконання суду, факт призначення службового розслідування через три місяці після отримання рапорту, не спростовує висновків щодо наявності підстав для проведення такого розслідування, оскільки згаданий Порядок проведення службового розслідування у Національній поліції України, не встановлює строків протягом яких може бути призначено службове розслідування після отримання інформації щодо вчинення порушення поліцейськими.
Як убачається зі змісту оскаржуваного наказу № 60 від 09.04.2024, дисциплінарне стягнення зауваження застосовано до ОСОБА_1 у зв'язку з неналежним здійсненням контролю за виконанням посадових обов'язків працівниками роти та неналежному проведенні роботи щодо зміцнення службової дисципліни особовим складом, що призвело до вчинення дисциплінарного проступку сержантом поліції ОСОБА_2 та старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3 .
Так, поясненнями ОСОБА_2 (а.с. 82), рапортами заступника начальника ВМАЗ УПП в Сумській області майора поліції ОСОБА_7 та майора поліції ОСОБА_8 від 04.12.2023 (а.с. 67, 74), а також довідкою старшого інспектора з О/Д відділу розшуку та опрацювання матеріалів ДТП Управління ПП ОСОБА_9 від 06.03.2024 (а.с. 76) підтверджено, що 30.11.2023 за результатами опрацювання повідомлення громадянина ОСОБА_6 на лінію « НОМЕР_2 » щодо пошкодження автомобіля на парковці ТРЦ Київ, сержантом поліції ОСОБА_2 та старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3 , у відповідності до розділу ІХ «Особливості оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 124 КУпАП» Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015, було складено схему ДТП та відібрано пояснення, які станом на 04.12.2023 не були передані до ВРОМ ДТП УПП в Сумській області, що є порушенням вимог пункту 6 розділу ІХ згаданої Інструкції.
Крім того, службовим розслідуванням було встановлено, що під час оформлення 30.11.2023 матеріалів ДТП, поліцейськими ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не здійснювалась відеофіксація, що свідчить про недотримання ними вимог пункту 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України № 1026 від 18.12.2018.
Суд не приймає до уваги доводи позивача про необґрунтованість висновків службового розслідування щодо не здійснення ОСОБА_3 та ОСОБА_2 відеофіксації під час оформлення матеріалів ДТП за зверненням на лінію « 102», у зв'язку із видаленням відеозаписів з нагрудних відеореєстраторів поліцейських без можливості поновлення на підставі підпункту 1 пункту 3 розділу VIII Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України № 1026 від 18.12.2018, про що зазначалось у відповіді інспектора сектору зв'язку та телекомунікацій Управління ПП старшого лейтенанта поліції Дар'ї Рамільцевої, оскільки зміст інформативного додатку щодо цифрових нагрудних відеокамер Video Badge-400, які 30.11.2023 отримували ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , свідчить про те, що відеозаписи у період з 16 год. 14 хв. по 17 год. 05 хв. не проводилися. (а.с. 78-80)
Суд наголошує на тому, що на виконання частини першої статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, та підпункту 4.1.4 пункту 4.1 посадової інструкції командира роти № 4 батальйону управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції, затвердженої наказом МВС України № 2007 від 28.09.2020, командир роти батальйону Управління ПП несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни, за неналежний контроль за виконанням посадових обов'язків підлеглого особового складу та за скоєні ними порушення .
Тобто, ОСОБА_1 , як командир роти № 4 батальйону Управління ПП, зобов'язаний виконувати завдання, передбачені згаданою посадовою інструкцією, здійснювати контроль за виконанням посадових обов'язків працівниками роти, в тому числі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , а також запобігати вчиненню ними порушень.
Як убачається з матеріалів справи, факт порушення службової дисципліни підлеглими позивача ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , зокрема, недотримання вимог пункту 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України № 1026 від 18.12.2018 та пункту 6 розділу ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015, підтверджується матеріалами службового розслідування та наказом про застосування до них дисциплінарного стягнення догана, який в судовому порядку не оскаржувався та є чинним на день розгляду справи.
Такі обставини, на переконання суду, свідчать про здійснення позивачем неналежного контролю за виконанням посадових обов'язків підлеглими та про наявність підстав для притягнення його до відповідальності за недотримання підлеглими службової дисципліни.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також приймаючи до уваги характер проступку ОСОБА_1 , обставини, за яких він був вчинений, ступінь його вини, попередню поведінку, суд робить висновок про наявність підстав для застосування до позивача дисциплінарного стягнення «зауваження», відповідність оскаржуваного наказу критеріям, встановленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України та, як наслідок, про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.
Керуючись статтями 3, 6-10, 132, 241, 242, 243, 244, 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції про визнання протиправним та скасування наказу - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Воловик