06 листопада 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/11703/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
1. Стислий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.
ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі - відповідач, ГУПФ України в Полтавській області), у якому просив:
визнати протиправною відмову відповідача в перерахунку та виплаті ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з 01.02.2022, з 01.03.2023 та з 01.03.2024, обчисленої із застосуванням 88% відповідних сум грошового забезпечення та обмеженою максимальним розміром;
зобов'язати відповідача відповідно до статті 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у порядку і розмірах визначених постановами Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" здійснити з 01.03.2024 перерахунок та виплату пенсії з урахуванням 88% грошового забезпечення, індексації пенсії, без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням проведених виплат.
Позовні вимоги обґрунтував посиланням на те, що він є пенсіонером, перебуває на обліку у ГУПФ України в Полтавській області та отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", що призначена йому з 08.11.2002 виходячи з 88% грошового забезпечення за останньою займаною посадою. Відповідач на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.05.2024 у справі №440/4254/24 провів перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2022, однак під час здійснення такого перерахунку не врахував підвищення основного розміру пенсії на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, суму індексації пенсії з 01.03.2022, а також обмежив пенсію максимальним розміром, що, на переконання позивача, суперечить вимогам закону та порушує його право на належне пенсійне забезпечення.
2. Позиція відповідача.
Відповідач позов не визнав. У наданому до суду відзиві на позов представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність /а.с. 22-23/. Свою позицію мотивував посиланням на те, що з 29.06.2006 Законом №3591-IV додаткове підвищення пенсій на 5% особам, віднесеним до учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС скасовано. Також відповідач звертав увагу на відсутність підстав для нарахування суми індексації пенсії з 01.03.2022 з огляду на проведення перерахунку пенсії з 01.02.2022 внаслідок збільшення грошового забезпечення. До того ж, за твердженням відповідача, обмеження пенсій військовослужбовців максимальним розміром передбачене чинними нормативно-правовими актами (стаття 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", стаття 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи"), а тому є правомірним.
3. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 07.10.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у цій справі, а її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників.
За приписами пункту 2 частини першої статті 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.
Відповідно до частини другої статті 263 КАС України справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Обставини справи
Позивач є пенсіонером Міноборони, з 08.11.2002 отримує пенсію за вислугу років відповідно до вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (надалі - Закон №2262-ХІІ) та перебуває на обліку у ГУПФ України в Полтавській області.
Також позивач на дату призначення пенсії відносився до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2-ї категорії /а.с. 9/.
Пенсія позивачу вперше призначена у розмірі 88% грошового забезпечення (з урахуванням підвищення основного розміру пенсії на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС), що підтверджено копією розрахунку /а.с. 9/.
Однак з 15.07.2021 позивача переведено на пенсію за вислугу років, основний розмір якої обчислено виходячи з 83% грошового забезпечення, що підтверджено залученою до матеріалів справи копією протоколу /а.с. 24/.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 28.05.2024 у справі №440/4254/24 зобов'язано ГУПФ України в Полтавській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01.02.2022 на підставі оновленої довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 11.03.2024 №ФП80138/3592 про розмір грошового забезпечення для обчислення пенсії станом на 01.01.2022 з урахуванням проведених виплат.
На виконання судового рішення відповідач у вересні 2024 року провів перерахунок пенсії позивача з 01.02.2022.
Основний розмір пенсії за вислугу років відповідач обчислив виходячи з 83% грошового забезпечення, внаслідок чого загальний розмір пенсії з 01.02.2022 склав 25647,48 грн, а до виплати призначена пенсія у розмірі 21192,99 грн /а.с. 26, зі звороту/.
При обчисленні пенсії позивача з 01.03.2022 відповідач не врахував суму індексації пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році"; загальний розмір пенсії з 01.03.2022 склав 25647,48 грн, а до виплати призначена пенсія у розмірі 21192,99 грн /а.с. 27/.
З 01.03.2023 позивачу нарахована пенсія у розмірі 27586,08 грн, а до виплати призначена пенсія у розмірі 27139,23 грн /а.с. 27, зі звороту/.
З 01.03.2024 позивачу нарахована пенсія у розмірі 29568,28 грн, а до виплати призначена пенсія у розмірі 29496,43 грн /а.с. 28/.
Звернення позивача щодо перерахунку пенсії з 01.02.2022 виходячи з 88% грошового забезпечення, нарахування індексації пенсії з 01.03.2022, а також виплати пенсії без обмеження її максимального розміру відповідач залишив без задоволення /а.с. 10-12/.
На цій підставі позивач звернувся до суду за захистом порушеного права.
Норми права, якими урегульовані спірні відносини
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, є Закон України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (надалі - Закон №2262-ХІІ).
За змістом частини першої статті 1 Закону №2262-ХІІ особи з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, (...) мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Розмір пенсії за вислугу років визначено у статті 13 Закону №2262-ХІІ.
Так, відповідно до пункту "а" частини першої цієї статті (у редакції, чинній на дату призначення позивачу пенсії) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
У силу пункту "в" частини першої статті 13 Закону №2262-ХІІ, у редакції, чинній на дату призначення позивачу пенсії, особам, зазначеним у пунктах "а" і "б" цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Згідно з частиною другою статті 13 Закону №2262-ХІІ, у редакції, чинній на дату призначення позивачу пенсії, загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Законом України від 04.04.2006 №3591-IV "Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців" пункт "в" частини першої статті 13 Закону №2262-ХІІ викладено у новій редакції, якою не передбачено надбавку до пенсії за вислугу років учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Згідно з частиною третьою статті 43 Закону №2262-ХІІ пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
У свою чергу, статтею 64 Закону №2262-ХІІ визначено, що у разі якщо пенсії, призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, та членам їх сімей у попередньому календарному році та до дати індексації пенсії включно у році, в якому проводиться індексація пенсій, не перераховувалися відповідно до частини четвертої статті 63 цього Закону, для забезпечення їх індексації проводиться перерахунок пенсій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
У силу пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 "Про індексацію та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" що з 1 березня 2022 р. розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2021 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Підвищення пенсії, передбачене абзацом першим цього пункту, встановлюється додатково до щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 р. № 713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» (Офіційний вісник України, 2021 р., № 57, ст. 3525).
Підвищення на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, застосовується також у разі поновлення виплати пенсії, призначеної до 31 грудня 2021 р. відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та перерахунку пенсії відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім перерахунків пенсії, що проводилися у період з 1 січня 2021 р. до 28 лютого 2022 р. за рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до частини четвертої статті 63 зазначеного Закону.
Підвищення пенсії, передбачене цим пунктом, враховується під час подальших перерахунків пенсії відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Водночас, як визначено статтею 2 Закону України від 08.07.2011 №3668-VІ "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (з урахуванням змін, внесених Законами від 24.12.2015 №911-VIII, від 06.12.2016 №1774-VIII /надалі - Закон №3668-VI/, максимальний розмір пенсії (...) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до (...) законів України (...) "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", (...), не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Закон №3668-VІ набрав чинності з 01.10.2011.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №3668-VI обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.
Законом №3668-VI частину п'яту статті 43 Закону №2262-ХІІ викладено у такій редакції: "Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність".
Оцінка судом обставин справи
Згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Предметом цього спору є правовідносини щодо наявності підстав для обчислення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з урахуванням надбавки учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у розмірі 5%, врахування у складі пенсійної виплати з 01.03.2022 суми індексації пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118, а також виплати пенсії без обмеження її максимального розміру.
Щодо проведення перерахунку пенсії з урахуванням надбавки учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у розмірі 5%, суд враховує таке.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам в цій частині суд враховує, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 19.06.2018 у справі №583/2264/17 зазначив, що при перерахунку пенсії відсотковий розмір грошового забезпечення, з якої призначається пенсія, визначається з урахуванням вислуги років. При цьому застосуванню підлягає норма закону у редакції, яка була чинною на час призначення пенсії.
Згідно з частиною п'ятою статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних відносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Наведений висновок стосується практичного застосування положень частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ, а тому враховується судом під час розгляду цієї справи.
Окрім того, Верховний Суд у рішенні від 04.02.2019 у зразковій адміністративній справі №240/5401/18 зазначив, що процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону №2262-ХІІ.
При перерахунку пенсії позивача відповідно до статті 63 Закону №2262-ХІІ на підставі постанови КМУ №103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
У спірних відносинах пенсія за вислугу років ОСОБА_1 призначена у розмірі 88% грошового забезпечення (у т.ч. з урахуванням підвищення на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2-ї категорії), а тому, саме цей розмір пенсії має враховуватись відповідачем при обчисленні (перерахунку) пенсії позивача, оскільки такий перерахунок пов'язаний з переглядом розміру вже призначеної йому пенсії, на визначення якого не може поширюватися законодавство, прийняте після призначення вказаної пенсії, крім випадків покращення становища.
Суд також враховує, що правовідносини щодо зменшення розміру пенсії за вислугу років позивача як військовослужбовця, який брав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби, при її перерахунку відповідно до статті 63 Закону №2262-XII на підставі постанови №704, були предметом розгляду Великою Палатою Верховного Суду у справі №200/7786/19-а.
У постанові від 16.02.2022 у згаданій справі Велика Палата Верховного Суду зауважила, що відсотковий розмір пенсії до відповідних сум грошового забезпечення при її призначенні установлюється статтею 13 Закону №2262-ХІІ саме на час призначення пенсії. Натомість розміри складових грошового забезпечення, з яких обчислюється пенсія при її перерахунку на підставі статті 63 Закону №2262-ХІІ, визначаються на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Складові грошового забезпечення, з яких обчислюється та перераховується пенсія, та їх розміри, не є сталими і регулюються постановами Кабінету Міністрів України.
Водночас відсоткове співвідношення раніше призначеної відповідно до статті 13 Закону №2262-ХІІ пенсії до відповідних сум грошового забезпечення є сталим, оскільки установлюється на день призначення пенсії.
Як наслідок, застосування органом ПФУ при перерахунку пенсії позивача положень статті 13 Закону №2262-ХІІ у редакції Закону №3591-IV є протиправним, оскільки ця норма стосується призначення нових, а не перерахунку раніше призначених пенсій. До того ж статтею 58 Конституції України закріплено принцип незворотності нормативно-правових актів у часі.
На цій підставі Велика Палата Верховного Суду у вищезгаданій постанові дійшла висновку про те, що при перерахунку пенсії позивача відповідно до статті 63 Закону №2262-ХІІ на основі постанов № 103 і 704 немає підстав для застосування механізму нового обчислення пенсії за нормами частини першої статті 13 цього Закону, яка застосовується саме при першому призначенні пенсії. При перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір пенсії, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке було визначене при її призначенні, є незмінним.
Тож позивач має право на перерахунок пенсії з 01.02.2022 виходячи з 88% грошового забезпечення, визначеного станом на 01.0.01.2022.
Щодо врахування у складі пенсійної виплати з 01.03.2022 суми індексації пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118, суд враховує такі обставини.
Мотивуючи правомірність своїх дій щодо неврахування суми індексації пенсії станом на 01.03.2022 під час перерахунку пенсії позивача на виконання судового рішення у справі №4404254/24 відповідач виходив з того, що постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 передбачено проведення індексації пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону №2262-ХІІ шляхом застосування коефіцієнтів підвищень, окрім випадків, коли особі проводився перерахунок пенсії внаслідок підвищення розміру грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців. А оскільки пенсія позивача на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.05.2024 у справі №440/4254/24 перерахована з 01.02.2022, підстав для нарахування й виплати сум індексації пенсії за 2022 рік немає.
Оцінюючи наведені доводи відповідача, суд виходить з таких міркувань.
Верховний Суд у постанові від 12.11.2019 у справі №826/3858/18 зазначив, що порядок перерахунку пенсій врегульований розділом VIII “Порядок перерахунку пенсій» Закону №2262-XII. Частина четверта статті 63 Закону №2262-XII “Перерахунок раніше призначених пенсій» передбачає, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі, якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
За висновком Верховного Суду, безпосередній словесний, логіко-граматичний та юридичний аналіз конструкцій та змісту вказаних правових норм дає підстави вважати, що перерахунок раніше призначених пенсій визначений статтею 63 Закону №2262-XII. Кабінету Міністрів України лише надано право на встановлення умов, порядку та розміру для перерахунку пенсій, передбачених вказаною статтею.
Законодавець делегував Уряду повноваження на встановлення умов, порядку та розміру перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб.
Так, “умовами» слід розуміти встановлення Кабінетом Міністрів необхідних обставин, які роблять можливим здійснення перерахунку пенсії.
Під “порядком» розуміється, що Кабінет Міністрів України має право на встановлення певної послідовності, черговості, способу виконання, методу здійснення перерахунку пенсій у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.
Величина грошового забезпечення, як виплати, що є визначальною при перерахунку пенсії, встановлюється Кабінетом Міністрів України в межах повноважень щодо визначення "розміру" перерахунку пенсій. При цьому орган виконавчої влади не уповноважений та не вправі змінювати визначений Законом перелік складових грошового забезпечення, які встановлені статтею 43 Закону №2262-XII.
Механізм проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII, визначений Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 (надалі - Порядок №45), пунктом 1 якого передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
У спірних відносинах Кабінет Міністрів України у 2022-2024 роках не приймав рішень про збільшення розміру грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців, що зумовило б процедуру перерахунку пенсій, передбачену частиною четвертою статті 63 Закону №2262-ХІІ та Порядком №45.
Натомість перерахунок пенсії позивача з 01.02.2022 проведений на виконання судового рішення у справі №440/4254/24.
При цьому такий перерахунок фактично проведений у вересні 2024 року, тоді як пенсія позивача на виконання постанови №118 проіндексована у березні 2022 року.
Верховний Суд у постанові від 02.10.2018 у справі №552/3407/17 дійшов висновку, що під "підвищенням пенсії" розуміється тільки таке збільшення суми нарахування, яке здійснюється відповідно до законодавства, тобто випадки, коли пенсія була неправомірно недонарахована і в подальшому на підставі рішення суду нарахована в належному обсязі, не належать до "підвищення пенсії".
Аналогічна правова позиція наведена Верховним Судом у постановах від 23.11.2018 у справі №490/5076/16-а, від 31.07.2019 у справі №681/1173/16-а, від 19.02.2020 у справі №686/9748/16-а, від 24.02.2021 у справі №398/402/17.
Крім того, Верховний Суд у пункті 21 постанови від 23.01.2024 у справі №160/17347/22 звернув увагу на те, що підстави перерахунку пенсій визначені Законом №2262-XII. Судове рішення не є підставою перерахунку пенсії, а є лише актом судового захисту права, яке позивач мав на час звернення до суду і яке заперечувалося Пенсійним фондом. Судове рішення лише підтверджує (визнає) право на перерахунок пенсії з підстав, визначених законом, а не створює його.
Згідно з частиною п'ятою статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи вищевикладене, суд зауважує, що перерахунок пенсії позивача з 01.02.2022 проведений на виконання судового рішення у справі №440/4254/24, а не на підставі рішення Уряду про збільшення розміру грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців.
А тому відповідний перерахунок не є "перерахунком пенсії у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців", з яким вищенаведені приписи постанови №118 пов'язують відсутність підстав для проведення індексації пенсії.
До того ж, постановою №118 визначено, що підвищення пенсії, передбачене цим підпунктом, враховується під час подальших перерахунків пенсії відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Отож у разі проведення індексації пенсії сума підвищення враховується під час подальших перерахунків пенсії у порядку, визначеному статтею 63 Закону №2262-ХІІ.
Щодо виплати пенсії з обмеженням її максимального розміру, суд виходить з такого.
Суд зазначає, що обмеження пенсії максимальним розміром у спірних відносинах передбачено частиною сьомою статті 43 Закону №2262-ХІІ та статтею 2 Закону №3668-VI.
Однак Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано неконституційними положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
У пункті 2 резолютивної частини згаданого рішення Конституційного Суду України визначено, що положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Згідно з частинами першою та другою статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
Системний аналіз норм законодавства з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 дає підстави для висновку, що з 20.12.2016 частина сьома статті 43 Закону №2262-ХІІ, яка передбачала обмеження пенсії максимальним розміром, а саме десятьма прожитковими мінімумами для непрацездатної особи, є нечинною та не підлягає застосуванню у спірних відносинах.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №522/16882/17, від 31.01.2019 у справі №638/6363/17, від 08.08.2019 у справі №522/3271/17, від 16.04.2020 у справі №620/1285/19, від 09.02.2021 у справі №1640/2500/18, від 24.09.2021 у справі №370/2610/17, від 18.05.2022 у справі №380/12337/20, від 02.08.2022 у справі №240/1369/21, від 08.09.2022 у справі №380/6429/20 та ін.
Внесені Законом України від 06.12.2016 №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" до частини сьомої 43 Закону №2262-ХІІ, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження. Такий висновок узгоджується з позицією, що викладена в постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №522/16882/17, від 31.01.2019 у справі №638/6363/17, від 09.11.2020 у справі №813/678/18.
З огляду на викладене, частина сьома статті 43 Закону №2262-ХІІ, якою було передбачено обмеження пенсій військовослужбовців максимальним розміром, втратила чинність з дня ухвалення рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016.
Суд визнає помилковими посилання пенсійного органу щодо наявності у статті 2 Закону №3668-VI положень стосовно можливості обмеження пенсії максимальним розміром на рівні 10 прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб, оскільки Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності військовослужбовців як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена, зокрема, тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей (абзац другий пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 20.03.2002 №5-рп/2002, абзац четвертий пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 17.03.2004 №7-рп/2004).
Обмеження максимального розміру пенсії порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
При цьому суд враховує, що положення статті 2 Закону №3668-VІ є аналогічними за змістом положенням частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, які визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а (провадження №11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Крім того, у постановах від 16.12.2021 у справі №400/2085/19, від 27.01.2022 у справі №240/7087/20, від 17.02.2022 у справі №640/11168/20, від 02.08.2022 у справі №240/1369/21, від 08.09.2022 у справі №380/6429/20, від 28.11.2022 у справі №340/5306/21, від 20.01.2023 у справі №640/24801/19, від 21.04.2023 у справі №560/5715/21 Верховний Суд наголосив про протиправність обмеження органом пенсійного фонду максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом №2262-ХІІ, та зазначив, що у спірних відносинах підлягають застосуванню норми Закону №2262-XII з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, а не норми Закону №3668-VI.
До того ж, Рішенням Конституційного Суду України від 12.10.2022 №7-р(II)/2022 у справі за конституційними скаргами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 щодо відповідності Конституції України (конституційності) приписів статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“ від 8 липня 2011 року № 3668-VI (щодо соціальних гарантій для захисників і захисниць України) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи статті 2 Закону №3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон №2262-XII, в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії російської федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року.
Пунктом 2 згаданого Рішення визначено, що приписи статті 2 Закону №3668-VI зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Зазначений шестимісячний строк сплив 12.04.2023.
За таких обставин, зважаючи на визнання неконституційними положень частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, якою передбачено обмеження пенсії максимальним розміром, приймаючи до уваги те, що обмеження пенсії максимальним розміром порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, суд дійшов висновку про протиправність дій ГУПФ України в Полтавській області щодо проведення нарахування та виплати позивачу пенсії ОСОБА_1 з обмеженням максимального розміру.
У силу статті 2 КАС України метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Ця мета узгоджується зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац десятий пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 №3-рп/2003).
Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Верховний Суд у постанові від 23.12.2021 у справі №480/4737/19 зауважив, що ефективний спосіб захисту прав та інтересів особи в адміністративному суді має відповідати таким вимогам: забезпечувати максимально дієве поновлення порушених прав за існуючого законодавчого регулювання; бути адекватним фактичним обставинам справи; не суперечити суті позовних вимог, визначених особою, що звернулася до суду; узгоджуватися повною мірою з обов'язком суб'єкта владних повноважень діяти виключно у межах, порядку та способу, передбаченого законом.
Зі змісту пункту 49 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі "Єфименко проти України" можливо дійти висновку про те, що не розглядається у якості ефективного засіб захисту, який: "є залежним від розсуду відповідних органів влади і не є безпосередньо доступним для того, кого він стосується".
За наведених обставин, з метою гарантування позивачу ефективного способу захисту порушених прав, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії ГУПФ України в Полтавській області щодо відмови у перерахунку та виплаті ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з 01.02.2022, 01.03.2022, 01.03.2023, 01.03.2024 виходячи з 88% відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням з 01.03.2022, 01.03.2023, 01.03.2024 індексації пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" та без обмеження пенсійної виплати максимальним розміром, зобов'язавши відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача з 01.02.2022, 01.03.2022, 01.03.2023, 01.03.2024 виходячи з 88% відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням з 01.03.2022, 01.03.2023, 01.03.2024 індексації пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" та провести виплати без обмеження загального розміру пенсії максимальним розміром, за вирахуванням фактично сплачених сум.
Зважаючи на встановлені в ході розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позову.
Розподіл судових витрат
Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивач від сплати судового збору звільнений /а.с. 8/.
Інші судові витрати у справі відсутні.
Тож підстав для розподілу судових витрат немає.
Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 132, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у перерахунку та виплаті ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з 01.02.2022, 01.03.2022, 01.03.2023, 01.03.2024 виходячи з 88% відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням з 01.03.2022, 01.03.2023, 01.03.2024 індексації пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" та без обмеження пенсійної виплати максимальним розміром.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2022, 01.03.2022, 01.03.2023, 01.03.2024 виходячи з 88% відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням з 01.03.2022, 01.03.2023, 01.03.2024 індексації пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" та провести виплати без обмеження загального розміру пенсії максимальним розміром, за вирахуванням фактично сплачених сум.
Позивач: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (унікальний ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 13967927; вул. Гоголя, 34, м. Полтава, Полтавська область, 36000).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів після складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Олександр КУКОБА