07 листопада 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/5209/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Петрової Л.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, -
Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, а саме просить:
- визнати протиправним та скасувати Рішення № 051330003265 від 19.01.2024 року Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 ,
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зарахувати: до підземного пільгового стажу за списком №1 шахтарі "підземні", що дає право на. пенсію на пільгових умовах періодів роботи в Шахті “Південна» з 21.01.2002 р. по 06.03.2002 р., з 04.02.2003 року по 16.04.2003 року по професії учня горноробочого підземного з повним робочим днем під землею,
- до спеціального стажу як працівника провідних професій в ТОВ “Укргеосервіс» з 17.07.2018 року по 13.02.2020 року по професії гірник з ремонту гірничих виробок 4 розряду з повним робочим днем на підземній роботі,
- до спеціального стажу як працівника провідних професій в Шахті “Центральна» з 07.03.2020 року по 30.06.2022 року прохідником підземним з повним робочим днем на підземній роботі,
- до спеціального стажу як працівника провідних професій в Шахті “Центральна» з 20.06.2023 року по 06.11.2023 року гірником підземним з повним робочим днем на підземній роботі,
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зарахувати до всіх періодів роботи, що віднесені до спеціального стажу як працівника провідних професій додатково 3 місяці за кожний відпрацьований рік на провідній професії з урахуванням роз'яснень Міністерства Соцполітики населення України від 20.01.1992 № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбаченим статтею 14 Закону України “Про пенсійне забезпечення» та врахувати при обчисленні розміру пенсії 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря відповідно до вимог ст. 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці»,
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 1.5.01.2024 року.
В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 , 15 січня 2024 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою про призначення мені дострокової пенсії як працівнику провідних професій (підземні роботи) та надав всі необхідні підтверджуючі документи. За принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області мою заяву було розглянуто та прийнято рішення № 051330003265 від 19.01.2024 року про відмову в призначенні дострокової пенсії. Підставою відмови є, на думку відповідача, недостатність пільгового стажу роботи.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 06.05.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, яку призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
21.05.2024 до суду від відповідача надійшов відзив на позов в якому зазначено, що 15.01.2024 позивач звернувся із заявою про призначення дострокової пенсії за віком на пільгових умовах до територіальних органів Пенсійного фонду України. 19.01.2024 за принципом екстериторіальності головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області розглянуто заяву та додані до неї документи та прийнято рішення № 05330003265 про відмову в призначенні дострокової пенсії за віком на пільгових умовах. Виходячи з того що позивач зареєстрований та проживає в Полтавській області, відповідно в разі призначення пенсії позивач буде перебувати на обліку в головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області. Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 - працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій - не менше 20 років. За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків та страхового стажу, встановленого пунктом 1 частини 2 цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. Страховий стаж позивача 41 рік 09 місяців 12 днів. Згідно розрахунку стажу до страхового стажу зараховано усі періоди трудової діяльності згідно трудової книжки, окрім періоду навчання з 01.09.1993 по 27.06.1996 згідно диплому (ГО № 017726), оскільки прізвище особи, зазначене в документі ( ОСОБА_2 ), не відповідає паспортним даним ( ОСОБА_3 ).
Пільговий стаж позивача становить 20 років 03 місяці з них: як працівника провідних професій 18 років 01 місяць 12 днів; на підземних і відкритих гірничих роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 № 202 складає 01 рік 07 місяців 08 днів; навчання за фахом - 06 місяців 10 днів. У разі застосування взаємозаліку пільгового стажу пільговий стаж позивача на підземних і відкритих гірничих роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 № 202 становить 24 роки 8 місяців 6 днів.
Пільговий стаж обчислено на підставі трудової книжки від 15.08.1999 АВ №155515 та довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній: від 04.08.2022 №16/695, №16-699-1, №16-699-2, 16-699-3, видані ДП “Торецьквугілля», де зазначено, що заявник працював прохідником підземним з повним робочим днем під землею; від 26.10.2022 №6/761, виданої ДП “Торецьквугілля» ВП “Шахта “Торецька», де зазначено, що заявник працював підземним прохідником з повним робочим днем під землею; від 28.09.2022 №8, виданої ТОВ “Укргєосервіс», де вказано, що заявник працював прохідником підземним з повним робочим днем під землею; від 06.11.2023 №6/268, виданої ДП “Торецьквугілля» ВП “Шахта “Центральна» де вказано що заявник працював гірником підземним, прохідником підземним з повним робочим днем під землею.
До пільгового стажу особи не враховано періоди роботи: - з 01.01.2020 по 31.01.2020 згідно пільгової довідки від 28.09.2022 № 8, оскільки в індивідуальних відомостях про застраховану особу реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутні відомості про нарахування заробітної плати та сплату страхових внесків за вищезазначений період, з 01.07.2022 по 19.06.2023 згідно пільгової довідки від 06.11.2023 № 6/268, оскільки в довідці зазначено, що заявник тимчасово звільнений від роботи без припинення трудових відносин на час військового стану на вищезазначений період.
До пільгового стажу не враховано також періоди безоплатних відпусток та періоди навчання (згідно інформації, наявної в уточнюючих довідках).
Керуючись вищенаведеним, права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону № 1058 позивач не має, в зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.
Позивач не погоджуючись із рішенням № 051330003265 від 19.01.2024 року Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 , звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначаються Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Пунктом 2 Перехідних положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Згідно з п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Згідно з вимогами ст. 14 цього ж Закону працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.
Відповідно до приписів ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.
Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Частиною першою статті 44 Закону № 1058-IV передбачено, що призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Статтею 62 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" (надалі - Закон № 1788-ХІІ) визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (надалі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
У силу пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
У відзиві на позов відповідач зазначає, що до пільгового стажу особи не враховано періоди роботи: - з 01.01.2020 по 31.01.2020 згідно пільгової довідки від 28.09.2022 № 8, оскільки в індивідуальних відомостях про застраховану особу реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутні відомості про нарахування заробітної плати та сплату страхових внесків за вищезазначений період.
Надаючи оцінку вказаним доводам, суд зазначає наступне.
Також суд зазначає, що відповідно до положень статті 106 Закону № 1058-XV, відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.
Отже, обов'язок зі сплати страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.
Внаслідок невиконання роботодавцями обов'язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за цей час роботи, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.
Несплата роботодавцями за позивача страхових внесків не може бути підставою для незарахування до його страхового стажу таких періодів роботи і сум заробітку, оскільки відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, з яким у трудових відносинах перебувала застрахована особа.
Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду від 24 травня 2018 року у справі №490/12392/16-а.
Крім того, з урахуванням того, що позивач не несе відповідальності за нарахування та сплату страхових внесків відповідачем, суд дійшов висновку, що період роботи позивача з 01.07.2022 по 19.06.2023 має бути зарахований відповідачем до пільгового підземного стажу позивача на провідних підземних професіях.
Таким чином, вказані доводи відповідача суд вважає безпідставними.
Крім того, відповідач зазначив, що до страхового стажу зараховано усі періоди трудової діяльності згідно трудової книжки, окрім періоду навчання з 01.09.1993 по 27.06.1996 згідно диплому (ГО № 017726), оскільки прізвище особи, зазначене в документі ( ОСОБА_2 ), не відповідає паспортним даним ( ОСОБА_3 ).
Разом з тим, суд вважає відмову у зарахуванні вказаного періоду протиправною, оскільки трудова книжка позивача серія НОМЕР_1 також містить запис про період навчання з 01.09.1993 по 27.06.1996.
Крім того, відповідач зазначив, що до пільгового стажу не враховано також періоди безоплатних відпусток та періоди навчання (згідно інформації, наявної в уточнюючих довідках).
Суд зазначає, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, а за відсутності останньої або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Такими документами, зокрема, є архівні та уточнюючі довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання, тощо.
У даному випадку судом встановлено, що трудова книжка позивача містить належним чином оформлені записи про роботу позивача:
21.01.2002 - прийняти учнем гірника підземного з повним робочим днем під землею,
07.03.2002 - переведений гірником підземним III розряду з повним робочим днем на підземній роботі,
04.02.2003 - переведений учнем прохідника з повною робочою добою на підземній роботі,
17.04.2003 - переведений прохідником 5 розряду з повною робочою добою на підземній роботі,
02.12.2016 - звільнений у зв'язку з переведенням на ВП “Шахта “Торецька»,
13.12.2016 - прийнятий підземним прохідником 5 розряду з повним робочим днем на підземній роботі,
10.07.2018 - звільнений за власним бажанням,
17.07.2018 - прийняти гірником з ремонту гірничих виробок 4 розряду з повним робочим днем на підземній роботі,
31.07.2018 - переведений прохідником 5 розряду з повним робочим днем на підземній роботі,
13.02.2020 - звільнений за власним бажанням,
03.03.2020 - прийнятий прохідником підземним 5 розряду з повним робочим днем на підземній роботі.
20.06.2023 року - переведений гірником підземним з повним робочим днем на підземній роботі.
29.01.2024 року - звільнений за власним бажанням.
При цьому, проаналізувавши зміст оскаржуваного рішення, суд встановив, що воно не містить посилання на те, які саме відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, відсутні в трудовій книжці позивача для підтвердження його пільгового стажу та які саме періоди безоплатних відпусток та періоди навчання (згідно інформації, наявної в уточнюючих довідках) не враховано відповідачем.
Контроль за реалізацією суб'єктом владних повноважень його дискреційних повноважень здійснюється судом за визначеними частиною другої статті 2 КАС України критеріями, зокрема, чи діяв суб'єкт владних повноважень на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), добросовісно, розсудливо, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.
Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Суд зазначає, що будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, повинні містити конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено.
Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення контролюючим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18 (адміністративне провадження №К/9901/62472/18).
Невиконання відповідачем законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
За відсутності в рішенні № 051330003265 від 19.01.2024 повного та належного обґрунтування причини неврахування до пільгового стажу позивача періодів на підставі наданих пенсіонером документів та відмови у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах суд доходить висновку, що воно прийнято відповідачем необґрунтовано, у зв'язку з чим підлягає визнанню протиправним та скасуванню, а відповідна позовна вимога підлягає задоволенню.
Водночас обираючи належний спосіб відновлення порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії від 15.01.2024, з урахуванням висновків суду.
З огляду на те, що розгляд заяви про призначення пенсії та прийняття рішення про призначення пенсії входить до компетенції органу Пенсійного фонду та адміністративний суд не може підміняти уповноважений орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань по суті, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади, тобто втручатися в його дискреційні повноваження, суд доходить висновку, що не підлягає задоволенню вимога позивача про зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах.
Також вимоги в частині врахувати при обчисленні розміру пенсії 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря відповідно до вимог ст. 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці», задоволення не підлягають з огляду на їх передчасність.
Крім того, позивач вважає, що має право на зарахування періодів роботи за провідною професією з урахуванням роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 8.
Відповідно до роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», працівникам, зайнятим на підземних роботах та у металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку у відповідності зі ст. 14 Закону № 1788, але не відпрацювавши повного стажу, передбаченою зазначеною статтею Закону, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної та в металургії роботи із зарахуванням до нього:
- кожного повного року роботи гірничим очисного забою, прохідником, забійником на відбійних молотках, машиністом гірничих виємочних машин, сталеваром, горновим, агломератником, вальцювальником гарячого проказу за 1 рік роботи 3 місяці;
- кожного повного року роботи, передбаченої у відповідних розділах списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, - за 9 місяців.
Вирішуючи питання щодо можливості застосування до спірних правовідносин як джерела права роз'яснення Міністерства соціального захисту населення України від 20 січня 1992 року № 8, суд виходить з такого.
06 грудня 1991 року Верховна Рада України прийняла постанову № 1931-ХІІ «Про порядок введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Постанова ВРУ № 1931).
Пунктом 4 Постанови ВРУ № 1931 Кабінету Міністрів України доручено прийняти нормативні акти щодо застосування вказаного Закону з питань, віднесених ним до компетенції Кабінету Міністрів України.
22 лютого 1992 року на виконання Постанови ВРУ № 1931 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 81 «Про заходи щодо застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Постанова КМУ № 81).
Пунктом 1 Постанови КМУ № 81 міністерствами і відомствам України доручено розробити проекти нормативних актів щодо застосування Закону № 1788 згідно з додатком.
В додатку до Постанови КМУ № 81 наведений «Перелік проектів нормативних актів щодо застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Розділом ІІ «Документи, що затверджуються міністерствами» Переліку проектів нормативних актів щодо застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено «Роз'яснення щодо врахування трудового стажу при призначенні пенсій (ст. 14 Закону)», виконавець Мінсоцзабез України, строк виконання березень 1992 року.
Водночас, роз'яснення Міністерства соціального захисту населення України від 20 січня 1992 року № 8, зважаючи на дату його прийняття та форму викладення, не може вважатися документом, затвердженим міністерством на виконання Постанови КМУ № 81.
Як зазначив Верховний Суд в постанові 18 липня 2019 року у справі № 826/2426/16, листи - це службова кореспонденція, вони не є нормативно-правовими актами, можуть носити лише роз'яснювальний, інформаційний та рекомендаційний характер і не повинні містити нових правових норм, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер. Такі правові норми мають бути викладені виключно у нормативно-правовому акті, затвердженому відповідним розпорядчим документом уповноваженого відповідно до законодавства суб'єкта нормотворення, погодженому із заінтересованими органами та зареєстрованому в органах юстиції в порядку, встановленому законодавством про державну реєстрацію нормативно-правових актів.
Роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 8 за своєю правовою природою не належить до актів законодавства, в тому числі до актів нормативно-правового характеру, а носить лише рекомендаційний характер й, до того ж, в цьому роз'ясненні довільно розтлумачені норми всупереч правовому регулюванню, що було запроваджене ст. 14 та ч. 6 ст. 56 Закону № 1788.
Аналогічний правовий висновок щодо застування роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 8 викладений Верховним Судом в п. 58 постанови від 08 липня 2021 року у справі № 212/1743/17-а.
Крім того, Верховний Суд в постанові від 26 жовтня 2022 року у справі № 200/591/19-а зазначив:«[…]
26. Посилання скаржника на обов'язковість застосування роз'яснень Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є необґрунтованими з огляду на положення статті 7 КАС України, в якій закріплено перелік джерел права, які застосовуються судом[…]».
Враховуючи, що роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 8 не є нормативно-правовим актом і джерелом права в розумінні ст. 7 КАС та не може підміняти і доповнювати положення ч. 3 ст. 114 Закону України № 1058, оскільки носить лише роз'яснювальний, інформаційний та рекомендаційний характер, воно не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
В свою чергу, ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 та інші положення цього Закону не передбачають застосування кратності при обчисленні спеціального (пільгового) стажу на підземних роботах або за провідними професіями, тому лист-роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України не може вносити зміни до Закону.
Роз'яснення № 8 стосується виключно питання наявності у працівників права на призначення пенсії, а не обчислення розміру пільгової пенсії.
Отже, адміністративний позов підлягає задоволенню частково.
Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини 8 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Таким чином, при задоволенні позову позивача суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул. Соборна, буд. 7 А, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25009, код ЄДРПОУ 20632802) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області № 051330003265 від 19.01.2024 року про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 відповідно до частини 3 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 15.01.2024 з урахуванням висновків суду.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Л.М. Петрова