07 листопада 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/7182/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Петрової Л.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, а саме просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 25 січня 2024 року № 163750026855,
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 9 років 04 місяці 17 днів пільгового стажу за списком № 2 за період з 16 вересня 1987 року до 02 лютого 1997 року у Полтавському міському виробничо-технічному вузлі електрозв'язку, згідно довідки № 02/23-335 від 13.12.2023, що видана Полтавською філією АТ "Укртелеком",
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 19 січня 2024 року, з урахуванням висновків суду.
В обґрунтування позову зазначено, що 19 січня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. 16.03.2021 за №339/35961 в Міністерстві юстиції України зареєстровано постанову правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 №25-1, якою затверджено зміни до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженому постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 №13-1). Так, пунктом 4.2 розділу ІV Порядку №22-1 передбачено можливість застосування екстериторіального призначення та перерахунку пенсій. З урахуванням принципу екстериторіальності заяву та документи ОСОБА_1 було передано на розгляд ГУПФУ у Львівській області. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про відмову у призначенні пенсії № 163750026855 від 25.01.2024 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2 згідно статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Підставою для відмови зазначено відсутність пільгового стажу: до пільгового стажу не враховано період з 16.09.1987 по 02.02.1997 згідно довідки № 02/23-335 від 13.12.2023, оскільки відсутні накази про проведення атестації робочих місць. Позивач вважаючи вказане рішення протиправним звернувся до суду із цим позовом.
Ухвалою суду від 24.06.2024 провадження у даній справі відкрито, справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якій просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Справа розглядається у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження на підставі частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.
19.01.2024 позивач звернувся до ГУ ПФУ в Полтавській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
За принципом екстериторіальності документи позивача розглядалися ГУ ПФУ у Львівській області та відповідно за результатами розгляду поданих документів прийнято рішення про відмову у перерахунку пенсії №163750026855 від 25.01.2024.
Відповідно до зазначеного рішення до пільгового стажу не враховано період з 16.09.1987 по 02.02.1997 згідно довідки №02/23-335 від 13.12.2023, оскільки відсутні накази про проведення атестації робочих місць та відсутній перелік професій, яким підтверджено право на пільгову пенсію.
Позивач не погоджуючись із вказаним рішенням, звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг, врегульовано Законом України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон №1058).
Відповідно до статті 9 Закону №1058-IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
За змістом приписів статті 114 Закону №1058-IV, право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті.
На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески (стаття 1 Закону № 1058-1V, який набрав чинності з 01.01.2004).
Таке ж визначення містить і частина перша статті 24 Закону № 1058-1V, яка передбачає, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно з частиною першою статті 56 Закону України №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина друга стаття 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).
Відповідно до статті 62 Закону №1788-ХІІ та частини першої статті 48 Кодексу законів про працю України основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Положеннями статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637) визначено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
В силу вимог абзацу першого пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно із пунктом 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
До того ж частиною 3 статті 44 Закону №1058-IV передбачено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
У відповідності до пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Отже, хоча чинним законодавством встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями про період роботи, що можуть міститися в інших документах, але передбачена можливість надання уточнюючої довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників для підтвердження спеціального трудового стажу у випадку, коли в трудовій книжці відсутні відповідні відомості.
До того ж орган, що призначає пенсію, за наявності сумнівів має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб до оформлення у тримісячний строк з дня подання заяви, прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Щодо доводів відповідача про відсутність наказів про проведення атестації робочих місць та «Перелік робочих місць, професій та посад робітників, яким затверджено право на пільгове забезпечення» як підставу не врахування періодів роботи згідно з довідкою №02/23-335 від 13.12.2023, за період з 16.09.1987 по 02.02.1997, суд зазначає.
Так відповідно до довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 02/23-335 від 13.12.2023, що видана Полтавською філією АТ "Укртелеком" вбачається, що ОСОБА_1 працювала повний робочий день на (в) Полтавському міському виробничо-технічному вузлі електрозв'язку і за період з 16.09.1987 (наказ № 271 від 18.09.1987) по 02.02.1997 (наказ № 7 від 03.02.1997) виконувала: Постійно працювала з мікротелефонною гарнітурою (пристроєм) на міжміських замовних, довідкових комутаторах і переговорних пунктах з цілодобовою дією, за професією, посадою: телефоніст міжміського телефонного зв'язку, що передбачена Списком 2 розділ ХХІХ Зв'язок позиція код КП 23100000-19093 підстава Постанова КМУ № 162 від 11.03.1994 р. за період: з 16.09.1987 по 02.02.1997 - 09 р. 04м. 17 дн. Підстава для видачі накази по особовому складу. Додаткові відомості: Довідка підготовлена на підставі проведеної атестації робочих місць (наказ № 19 від 16.02.1994).
Вказані періоди роботи позивача, крім інших, зазначено в трудовій книжці НОМЕР_1 і зауважень відповідача до вказаних записів в оскаржуваному рішенні не вказано.
Приймаючи зазначену вище постанову у справі №520/15025/16-а, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що роботодавець, який використовує найману оплачувану працю, зобов'язаний створювати безпечні та здорові умови праці, а за неможливості цього - поінформувати працівника під розписку про такі умови праці, а саме про наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я. Окрім того, роботодавець зобов'язаний поінформувати працівника про пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору, в тому числі право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років
Атестація робочого місця є важливим запобіжником порушень у забезпеченні належних умов праці на підприємствах, в організаціях та установах.
Отже, особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 2, відповідно до пункту "б" статті 13 Закону № 1788-XII.
При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці.
Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.
Отже, із урахуванням висновку Великої Палати Верховного Суду у справі №520/15025/16-а суд зазначає, що не проведення атестації робочих місць, а також неоформлення відповідних документів або оформлення їх із порушенням закону, не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки відповідальність за такі дії покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
Отже, відповідач мав врахувати період страхового стажу позивача з 16.09.1987 по 02.02.1997 під час призначення пенсії.
При цьому, у випадку виникнення сумніву щодо достовірності відомостей про умови роботи особи, яка претендує на отримання пенсії, чи правильності нарахування пенсії, згідно з частиною першою статті 101 Закону України Про пенсійне забезпечення, підпункту 5 пункту 6 Положення про Пенсійний Фонд України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України органи, що призначають пенсії, вправі проводити перевірки, в тому числі, щодо достовірності відомостей, зазначених в уточнюючих довідках.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №442/5949/16-а.
Суд зауважує, що матеріали справи не містять доказів вчинення відповідачем дій, спрямованих на здійснення перевірки допустимості документів, поданих разом із заявою для перерахунку пенсії, зокрема, звернення до суб'єктів видачі довідок з метою проведення такої перевірки, доказів здійснення вказаного матеріали справи не містять. При цьому неможливість проведення відповідної перевірки відповідачем не дає підстав для відмови у зарахуванні відповідних документів.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку що оскаржуване рішення про відмову у призначенні пенсії не відповідає критерію обґрунтованості, тобто прийнято без урахування всіх обставин, що мали значення для прийняття такого рішення, а відтак є протиправним та підлягає скасуванню.
Однак, враховуючи, що скасоване рішення прийнято без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття обґрунтованого рішення, то суд, керуючись положеннями частини 2 статті 9 КАС України, вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 9 років 04 місяці 17 днів пільгового стажу за списком № 2 за період з 16 вересня 1987 року до 02 лютого 1997 року у Полтавському міському виробничо-технічному вузлі електрозв'язку, згідно довідки № 02/23-335 від 13.12.2023, що видана Полтавською філією АТ "Укртелеком" та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 19 січня 2024 року, з урахуванням висновків суду.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір у розмірі 968,96 грн.
Таким чином, при задоволенні позову позивача суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 968,96 грн.
Керуючись статтями 2, 77, 132, 139, 243-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, буд. 10, м. Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про відмову у призначенні пенсії від 25 січня 2024 року № 163750026855.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії на пільгових умовах від 19.01.2024, зарахувавши до стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах за Списком №2 період роботи з 16 вересня 1987 року до 02 лютого 1997 року у Полтавському міському виробничо-технічному вузлі електрозв'язку, згідно довідки № 02/23-335 від 13.12.2023, що видана Полтавською філією АТ "Укртелеком", з урахуванням висновків суду.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 968,96 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Л.М. Петрова