07 листопада 2024 р. № 400/8889/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , с. Межова, Синельниківський район, Дніпропетровська область,52900,
до відповідачаЗаводського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), вул. Робоча, 1, м. Миколаїв, 54006,
провизнання дій або бездіяльності протиправними;скасування постанови про відкриття виконавчого провадження №76045505 від 16.09.2024, скасування постанови про стягнення виконавчого збору, скасування постанови про стягнення витрат виконавчого провадження,
ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до суду з позовом до Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - відповідач, Заводський ВДВС), в якому просить:
- визнати протиправними дії або бездіяльність головного державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Шевченко Тетяни Георгіївни щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження № 76045505 від 16.09.2024 року;
- скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № 76045505 від 16.09.2024 року;
- скасувати постанову про стягнення виконавчого збору № 76045505 від 16.09.2024 року;
- скасувати постанову про стягнення витрат виконавчого провадження № 76045505 від 16.09.2024 року;
- зобов'язати Заводський відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) повернути ОСОБА_1 кошти, стягненні з ОСОБА_1 в межах виконавчого провадження № 76045505 від 16.09.2024 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. На думку позивача, постанова про відкриття виконавчого провадження від 16.09.2024 року винесена відповідачем протиправно, оскільки вона прийнята на підставі виконавчого документа, строк пред'явлення якого до виконання сплинув.
Ухвалою від 30.09.2024 року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами загального позовного провадження з урахуванням особливостей встановлених ст. 287 КАС України. Судове засідання призначено на 10.10.2024 року о 10:00 год.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому у задоволенні вимог позивача просив відмовити. Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що на виконанні у Заводському ВДВС перебувало виконавче провадження № 76045505, відкрите на підставі постанови Межівського районного суду від 12.04.2024 року у справі № 181/371/24. У межах виконавчого провадження № 76045505 16.09.2024 року винесено постанови про відкриття виконавчого провадження, про стягнення виконавчого збору, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження. Державний виконавець при винесені оскаржуваних постанов діяв в межах своїх повноважень та у відповідності до вимог чинного законодавства. Тому всі викладені доводи в позовній заяві щодо неправомірності дій державного виконавця є хибними, безпідставними та такими, що не підтверджуються жодними доказами.
Позивачем подано до суду клопотання про розгляд справи без його участі .
Представником відповідача надано клопотання про розгляд справи за його відсутності , в порядку письмового провадження.
Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
З'ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, цінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
На виконанні у Заводського ВДВС перебуває виконавче провадження № 76045505 з примусового виконання постанови Межівського районного суду від 12.04.2024 року у справі № 181/371/24 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 34000,00 грн.
16.09.2024 року, рамках ВП № 76045505, головним державним виконавцем Заводського ВДВС Шевченко Т.Г. винесено постанови про відкриття виконавчого провадження; про стягнення виконавчого збору у розмірі 3400,00 грн; про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження на суму 369,00 грн.
Позивач, вважаючи вищевказані постанови протиправними, такими, що винесені поза межами строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, звернувся до суду за захистом своїх прав.
Приймаючи рішення у справі, суд зазначає наступне:
Згідно ст. 129 та 129-1 Конституції України однією із основних засад судочинства є обов'язковість судових рішень. Суд ухвалює рішення іменем України, яке є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404).
Відповідно до ст. 1 Закону № 1404 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно ч. 1 ст. 18 Закону № 1404 виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Абзацом 5 ч. 1 ст. 3 Закону № 1404 передбачено, що примусовому виконанню підлягають рішення на підставі постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди.
Згідно з ч. 5, 6 ст. 26 Закону № 1404 виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
У п. 2 ч. 5 чт. 26 Закону № 1404 зазначено, що у постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Частинами 1, 3 ст. 27 Закону № 1404 визначено, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.
За приписами ч. 4 ст. 27 Закону № 1404 державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Стягнутий виконавчий збір перераховується до Державного бюджету України протягом трьох робочих днів з дня надходження на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.
Зміст викладених правових норм дає підстави для висновку про те, що умовою для стягнення виконавчого збору (за виключенням визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) є початок примусового виконання, відкриття якого здійснюється з огляду на відповідний виконавчий документ. При цьому, початок примусового виконання рішень Закон України «Про виконавче провадження» в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин пов'язує саме з відкриттям виконавчого провадження.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 63 Закону № 1404 за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону № 1404, підлягають примусовому виконанню визначає Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 року № 512/5 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.09.2016 року за № 1302/29432; в редакції чинній на момент прийняття оскаржуваних постанов; далі - Інструкція).
Згідно з п. 8 розділу III Інструкції стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 27 Закону.
Про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження.
Виконавчий збір стягується з боржника на підставі постанови про стягнення виконавчого збору, у якій зазначаються розмір та порядок стягнення нарахованого виконавчого збору.
Постанову про стягнення виконавчого збору державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) та не пізніше наступного робочого дня після її винесення надсилає сторонам виконавчого провадження.
У разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, постанова про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) реєструється в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом та цією Інструкцією.
Державний виконавець зобов'язаний відкрити виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації в автоматизованій системі виконавчого провадження.
Щодо твердження позивача стосовно відкриття виконавчого провадження № 73696738 поза межами строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, визначеного ч. 1, ч. 6 ст. 12 Закону № 1404, суд зауважує про таке:
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 12 Закону № 1404 виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.
У свою чергу, згідно з ч.4 ст. 12 Закону № 1404 строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред'явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.
Зокрема, Законом України «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» від 15.03.2022 року № 2129-IX, який набрав чинності 26.03.2022 року, Розділ XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404 було доповнено пунктом 10-2, яким, зокрема, визначено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
Оскільки порядок та строки пред'явлення виконавчих документів до примусового виконання регулюються саме Законом № 1404, як спеціальним нормативно- правовим актом, у спірному випадку підлягає застосуванню норма, якою на період дії на території України воєнного стану встановлено переривання строків, визначених вказаним Законом, до яких, зокрема, належать строки пред'явлення виконавчих документів до примусового виконання.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15.03.2023 року у справі № 260/2595/22 та від 03.08.2023 року у справі № 420/10415/22.
Згідно ч.5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення від 12.04.2024 року у справі № 181/371/24 пред'явлена до виконання в межах 3-місячного строку і підстав для повернення виконавчого документа без прийняття до виконання у державного виконавця не було.
Відтак, на переконання суду, строк пред'явлення чинної постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення не сплинув.
На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 2, 19, 134, 139, 241 - 246, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 (с. Межова, Синельниківський район, Дніпропетровська область, 52900, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вул. Робоча, 1, м. Миколаїв, 54006, код ЄДРПОУ 34993162) про: визнання протиправними дій або бездіяльності головного державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Шевченко Тетяни Георгіївни щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження № 76045505 від 16.09.2024 року; скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № 76045505 від 16.09.2024 року; скасування постанови про стягнення виконавчого збору № 76045505 від 16.09.2024 року; скасування постанови про стягнення витрат виконавчого провадження № 76045505 від 16.09.2024 року; зобов'язання Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) повернути ОСОБА_1 кошти, стягненні з ОСОБА_1 в межах виконавчого провадження № 76045505 від 16.09.2024 року - відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 07.11.2024 року.
Суддя О.В. Малих