07 листопада 2024 р. № 400/4162/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомфізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачів1. Державної служба України з безпеки на транспорті, вул. Фізкультури, 9, м. Київ, 03150, 2. Відділу державного нагляду (контролю) в Миколаївській області Державної служби України з безпеки на транспорті, вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056,
провизнання протиправними та скасування постанов,
Фізична особа-підприєсмець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернвся до суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) (далі - відповідач 1) та Відділу державного нагляду (контролю) в Миколаївській області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач 2), в якому просить:
- визнати протиправними та скасувати постанови Відділу державного нагляду (контролю) в Миколаївській області про застосування адміністративно-господарського штрафу від 04.04.2024 року № ПШ057960, № ПШ057961, № ПШ057962, № ПШ057963, № ПШ057964, № ПШ057965, № ПШ057966, № ПШ057967, № ПШ057968, № ПШ057969, № ПШ057970, № ПШ057971, № ПШ057972, № ПШ057973, № ПШ057974, № ПШ057975, № ПШ057976, № ПШ057977, № ПШ057978, № ПШ057979, № ПШ057980, № ПШ057981, № ПШ057982, № ПШ057983, № ПШ057984, № ПШ057985, № ПШ057986.
Ухвалою від 06.05.2024 року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін у судове засідання.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що не був повідомлений про час та місце розгляду питання про застосування штрафу, у зв'язку із чим не мав можливості надати відповідні пояснення з приводу стверджуваного порушення.
Відповідач 1 надав відзив, в якому узадоволенні вимог позивача просив відмовити. Заперечуючи проти позову відповідач зазначив, що оскільки перевіркою було виявлено, що керування транспортним засобом здійснювалося водієм ОСОБА_1 без щоденних реєстраційних листків режиму праці та відпочинку за період з 07.02.2024 року по 05.03.2024 року. Бланк підтвердження дiяльностi водієм також надано не було. Акт про порушення складено на місці перевірки в присутності водія. Після оформлення акта перевірки, водій від підписання та надання письмових пояснень чи зауважень до Акта вiдмовився, про що зазначено безпосередньо у вказаному Акті перевірки. Згідно з приписами ст. 34 Закону № 2344, автомобільний перевізник, у тому числі, повинен виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажир та/чи вантажів; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згiдно з вимогами законодавства. Отже, позовні вимоги є безпідставними, та задоволенню не підлягають.
Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
З'ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, цінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
На підставі направлення на рейдову перевірку співробітниками державного контролю та нагляду на вантажному транспорті складено Акт проведення перевірок додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт від 06.03.2024 року № 052442.
Відповідно да Акту перевірки встановлені наступні порушення: у водія ОСОБА_2 були відсутні тахокарти за попереднеі 27 днів та відсутній бланк підитвердження діяльності , чим порушено ч.1 абз. 11 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 року № 2344-ІІІ (далі - Закон № 2344).
На підставі вищезазначеного Акта перевірки начальником відділу державного нагляду (контролю) у Миколапївський області 04.04.2024 року винесено постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 04.04.2024 року № ПШ057960, № ПШ057961, № ПШ057962, № ПШ057963, № ПШ057964, № ПШ057965, № ПШ057966, № ПШ057967, № ПШ057968, № ПШ057969, № ПШ057970, № ПШ057971, № ПШ057972, № ПШ057973, № ПШ057974, № ПШ057975, № ПШ057976, № ПШ057977, № ПШ057978, № ПШ057979, № ПШ057980, № ПШ057981, № ПШ057982, № ПШ057983, № ПШ057984, № ПШ057985, № ПШ057986. Сума штрафу по кожній постанові становить 680,00 грн, згідно абз. 11 ч. 3 ст.60 Закону № 2344.
Не погоджуючись з постановами про застосування адміністративно-господарського штрафу, позивач оскаржив їх до суду.
Приймаючи рішення у справі, суд виходить з наступного:
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону № 2344 основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.
Приписами ст. 6 Закону № 2344 передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок. Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
У разі проведення позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.
Статтею 1 Закону № 2344 визначено, що рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів суб'єкта господарювання на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагові комплекси та інші об'єкти, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту).
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року № 103 (далі - Положення № 103), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи (п. 8 Положення № 103).
Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (надалі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, наявністю відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням ними ліцензійних умов, а також процедуру здійснення державного нагляду за забезпеченням такими суб'єктами господарювання безпеки автомобільних перевезень передбачено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року № 1567 (далі - Порядок № 1567).
Згідно із зазначеним Порядком № 1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
Відповідно до пункту 3 вказаного Порядку органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.
Відповідно до п. 4 Порядку № 1567 державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Відповідно до ч. 12 ст. 6 Закону № 2344 та п. 2 Порядку № 1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Згідно п. 15 Порядку № 1567 передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України Про автомобільний транспорт документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону України Про автомобільний транспорт; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
У відповідності до п. 21 Порядку № 1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).
Пунктом 22 Порядку № 1567 передбачено, що у разі відмови уповноваженої особи суб'єкта господарювання або водія від підписання акту перевірки суб'єкта господарювання або акту перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис.
Згідно з приписами п. 25 Порядку № 1567, справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання.
Відповідно до п. 26 Порядку № 1567, справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.
За твердженням позивача - ОСОБА_1 , позивач не був обізнаним про час та місце розгляду справи про порушення, а отже у порушення вищенаведеним вимогам чинного законодавства, відповідачем розглянуто справу про порушення Закону № 2344 без участі позивача, та без належного повідомлення його про час і місце розгляду справи, чим відповідно позбавлено права взяти участь у розгляді справи з метою свого захисту, надання письмових доказів, та пояснень щодо виявлених під час перевірки порушень, встановлених у Акті перевірки.
Відділом державного нагляду (контролю) в Миколаївський області Державної служби України з безпеки на транспорті належних, на підтвердження направлення на адресу позивача запрошення на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, за наслідком котрої прийнято оскаржувані постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів, до суду надано копії листа-запрошення для участі у розгляді справи про адмінінстративне правопорушення від 19.03.2024 року № 23449/32/24024 на 04.04.2024 року. Рекомендований лист з повідомленням направлено на офіційно зареєстрованою адресою позивача: АДРЕСА_2 . Даний рекомендований лист отриманий 01.04.2024 року.
У свою чергу, іншим доводом позивача є те, що на нього у межах спірних правовідносин неправомірно накладено адміністративно-господарський штраф, відповідальність за яке передбачена абз. 11 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344, а саме його водієм не надано під час перевірки реєстраційних листків режимів праці та відпочинку.
В свою чергу, позивач наголошує на тому, що 06.03.2024 року, пiд час надання послуг з регулярних міжнародних перевезень пасажирiв на автомобiльнiй дорозi А дм-30, 34 км., перевізник забезпечив водiїв документами, передбаченими ст. 60 Закону № 2344, а саме: дорожнiм листом в мiжнародному сполученнi № 16564 вiд 06.03.2024 poкy, посвідченням водiя cepii НОМЕР_1 , виданим 16.06.2020 року MYK.MREV та, зокрема, бланком пiдтвердження дiяльностi водiя ОСОБА_2 , з якого вбачасться, що він з 06:00 год. 07.02.2024 року по 06:00 год. 05.03.2024 року виконував iншу роботу, вiдмiнну вiд керування транспортним засобом; посвiдчевням водiя cepii ВЕВ 029055, виданим на iм'я ОСОБА_3 (вiдкритi категорii А, В, С1, С, D, D1, ВЕ, С1Е, СЕ, D1Е , D1) та бланком пiдтвердження дiяльностi водiя ОСОБА_3 , з якого вбачасться, що він з 07:50 год. 08.02.2024 року по 07:50 год. 06.03.2024 року виконував iншу роботу, вiдмiнну вiд керування транспортним засобом.
Між тим, як зазначено вище, вказане порушення виявлено контролюючим органом під час перевірки дотримання вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом та зафіксовано в акті № 052442 від 06.03.2024 року.
У даному випадку, в зазначеному акті, а саме у графі де має міститись опис порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена ст. 60 Закону № 2344, встановлено факт управління транспортним засобом при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень без щоденних реєстраційних листів режиму праці та відпочинку (з 07 лютого 2024 року по 05 березня 2024 року), а також без картки водія до цифрового тахографу.
З іншого боку, з аналізу абз. 11 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344 вбачається, що згідно відповідної норми до автомобільного перевізника застосовуються адміністративно-господарські штрафи за вчинення одного з наступних порушень:
- управління транспортними засобами при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень без контрольних пристроїв (тахографів) реєстрації режимів праці чи відпочинку водіїв транспортних засобів;
- управління транспортними засобами при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень з вимкненими контрольними пристроями (тахографами);
- управління транспортними засобами при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень без щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку.
В свою чергу, у якості фактичної підстави для притягнення позивача до відповідальності в оскаржуваній постанові зазначено про відсутність листка режиму праці та відпочинку водія.
Тобто, виділення в оскаржуваних постановах лише єдиного порушення свідчить про те, що решта зазначених в акті № 052442 від 06.03. 2024 року порушень не покладалась в основу оскаржуваних постанов контролюючого органу.
Між тим, суд зазначає, що згідно ч. 8 ст. 53 Закону № 2344, водії транспортних засобів, що належать резидентам або нерезидентам України, зобов'язані допускати до перевірки тахографів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, надавати їм реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти, а також, у разі якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв.
При цьому, Інструкція з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті затверджена наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24.06.2010 року № 385 (далі - Інструкція № 385).
Згідно п. 1.4 Інструкції № 385, тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР.
Згідно п. 3.3 Інструкції № 385, водій транспортного засобу, обладнаного тахографом використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом.
В свою чергу, згідно п. 1.4 Інструкції № 385, картка - картка контрольного пристрою (тахографа) з вбудованою мікросхемою, призначена для використання в цифровому тахографі.
В даному випадку, контролюючим органом в акті № 052442 від 06.03. 2024 року встановлено, що в автомобіль товариства обладнаний аналоговим тахографом.
В свою чергу, з аналізу вищевикладених норм матеріального права вбачається, що листки режиму праці та відпочинку водіїв (тахокарти) використовуються лише в транспортних засобах, обладнаних аналоговим тахографом.
Тому, під час перевірки автомобіля позивача, останній мав надавати контролюючому органу реєстраційні листки режиму праці та відпочинку.
З матеріалів справи судом встановлено, що під час проведення перевірки водієм транспортного засобу марки Неоплан, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить позивачу, в порушення вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів та Закону № 2344, не було надано щоденні реєстраційні листки режиму роботи та відпочинку (тахокарти) за період з 07.02.2024 року по 05.03.2024 року.
Крім того, у водія під час перевірки не було бланку підтвердження діяльності, який би вказував на те, що в окремі дні він не працював та перебував на відпочинку, лікарняному, відпустці тощо. В Акті перевірки зазначено, що «Керівник не забезпечив відповідно правильно заповненим бланком підтвердження діяльності водія».
Суд зауважує, що водій транспортного засобу не надав будь-яких пояснень, зауважень або заперечень інспекторам з приводу цих питань.
Суд враховує положення п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, відповідно до якого обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Пунктом 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі RuizTorija v. Spain від 09.12.1994 року, встановлено, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод не можна розуміти як такий, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін.
На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням наявним у спарві матеріалів та доводів сторін, суд робить висновок, що відповідачем доведено правомірність та обґрунтованість оскаржуваних постанов.
Враховуючи викладене, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 2, 19, 134, 139, 241 - 246, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Фізкультури, 9, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 39816845) та Відділу державного нагляду (контролю) в Миколаївській області Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056, код ЄДРПОУ 39816845) про: визнання протиправними та скасування постанов Відділу державного нагляду (контролю) в Миколаївській області про застосування адміністративно-господарського штрафу від 04.04.2024 року № ПШ057960, № ПШ057961, № ПШ057962, № ПШ057963, № ПШ057964, № ПШ057965, № ПШ057966, № ПШ057967, № ПШ057968, № ПШ057969, № ПШ057970, № ПШ057971, № ПШ057972, № ПШ057973, № ПШ057974, № ПШ057975, № ПШ057976, № ПШ057977, № ПШ057978, № ПШ057979, № ПШ057980, № ПШ057981, № ПШ057982, № ПШ057983, № ПШ057984, № ПШ057985, № ПШ057986 - відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 07.11.2024 року.
Суддя О.В. Малих