07 листопада 2024 р. № 400/6045/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Бульби Н.О., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до1) Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв,54008, 2) Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, просп. Соборний, 158Б, м. Запоріжжя, 69005,
провизнання протиправним рішення від 15.03.2024 №143350005999, зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до адміністративного суду з позовом, в якому просить суд, з урахуванням уточнення:
- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови у призначенні пенсії за віком від 03.05.2024 № 143350000207;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати на пільгових умовах при призначенні пенсії за віком період проходження надстрокової служби з 09.11.1982 по 28.10.1988 в районах, прирівняних до Крайньої Півночі;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком від 26.04.2024 з моменту звернення.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що у 2024 році звернувся із заявою до Головного управління ПФУ в Миколаївській області із заявою про призначення пенсії за віком. Відповідач відмовив у призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю страхового стажу. До стажу не зараховано періоди проходження надстрокової служби з 09.11.1982 по 28.10.1988 в районах, прирівняних до Крайньої Півночі, на пільгових умовах.
Ухвалою від 08.07.2024 суд відкрив провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до ст. 263 КАС України.
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області позов не визнав, просить відмовити в його задоволенні. В письмовому відзиві зазначив, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. Страховий стаж позивача склав 27 років 09 місяців 09 днів, що є
недостатнім для призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону № 1058. Отже, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про відмову позивачу в призначені пенсії за віком, є правомірними та законними, прийнятими в межах, у спосіб та відповідно до чинного законодавства. Також зазначає, що рішення про відмову у призначенні пенсії позивачу прийнято Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області за принципом екстериторіальності.
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області позов не визнав, просить відмовити в його задоволенні. В письмовому відзиві зазначив, що оскільки страховий стаж позивача на дату звернення склав 27 років 9 місяців 9 днів та є не достатнім для призначення пенсії, то рішенням № 143350000207 від 03.05.2024 відмовлено позивачу в призначені пенсії за віком.
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 26.04.2024 звернувся до територіальних органів ПФУ із заявою про призначення пенсії за віком.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 03.05.2024 № 143350000207 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком.
Листом від 04.06.2024 Головним управлінням ПФУ в Миколаївській області роз'яснено про відсутність підстав для зарахування у пільговому обчисленні періодів проходження військової служби позивача в районах, прирівняних до районів Крайньої Півночі.
Не погоджуючись з діями відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалюючи рішення у справі, суд виходить з наступного.
На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058) право на отримання пенсії та соціальних виплат мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Відповідно до ст. 26 Закону № 1058 особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.
Відповідно до пункту 5 розділу XV “Прикінцеві положення» Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на підставах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року. Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.
Отже, для пільгового обчислення страхового стажу передбачена можливість надавати вказані документи за вибором особи.
Згідно зі ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Аналогічні приписи містяться і у п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637.
Приписами п. 3 Порядку № 637 для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до пункту 110 Положення про порядок призначення і виплати державних пенсій, затвердженого постановою ради Міністрів СРСР від 3 серпня 1972 року № 590, робота в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, з 1 березня 1960 року зараховується в стаж в полуторному розмірі за умови, якщо працівник мав право на пільги, встановлені статтею 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, працюючих в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі".
Водночас, порядок та умови зарахування в пільговому обчисленні стажу для робітників, які переводились, направлялися або запрошувались на роботу в райони Крайньої Півночі та місцевості, прирівняні до районів Крайньої Півночі з інших місцевостей держави відрізняються від умов зарахування в пільговому обчисленні стажу військовослужбовцям, які проходили військову службу у вказаних районах.
Питання обчислення стажу роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до цих районів, було врегульовано, зокрема Положенням про порядок призначення і виплати державних пенсій, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР №590 від 03.08.1972 (далі - Постанова №590).
Пунктом 6 Постанови № 590 передбачалося, що пенсійне забезпечення генералів, адміралів, офіцерів, прапорщиків, мічманів, військовослужбовців надстрокової служби, осіб рядового і начальницького складу органів Міністерства внутрішніх справ СРСР, а також пенсійне забезпечення сімей цих осіб здійснюється в порядку і розмірах, що встановлюються Радою Міністрів СРСР.
Період проходження військової служби, що зараховується до вислуги років, зокрема, на пільгових умовах, визначається постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" (далі - Постанова №393).
Відповідно до абз. 9 п. 1 Постанови №393 до вислуги років зараховується дійсна військова служба у Радянській Армії, яка відповідно до законодавства колишнього СРСР зараховувалась до вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям, і її обчислення (у тому числі на пільгових умовах) має здійснюватися у порядку, встановленому законодавством колишнього СРСР, якщо постановою не передбачено більш пільгових умов).
Окрім того, вислуга років, яка була обчислена для призначення пенсій військовослужбовцям та особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ до введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", перегляду не підлягає (пункт 5 Постанови №393).
Відтак, як законодавство колишнього СРСР до 1 січня 1991 року, так і законодавство України, чинне на час виникнення спірних відносин, передбачали пільгове (кратне) обчислення періоду проходження особами військової служби в районах Крайньої Півночі колишнього СРСР. До страхового стажу зараховується період військової служби у кратному пільговому обчисленні - один місяць служби за півтора місяці.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №727/1441/17.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з матеріалами справи, записами у військовому квитку НОМЕР_1 підтверджується проходження надстрокової служби позивачем у період з листопада 1982 до жовтня 1988 року.
Крім того, у довідці командира ВЧ НОМЕР_2 від 27.10.1988 № 89/88 зазначено, що мічман запасу ОСОБА_1 проходив службу в районі, прирівняному до районів Крайньої Півночі, з 09.11.1982 по 28.10.1988.
За таких обставин, позивач має право для зарахування періоду проходження служби з 09.11.1982 по 28.10.1988 в районах, прирівняних до районів Крайньої Півночі, у пільговому розрахунку як один місяць служби за півтора місяці.
Тому відповідачем було протиправно відмовлено позивачу у зарахуванні періоду проходження військової служби у пільговому обчисленні.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач не довів правомірності своїх дій, що є підставою для задоволення позову.
Позивачем надано квитанцію про сплату судового збору в розмірі 1211,20 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судові витрати належить стягнути з відповідачів пропорційно частині задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, код ЄДРПОУ 13844159) та Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (просп. Соборний, 158Б, м. Запоріжжя, 69005, код ЄДРПОУ 20490012) задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком від 03.05.2024 № 143350000207.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, код 13844159) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) період проходження служби з 09.11.1982 по 28.10.1988 в районах, прирівняних до районів Крайньої Півночі, у пільговому розрахунку як один місяць служби за півтора місяці та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26.04.2024 про призначення пенсії за віком, з урахуванням висновків суду.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, код ЄДРПОУ 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати в розмірі 605,60 (шістсот п'ять грн шістдесят коп) гривень.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (просп. Соборний, 158 Б, м. Запоріжжя, 69005, код ЄДРПОУ 20490012) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати в розмірі 605,60 (шістсот п'ять грн шістдесят коп) гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 07.11.2024.
Суддя Н.О. Бульба