05 листопада 2024 р. № 400/4719/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Устинова І.А. розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаНаціонального агентства з питань запобігання корупції, бульв. Миколи Міхновського, 28,м. Київ,01103,
прозобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - відповідач), в якому просить зобов'язати Національне агентство з питань запобігання корупції внести зміни до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, шляхом виключення з такого Реєстру даних про вчинення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адміністративного правопорушення, передбаченого частиною ч.1 ст.172-6 КупАП.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на виконання постанови Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 23.07.2019 у справі № 470/562/19 внесено відомості про позивача до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення. Позивач зазначає, що ним в повному обсязі у встановлені терміни сплачено відповідний штраф, також позивачем не вчинено жодного нового адміністративного правопорушення протягом року з дня закінчення виконання стягнення, а тому згідно з нормами статті 39 КУпАП він вважається таким, що не був підданий адміністративному стягненню. Просить зобов'язати відповідача вилучити з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, всі відомості про нього .
Ухвалою від 27.05.2024 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та запропонував відповідачу надати відзив на позовну заяву.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову та зазначив, що Національне агентство не порушило охоронюваних законом прав позивача, оскільки діяло у відповідності до вимог чинного законодавства. Крім того, зобов'язуючи Національне агентство внести зміни в Реєстр, суд фактично зобов'язує відповідача вчинити дії, які чинним законодавством не передбачені.
Від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач заперечив обґрунтування відповідача та зазанчив, що відповідач підтвердив, що норми, які передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення розповсюджується на наявний спір між сторонами, оскільки без Постанови Березнегуватського районного суду Миколаївської області про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, відповідач не мав би права вносити відомості про особи до такого Реєстру, а отже Сторони, окрім Положення про Реєстр, можуть керуватись нормами, які передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення. А тому, позивач має повне право посилатись на статтю 39 КУпАП, де зазначено, що якщо особа, піддана адміністративному стягненню, протягом року з дня закінчення виконання стягнення не вчинила нового адміністративного правопорушення, то ця особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню.
Від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких наполягав, що підстави для виключення особи з Реєстру є вичерпними і розширеню не підлягають, такі підстави щодо позивача відсутні, тому відповідач правомірно відмовив позивачу у вилучені його з Реєстру. А розповсюдження на дані правовідносини статті 39 КУпАП є довільним тлумаченням позивача.
Відповідно до ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Дослідив матеріали справи суд встановив наступне.
23 липня 2019 року Березнегуватським районним судом Миколаївської області винесено Постанову по справі № 470/562/19 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , де суд постановив визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. ( вісімсот п'ятдесят грн).
На підставі вищезазначеної постанови відомості стосовно позивача було внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення.
При цьому, на виконання постанови суду, позивач у встановлені законом терміни сплатив штраф в розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн., а також суму судового збору, що підтверджується відсутністю відкритих виконавчих проваджень (роздруківка з автоматизованої системи виконавчого провадження наявна в матеріалах справи).
28.01.2024 позивач звернувся до відповідача із заявою про вилучення відомостей з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення.
На звернення позивача відповідач надав відповідь №49-09/8727-24, в якій зазначив про відсутність підстав для вилучення відомостей стосовно позивача з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення.
Не погоджуючись із вказаною відмовою, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір між сторонами суд виходить з наступного.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 11 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон №1700) до повноважень Національного агентства належить, зокрема, забезпечення ведення Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення (далі- Реєстр).
Частиною першою статті 59 Закону №1700 встановлено, що Відомості про осіб, яких притягнуто до кримінальної, адміністративної, дисциплінарної або цивільно-правової відповідальності за вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, а також про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв'язку з вчиненням корупційного правопорушення, вносяться до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, що формується та ведеться Національним агентством.
Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, порядок його формування та ведення затверджуються Національним агентством.
На виконання вказаних норм Національне агентство розробило Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, яке затверджене рішенням Національного агентства від 09.02.2018 № 166, та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 21.03.2018 за № 345/31797 (далі - Положення)
Згідно з пунктом 2 розділу І Положення реєстр - електронна база даних, яка містить відомості про осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, та про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв'язку з вчиненням корупційного правопорушення.
Абзацом 1 пункту 3 розділу І Положення передбачено, що метою ведення Реєстру є забезпечення єдиного обліку осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, та юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв'язку з вчиненням корупційного правопорушення.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Положення підставою для внесення Реєстратором відомостей про особу, яку притягнуто до відповідальності за вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення, зокрема, є електронна копія рішення суду, яке набрало законної сили, з Єдиного державного реєстру судових рішень.
Отже, інформацію про осіб які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення/яких притягнуто до відповідальності за корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення вносяться до Реєстру.
Встановлено, що відомості щодо позивача було внесено до Реєстру у зв'язку з прийняттям постанови Березнегуватьсяго районного суду Миколаївської області № 470/562/19 від 19.07.2019.
Суд зауважує, що факт внесення Національним агентством відомостей до Реєстру щодо позивача, ним не оскаржувався і не був визнаний судовим рішенням протиправним.
Пунктом 8 розділу II Положення встановлено, що підставами для вилучення з Реєстру відомостей про особу, яка вчинила корупційне або пов'язане з корупцією правопорушення, є: 1) ухвала суду про скасування вироку; 2) винесення виправдувального вироку; 3) відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження; 4) скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за корупційне або пов'язане з корупцією правопорушення; 5) розпорядчий документ або судове рішення про скасування розпорядчого документа про накладення дисциплінарного стягнення; 6) заява особи, яка з 24 лютого 2022 року до припинення або скасування воєнного стану брала безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України у складі Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань.
Отже, підстави щодо вилучення з Реєстру відомостей є вичерпним, інших підстав для вилучення з Реєстру відомостей про особу, яка вчинила корупційне або пов'язане з корупцією правопорушення чинне законодавство не передбачає.
Таким чином відмова відповідача на звернення позивачки ґрунтується на нормах чинного законодавства, а отже не є протиправною.
При цьому суд зазначає, що ст. 39 КУпАП, на яку посилається позивач, обгрунтовуючи свої позовні вимоги, регулює правовідносини, які виникають під час застосування КУпАП і слугує кваліфікуючою ознакою для застосування деяких статей КУпАП, які передбачають накладення стягнення за повторне вчинення правопорушення.
Водночас, нормами КУпАП не регулюється порядок формування та ведення Реєстру, що виключає можливість застосування статті 39 КУпАП, як підстави вилучення відомостей про особу із Реєстру.
Формування, ведення та надання відомостей з Реєстру здійснюватися Національним агентством виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, діяльність Національного агентства, щодо ведення Реєстру полягає в офіційному фіксуванні відомостей про осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, згідно із відповідним рішенням суду, і така дія є похідною від них.
Як вже зазначив суд вище по тексту рішення, підстави щодо вилучення з Реєстру відомостей є вичерпним, інших підстав для вилучення з Реєстру відомостей про особу, яка вчинила корупційне або пов'язане з корупцією правопорушення чинне законодавство не передбачає.
При цьому, суд зауважує, що внесення до Реєстру відомостей не впливає на юридичне становище особи, не змінює характеру й обсягу її прав та обов'язків та існуючого стану правовідносин, а також не містить ознак управління діяльністю інших суб'єктів.
Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною першою статті 5 КАС України, передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Отже, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.
Наявна у Реєстрі інформація не впливає на юридичне становище позивача, не змінює характеру й обсягу його прав і обов'язків та існуючого стану правовідносин.
Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.
Судом не встановлено факту порушення діями відповідача прав та охоронюваних законом інтересів позивача.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.
Судові витрати покласти на позивача.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) до Національного агентства з питань запобігання корупції (бульв. Миколи Міхновського, 28,м. Київ,01103 40381452) про зобов'язання вчинити певні дії, відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду - 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження - 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України.
Суддя І. А. Устинов