06 листопада 2024 р. № 400/4316/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Брагар В. С. у порядку письмового провадження розглянувши адміністративну справу
за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників, 6,м. Миколаїв,54005,
треті особиГоловне управління ДПС в Одеській області, вул. Семінарська, 5,м. Одеса,65044,
провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24.01.24 № 111214290707, № 111514290707,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області, третьої особи Головне управління ДПС в Одеській області, у якому просить суд визнати протиправними та скасувати податковs повідомлення-рішення від 24.01.24 №111214290707, №111514290707.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ГУ ДПС в Одеській області під час фактичної перевірки господарської одиниці, належної позивачу, встановлено порушення законодавства про працю, а саме виявлено факт використання праці найманих працівників без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцем доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, також згідно даних еквайрингу за 04.10.2023 надійшла сума 26570,04 грн. та співставлення бази з СОД РРО за 04.10.2023 проведена сума еквайрінгу 15440 грн., таким чином за 04.10.2023 встановлено не проведення через ПРРО 11130 грн. та відповідно до бази даних АІС «Податковий блок» відсутня перереєстрація ПРРО (передбачена наказом МФУ від 14.06.2016 №547) з адреси АДРЕСА_2 на нову адресу - АДРЕСА_3 , таким чином встановлено використання ПРРО зареєстрованого неналежним чином за період з 13.12.2023 по 21.12.2023 на суму 290291 грн., чим порушено п.1 та п.2 ст.3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Головним управлінням ДПС у Миколаївській області було прийнято податкові повідомлення-рішення від 24.01.24 №111214290707, №111514290707 про застосування штрафу у загальному розмірі 152269,25 грн.
Позивач вважає, що перевірка податковим органом проведена з порушенням вимог чинного законодавства, а відтак результати її проведення (акт перевірки) не можуть бути покладені в основу спірних ППР.
Ухвалою суду від 10.05.2024 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якій зазначив, що заперечує проти позову, посилаючись на те, що штраф до позивача застосовано за достатніх для цього правових підстав, на підставі актів фактичної перевірки та у зв'язку з допущенням нею порушення вимог трудового законодавства.
Третя особа, заперечила проти задоволення позову.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, суд,
21.12.2023 року Головним управлінням ДПС в Одеській області проведено фактичну
перевірку ФОП ОСОБА_1 за період діяльності з 23.08.2023 по дату фактичного закінчення перевірки з метою здійснення контролю щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), за адресами здійснення господарської діяльності АДРЕСА_4 .
В ході проведення перевірки встановлено:
-за адресою АДРЕСА_3 - проведення розрахункової операції, а саме: контрольна розрахункова операція (подарунковий сертифікат на суму 2000 грн. та блиск для губ на суму 155,00грн.) готівкою на загальну суму 2155,00 грн. без застосування ПРРО;
- згідно даних еквайрингу за 04.10.2023 надійшла сума 26570,04 грн. та співставлення бази з СОД РРО за 04.10.2023 проведена сума еквайрінгу 15440 грн., таким чином за 04.10.2023 встановлено не проведення через ПРРО 11130 грн.
- відповідно до бази даних АІС «Податковий блок» відсутня перереєстрація ПРРО (передбачена наказом МФУ від 14.06.2016 №547) з адреси АДРЕСА_2 на нову адресу - АДРЕСА_3 , таким чином встановлено використання ПРРО зареєстрованого неналежним чином за період з 13.12.2023 по 21.12.2023 на суму 290291 грн.
- під час перевірок не надані у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки, а саме копії: чеків з ПРРО за перевіряємий період, чим порушено пп.85.2. ст. 85 ПК України.
За результатами перевірки складено акт від 22.12.2023 року за №37381/15/14/РРО/ НОМЕР_1 , у якому зафіксовано порушення п.1 та п.2 ст.3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», із змінами та доповненнями (далі - Закон№265 та п. 85.2 ст. 85 ПК України.
24.01.2024 за результатами розгляду матеріалів перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення № №1112142900707 (на суму 151249,25 гривень), за №111514290707 (на суму 1020,00 гривень).
Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення відповідача протиправними позивач, з метою їх скасування, звернулася до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до п.п.75.1.3 п.75.1 ст.75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
В свою чергу, порядок проведення фактичної перевірки визначений ст. 80 ПК України.
Відповідно до п.80.1, 80.2 ст. 80 ПК України фактична, перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав визначених в ст.80 цього Кодексу.
За змістом п.п.80.2.2 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків
законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.
Крім того, в наказі ГУ ДПС у Одеській області № 10453-п від 12.12.2023 «Про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 , міститься посилання на підстави проведення перевірки, а саме: пп.80.2.2 п.80.2 ст.80 ПК України.
Враховуючи наведене, при вирішенні даного спору суд перевіряє висновки фактичної перевірки, які слугували підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, що полягають у встановленні порушень позивачем пунктів 1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг».
Щодо правомірності висновків перевірки, що слугували підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень.
Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані:
- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
- надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Таким чином, суб'єкти господарювання зобов'язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи та видавати (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідний розрахунковий документ, що підтверджує виконання розрахункової операції.
Згідно з пунктом 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання: 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше; 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що пункт 1 статті 17 Закону №265/95-ВР встановлює відповідальність за невиконання суб'єктом господарювання щонайменше одного з трьох обов'язків: 1) непроведення розрахункової операції через РРО; 2) проведення розрахункової операції через РРО, однак на неповну суму покупки; 3) невидача відповідного (тобто такого, що відповідає вимогам щодо форми і змісту) розрахункового документа. Перші два обов'язки суб'єкта господарювання випливають зі змісту пункту 1 статті 3 Закону № 265/95-ВР, а третій - з пункту 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР. Отже, наявність будь-якої з таких обставин (у сукупності або окремо) і утворює склад правопорушення.
Крім того, суд зазначає, що Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» від 30.06.2023 №3219-ІХ (далі Закон №3219-ІХ) доповнено розділ ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №265/95-ВР пунктом 15 такого змісту:
«У період з 1 серпня 2023 року по 31 липня 2025 року, але не пізніше ніж до дати припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, до фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість, що здійснюють діяльність з продажу товарів (крім підакцизних товарів, технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) або надають послуги, фінансова відповідальність за проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи, невидачу (у паперовій та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання застосовується у таких розмірах: 25 відсотків вартості проданих з порушенням, встановленим цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше; 50 відсотків вартості проданих з порушенням, встановленим цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення».
Безпосередній зміст обов'язку платника податку, який визначений у пункті 1 статті 3 Закону №265/95-ВР, полягає у тому, щоб усі розрахункові операції відбувалися саме із застосуванням РРО і на повну суму покупки.
За змістом оскаржуваних ППР від 24.01.24 №111214290707, №111514290707 судом встановлено, що позивача притягнуто до фінансової відповідальності за невиконання обов'язків, встановлених як пунктом 1, так і пунктом 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР.
Але, позивачем не викладено заперечень та доказів на спростування такого порушення до матеріалів справи не надано.
Також, всупереч п.85.2 ст.85 ПК України, позивачем не надано посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всіх документів, що належать або пов'язані з предметом перевірки.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про про відмову у задоволенні позовних вимог.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 255, 262 КАС України, суд -
У задоволенні позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6,м. Миколаїв,54005, ідентифікаційний код 44104027), третьої особи Головне управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5,м. Одеса,65044, ідентифікаційний код 44069166) - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя В. С. Брагар