07 листопада 2024 рокусправа № 380/9140/24
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Братичак У.В., розглянувши в письмовому провадженні, у м. Львові, в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) звернувся з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016; ЄДРПОУ: 13814885), Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (місцезнаходження: вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020; код ЄДРПОУ: 13844159), в якій просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 в зарахуванні до страхового та пільгового стажу і до розрахунку середньої заробітної періоду роботи з 01.01.2022 до 01.08.2023 у Відокремленому підрозділі «Шахта «Лісова» Державного підприємства «Львіввугілля»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового (загального) та пільгового (спеціального) стажу за Списком № 1 і до розрахунку середньої заробітної плати періоду його роботи у Відокремленому підрозділі «Шахта «Лісова»» Державного підприємства «Львіввугілля»» з 01.01.2022 до 01.08.2023 та здійснити перерахунок та виплату його пенсії, з врахуванням вказаного стажу, згідно з ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з 25.10.2023, з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що з 25.10.2023 йому призначено пенсію по інвалідності, у відповідності до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV). Представник позивача звернулася до відповідача з адвокатським запитом про надання інформації щодо пенсії ОСОБА_1 . Листом від 11.03.2024 відповідач повідомив, що за даними електронної пенсійної справи №133950013451 ОСОБА_1 не зараховано до страхового стажу та до розрахунку середньої заробітної плати період роботи на ВП «Шахта «Великомостівська» ДП «Львіввугілля» з 01.01.2022 по 01.08.2023, оскільки на час призначення пенсії підприємством не сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Позивач зазначає що не несе відповідальності за сплату підприємством страхових внесків, а тому вважаючи таку відмову протиправною, просить суд позов задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою судді від 06.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
На адресу суду від відповідача 1 - Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень вказано, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області за принципом екстериторіальності позивачу з 25.10.2023 по 31.10.2024 призначено пенсію відповідно до положень Закону №1058-ІV.
При призначенні пенсії період роботи позивача з 01.01.2022 по 01.08.2023 не зараховано до страхового та до пільгового (підземного) стажу за Списком №1 для обчислення розміру пенсії, оскільки згідно «Індивідуальних відомостей про застраховану особу» Форми OK-5 за вказаний період були відсутні відомості про сплату страхових внесків ВП «Шахта «Великомостівська» ДП «Львіввугілля», з тих же причин не враховано заробітну плату позивача за вищевказаний період. Страховий стаж позивача при призначенні пенсії, обчислений по 31.12.2021 становив 18 років 02 місяці 11 днів, з них 14 років 3 місяці 16 днів пільгового (підземного) стажу за Списком №1 (в тому числі 22 дні навчання за фахом). Однак, період роботи з 01.01.2022 по 01.08.2023 (01 рік 07 місяців) зараховано до стажу, що дає право на обчислення пенсії у розмірі, передбаченому абзацом 3 ч. 1 ст. 28 Закону №1058 та ст. 8 Закону №345. Стаж роботи, що дає право на обчислення пенсії у розмірі, передбаченому абзацом 3 частини 1 ст. 28 Закону №1058 та ст. 8 №345 становить 15 років 10 місяців 16 днів.
До страхового стажу для обчислення розміру пенсії, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, а саме було зараховано 20 років 07 місяців 01 день.
Розмір пенсії по інвалідності з 25.10.2023 становив: 10512,51 грн. (26281,27 грн. середньомісячний заробіток * 80 % * 50 %); з 01.11.2023 становив 10662,51 (26281,27 грн, середньомісячний заробіток * 80 % * 50 % + 150, 00 грн. надбавка на 1 утриманця), з 01.03.2024 становить 10762,51 грн. (26281,27 грн. - середньомісячний заробіток * 80 % * 50 % + 150,00 грн. надбавка на 1 утриманця + 100,00 грн. надбавка). Розмір пенсії по інвалідності, призначений відповідно до частини 1 ст. 33 Закону №1058 у розмірі 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої з урахуванням положень абзацу 3 частини 1 ст. 28 Закону №1058 та ст. 8 Закону №345.
З урахуванням вищевказаного, просить у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою суду від 02.09.2024 залучено Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області до участі у справі як другого відповідача. Запропоновано другому відповідачу - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення цієї ухвали - подати відзив на позовну заяву та всі письмові докази, що підтверджують заперечення проти позову. Однак, відповідач 2 правом на подання відзиву не скористався, жодних заяв по суті справи не надав.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та надав їм правову оцінку.
ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та з 25.10.2023 по 31.10.2024 йому призначено пенсію по ІІІ групі інвалідності відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV.
Відповідно до постанови правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 №25-1 «Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрованого в Мін'юсті 16.03.2021 за № 359/35961, з 01.04.2021 органами Пенсійного фонду застосовується принцип екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення (перерахунки) пенсій, що передбачає опрацювання заяв про призначення (перерахунки) пенсій бек-офісами територіальних органів Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяву та де проживає пенсіонер.
Так, за принципом екстериторіальності пенсія позивачу призначалася Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області, що не заперечується сторонами та підтверджується відповідачем 1 у відзиві на позовну заяву.
Представник позивача звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області з адвокатським запитом щодо надання інформації про пенсію ОСОБА_1 .
Листом від 11.03.2024 відповідач повідомив, що за даними електронної пенсійної справи №133950013451 ОСОБА_1 призначено пенсію по інвалідності, як особі з інвалідністю III групи внаслідок професійного захворювання, з 25.10.2023 по 31.12.2025, розраховану відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Закону України від 02.09.2008 №345-VI «Про підвищення престижності шахтарської праці». Страховий стаж ОСОБА_1 обчислено по 31.12.2021 за даними про сплачені страхові внески згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу та становить 18 років 02 місяці 11 днів. Пільговий (підземний) стаж за Списком №1 - 15 років 10 місяців 16 днів, з них 22 дні - навчання за фахом та 01 рік 07 місяців (період з 01.01.2022 по 01.08.2023) зараховано до пільгового стажу на право розрахунку пенсії згідно із Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці». ОСОБА_1 додатково зараховано до страхового стажу 14 років за повних 14 років пільгового стажу за Списком №1. Період роботи на ВП «Шахта «Великомостівська» ДП «Львіввугілля» з 01.01.2022 по 01.08.2023 не зараховано до страхового стажу та до розрахунку середньої заробітної плати, оскільки на час призначення пенсії підприємством не сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Вважаючи, що позивачу протиправно не зараховано період його роботи з 01.01.2022 по 01.08.2023 до страхового (загального) та пільгового (спеціального) стажу за Списком № 1 і до розрахунку середньої заробітної плати, останній звернувся з даним позовом до суду.
Даючи оцінку спірним правовідносинам суд керувався таким.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Статтею 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV) передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Згідно з ч. 1 ст. 30 Закону №1058-ІV пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону №1058-ІV пенсія по інвалідності залежно від групи інвалідності призначається в таких розмірах: особам з інвалідністю I групи - 100 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю II групи - 90 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю III групи - 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону.
За змістом абз. 10 ч. 3 ст. 24 Закону №1058-ІV за кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Згідно з абзацом 1 пункту 16 розділу XV Прикінцевих положень Закону № 1058 до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Згідно з ч. 4 ст. 24 Закону №1058-ІV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону №1058-ІV мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Згідно зі статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 № 345-VI (далі - Закон № 345-VI) мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Так, судом вище встановлено, що позивачу з 25.10.2023 призначена пенсія по ІІІ групі інвалідності відповідно до вимог Закону №1058-ІV, яка обчислена у розмірі, передбаченому абзацом 3 частини 1 ст. 28 Закону №1058-ІV та ст. 8 Закону № 345-VI.
При цьому, при призначенні такої пенсії Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області не зараховано до страхового стажу (загального), пільгового (спеціального) за списком № 1, а також до розрахунку середньої заробітної плати позивача періоду його роботи у ВП «Шахта «Великомостівська» ДП «Львіввугілля» з 01.01.2022 по 01.08.2023, у зв'язку з несплатою підприємством страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Надаючи оцінку таким діям відповідача 2, суд зазначає, що стаж роботи підтверджується трудовою книжкою. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України (ст. 62 Закону №1788-ХІІ).
На виконання вимог статті 62 Закону №1788-ХІІ Кабінет Міністрів України постановою від 12.08.1993 №637 затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637), пунктом 3 якого визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно з п. 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У разі, коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до ст. 1 Закону № 1058-ІV страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 24 Закону № 1058-ІVстраховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
За змістом ст. 20 Закону № 1058-ІV, страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.
Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Відповідно до ст. 106 Закону № 1058-ІV відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.
Отже, обов'язок зі сплати страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника, який здійснив нарахування цього внеску та утримання його із заробітної плати позивача.
Суд встановив, що позивач з 01.01.2022 по 01.08.2023 справді працював у ВП «Шахта «Великомостівська» ДП «Львіввугілля» на посаді помічника начальника дільниці ВіТБ по провітрюванню і АГК з повним робочим днем під землею, що передбачено Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, що не заперечується сторонами та підтверджується копією його трудової книжки серії НОМЕР_2 від 05.06.2002.
Суд зауважує, що в межах спірного періоду у трудовій книжці позивача кожна дата містить посилання на відповідний наказ, також міститься відмітка про посаду та підпис відповідальної особи, яка заповнювала трудову книжку, печатка підприємства, де працював позивач.
Таким чином, трудова книжка позивача містить усі необхідні записи про стаж його роботи з 01.01.2022 по 01.08.2023, записи відповідають вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників №58 від 29.07.1993, та жодних зауважень щодо записів в трудовій книжці відповідачі не висловили.
Водночас, суд зазначає, що позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при перерахунку пенсії позивача періодів його роботи на такому підприємстві.
Таким чином, відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків для нарахування пенсії не є підставою для незарахування позивачу періоду його роботи на ВП «Шахта «Великомостівська» ДП «Львіввугілля» через несплату підприємством страхових внесків до Пенсійного фонду України.
За умови підтвердження стажу, як громадянин України, позивач наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних (надуманих) підстав.
До таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 01.03.2021 справа №423/757/17, від 09.09.2019 у справі №242/5448/16-а.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосування норми до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З огляду на наведені обставини, суд дійшов висновку про те, що відповідач 2 діяв протиправно, не врахувавши до страхового стажу (загального), пільгового (спеціального) за списком № 1, а також до розрахунку середньої заробітної плати позивача періоду його роботи у ВП «Шахта «Великомостівська» ДП «Львіввугілля» з 01.01.2022 по 01.08.2023, у зв'язку з несплатою підприємством страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Таким чином, враховуючи встановлені вище обставини справи, суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Згідно з п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
При цьому, суд враховує, що пенсія позивачу вже обчислена у розмірі, передбаченому абзацом 3 частини 1 ст. 28 Закону №1058-ІV та ст. 8 Закону № 345-VI.
Отже, обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо відмови при призначенні пенсії ОСОБА_1 в зарахуванні до його страхового стажу (загального), пільгового (спеціального) за списком № 1, а також до розрахунку середньої заробітної плати, періоду роботи у ВП «Шахта «Великомостівська» ДП «Львіввугілля» з 01.01.2022 по 01.08.2023. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити з 25.10.2023 (з дати призначення) перерахунок та виплату позивачу пенсії, зарахувавши при цьому до його страхового стажу (загального), пільгового (спеціального) за списком № 1, а також до розрахунку середньої заробітної плати період роботи у ВП «Шахта «Великомостівська» ДП «Львіввугілля» з 01.01.2022 по 01.08.2023, згідно з абзацом 3 частини 1 ст. 28 Закону №1058-ІV та ст. 8 Закону № 345-VI, а також з урахуванням раніше проведених виплат.
Суд також дійшов висновку, що зобов'язати здійснити перерахунок пенсії позивача потрібно саме Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, як територіальний орган ПФУ, який у порядку екстериторіальності розглядав заяву позивача.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.02.2024 у справі № 500/1216/23.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову.
Щодо судового збору, то відповідно до вимог ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України такий відшкодовується позивачу в повному обсязі за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 2
Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо відмови при призначенні пенсії ОСОБА_1 в зарахуванні до його страхового стажу (загального), пільгового (спеціального) за списком №1, а також до розрахунку середньої заробітної плати, періоду роботи у ВП «Шахта «Великомостівська» ДП «Львіввугілля» з 01.01.2022 по 01.08.2023.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (місцезнаходження: вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020; код ЄДРПОУ: 13844159) здійснити з 25.10.2023 перерахунок та виплату ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) пенсії, зарахувавши при цьому до його страхового стажу (загального), пільгового (спеціального) за списком № 1, а також до розрахунку середньої заробітної плати період роботи у ВП «Шахта «Великомостівська» ДП «Львіввугілля» з 01.01.2022 по 01.08.2023, згідно з абзацом 3 частини 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV та ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 № 345-VI, а також з урахуванням раніше проведених виплат.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (місцезнаходження: вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020; код ЄДРПОУ: 13844159) сплачений судовий збір в сумі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн 96 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяБратичак Уляна Володимирівна