06 листопада 2024 рокусправа № 380/10185/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лунь З.І. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, м.Львів, вул.Андрея Митрополита, 10, код ЄДРПОУ 13814885),
Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (місцезнаходження: 61022, м.Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, код ЄДРПОУ 14099344), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: 84122, Донецька область, м.Слов'янськ, площа Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010), в якому просить суд:
-визнати протиправними та скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №913040141833 від 20.02.2024 про відмову в перерахунку пенсії та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про відмову в перерахунку пенсії № 913040141833 від 08.03.2024;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести перерахунок (обчислення) та виплатити ОСОБА_1 , пенсію державного службовця у відповідності до інформації, зазначеної в довідці про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) №11-23/2 від 13.02.2024 та довідці про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) №11-23/3 від 13.02.2024, виданих Головним управлінням Державної казначейської служби України у Львівській області - з 13.02.2024.
Позов мотивовано тим, що з 12.09.2017 позивачка перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області як одержувач пенсії держаного службовця. З 01.03.2018 позивачу переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Позивачка зазначила, що 13.02.2024 звернулася до територіального управління ПФУ за місцем проживання із заявою про переведення на пенсію за віком згідно із Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII, який набув чинності 1 травня 2016 року. ГУ ПФУ в Харківській області прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії позивачці від 20.02.2024 №913040141833, мотивоване відсутністю підстав у проведенні перерахунку пенсії. 28.02.2024 позивачка повторно звернулася із вказаною заявою до територіального управління ПФУ за місцем проживання про переведення на пенсію по віку згідно Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII. ГУ ПФУ в Донецькій області прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії від 08.03.2024 №913040141833, мотивоване відсутністю підстав у проведенні перерахунку пенсії з наданими новими довідками про складові заробітної плати державного службовця. Позивач з такими рішеннями не погоджується та вказує, що вона має страховий стаж понад 20 років, із них більше 15 років стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби станом на 01.05.2016, а відтак за нею збережено право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу», п.п.10, 12 Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу». Наведене і зумовило позивачку звернутись до суду з цим позовом. Просить позов задовольнити повністю.
Ухвалою від 27.05.2024 призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та запропоновано відповідачам у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали подати відзив на позовну заяву.
Представник Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечив. Відзив обґрунтований тим, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з 12.09.2017. З 01.03.2018 її переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058). ОСОБА_1 зверталася із заявами про перерахунок пенсії від 13.02.2024 № 1199 та від 28.02.2024 № 1633 «перехід на інший вид пенсій відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII. Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності для прийняття рішення пр перерахунок пенсії позивачки визначено структурні підрозділи, а саме, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області та Головне управління Пенсійного фонду України Донецькій області.
Рішеннями Головного управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області від 20.02.2024 № 913040141833 та Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 08.03.2024 № 913040141833 відмовлено в проведенні перерахунку пенсії позивачки. Також відповідач зазначає, що Закон №1058-IV не містить такої підстави для перерахунку пенсії, як підвищення розміру заробітної плати. Отже, чинним законодавством України не визначено суб'єктивного права, як і не передбачено підстав, порядку реалізації, обов'язку органів Пенсійного фонду України щодо перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про державну службу» у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючим державним службовцям. З урахуванням викладеного у відзиві на позовну заяву, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечив. Відзив обґрунтований тим, що ст. 25 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723- ХІІ визначені категорії посад державних службовців. Основним критерієм, який визначає підстави для зарахування того чи іншого періоду роботи особи на посаді державного службовця до стажу, який дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» за займаною посадою відповідного рангу. Відповідно до пункту 4-7 Прикінцевих положень Закону №1058 особам, пенсії/щомісячне довічне грошове утримання яким призначені відповідно до законів України «Про Кабінет Міністрів України», «Про державну службу», «Про Національний банк України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про судоустрій і статус суддів», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», Митного кодексу України, Податкового кодексу України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України, розмір яких з урахуванням перерахунку,передбаченого пунктом 43 цього розділу, розрахований за нормами цього Закону, буде більший, проводиться автоматичне, без їхнього звернення, переведення пенсії на умовах, передбачених цим Законом, за матеріалами пенсійних справ. Отже, згідно з пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» №889-VIII, збережено право державних службовців лише на призначення (не перерахунок) пенсії на умовах статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ. Згідно із матеріалами електронної пенсійної справи ОСОБА_1 вже була отримувачем пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», станом на 12.09.2017 розрахунок її пенсії визначався як 60% від окладу та складав 6688.91 грн. З 01.03.2018 ОСОБА_1 переведено на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058, як більш доцільну. Згідно із даними електронної пенсійної справи позивачки розмір її пенсії за віком відповідно до Закону № 1058 з 13.02.2024 складає 8382.95 грн, що є більшим за індексований розмір пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» - 8006,63 грн. Вважає, що рішенням Головного управління від 08.03.2024 № 913040141833 ОСОБА_1 правомірно відмовлено у переведенні з пенсії за віком відповідно до Закону № 1058 на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», через недоцільність такого перерахунку. Довідки про заробітну плату від 13.02.2024 № 11-23/3 та № 11-23/2 видані Головним управлінням державної казначейської служби України у Львівській області не взято до розгляду, оскільки чинним законодавством не передбачено
проведення перерахунку. Отже, оскільки законодавством, чинним на час звернення позивачки за перерахунком розміру пенсії, не було передбачено можливість її перерахунку, вважаємо, що у відповідача не було правових підстав для здійснення такого перерахунку. Тому вважає, що заявлені позивачем вимоги до Головного управління є безпідставними, не обґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області заяви про визнання позову чи відзив на позовну заяву в строки, передбачені ст.261 Кодексу адміністративного судочинства України до суду не надав.
Позивач подав до суду відповідь на відзиви де зазначив, що відповідачі не подали будь - яких доказів на спростування зазначених в позовній заяві обставин. Отже висновки, зазначені у відзиві на позовну заяву є необґрунтованими.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін в порядку частини 7 статті 262 КАС України від учасників справи не надходило.
Інших заяв по суті справи до суду не надходило.
Суд встановив таке.
Позивачці, ОСОБА_1 , з 12.09.2017 призначено пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу»
З 01.03.2018 позивачка перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області як одержувач пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Дослідженням записів у трудовій книжці від 03.08.1977 серії НОМЕР_2 судом встановлено, що вона містить такі записи про роботу позивачки, зокрема:
з 17.03.1997-прийнята на посаду спеціаліста І категорії оперативного відділу на конкурсній основі в УДК у Львівській області;
з 17.03.199 - присвоєно 13 ранг державного службовця;
з 17.03.1997- прийнято присягу державного службовця;
з 01.08.1997-переведена на посаду провідного казначея після проходження стажування;
з11.01.1999-переведена на посаду провідного казначея відділу видатків правоохоронних органів та силових структур відповідно до Постанови №694;
з 21.04.1999-переведена на посаду головного казначея відділу видатків правоохоронних органів та силових структур, як така що пройшла за конкорсом;
з 21.04.1999-присвоєно 12 ранг державного службовця;
з 01.06.2001- присвоєно 11 ранг державного службовця;
з 06.07.2004-переведена на посаду начальника планово-фінансового відділу, як така, що прийшла за конкурсом;
з 06.07.2004- присвоєно 10 ранг державного службовця;
з 04.05.2005-переведена на посаду головного казначея відділу звітності, без конкурсного відбору;
з 24.01.2006- у зв'язку із реорганізацією ДКС України шляхом його перетворення в урядовий орган державного управління у складі Міністерства фінансів України дія трудового договору продовжується на посаді головного казначея відділу звітності УДК у Львівській області відповідно до ч.3 ст.36 КЗпП України;
з 21.11.2006- у зв'язку із реорганізацією ДКС України шляхом його перетворення в в ГУДКС у Львівській області звільнена в порядку переведення в ГУДКС у Львівській області на посаду головного казначея відділу фінансової звітності місцевих бюджетів в управління бухгалтерського обліку операцій бюджету та фінансової звітності;
з 15.07.2008- у звязку із затвердженням структури ГУДК у Львівській області відповідно до наказу ДК від 24.06.2008 №247 та введенням в дію нового штатного розпису, переведена на посаду головного казначея відділу фінансової звітності про виконання місцевих бюджетів управління консолідованої фінансової звітності;
з 08.12.2011 -звільнена із займаної посади в порядку переведенням для подальшої роботи в ГУДК у Львівській області;
з 09.12.2011- призначена на посаду головного казначея відділу звітності пр виконання місцевих бюджетів управління консолідованої звітності в порядку переведення з ГУДК у Львіській області без конкурсного відбору;
з 01.03.2016-переведена на посаду начальника відділу звітності про виконання місцевих бюджетів управління консолідованої звітності, як таку, що була зарахована до кадрового резерву на цб посаду;
з 01.05.2016-привоєно 6 ранг державного службовця в межах категорії «Б» посад державної служби;
з 01.05.2019- привоєно 5 ранг державного службовця в межах категорії «Б» посад державної служби;
з 01.05.2022- привоєно 4 ранг державного службовця в межах категорії «Б» посад державної служби;
з 12.02.2024- звільнена із займаної посади у зв'язку із досягненням 65-річного віку згідно з п.7 ч.1 ст.83 Закону України «Про державну службу».
13.02.2024 позивачка звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про переведення її з пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію державного службовця відповідно до ст.37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу» та п.п.10, 12 Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу».
До заяви позивачки, серед іншого, додано: паспорт; ідентифікаційний код; довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії № 11-23/2 від 13.02.2024, видану Державною казначейською службою України у Львівській області; довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії № 11-23/3 від 13.02.2024, видану Державною казначейською службою України у Львівській області.
За принципом екстериторіальності її заява та додані документи розглядались та, відповідно, рішення приймалось Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області.
За результатами розгляду заяви та наданих позивачкою документів відповідач прийняв рішення № 913040141833 від 20.02.2024, яким відмовив позивачці у переході на пенсію державного службовця, покликаючись на те, що з 01.05.2016 набрав чинності Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VІІІ, яким визначено право на пенсійне забезпечення державних службовців відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІ. Згідно з пунктом 2 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VІІІ, втратив чинність Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується для осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу. Пунктами 10 та 12 вищезазначеного розділу передбачено право державних службовців за певних умов на призначення пенсії за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ. Також зазначив, що Законом від 10.12.2015№ 889-VІІІ «Про державну службу» не передбачено можливість здійснення перерахунків уже призначених пенсій державним службовцям.
28.02.2024 позивачка повторно звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про переведення її з пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію державного службовця відповідно до ст.37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу» та п.п.10, 12 Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу».
До заяви позивачкою, серед іншого, додано: паспорт; ідентифікаційний код; довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії № 11-23/2 від 13.02.2024, видану Державною казначейською службою України у Львівській області; довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії № 11-23/3 від 13.02.2024, видану Державною казначейською службою України у Львівській області.
За принципом екстериторіальності її заява та додані документи розглядались та, відповідно, рішення приймалось Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області.
За результатами розгляду заяви та наданих позивачкою документів відповідач прийняв рішення № 913040141833 від 08.03.2024, яким відмовив позивачці у переході на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з наданими новими довідками про складові заробітної плати державного службовця, посилаючись на те, що відповідно до Закону України № 889 право на пенсію мають: державні службовці, які станом на 01.05.2016 обіймали посади державної служби та мали не менше як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців; особи, які на 01.05.2016 мали не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців (п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ № 889) незалежно від факту роботи на державній службі станом на 01.05.2016. З 01.05.2016 набрав чинності Закон України «Про державну службу» № 889, яким скасовано, зокрема статтю 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723- ХІІ щодо перерахунку пенсій державним службовцям. У зв'язку з цим перерахунки пенсій чинним законодавством не передбачено. У результаті аналізу наданих документів та електронної пенсійної справи встановлено, що з 12.09.2017 заявник отримував пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу». З 01.03.2018 було переведено на пенсію за віком відповідно ЗУ № 1058, як більш доцільний.
Не погоджуючись із такими рішеннями про відмову у перерахунку та переході на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», позивачка звернулася до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Умови пенсійного забезпечення державних службовців до 01.05.2016 визначалися Законом №3723-ХІІ.
Частина ст. 37-1 зазначеного Закону у редакції, чинній до 01.01.2015, передбачала, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом, відповідно, здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.
Водночас 01.01.2015 набрав чинності Закон України від 28.12.2014 №76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» (далі - Закон №76-VIII), яким, зокрема, статтю 37-1 Закону №3723-ХІІ викладено у новій редакції, згідно з якою умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України.
Так, за правилами п. 4 постанови Кабінету Міністрів України №865 у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом №3723-ХІІ, визначається в такому порядку:
1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку;
2) іншим пенсіонерам на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.
Перерахунок пенсій провадиться з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи. Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення (перерахунку) пенсії державним службовцям, затверджується правлінням ПФУ за погодженням з Мінсоцполітики (пункт 5 постанови Кабінету Міністрів України №865).
Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», якою підвищено розміри заробітку працюючих державних службовців та яка відповідно до її пункту 6 застосовується з 01.12.2015, пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України № 865 виключено, а пункт 5 викладено в такій редакції: «форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики».
Положень, які б закріплювали можливість перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців, постанова Кабінету Міністрів України №1013 не містить.
Отже, з 01.12.2015 до 01.06.2016 чинне законодавство, яке регламентувало пенсійне забезпечення державних службовців, підвищення розміру заробітку працюючих державних службовців не визначало як підставу для перерахунку пенсій, призначених за ст. 37 Закону №3723-ХІІ. При цьому чинна у зазначений період редакція ст. 37-1 Закону №3723-ХІІ не визначала передумов перерахунку пенсій, а лише відносила вирішення такого питання до компетенції Кабінету Міністрів України.
10.12.2015 прийнято новий закон, який регулює відносини, що виникають у зв'язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VII (далі - Закон №889-VIII), який набув чинності з 01.05.2016.
Положення Закону №3723-XII втратили чинність, в тому числі норми, якими було врегульоване пенсійне забезпечення державних службовців (крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону №889-VIII).
Натомість, у ст. 90 Закону №889-VIII закріплено правило, за яким пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону №1058-IV, стаття 42 якого визначає підстави перерахунку призначених пенсій, підвищення розміру заробітку працюючих державних службовців до яких не віднесено.
Відповідно до пункту 13 Розділу XV «Прикінцевих положень» Закону №1058-IV, у разі якщо особі призначено пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу», її виплата продовжується до переведення за бажанням особи на пенсію на інших підставах або за бажанням особи поновлюється у розмірі, який було встановлено до такого переведення.
Так, суд звертає увагу, що позивачка просить зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести перерахунок (обчислення) та виплатити ОСОБА_1 , пенсію державного службовця у відповідності до інформації, зазначеної в довідці про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) №11-23/2 від 13.02.2024 та довідці про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) №11-23/3 від 13.02.2024, виданих Головним управлінням Державної казначейської служби України у Львівській області - з 13.02.2024.
Як видно довідок від 13.02.2024 №11-23/2, виданих ГУ ДКС у Львівській області, суд звертає увагу, що такі містить відомості про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), які визначені за посадою, яку позивачка займала на час звільнення, станом лютий 2024 року, тоді як позивачці первинно була призначена пенсія держслужбовця ще у вересні 2017 року.
Таким чином, позивачка просить перевести її назад з пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV на пенсію за віком, відповідно до Закону №3723-XII, однак метою такого переведення є здійснення перерахунку такої пенсії, у зв'язку зі збільшенням заробітної плати працюючих державних службовців та з урахованням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця станом на лютий 2024 року.
Подібні правовідносини були предметом розгляду у Верховному Суді.
Так, у постанові від 11.12.2019 у справі №513/1131/16 та від 22.11.2022 у справі №200/2037/20-а Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для перерахунку пенсій державних службовців у зв'язку із підвищенням заробітної плати працюючих державних службовців.
Як зазначалося вище, підпунктом 1 пункту 2 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII, який набрав чинності з 01.05.2016, визнано таким, що втратив чинність, Закон України «Про державну службу» № 3723-XII від 16.12.1993, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Тобто, з 01.05.2016 набув чинності Закон № 889-VIII, у зв'язку з чим положення Закону № 3723-ХІІ частково втратили чинність, у тому числі норми статті 37-1, яка регламентувала порядок і умови перерахунку пенсій державних службовців.
Отже, за встановлених обставин справи, в контексті наведених вимог законодавства, якими врегульовані спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що підстави для перерахунку пенсій державних службовців у зв'язку із підвищенням заробітної плати працюючих державних службовців відсутні, позаяк законодавство не регламентує ані права особи на перерахунок пенсії у зв'язку зі зміною розміру заробітної плати, ані порядок і умови здійснення такого перерахунку.
Такий же правовий висновок викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 29.08.2018 у справі № 555/2183/16-а, від 26.02.2020 у справі № 508/808/16-а, від 28.10.2020 у справі № 826/16182/18, від 22.04.2021 у справі № 712/10182/17, від 03.11.2021 у справі № 373/2149/16-а.
З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що у разі переведення позивачки на первинно призначену їй пенсію за віком згідно із Законом №3723-XII, пенсійна виплата буде поновлена у розмірі, який було встановлено до переведення позивача на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV.
У цьому разі відсутні підстави для перерахунку пенсії позивачки на підставі довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) №11-23/2 від 13.02.2024 та довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) №11-23/3 від 13.02.2024, виданих Головним управлінням Державної казначейської служби України у Львівській області, оскільки чинним законодавство не передбачено можливості перерахунку пенсій державних службовців у зв'язку із підвищенням заробітної плати працюючих державних службовців.
З урахуванням викладеного, суд наголошує, що за бажанням позивачки їй може бути лише поновлена виплата пенсії державного службовця, проте, в розмірі, який було встановлено до 01.03.2018, тобто до моменту переведення на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV.
Водночас, оскільки предметом розгляду даної справи є встановлення права позивачки на перехід на пенсію державного службовця, однак саме з врахуванням довідок №11-23/2 від 13.02.2024 №11-23/3 від 13.02.2024 про складові заробітної плати державного службовця станом на лютий 2024, то суд дійшов висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України у Донецькій області та Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області правомірно відмовили в такому перерахунку, з огляду на відсутність підстав для врахування таких довідок, а тому оскаржувані у цій справі рішення скасуванню не підлягать.
Отже оскільки оскаржувані рішення є правомірними, відтак підстави для задоволення похідної позовної вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести перерахунок (обчислення) та виплатити ОСОБА_1 , пенсію державного службовця у відповідності до інформації, зазначеної в довідці про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) №11-23/2 від 13.02.2024 та довідці про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) №11-23/3 від 13.02.2024, виданих Головним управлінням Державної казначейської служби України у Львівській області з 13.02.2024, - відсутні.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.
Щодо судового збору, то відповідно до вимог ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України такий покладається на позивачку.
Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд
у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, м.Львів, вул.Андрея Митрополита, 10, код ЄДРПОУ 13814885), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області(місцезнаходження: 61022, м.Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під'їзд, 2поверх, код ЄДРПОУ 14099344), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області(місцезнаходження: 84122, Донецька область, м.Слов'янськ, площа Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії відмовити повністю.
Судові витрати покласти на позивачку.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Лунь З.І.