06 листопада 2024 рокусправа № 380/21202/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Костецького Н.В., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Пустомитівської міської ради Львівської області (вул. Грушевського, 46, м. Пустомити, Львівська область, код ЄДРПОУ 04372187) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (пл. Шашкевича, 1, м. Львів, код ЄДРПОУ 43316386) про скасування постанови,-
Пустомитівська міська рада Львівської області звернулась до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Зайця О.А. про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні №76173144 від 02.10.2024 р.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Галицького районного суду міста Львова від 30 червня 2011 року у справі 2-2088/2011 задоволено позов ОСОБА_1 (далі - Стягувач) до Пустомитівської міської ради Львівської області про спонукання до вчинення дій. Вказаним рішенням зобов'язано Пустомитівську міську раду забезпечити ОСОБА_1 житлом, надавши окрему квартиру загальною площею не менше 92 м2.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 03.12.2020 р. у вказаній справі задоволено заяву Стягувача та поновлено строк для пред'явлення до виконання виконавчого листа Галицького районного суду м. Львова 2-2088/2011 від 15.12.2011 р. На виконання рішення Галицького районного суду міста Львова від 30 червня 2011 року видано виконавчий лист №2-2088/2011 від 24.01.2022 р., на підставі якого було відкрите виконавче провадження. 08.10.2024 р. на адресу Пустомитівської міської ради Львівського району Львівської області надійшли постанови про: відкриття виконавчого провадження (ВП №76173144 від 02.10.2024 р.); розмір мінімальних витрат виконавчого провадження (ВП №76173144 від 02.10.2024 р.); стягнення виконавчого збору (ВП №70173144 від 02.10.2024 р.). Вказані постанови державного виконавця отримано Пустомитівською міською радою 08.10.2024 р., що підтверджується копією сторінки з журналу вхідної кореспонденції Пустомитівської міської ради.
Позивач вважає дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Зайця О.А. щодо винесення зазначених постанов незаконними, оскільки, відповідно до вимог Положення про порядок надання службового житла й користування ним суддями, працівниками апаратів судів, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України №1122 від 22.12.2017, видача ордеру можлива лише як наслідок прийняття рішення зборами суддів про надання службового жилого приміщення, яке у свою чергу повинне бути затверджено рішенням виконавчого комітету органу місцевого самоврядування. Проте, жодного рішення зборів суддів про надання ОСОБА_1 службового жилого приміщення на адресу Пустомитівської міської ради не надходило та, відповідно, таке рішення не було затверджено виконавчим комітетом Пустомитівської міської ради. Зауважує, що Галицький районний суд м. Львова у резолютивній частині даного рішення не вказав яким способом Пустомитівська міська рада повинна забезпечити Стягувача житлом, надавши окрему квартиру загальною площею не менше 92 м кв. Оскільки чинним законодавством чітко врегульований порядок надання службового житла суддям, вважає, що виконати рішення Галицького районного суду міста Львова від 30 червня 2011 року є неможливим з огляду на недотримання Стягувачем процедури забезпечення житлом суддів.
Ухвалою суду від 16.10.2024 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою суду від 22.10.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без виклику сторін. Визначено, що розгляд справи по суті розпочнеться 23.10.2024 та буде завершено в строк, передбачений ч. 4 ст. 287 КАС України.
Відповідач правом на подання відзиву, передбаченим ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), не скористався, свою позицію стосовно позову не висловив. Відповідач належним чином був повідомлений про відкриття провадження у справі, що підтверджується довідкою від 02.11.2024 про доставку електронного листа до електронного кабінету відповідача.
За приписами ч. 4 ст. 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши наявні у справі докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
Рішенням Галицького районного суду міста Львова від 30 червня 2011 року у справі №2-2088/2011 задоволено позов ОСОБА_1 до Пустомитівської міської ради Львівської області про спонукання до вчинення дій. Вказаним рішенням зобов'язано Пустомитівську міську раду забезпечити ОСОБА_1 житлом, надавши окрему квартиру загальною площею не менше 92 м. кв.
02.10.2024 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Зайцем О.А. відкрито виконавче провадження №76173144 з примусового виконання виконавчого листа №2-2088/2011, виданого 24.01.2022 Львівським апеляційним судом про зобов'язання Пустомитівської міської ради забезпечити ОСОБА_1 житлом, надавши окрему квартиру загальною площею не менше 92 м. кв.
Одночасно, 02.10.2024 старшим державним виконавцем Зайцем О.А., відповідно до ч. 3 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову у виконавчому провадженні №76173144 про стягнення з боржника Пустомитівської міської ради виконавчого збору у розмірі 32000,00 грн.
Не погоджуючись із постановою державного виконавця про стягнення виконавчого збору, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керувався таким.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначено Законом України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі Закон № 1404-VIII).
У відповідності до статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. (частина перша статті 18 Закону № 1404-VIII).
Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст. 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення (пункт 1 частини першої статті 26 цього Закону № 1404-VIII).
Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону (частина п'ята статті 26 Закону № 1404-VIII).
Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) (абзац 1 частини четвертої статті 27 Закону №1404-VIII).
Згідно ч. 3 ст. 27 Закону №1404-VIII за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.
Виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом (пункт 9 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII).
Відповідно до частини третьої статті 40 Закону № 1404-VIII у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.
Кошти виконавчого провадження складаються з: 1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; 2) авансового внеску стягувача; 3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження (частина 1 статті 42 Закону № 1404-VIII).
Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження (частина 2 статті 42 Закону № 1404-VIII).
Витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті (абзац перший частини 3 статті 42 Закону № 1404-VIII).
Розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України (абзац третій частини 3 статті 42 Закону № 1404-VIII).
На стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення (частина четверта статті 42 Закону № 1404-VІІІ).
Відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» та з метою приведення нормативно-правових актів у відповідність до вимог чинного законодавства наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року № 2832/5), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 2 квітня 2012 року за № 489/20802 затверджена Інструкція з організації примусового виконання рішень (далі - Інструкція № 512/5).
Згідно з абзацами 7-8 пункту 2 розділу VI. «Фінансування виконавчого провадження» Інструкції № 512/5 якщо у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6, 8 частини першої статті 37 Закону, чи закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 6, 7, 9-15 частини першої статті 39 Закону, витрати виконавчого провадження не були стягнуті, державний виконавець виносить постанову про стягнення витрат виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини), в якій зазначає види та суми витрат виконавчого провадження, що здійснені у відповідному виконавчому провадженні. Постанова про стягнення витрат виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня з дня закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа стягувачу) реєструється в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом та цією Інструкцією. Державний виконавець зобов'язаний відкрити виконавче провадження за постановою про стягнення витрат виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації в автоматизованій системі виконавчого провадження.
Аналіз наведеного вище дає суду підстави для висновку, що виконавець повинен вчиняти виконавчі дії з дотриманням вимог Закону № 1404-VІІІ, а також відповідно до інших законів, які є обов'язковими при вчиненні ним тих чи інших виконавчих дій, що є гарантією належного виконання виконавцем своїх обов'язків і недопущення порушення прав сторін виконавчого провадження.
Тобто, виконавець повинен діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України. В цьому реалізується «правомірна поведінка» державного виконавця.
Стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження, незалежно від здійснених дій, і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати виконавчий документ самостійно до відкриття виконавчого провадження у зв'язку із ймовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання.
Суд наголошує, що приписами статті 27 Закону № 1404-VІІІ чітко визначено обов'язок державного виконавця щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору при надходженні виконавчого документа державному виконавцю одночасно із постановою про відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до матеріалів справи, 02.10.2024 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Зайцем О.А. відкрито виконавче провадження №76173144 з примусового виконання виконавчого листа №2-2088/2011, виданого 24.01.2022 Львівським апеляційним судом про зобов'язання Пустомитівської міської ради забезпечити ОСОБА_1 житлом, надавши окрему квартиру загальною площею не менше 92 м. кв.
02.10.2024 старшим державним виконавцем Зайцем О.А., відповідно до ч. 3 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову у виконавчому провадженні №76173144 про стягнення з боржника Пустомитівської міської ради виконавчого збору у розмірі 32000,00 грн.
Як на підставу для визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 02.01.2024 ВП №76173144, позивач посилається на те, що стягувачем не дотримано процедури забезпечення житлом суддів, визначеної Положенням про порядок надання службового житла й користування ним суддями, працівниками апаратів судів.
Суд зауважує, що, звертаючись з позовними вимогами до відповідача, позивач не навів жодної норми Закону №1404-VІІІ, яку, на його думку, порушив відповідач.
У свою чергу судом також не встановлено порушення державним виконавцем процедури стягнення з боржника виконавчого збору.
На підставі наведеного суд вважає, що відповідач прийняв оскаржувану постанову на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до положень статті 139 КАС України не підлягають відшкодуванню понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору.
Керуючись статтями 242-246, 287, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив:
у задоволенні позову Пустомитівської міської ради Львівської області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування постанови - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст судового рішення складено 06.11.2024 року.
СуддяКостецький Назар Володимирович