06 листопада 2024 року
справа №380/879/22
провадження № П/380/885/22
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Чаплик І.Д., розглянувши у письмовому провадженні у м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу -
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 ) звернулась до суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області (місцезнаходження: 79007, м. Львів, пл. Генерала Григоренка, 3 код ЄДРПОУ: 40108833), в якому просить визнати протиправним та скасувати п.1 наказу ГУНП у Львівській області №4513 від 26.11.2021 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників Червоноградського РВП ГУНП у Львівській області» в частині застосування дисциплінарного стягнення у виді зауваження до ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що проходить службу в Головному управлінні Національної поліції у Львівській області. Зазначає, що наказом Головного управління Національної поліції у Львівській області №4513 від 26.11.2021 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників Червоноградського РВП ГУНП у Львівській області» до позивача було застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження у зв'язку з невжиттям нею заходів щодо недопущення конфлікту інтересів. Позивач вважає протиправним вказаний наказ відповідача, вважає, що вчинені нею дії не містять складу дисциплінарного правопорушення, що зумовило звернення її до суду із цим позовом.
Ухвалою суду від 18.01.2022 прийнято позовну заяву до розгляду й відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач 04.03.2022 подав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. Відзив обґрунтований тим, що підставою для видання наказу про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани послужило службове розслідування, проведене за фактами порушень службової дисципліни поліцейськими Червоноградського РВП ГУНП у Львівській області. Так, 18 жовтня 2021 року мобільною групою ВІОС УКЗ ГУНП у Львівській області проведено перевірку Червоноградського РВП ГУНП у Львівській області, за результатами якої виявлено ряд порушень службової дисципліни працівниками вказаного підрозділу, зокрема: 01.06.2021 до Червоноградського РВП ГУНП надійшло звернення громадянина ОСОБА_2 на лінію « 102» щодо неправомірних дії працівників поліції Червоноградського РВП ГУНП, які не впустили заявника на прийом до начальника слідчого відділу даного підрозділу (ЄО від 01.06.2021 № 4990). Вивченням даних матеріалів установлено, що в порушення ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» старшим інспектором - черговим чергової частини Червоноградського РВП ГУНП капітаном поліції ОСОБА_1 про наявний в неї конфлікт інтересів безпосереднього керівника не повідомлено, а розглянуто звернення по спрощеній системі (електронним рапортом), жодна перевірка не проводилась, відповідь заявнику не надсилалася. Так, проведеним службовим розслідуванням установлено, що старший інспектор-черговий чергової частини Червоноградського РВП ГУНП у Львівській області капітан поліції ОСОБА_1 01.06.2021, перебуваючи на службі в Червоноградському РВП ГУНП в якості старшого інспектора-чергового, отримавши повідомлення від громадянина ОСОБА_2 щодо неправомірних дій працівників поліції Червоноградського РВП ГУНП, у тому числі і її самої, підготувала та підписала рапорт на ім'я начальника Червоноградського РВП ГУНП полковника поліції ОСОБА_3 , в якому зазначила, що начальник слідства ОСОБА_4 , на даний момент відсутній у Червоноградському РВП ГУНП, оскільки він знаходиться у м. Львові в ГУНП у Львівській області, чим порушила вимоги частини 1 статті 28 Закону України «Про запобігання корупції», а саме: не вжила заходів щодо недопущення виникнення потенційного конфлікту інтересів, підготувала та підписала електронний рапорт про відпрацювання звернення ОСОБА_2 щодо неправомірних дій працівників поліції Червоноградського РВП ГУНП та її самої, при розгляді звернення, не повідомила про наявний у неї потенційний конфлікт інтересів, тобто вчинила дії в умовах потенційного конфлікту інтересів, чим порушила службову дисципліну, зокрема вимоги ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» щодо неухильного дотримання положень Конституції України, законів України та нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, а також вимоги ч. 1, 2, 5 п. 1 Розділу II Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179 та ч. 1,2 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VШ.
10.03.2022 представник відповідача подала до суду клопотання, у якому просила долучити до матеріалів справи копію матеріалів службового розслідування за фактами порушень службової дисципліни поліцейськими Червоноградського РВП ГУНП у Львівській області від 19.07.2021.
Ухвалою від 06.04.2022 зупинено провадження у справі №380/879/22 до припинення перебування сторін у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан.
01.04.2024 представник відповідача подала клопотання про поновлення провадження у справі з огляду на відсутність бойових дій на території Львівської області та з метою недопущення довготривалого періоду судового розгляду справи, дотримання прав та інтересів сторін.
Ухвалою від 11.04.2024 клопотання представника відповідача про поновлення провадження у справі - задоволено, а провадження в адміністративній справі № 380/879/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними та скасування наказу - поновлено.
22.10.2024 представник відповідача подала до суду клопотання, у якому зазначила, що під час перегляду матеріалів судової справи № 380/879/22 було виявлено, що представником відповідача до клопотання від 02.03.2022 за вих. № 212/32/02-2022 помилково долучено копію матеріалів службового розслідування за фактами порушень службової дисципліни поліцейськими Червоноградського РВП ГУНП у Львівській області від 19.07.2021, які не стали підставою для прийняття оскаржуваного позивачкою наказу. Відтак просила долучити до матеріалів справи копію матеріалів службового розслідування за фактами порушень службової дисципліни окремими працівниками Червоноградського РВП ГУНП від 19.11.2021.
Інших заяв по суті справи до суду не надходило.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини.
Позивач, ОСОБА_1 , з серпня 2011 року проходить службу в органах внутрішніх справ України, а з 18 січня 2021 року призначена на посаду старшого інспектора-чергового сектору моніторингу Червоноградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області.
Рапортом старших інспекторів ВІОС УКЗ ГУНП у Львівській області від 19.10.2021 повідомлено начальника Головного управління Національної поліції у Львівській області про те, що 18 жовтня 2021 року мобільною ВІОС УКЗ ГУНП у Львівській області, в складі: старших інспекторів ВІОС УКЗ ГУНП майора поліції Шевчука Р.Р. та капітана поліції ОСОБА_5 , при перевірці стану дотримання поліцейськими службової дисципліни та законності, запобігання надзвичайних подій за їх участю у Червоноградському РВ П ГУНП у Львівській області виявлено наступні недоліки у роботі працівників поліції даного підрозділу, зокрема: 01.06.2021 до Червоноградського РВП ГУНП надійшло звернення громадянина ОСОБА_2 на лінію "102", щодо неправомірних дії працівників поліції Червоноградського РВП ГУНП, які не впустили заявника на прийом до начальника слідчого відділу даного підрозділу (ЄО від 01.06.2021 № 4990). Вивченням даних матеріалів установлено, що в порушення ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» старшим інспектором - черговим чергової частини Червоноградського РВП ГУНП капітаном поліції ОСОБА_1 про наявний в неї конфлікт інтересів безпосереднього керівника не повідомлено, а розглянуто звернення по спрощеній системі (електронним рапортом), жодна перевірка не проводилась, відповідь заявнику не надіслано.
Наказом начальника Головного управління Національної поліції у Львівській області від 22.10.2021 №4009 «Про призначення службового розслідування та створення дисциплінарної комісії» зазначено, що 18 жовтня 2021 року мобільною групою ВІОС УКЗ ГУНП у Львівській області проведено перевірку Червоноградського РВП ГУНП у Львівській області, за результатами якої виявлено ряд порушень службової дисципліни працівниками вказаного підрозділу. За даним фактом призначено службове розслідування у формі письмового провадження. Проведення службового розслідування доручено дисциплінарній комісії у складі: голова комісії - старший інспектор з ОД ВІОС УКЗ ГУНП майор поліції ОСОБА_6 ; члени комісії - слідчий ОМВ СУ ГУНП капітан поліції ОСОБА_7 , дізнавач відділу дізнання ГУНП капітан поліції Колосовська С.В., інспектор СЗК ГУНП старший лейтенант поліції Менько М.С. та інспектор ВІОС УКЗ ГУНП капітан поліції Смолінська В.І.
У матеріалах дисциплінарної справи наявний електронний рапорт, підписаний старшим інспектором-черговим Червоноградського РБП ГУНП у Львівській області ОСОБА_1 на ім'я начальника Червоноградського РВП ГУНП у Львівській області, з якого вбачається, що 01.06.2021 отримано заяву та зареєстровано ЄО за № 4990 від 01.06.2021 як: інша подія. В результаті опрацювання вказаної інформації встановлено наступне: 01.06.2021 о 10:57 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 01.06.2021 о 10:55 за адресою: район м. Червоноград, вулиця Центральна, Заявник скаржиться на працівників Червоноградського ВП, які відмовилися забезпечити доступ до посадової особи, яка в порядку денного його мала прийняти - начальник слідства, Заявник: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 . Заявнику було роз'яснено що начальник слідства ОСОБА_4 на даний момент відсутній у відділі оскільки він знаходиться у м. Львові в ГУНП Львівської області. Про дану подію повідомлено керівництво ГУНП. Рапорт було опрацьовано помічником чергового ОСОБА_8 .
Наказом від 18.11.2021 №4399 «Про внесення змін у складі дисциплінарної комісії» внесено зміни до персонального складу дисциплінарної комісії створеної наказом ГУНП від 22.10.2021 № 4009, а саме члена дисциплінарної комісії інспектора СЗК ГУНП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_9 виключено зі складу дисциплінарної комісії, а в її склад включено начальника СЗК ГУНП майора поліції ОСОБА_10
19.11.2021 дисциплінарною комісією було складено висновок службового розслідування за фактами порушень службової дисципліни поліцейськими Червоноградського РВП ГУНП у Львівській області, яким установлено, що 18 жовтня 2021 року мобільною групою ВІОС УКЗ ГУНП у Львівській області проведено перевірку Червоноградського РВП ГУНП у Львівській області, за результатами якої виявлено ряд порушень службової дисципліни працівниками вказаного підрозділу, зокрема: 01.06.2021 до Червоноградського РВП ГУНП надійшло звернення громадянина ОСОБА_2 на лінію « 102» щодо неправомірних дій працівників поліції Червоноградського РВП ГУНП, які не впустили заявника на прийом до начальника слідчого відділу даного підрозділу (ЄО від 01.06.2021 №4990). Вивченням даних матеріалів установлено, що в порушення ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» черговим чергової частини Червоноградського РВП ГУНП капітаном поліції ОСОБА_1 про наявний у неї конфлікт інтересів безпосереднього керівника не повідомлено, а розглянуто звернення по спрощеній системі (електронним рапортом), жодна перевірка не проводилась, відповідь заявнику не надіслано.
В ході службового розслідування надіслано запит до УОАЗОР ГУНП про надання аудіозапису повідомлення оператора служби « 102» від 01.06.2021 № 72755339, за телефонним повідомлення ОСОБА_2 (ЄО від 01.06.2021 № 4990). 09.11.2021 із УОАЗО ГУНП отримано запитуваний аудіозапис, прослуховуванням якого встановлено, що ОСОБА_2 зателефонувавши на лінію « 102» поскаржився на дії начальника СВ Червоноградського РВП, який у день прийому громадян був відсутній на робочому місці та на дії чергового Червоноградського РВП ГУНП, яка відмовилася забезпечити йому прийом начальника слідчого відділення. Відповідно до електронного рапорту, підписаним старшим інспектором-черговим чергової частини Червоноградського РВП ГУНП капітаном поліції Пидляк І.В., за результатами відпрацювання даного звернення заявника роз'яснено про те, що начальник слідства ОСОБА_4 на даний момент відсутній у відділі поліції, оскільки знаходиться у м. Львові в ГУНП Львівської області. При цьому, при вивченні вказаних матеріалів ЄО начальником Червоноградського РВП ГУНП полковником поліції ОСОБА_3 прийнято рішення про списання вказаних матеріалів ЄО до справи за спрощеною схемою розгляду.
Опитати громадянина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , не надалось можливим, оскільки 04.11.2021 о 10:50 з метою організації зустрічі з останнім, було здійснено телефонний дзвінок на номер абонента НОМЕР_2 , який зазначений у повідомленні ОСОБА_2 на лінію « 102» (ЄО Червоноградського РВП ГУНП від 01.06.2021 № 4990). Однак, ОСОБА_2 від особистої зустрічі для надання пояснень відмовився, при цьому в телефонній розмові повідомив, що 01.06.2021 здійснив дзвінок на лінію « 102» зі скаргою на працівників Червоноградського РВП ГУНП. В розмові, ОСОБА_2 не міг пригадати, хто конкретно з працівників поліції, не пропускав його на прийом до майора поліції ОСОБА_4 та на кого він скаржився.
Опитаний помічник чергового Червоноградського РВП ГУНП у Львівській області сержант поліції ОСОБА_8 пояснила, що 01.06.2021 заступила на чергування в чергову частину Червоноградського РВП ГУНП, спільно із старшим інспектором черговим чергової частини капітаном поліції ОСОБА_1 . Під час несення служби, в чергову частину звернувся громадянин ОСОБА_2 , який повідомив, що хоче зустрітися з начальником слідства ОСОБА_4 , в свою чергу, ОСОБА_8 повідомила йому, що даного працівника немає у Червоноградському РВП, оскільки знаходиться у м. Львові. Після таких слів, ОСОБА_2 залишився незадоволеним. До ОСОБА_2 у загальний коридор вийшла капітан поліції ОСОБА_1 , яка роз'яснила ОСОБА_2 чому його не можуть пропустити. Після розмови з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 поскаржився на лінію « 102» на працівників чергової частини. ОСОБА_8 прочитавши скаргу, повідомила ОСОБА_1 , про те що надійшла скарга від ОСОБА_2 , на що ОСОБА_1 , дала вказівку ОСОБА_8 списати скаргу. ОСОБА_8 увійшла в базу ІПНП, де о 11:21 поставила відмітку про виконання та списала скаргу ОСОБА_2 . Хто і як після цього, розглядав скаргу ОСОБА_2 , ОСОБА_8 не відомо. ОСОБА_8 зазначила, що зміст рапорту був наступний: «Заявнику було роз'яснено, що начальник слідства ОСОБА_4 на даний момент відсутній у відділі, оскільки він знаходиться у м. Львові в ГУНП у Львівській області. Про дану подію повідомлено керівництво ГУНП». Після того, як ОСОБА_8 списала дане повідомлення ОСОБА_1 роздрукувала рапорт та положила його до загальних матеріалів. Окрім ОСОБА_8 та ОСОБА_1 заявник більше ні з ким з працівників Червоноградського РВП ГУНП не спілкувався. Залишивши скаргу на лінію « 102» ОСОБА_2 залишив Червоноградський РВП ГУНП.
Опитаний старший інспектор-черговий чергової частини Червоноградського РВП ГУНП у Львівській області капітан поліції ОСОБА_1 пояснила, що 01.06.2021 о 08:00 заступила на добове чергування в якості старшого інспектора-чергового чергової частини Червоноградського РВП ГУНП. Цього дня, у Червоноградський РВП, прибув громадянин ОСОБА_2 , який хотів пройти на прийом до начальника СВ Червоноградського РВП ОСОБА_4 . ОСОБА_2 було роз'яснено, що начальник СВ перебуває у ГУНП у Львівській області. Громадянин ОСОБА_2 висловив своє невдоволення з цього приводу та покинув Червоноградський РВП. Після виходу з відділу поліції, ОСОБА_2 зателефонував на лінію « 102» та поскаржився на працівників поліції, а саме про те, що його не пропустили на прийом до начальника СВ, однак на кого саме ОСОБА_2 у повідомленні не вказав. Повідомлення ОСОБА_2 , було списано помічником чергового сержантом поліції ОСОБА_8 , оскільки в цей час ОСОБА_1 була зайнята. В подальшому, рапорт по матеріалах ЄО № 4990 від 01.06.2021 за скаргою ОСОБА_2 було передано начальнику Червоноградського РВП, для доручення особі, яка буде проводити перевірку по даному факту. Хто у подальшому розглядав скаргу ОСОБА_2 , ОСОБА_1 не відомо. Чи повідомила ОСОБА_1 , начальника Червоноградського РВП та відповідального по РВП про скаргу ОСОБА_2 , ОСОБА_1 не пам'ятає.
Таким чином, в ході службового розслідування, установлено, що: старший інспектор-черговий чергової частини Червоноградського РВП ГУНП у Львівській області капітан поліції ОСОБА_1 , 01.06.2021 перебуваючи на службі в Червоноградському РВІТ ГУНП, в якості старшого інспектора-чергового, отримавши повідомлення від громадянина. ОСОБА_2 , щодо неправомірних дій працівників поліції Червоноградського РВП ГУНП, з тому числі і її самої, підготувала та підписала рапорт на ім'я начальника Червоноградського РВП ГУНП полковника поліції ОСОБА_3 , в якому зазначила, що начальник слідства ОСОБА_4 , на даний момент відсутній у Червоноградському РВП ГУНП, оскільки він знаходиться у м, Львові в ГУНП Львівської області, чим порушила вимоги частини 1 статті 28 Закону України «Про запобігання корупції», а саме не вжила заходів, щодо недопущення виникнення потенційного конфлікту інтересів, підготувала та підписала електронний рапорт про відпрацювання звернення ОСОБА_2 , щодо неправомірних дій працівників поліції Червоноградського РВП ГУНП та її самої, при розгляді звернення, не повідомила про наявний у неї потенційний конфлікт інтересів, тобто вчинила дії в умовах потенційного конфлікту інтересів, чим порушила службову дисципліну, зокрема, вимоги ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», щодо неухильного дотримання положень Конституції України, законів України та нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, а також вимоги ч. 1, 2, 5 п. 1 Розділу II Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179 та ч. 1, 2 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII.
Наказом начальника Головного управління Національної поліції у Львівській області від 26.11.2021 №4513 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників Червоноградського РВП ГУНП у Львівській області» зазначено, що 18 жовтня 2021 року мобільною групою ВІОС УКЗ ГУНП у Львівській області проведено перевірку Червоноградського РВП ГУНП, за результатами якої виявлено ряд порушень службової дисципліни працівниками вказаного підрозділу. Проведеним службовим розслідуванням (висновок від 19.11.2021) установлено, що, зокрема, старший інспектор-черговий чергової частини Червоноградського РВП ГУНП у Львівській області капітан поліції ОСОБА_1 , 01.06.2021 перебуваючи на службі в Червоноградському РВП ГУНП, в якості старшого інспектора-чергового, отримавши повідомлення від громадянина ОСОБА_2 , щодо неправомірних дій працівників поліції Червоноградського РВП ГУНП, в тому числі і її самої, підготувала та підписала рапорт на ім'я начальника Червоноградського РВП ГУНП полковника поліції ОСОБА_3 , в якому зазначила, що начальник слідства ОСОБА_4 , на даний момент відсутній у Червоноградському РВП ГУНП, оскільки він знаходиться у м. Львові в ГУНП Львівської області, чим порушила вимоги частини 1 статті 2| Закону України «Про запобігання корупції», а саме: не вжила заходів, щодо недопущення виникнення потенційного конфлікту інтересів, підготувала та підписала електронний рапорт про відпрацювання звернення ОСОБА_2 , щодо неправомірних дій працівників поліції Червоноградського РВП ГУНП та її самої, при розгляді звернення, не повідомила про наявний у неї потенційний конфлікт інтересів, тобто вчинила дії в умовах потенційного конфлікту інтересів, чим порушила службову дисципліну, зокрема вимоги ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», щодо неухильного дотримання положень Конституції України, законів України та нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, а також вимоги ч. 1, 2, 5 п. 1 Розділу II Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179 та ч. 1, 2 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII.
За пунктом 1 вказаного наказу за порушення службової дисципліни, зокрема, вимог п. 2 ч.1 ст. 18 ЗУ «Про Національну поліцію», ч.1, 2 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого ЗУ від 15.03.2018 №2337-VIII, ч. 1, 2, 5 п.1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, ч.1 ст.28 ЗУ «Про запобігання корупції» на підставі ч.1 п.3 ст.13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, старшого інспектора-чергового чергової частини Червоноградського РВП ГУ НП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_1 , було застосовано дисциплінарне стягнення - зауваження.
Не погоджуючись із вказаним наказом, яким ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності, позивач звернулась до суду із вказаним позовом.
Надаючи оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд виходить з таких підстав та мотивів.
У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.
Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII).
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону № 580-VIII Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Згідно з ст.3 Закону № 580-VIII, у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
За положеннями частини восьмої статті 8 Закону № 580-VIII поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Як закріплено у частині першій статті 18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини; надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
За змістом статті 19 цього ж Закону у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України «Про оборону України». Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
За правилами статті 64 Закону № 580-VIII особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки». Порядок складання Присяги працівника поліції встановлює Міністерство внутрішніх справ України.
Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України №2337-VIII від 05.03.2018 і визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження (далі - Дициплінарний статут, в редакції, яка діяла на час існування спірних правовідносин).
Згідно із статтею 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна передбачає дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Частинами другою, третьою статті 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», за вимогами статті 3 Дисциплінарного статуту зобов'язує поліцейського:
1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;
2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки;
3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;
4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;
5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;
6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;
7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;
8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку;
9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень;
10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів;
11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;
12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення;
13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;
14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
За визначенням, наведеним у частині першій статті 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Поняття дисциплінарного стягнення та його види наведено у статті 13 Дисциплінарного статуту і за правилами частини другої указаної норми, дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
Відповідно до частин першої-другої статті 14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського; проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Згідно з частиною десятою цієї статті - Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 № 1179 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських (далі - Правила №1179).
Пунктами 1-2 розділу ІІ Правил №1179 передбачено, що під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен:
неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами;
поважати і не порушувати права та свободи людини, до яких, зокрема, відносяться права: на життя; на повагу до гідності; на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла; на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; на свободу світогляду і віросповідання; володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; на мирні зібрання; на свободу пересування, вільний вибір місця проживання; інші права, які передбачені Конституцією та законами України, міжнародними договорами України;
у кожному окремому випадку обирати той захід з-поміж заходів, передбачених законодавством України, застосування якого призведе до настання найменш негативних наслідків;
неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов'язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України «Про Національну поліцію», «Про запобігання корупції» та іншими актами законодавства України;
виявляти повагу до гідності кожної людини, справедливо та неупереджено ставитися до кожного, незважаючи на расову чи національну приналежність, мову, стать, вік, віросповідання, політичні чи інші переконання, майновий стан, соціальне походження чи статус, освіту, місце проживання, сексуальну орієнтацію або іншу ознаку, не допускати дискримінації в будь-якій формі;
поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати;
контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку;
мати охайний зовнішній вигляд, бути у встановленій формі одягу;
дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики;
зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків;
інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Під час виконання службових обов'язків поліцейському заборонено:
сприяти, здійснювати, підбурювати або терпимо ставитися до будь-яких форм катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання;
допускати будь-які привілеї чи обмеження за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовною або іншими ознаками, дискримінацію в будь-якій формі;
використовувати будь-які предмети, на яких зображена символіка політичних партій, та провадити політичну діяльність, висловлювати особисте ставлення до діяльності політичних партій під час виконання службових повноважень, а також використовувати службові повноваження в політичних або особистих цілях;
розголошувати та використовувати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків, у тому числі після припинення служби в поліції, крім випадків, визначених законом;
знімати з однострою чи приховувати нагрудний знак (жетон), а також будь-яким іншим чином перешкоджати прочитанню інформації на ньому або фіксуванню за допомогою технічних засобів, крім випадків, коли поліцейський виконує службові обов'язки в режимі секретності в установленому законодавством України порядку;
перебувати на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння, уживати тютюнові вироби під час безпосереднього виконання службових обов'язків і в невстановленому місці.
На виконання частини десятої статті 14 Дисциплінарного статуту, з метою належної організації заходів, спрямованих на зміцнення службової дисципліни в діяльності органів та підрозділів Національної поліції України, запобігання надзвичайним подіям за участю поліцейських, упорядкування питань призначення, проведення службових розслідувань за фактами порушення поліцейськими службової дисципліни наказом Міністерства внутрішніх справ України №893 від 07.11.2018 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України.
Таким Порядком визначено процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування.
За правилами пункту 2 розділу ІІ Порядку № 893 службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про: внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєння поліцейським кримінального правопорушення; повідомлення поліцейському про підозру в учиненні ним кримінального правопорушення, якщо службове розслідування не було проведено на підставі абзацу другого цього пункту або якщо за його результатами не було встановлено дисциплінарного проступку.
Як передбачено у пунктах 2, 3, 7 розділу IV Порядку № 893, поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи; ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, Законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами; подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; брати участь у розгляді справи на відкритому засіданні дисциплінарної комісії; користуватися правничою допомогою, послугами представника. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Кожна посадова особа поліції відповідно до своїх повноважень зобов'язана сприяти проведенню службового розслідування. Відмова поліцейського або іншої посадової особи поліції надавати пояснення про обставини, які є предметом службового розслідування, крім відмови давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначено законодавством України, а також надання завідомо неправдивих пояснень є перешкоджанням проведенню службового розслідування.
За вимогами пункту 4 розділу V Порядку № 893, службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Відповідно до пункту 1 розділу VІІ Порядку № 893, у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення. Застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19 - 22 Статуту.
Як встановлено судом, за змістом спірних правовідносин позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності за порушення службової дисципліни, зокрема вимог п. 2 ч.1 ст. 18 ЗУ «Про Національну поліцію», ч. 1,2 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого ЗУ від 15.03.2018 №2337-VIII, ч. 1, 2, 5 п.1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, ч.1 ст.28 ЗУ «Про запобігання корупції» на підставі ч.1 п.3 ст.13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Зокрема, підставою для накладення на позивача дисциплінарного стягнення стало те, що позивач 01.06.2021 перебуваючи на службі в Червоноградському РВП ГУНП, виконуючи обов'язки старшого інспектора-чергового, отримавши повідомлення від громадянина ОСОБА_2 , щодо неправомірних дій працівників поліції Червоноградського РВП ГУНП, в тому числі і її самої, підготувала та підписала рапорт на ім'я начальника Червоноградського РВП ГУНП полковника поліції ОСОБА_3 , в якому зазначила, що начальник слідства ОСОБА_4 , на даний момент відсутній у Червоноградському РВП ГУНП, оскільки він знаходиться у м. Львові в ГУНП Львівської області, чим порушила вимоги частини 1 статті 2 Закону України «Про запобігання корупції», а саме: не вжила заходів, щодо недопущення виникнення потенційного конфлікту інтересів.
Суд враховує, що згідно з частиною першою статті 61 Закону №580-VІІІ, на поліцейських поширюються обмеження, визначені Законом України «Про запобігання корупції», цим та іншими законами України.
Також згідно із п.п. "з" п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» на поліцейських поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» (далі також Закону №1700-VІІ).
Частиною 1 статті 28 Закону №1700-VІІ встановлено, що особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
За визначенням частини 1 статті 1 Закону №1700-VІІ вказані нижче терміни мають наступний зміст: потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень; приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях; реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень; корупційне правопорушення - це діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність; правопорушення, пов'язане з корупцією - це діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Статтею 38 Закону № 1700-VІІ встановлено, що особи, зазначені у пункті 1, підпункті «а» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, під час виконання своїх службових повноважень зобов'язані неухильно додержуватися вимог закону та загальновизнаних етичних норм поведінки, бути ввічливими у стосунках з громадянами, керівниками, колегами і підлеглими.
Відповідно до частини першої статті 65-1 Закону №1700-VІІ, за вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.
Таким чином, у розумінні статті 12 Дисциплінарного статуту, діяння поліцейського, що порушує встановлені Законом України «Про запобігання корупції» обмеження, є дисциплінарним проступком, за вчинення якого поліцейський несе дисциплінарну відповідальність, оскільки поняття службової дисципліни охоплює не лише дотримання поліцейським його посадових (функціональних) обов'язків, а й вимагає від нього неухильного дотримання норм національного та міжнародного права, правил етичної поведінки, зокрема, у сфері запобігання корупції.
Згідно з пунктом 2 розділу II Порядку №893, службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про надходження подання спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції або припису Національного агентства з питань запобігання корупції, в якому міститься вимога щодо проведення службового розслідування з метою виявлення причин та умов, за яких стало можливим учинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення чи невиконання вимог Закону України «Про запобігання корупції».
Системний аналіз пункту 2 розділу II Порядку №893 і частини 3 статті 65-1 Закону №1700-VІІ у взаємозв'язку з положеннями пунктів 51, 53, 54, 11-1 частини першої, частини шостої статті 12, частини другої статті 18-3 цього Закону дає підстави для висновку, що Національне агентство з питань запобігання корупції або інші спеціально уповноважені суб'єкти у сфері протидії корупції (органи прокуратури, Національної поліції, Національне антикорупційне бюро України) ініціюють проведення службового розслідування шляхом внесення керівнику відповідного органу, підприємства, установи, організації припису (подання) у разі, якщо корупційне чи пов'язане з корупцією правопорушення виявлено цими органами під час реалізації покладених на них законом спеціальних повноважень у сфері запобігання і протидії корупції.
Разом з тим, як видно зі змісту частини 1, пунктів 4, 6, 8 частини 6 статті 13-1 Закону №1700-VІІ, з метою організації та здійснення заходів із запобігання та виявлення корупції, передбачених цим Законом, в апаратах та територіальних органах міністерств, інших центральних органів виконавчої влади утворюються (визначаються) уповноважені підрозділи (уповноважені особи) з питань запобігання та виявлення корупції, до основних завдань яких, зокрема, віднесено: здійснення заходів з виявлення конфлікту інтересів, сприяння його врегулюванню, інформування керівника відповідного органу та Національного агентства про виявлення конфлікту інтересів та заходи, вжиті для його врегулювання; здійснення контролю за дотриманням антикорупційного законодавства, у тому числі розгляд повідомлень про порушення вимог цього Закону, у тому числі на підвідомчих підприємствах, в установах та організаціях; інформування керівника відповідного органу, Національного агентства або інших спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції про факти порушення законодавства у сфері запобігання і протидії корупції.
Відповідно до вимог ч.4 ст.28 Закону №1700-VІ, безпосередній керівник або керівник органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади, якому стало відомо про конфлікт інтересів підлеглої йому особи, зобов'язаний вжити передбачені цим Законом заходи для запобігання та врегулювання конфлікту інтересів такої особи.
Наведені правові норми дають підстави вважати, що саме безпосередній керівник або керівник органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади, володіє ситуацією у підконтрольній чи підпорядкованій сфері, обізнаний з обсягом повноважень підлеглих осіб та способами реалізації таких повноважень, уповноважений ухвалювати рішення щодо підлеглих, в тому числі щодо вжиття необхідних заходів для врегулювання конфлікту інтересів та притягнення осіб, винних у порушенні відповідних обмежень, до дисциплінарної відповідальності.
Вказане відповідає правовій позиції Верховного Суду, яка наведена у постанові від 10 січня 2023 року у справі №600/2019/21-а.
При цьому, для встановлення факту потенційного або реального конфлікту інтересів недостатньо констатувати існування приватного інтересу, який може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а слід безпосередньо встановити, що, по-перше, приватний інтерес наявний, по-друге, він суперечить службовим чи представницьким повноваженням і така суперечність може вплинути, або реально впливає на об'єктивність чи неупередженість при прийняття рішень чи вчиненні дій.
Відповідно до абзацу 2 пункту 2 розділу І Інструкції з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) Національної поліції України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 23.05.2017 № 440 (далі - Інструкція №440), оперативний черговий - головний інспектор-черговий чергової частини Департаменту організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування Національної поліції (далі - ДОАЗОР), старший інспектор з особливих доручень - черговий (старший інспектор-черговий) чергової частини (ситуаційного відділу) управлінь організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП, старший інспектор-черговий (інспектор-черговий) чергової частини (сектору реагування патрульної поліції) територіального підрозділу ГУНП;
чергова служба - чергова частина Департаменту організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування Національної поліції України (далі - чергова частина НПУ), чергові частини (ситуаційні відділи) управлінь організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП (далі - чергова частина (ситуаційний відділ) ГУНП), чергові частини територіальних підрозділів ГУНП, старші інспектори-чергові (інспектори-чергові) та помічники чергових секторів реагування патрульної поліції територіальних підрозділів ГУНП, які забезпечують безперервне та цілодобове виконання своїх завдань.
За пунктом 3 розділу І Інструкції №440, організаційну діяльність чергової служби забезпечують:
1) чергова частина НПУ;
2) чергові частини ГУНП;
3) чергові частини територіальних підрозділів ГУНП;
4) управління забезпечення діяльності Ситуаційного центру ДОАЗОР та ситуаційні відділи управлінь організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП;
5) управління оперативного інформування та реагування ДОАЗОР;
6) старші інспектори-чергові (інспектори-чергові), помічники чергових секторів реагування патрульної поліції та за необхідності інші працівники територіальних підрозділів ГУНП, які в установленому порядку пройшли навчання та склали заліки зі знання відомчих нормативно-правових актів, що регламентують діяльність чергової служби органів (підрозділів) поліції, й відповідним наказом призначені підмінними оперативними черговими та їх помічниками;
7) оператори служби «102» управлінь інформаційної підтримки та координації поліції «102» ГУНП.
За пунктом 3 розділу V Інструкції №440, старший інспектор-черговий (інспектор-черговий) чергової частини (СРПП) територіального підрозділу поліції є старшим оперативним начальником щодо нарядів поліції, які виконують на його території обслуговування завдання із забезпечення публічної безпеки і порядку, попередження й припинення правопорушень, встановлення осіб, які підозрюються у їх вчиненні, з ліквідації наслідків надзвичайних подій, та має право:
1) віддавати необхідні й обов'язкові доручення підпорядкованим черговим службам, контролювати своєчасність та повноту їх виконання;
2) при ускладненні оперативної обстановки звертатися до чергових частин (ситуаційних відділів) вищого рівня та інших органів (підрозділів) поліції для отримання допомоги силами й засобами, а також необхідної інформації;
3) уводити в дію спеціальні оперативні плани, оголошувати збір працівників поліції територіального підрозділу поліції за навчальними сигналами та сигналами оповіщення;
4) вимагати підтримання внутрішнього розпорядку, службової дисципліни, правил пожежної безпеки та державних санітарних норм і правил;
5) уносити пропозиції керівництву щодо покращення роботи територіального підрозділу поліції, його структурних підрозділів, запровадження нових форм і методів організації службової діяльності;
6) вимагати від громадян та посадових осіб, які порушують публічну безпеку і порядок, припинення правопорушень та дій, що перешкоджають здійсненню повноважень поліції, виносити усне зауваження особам, а у разі невиконання зазначених вимог - уживати передбачених законодавством заходів;
7) перевіряти у громадян, які підозрюються у вчиненні правопорушень, документи, що посвідчують їх особу;
8) поміщати й утримувати в КЗ осіб згідно встановленого переліку;
9) проводити особисто чи доручати членам добового наряду чергової служби, слідчо-оперативних груп, іншим працівникам поліції проведення поверхневої перевірки та огляду осіб, які доставлені до підрозділу поліції за підозрою у вчиненні кримінального чи адміністративного правопорушення, транспортних засобів, предметів та документів, що знаходяться при них, відповідно до законодавства України;
10) проводити особисто чи доручати членам добового наряду чергової служби, слідчо-оперативних груп, іншим працівникам поліції проведення фотографування, дактилоскопіювання, звукозапису, відеозйомки та перевірки за базами даних МВС осіб, затриманих за підозрою у вчиненні правопорушень (затримання згідно з дорученнями органів правопорядку, затримання осіб органами досудового розслідування, адміністративний арешт, домашній арешт), відповідно до законодавства України;
11) направляти до медичних закладів затриманих осіб, громадян, які звернулися до поліції із заявою про заподіяння їм тілесних ушкоджень, разом із направленням на предмет установлення факту ушкодження здоров'я, зразок якого наведено у додатку 3 до цієї Інструкції, а також з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, разом із направленням для огляду на стан сп'яніння, зразок якого наведено у додатку 4 до цієї Інструкції, відповідно до законодавства України.
За пунктами 1-2 розділу VI Інструкції №440, оперативний черговий (або особа, яка виконує його обов'язки):
1) забезпечує приймання та реєстрацію заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події відповідно до вимог Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 08 лютого 2019 року № 100, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 березня 2019 року за № 223/33194;
2) при отриманні інформації про вчинені кримінальні правопорушення та інші події вживає всіх заходів щодо попередження або припинення правопорушення, встановлення та затримання правопорушників, надання допомоги потерпілим, ліквідації негативних наслідків правопорушень і подій;
3) забезпечує вільний доступ громадян до книги скарг і пропозицій (додаток 5).
При надходженні телеграм, телефонограм, іншої кореспонденції до органу (підрозділу) поліції оперативний черговий зобов'язаний:
1) забезпечити своєчасну реєстрацію телеграм, телефонограм, що надійшли, у книзі обліку вхідних телеграм і телефонограм (додаток 6);
2) негайно доповісти зміст телеграми (телефонограми, телетайпограми, орієнтування) начальникові органу (підрозділу) поліції, а за його відсутності залежно від її змісту ознайомити працівників заінтересованих підрозділів поліції. У визначених законодавством України випадках про отримання телеграми (телефонограми, телетайпограми, орієнтування) поінформувати інші правоохоронні органи, відповідні органи державної влади та місцевого самоврядування;
3) доповісти начальникові органу (підрозділу) поліції зміст телеграми (телефонограми, телетайпограми), що не має характеру орієнтування, після чого передати її під підпис у книзі обліку вхідних телеграм і телефонограм до підрозділу документального забезпечення для вручення виконавцю;
4) при отриманні телеграми (телефонограми, телетайпограми, орієнтування) для передачі каналами зв'язку чергової служби зареєструвати її (його) в книзі обліку вихідних телеграм і телефонограм (додаток 7) і направити адресатам. На оригіналі робиться запис, що підтверджує передачу й отримання адресатами телеграми (телефонограми, телетайпограми, орієнтування). Після передачі телеграми (телефонограми, телетайпограми), що не має характеру орієнтування, вона передається під підпис у зазначеній книзі працівникові підрозділу документального забезпечення. Копії телеграм (телефонограм, орієнтувань) зберігаються в електронному вигляді на визначеному персональному комп'ютері або уносяться до папки зберігання вихідних телеграм (телефонограм, орієнтувань);
5) при доставленні до органу (підрозділу) поліції в нічний час, вихідні та святкові дні пакетів з грифом обмеження доступу прийняти їх, перевірити цілісність упаковки й відбитків печаток, поставити підпис про їх отримання в здавальному реєстрі із проставленням печатки «Для пакетів». Отримані пакети обліковуються в журналі обліку пакетів (додаток 8);
6) у разі виявлення пошкоджень цілісності упаковки пакетів з грифом обмеження доступу у присутності особи, яка доставила пакети, скласти акт у довільній формі, про що зазначити відповідну інформацію в здавальному реєстрі та доповісти про це начальникові органу (підрозділу) поліції;
7) у разі отримання пакетів з позначкою «Терміново» негайно після їх отримання та обліку повідомити начальника органу (підрозділу) поліції.
Як встановлено судом з матеріалів дисциплінарного провадження, 01.06.2021 до Червоноградського РВП ГУНП у Львівській області прибув громадянин ОСОБА_2 , який хотів потрапити на прийом до начальника слідчого відділу Червоноградського РВП ГУНП. Працівники чергової частини Червоноградського РВП ГУНП, зокрема старший інспектор-черговий капітан поліції ОСОБА_1 та помічник чергового сержант поліції ОСОБА_8 пояснили громадянину ОСОБА_2 , що начальник слідчого відділу перебуває у ГУНП у м. Львові, а відтак потрапити до нього на прийом немає можливості. Після цього, громадянин ОСОБА_2 , висловивши своє невдоволення, залишив приміщення Червоноградського РВП ГУНП. Окрім вказаних працівників чергової частини більше ні з ким із поліцейських громадянин ОСОБА_2 не спілкувався. Після виходу з відділу поліції, ОСОБА_2 зателефонував на лінію « 102» та поскаржився на працівників поліції щодо факту його не пропуску на прийом до начальника СВ (ЄО від 01.06.2021 № 4990). Повідомлення ОСОБА_2 , було списано помічником чергового сержантом поліції ОСОБА_8 . В подальшому, рапорт по матеріалах ЄО № 4990 від 01.06.2021 за скаргою ОСОБА_2 було передано начальнику Червоноградського РВП.
Отже, матеріалами службового розслідування підтверджується наявність конфліктної ситуації між поліцейськими та гр. ОСОБА_2 , що може свідчити про упереджене ставлення з обох сторін. Окрім того, громадянин ОСОБА_2 під час свого звернення на лінію « 102» заявив про скаргу на працівників поліції Червоноградського РВП ГУНП, які роз'яснювали йому про неможливість потрапити на прийом до начальника слідчого відділу Червоноградського РВП ГУНП. Оскільки з іншими працівниками відділу поліції окрім ОСОБА_1 та ОСОБА_8 під час свого звернення громадянин ОСОБА_2 не спілкувався, як вбачається із матеріалів дисциплінарної справи, суд приходить до висновку, що скарга, подана ним на лінію « 102» стосується саме вказаних працівників чергової частини Червоноградського РВП ГУНП, про що позивач не могла не знати. Доводи позивача про те, що вона не спілкувалась з гр. ОСОБА_2 , не приймала рішення про його недопуск до посадових осіб Червоноградського РВП ГУНП та що нею не опрацьовувався рапорт за наслідками звернення гр. ОСОБА_2 суд відхиляє, оскільки вказане спростовується відомостями, наявними у матеріалах дисциплінарного провадження, які досліджувалися судом під час розгляду справи.
Відтак, суд приходить до висновку, що у позивача під час виконання службових повноважень виник потенційний конфлікт інтересів, як суперечність між її приватним інтересом, який виник у зв'язку зі зверненням зі скаргою на її дії як службової особи та службовими повноваженнями, які полягали у особистому повідомленні шляхом направлення електронного рапорту до безпосереднього начальника позивачем, на дії якої було заявлено скаргу.
Проте позивач, в порушення вимог частини першої статті 28 Закону №1700-VII не повідомила про наявність у неї потенційного конфлікту інтересів та самостійно не вжила заходів щодо його врегулювання відповідно до Закону.
Невиконання вказаного обов'язку працівником поліції є свідомим створенням ним обставин потенційного конфлікту інтересів, стосовно якого у подальшому необхідним буде вжиття заходів щодо його врегулювання.
Посилання позивача на те, що складення нею рапорту на наслідками розгляду звернення скажника належало до її посадових обов'язків як чергового чергової частини Червоноградського РВП ГУНП та що направлений нею рапорт не є прийняттям рішення по даному зверненню, а лише є фіксуванням даної події із її описом та що внесення інформації про звернення до інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» не є рішенням за результатами розгляду звернення, а лише є допоміжною системою збереження (наповнення) баз даних поліції, в тому числі для повідомлень про події, які надійшли каналами технічного зв'язку суд відхиляє, оскільки перелічені позивачем обставини не є фактичною чи юридичною підставою для звільнення позивача від визначеного ст. 28 Закону №1700-VІ обов'язку повідомити про наявність у неї потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника. Ключовим питанням в спірному випадку є не можливість чи неможливість вчинення позивачем перелічених вище повноважень, які входили до її обов'язків, а невчинення обов'язку щодо повідомлення про наявність у неї потенційнго конфлікту при виконанні цих обов'язків, що і стадо підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Підсумовуючи вищенаведене, суд вважає, що в ході службового розслідування дисциплінарною комісією ГУНП у Львівській області доведено, що своїми діями капітан поліції ОСОБА_1 допустила порушення службової дисципліни, зокрема вимог п. 2 ч.1 ст. 18 ЗУ «Про Національну поліцію», ч.1, 2 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого ЗУ від 15.03.2018 №2337-VIII, ч. 1,2,5 п.1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, ч.1 ст.28 ЗУ «Про запобігання корупції».
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог адміністративного позову, оскільки порушень в частині проведення службового розслідування та подальшого застосування дисциплінарного стягнення до позивача, судом не встановлено.
Відповідно до частин 1-2 статті 2 КАС України, адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Отже, ст.2 КАС України та ч.4 ст.242 КАС України вказують, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
При цьому, суд вважає за потрібне наголосити на необхідності дотримуватися й позиції, висловленої у рішенні Європейського Суду з прав людини у п.53 рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України», відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумним сумнівом.
Дослідивши обставини справи у відповідності до наведених правових норм та встановлених фактичних обставин справи, суд приходить до переконання, що відповідачем було правомірно прийнято наказ №4513 від 26.11.2021 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників Червоноградського РВП ГУНП у Львівській області», яким, зокрема, до позивача було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до вимог ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при відмові в позові судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262, 293, 295-297, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,
у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції у Львівській області (місцезнаходження: 79007, м. Львів, пл. Генерала Григоренка, 3 код ЄДРПОУ: 40108833) про визнання протиправним і скасування наказу - відмовити повністю.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п. 15.5 п.15 Перехідних положень КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Суддя Чаплик І.Д.