07 листопада 2024 року м. Київ № 320/41734/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенка О.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження) адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Смарт Пауер"' до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро Смарт Пауер" з позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06.09.2023 № 1943/ж10/31-00-07-01-24, № 1949/ж10/31-00-07-05-01-24.
В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що оскаржувані податкові повідмолення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки висновки фактичної перевірки є хибними та необ'єктивними, адже застосування штрафу можливо за наявності вини розпорядника акцизного складу в несвоєчасному поданні даних про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального, проте повідомлення про відмову у прийнятті вказаної звітності позивач не отримував, водночас, відомості про фактичні залишки пального та про обсяг обігу пального за 05.06.2021, 18.12.2020, 31.12.2020, 01.01.2021, 02.01.2021, 03.01.2021 направлялись ТОВ «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР» вчасно з дотриманням вимог ПК України та Порядку № 891, а саме, не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою. Крім того, позивач акцентує увагу на тому, що чинним законодавством України передбачено обов'язок розпорядника акцизного складу вчасно направляти у електронному вигляді дані про фактичні залишки пального, але не встановлено відповідальності такого розпорядника за належну роботу Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі.
Щодо висновків контролюючого органу про порушення п. 11 ст. 3 Закону України від "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон № 265), позивач зазначає, що в межах спору не досліджується правомірність зазначення позивачем коду УКТ ЗЕД, оскільки перевіркою встановлено відсутніть у фіскальних чеках коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів, а не його невірне значення. Досліджуючи зміст фіскальних чеків від 15.05.2022 № 505383, від 05.01.2023 № 632886, встановлено, що вказані розрахункові документи містять коди УКТ ЗЕД для підакцизних товарів, тобто, відповідальність, відповідно до вказаної статті Закону передбачена саме за проведення розрахункових операцій взагалі без використання режиму попереднього програмування.
Натомість, позивач виконав попереднє програмування найменування товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, а тому застосування до позивача відповідальності можливо виключно у разі проведення ним розрахункової операції через РРО без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості. Таким чином, позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення від 06.09.2023 № 1943/Ж10/31-00-07-05-01-24 є протиправним та підлягає скасуванню.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.11.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження).
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу від 31.07.2023 № 1757-п, Головним управлінням ДПС у Житомирській області було проведено фактичну перевірку господарської одиниці (АЗС) з магазином ТОВ «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР» за адресою здійснення господарської діяльності за адресою: Житомирська область, Звягельський район, м. Звягель, вул. Житомирська, буд. 146.
10.08.2023 Головним управлінням ДПС у Житомирській області складено акт фактичної перевірки № 13129/06-30-09-02/42547705, у якому зазначено про порушення п. п. 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України (далі - ПК України) (із внесеними змінами та доповненнями), зокрема, в акті фактичної перевірки зазначено, що субґєктом господарювання не забезпечено своєчасного подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального в кількості 6 електронних документів, а саме, на акцизному складі № 1012885 за 05.06.2021 подано 07.06.2021; за 18.12.2020 подано 20.12.2020; 31.12.2020 подано 05.01.2021; за 01.01.2021 подано 05.01.2021; за 02.01.2021 подано 05.01.2021; за 03.01.2021 подано 05.01.2021, чим порушено п.п. 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 ПК України.
На підставі вказаного висновку акта перевірки 06.09.2023, Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків прийняте податкове повідомлення-рішення № 1949/Ж10/31-00-07-05-01-24 про накладення штрафу в сумі 6000 грн.
Також, контролюючим органом констатовано порушення позивачем п. 11 ст. 3 Закону № 265, зокрема, в акті перевірки зазначено, що в ході перевірки автозаправочного комплекса з магазином за адресою: Житомирська область, м. Звягель, вул. Житомирська, 146 , що належить ТОВ «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР», було встановлено порушення: реалізацію через РРО МАРІЯ-303А2, заводський номер ЗД1991028190, фіскальний номер 3000927627, 15.05.2022 о 11 год. 38 хв., згідно фіскального чека № 505383, 2030900010# горілка немиштоф 0,1 л. по ціні 39,90 грн, без зазначення у фіскальному чеку коду товарної підкатегорії згідно з УКГ ЗЕД для підакцизних товарів. Відповідно до наданої під час перевірки видаткової накладної отриманої від ТОВ «Київська Дистрибуційна Компанія» від 19.02.2021 № ЖТМ-006958, код товарної підкатегорії Горілки немирів штоф 0,1 л. згідно з УКТ ЗЕД - 2208601100; реалізацію через РРО МАРІЯ-303А2, заводський номер НОМЕР_1 , фіскальний номер 3000927627, 05.01.2023 о 18 год. 52 хв., згідно фіскального чека № 632886, 2208906900#Горілка ХоСРпр по ціні 29,99 грн., без зазначення у фіскальному чеку коду товарної підкатегорії згідно з УКГ ЗЕД для підакцизних товарів. Відповідно до наданої під час перевірки накладної отриманої від ТОВ «Глобал Дистрибґошин Компані» від 20.12.2022 № 10425, код товарної підкатегорії Горілки Хортиця срібна прохолода згідно з УКТ ЗЕД - 2208601100. Порушено вимоги п. 11 ст. 3 Закону № 265 а саме, не проводено розрахункові операції через реєстратор розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКГ ЗЕД.
На підставі вказаного висновку акта перевірки, 06.09.2023 Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків прийняте податкове повідомлення-рішення № 1943/Ж10/31-00-07-05-01-24 про накладення штрафу в сумі 5100,00 грн.
Позивач вважає, що податкові повідомлення-рішення від 06.09.2023 № 1943/Ж10/31-00-07-05-01-24, № 1949/ЖІ0/31-00-07-05-01-24 Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків є протиправними та підлягають скасуванню, що і зумовило позивача на звернення до суду з даним позовом.
При вирішенні спору, суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.
Згідно з п. 61.1 ст. 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Також, п. п. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62 ПК України визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цьогоКодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Абзацом 1 п. 75.1 ст. 75 ПК України встановлено право контролюючих органів на проведення камеральних, документальних (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичних перевірок.
Згідно із приписами п. п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства що укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
За змістом п. 80.1 ст. 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Відповідно до положень п. 80.2 ст. 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки.
Пунктом 81.1 ст. 81 ПК України передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити; наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити еуб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави.
Судом досліджено, що за результатами проведення фактичної перевірки субґєкта господарювання господарської одиниці «автозаправний комплекс», що розташована за адресою: Житомирська область, м. Звягель, вул. Житомирська, 146 (АЗК з магазином), було встановлено порушення позивачем вимог: п. 85.2 ст. 85 ПК України, п. п. 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 ПК України; п. 11 ст. 3 Закону № 265.
Відповідно до вимог п. 230.1.3 ст. 230 ПК України розпорядники акцизних складів зобов'язані на кожному акцизному складі щоденно (крім днів, в які акцизний склад не працює) формувати дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15°С.
Дані про фактичні залишки пального та про обсяг обігу пального формуються після проведення останньої операції з обігу пального у звітній добі, але не пізніше 23 години 59 хвилин цієї доби, до початку здійснення операцій з обігу пального у добу, що настає за звітною добою, та подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою.
На кожному акцизному складі за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД формуються показники про: обсяги залишків пального на початок та кінець звітної доби, що визначаються шляхом підсумовування обсягів залишків пального в кожному резервуарі на підставі показників рівнемірів-лічильників, встановлених на таких резервуарах, розташованих на такому акцизному складі; добовий обсяг реалізованого пального, що визначається шляхом підсумовування обсягів реалізованого за звітну добу пального через кожне місце відпуску пального наливом з акцизного складу на підставі показників витратомірів-лічильників, встановлених на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на такому акцизному складі; добовий обсяг отриманого пального, що визначається шляхом віднімання від обсягу залишків пального на кінець звітної доби обсягу залишків пального на початок звітної доби та додавання добового обсягу реалізованого пального з такого акцизного складу з додаванням обсягу втраченого пального, зазначеного в акцизних накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних, та з відніманням додаткового обсягу пального, зазначеного в заявках на поповнення обсягу залишку пального або спирту етилового, зареєстрованих у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
Фактичні показники витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників щодо обсягів залишків пального та добового обсягу реалізованого пального перераховуються у літри, приведені до температури 15°С, крім показників паливороздавальних колонок та/або оливороздавальних колонок, які виконують функції витратомірів-лічильників.
Під час виходу з ладу, проведення повірки або калібрування рівнеміра-лічильника або витратоміра-лічильника визначення даних про обсяги залишків пального та обсяги обігу пального здійснюється у мірах повної місткості, які мають позитивний результат повірки, проведеної відповідно до законодавства, та/або за допомогою рулетки та метроштока або переносного (портативного) рівнеміра-аналізатора, які мають позитивний результат повірки, проведеної відповідно до законодавства. Застосування такого способу вимірювання може здійснюватися не більше 20 календарних днів поспіль (для акцизних складів, які є місцями роздрібної торгівлі пальним, на які отримано ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, - не більше 15 календарних днів поспіль) та не більше чотирьох разів протягом календарного року.
Дані про залишки пального та про обсяг обігу пального подаються електронними засобами зв'язку у формі електронних документів, яка затверджується центральним органом виконавчої влади, іцо забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Електронні документи заповнюються автоматично шляхом передачі до них даних з витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників (під час виходу з ладу, проведення повірки або калібрування рівнеміра-лічильника або витратоміра-лічильника заповнюються відповідальною особою розпорядника акцизного складу).
В електронних документах також зазначаються відповідальною особою розпорядника акцизного складу дані про обсяги залишків пального, що знаходяться на акцизному складі в тарі, балонах, упаковці, про добовий обсяг реалізованого пального в тарі, балонах, упаковці, а також інформація про дні, в які акцизний склад не працює.
Порядок ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв'язку до контролюючих органів затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 № 891 (далі - Порядок № 891).
Згідно з приписами п. 1, 5 Порядку № 891 цей Порядок визначає процедуру створення та ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів лічильників рівня пального у резервуарі (далі Реєстр), а також порядок передачі облікових даних (обсягу обігу та залишку пального) з них електронними засобами зв'язку до контролюючих органів.
Електронні документи для наповнення Реєстру, які формуються розпорядниками акцизних складів та надсилаються до Реєстру за кожним місцем розташування акцизного складу, містять, зокрема, зведені за добу підсумкові облікові дані щодо: обсягів фактичних залишків пального на початок та кінець звітної доби та добового обсягу обігу пального за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15°С, у розрізі всіх наявних у розпорядника акцизного складу акцизних складів з уніфікованою нумерацією для усіх розпорядників акцизних складів, крім зазначених в абзаці третьому цього підпункту; добового фактичного обсягу реалізованого пального у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15°С, для розпорядників акцизних складів, на акцизних складах яких провадиться діяльність з переробки нафти, газового конденсату, природного газу та їх суміші, з метою вилучення цільових компонентів (сировини), що передбачає повний технологічний цикл їх переробки в готову підакцизну продукцію (пальне).
Відповідно до положень п. 6 Порядку № 891 електронні документи для наповнення Реєстру, що містять інформацію, зазначену у підпунктах 1-4 пункту 5 цього Порядку, формуються та надсилаються розпорядниками акцизних складів одноразово до початку введення в дію Реєстру та в разі зміни такої інформації. Інформація про витратоміри та рівнеміри вноситься до Реєстру після настання строків їх встановлення, визначених Податковим кодексом України. Електронні документи для наповнення Реєстру, що містять інформацію, зазначену в підпунктах 5 і 6 пункту 5 цього Порядку, формуються та надсилаються розпорядниками акцизних складів щодня (крім днів, у які акцизний склад не працює).
Дані про фактичні залишки пального та про обсяг обігу (обсяг реалізованого та обсяг отриманого) пального, зазначені в підпунктівз пункту 5 цього Порядку, формуються після проведення останньої операції з обігу пального за звітну добу, але не пізніше 23 години 59 хвилин такої доби, до початку проведення операцій з обігу пального за добу, що настає за звітною добою, та подаються.до ДФС не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою.
На кожному акцизному складі за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД формуються показники про: обсяги залишків пального на початок та кінець звітної доби, що визначаються шляхом підсумовування обсягів залишків пального в кожному резервуарі на підставі показань рівнемірів, установлених на таких резервуарах; добовий обсяг реалізованого пального, що визначається шляхом підсумовування обсягів реалізованого за звітну добу пального через кожне місце відпуску пального шляхом наливу з акцизного складу на підставі показань витратомірів, установлених у кожному місці відпуску пального шляхом наливу з акцизного складу; добовий обсяг отриманого пального, що визначається шляхом віднімання від обсягу залишків пального на кінець звітної доби обсягу залишків пального на початок звітної доби та додавання добового обсягу реалізованого пального з такого акцизного складу з додаванням обсягу втраченого пального, зазначеного в акцизних накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних, та з відніманням додаткового обсягу пального, зазначеного в заявках на поповнення обсягу залишку пального, зареєстрованих у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
Підтвердженням розпоряднику акцизного складу прийняття/неприйняття його електронного документа для наповнення Реєстру/коригуючого електронного документа для наповнення Реєстру є квитанції в електронному вигляді у текстовому форматі, які надсилаються йому держателем Реєстру протягом операційного дня. Датою та часом надсилання електронного документа для наповнення Реєстру/коригуючого електронного документа для наповнення Реєстру держателю Реєстру є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо протягом операційного дня держателем Реєстру не надіслано квитанції про прийняття/неприйняття електронного документа для наповнення Реєстру/коригуючого електронного документа для наповнення Реєстру, такий електронний документ вважається прийнятим. Держатель Реєстру не приймає електронних документів для наповнення Реєстру/коригуючих електронних документів для наповнення Реєстру у випадках порушення вимог щодо формування, заповнення та надсилання таких електронних документів, передбачених цим Порядком.
Тож, з наведеного слідує, що саме розпорядник акцизного складу зобов'язаний подавати довідки про фактичні залишки пального та про обсяг обігу пального в електронному вигляді з дотриманням вимог Порядку № 891, проте не пізніше наступного дня, який настає за звітнім днем.
При цьому, відповідно до норм п. 128-1.3 ст. 128-1 ПК України незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу своєчасного подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1 000,00 грн за кожний неподаний електронний документ.
Разом з тим, на переконання суду, застосування такого штрафу можливо за наявності вини розпорядника акцизного складу в несвоєчасному поданні даних про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального.
Судом досліджено, що в акті фактичної перевірки, контролюючим органом зроблено висновок, що позивачем не забезпечено своєчасного подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального в кількості 6 електронних документів, а саме на акцизному складі № 1012885 за 05.06.2021 подано 07.06.2021; за 18.12.2020 подано 20.12.2020; 31.12.2020 подано 05.01.2021; за 01.01.2021 подано 05.01.2021; за 02.01.2021 подано 05.01.2021; за 03.01.2021 подано 05.01.2021.
Водночас, суд враховує, що позивачем було сформовано та відправлено до ДПС України дані про фактичні залишки пального на акцизному складі пального № 1012885 за звітні дати, а саме, за 18.12.2020, за 31.12.2020, за 01.01.2021, за 02.01.2021, за 03.01.2021, за 05.06.2021.
Так, 19.12.2020 об 11 год. 52 хв. подано довідку про фактичні залишки пального на акцизному складі пального № 1012885 за звітну дату за 18.12.2020, що підтверджено квитанцією до звітності. Згідно з квитанцією № 2, документ доставлено до контролюючого органу 20.12.2020 о 13 год. 47 хв.
01.01.2021 о 12 год. 21 хв. подано довідку про фактичні залишки пального на акцизному складі пального № 1012885 за звітну дату за 31.12.2020, що підтверджено квитанцією до звітності. Згідно з квитанцією № 2, документ доставлено до контролюючого органу 04.01.2021 о 09 год. 07 хв.
02.01.2021 о 12 год. 54 хв. подано довідку про фактичні залишки пального на акцизному складі пального № 1012885 за звітну дату 01.01.2021, що підтверджено квитанцією до звітності. Згідно з квитанцієюю № 2, документ доставлено до контролюючого органу 04.01.2021 о 09 год. 10 хв.
03.01.2021 об 11 год. 26 хв. подано довідку про фактичні залишки пального на акцизному складі пального № 1012885 за звітну дату 02.01.2021, що підтверджено квитанцією до звітності. Згідно з квитанцією № 2, документ доставлено до контролюючого органу 04.01.2021 о 09 год. 04 хв.
04.01.2021 о 10 год. 57 хв. подано довідку про фактичні залишки пального на акцизному складі пального № 1012885 за звітну дату 03.01.2021, що підтверджено квитанцією до звітності. Згідно з квитанцією № 2, документ доставлено до контролюючого органу 04.01.2021 о 10 год. 50 хв.
06.06.2021 о 12 год. 17 хв. подано довідку про фактичні залишки пального на акцизному складі пального № 1012885 за звітну дату 05.06.2023, що підтверджується квитанцією № 2 до звітності.
Слід зазначити, що за умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 ПК України, податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою: 1) 49.9.1 за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) контролюючого органу, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про прийняття податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв'язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення контролюючому органу, у разі надсилання податкової декларації поштою; 2) 49.9.2 у разі, якщо контролюючий орган із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк.
Разом із цим, матеріали справи не містять доказів отримання позивачем повідомлення про відмову у прийнятті вказаної вище звітності.
Таким чином, з наведеного вище слідує, що відомості про фактичні залишки пального та про обсяг обігу пального за 05.06.2021, 18.12.2020, 31.12.2020, 01.01.2021, 02.01.2021, 03.01.2021 направлялись ТОВ «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР» вчасно з дотриманням вимог ПК України та Порядку № 891, а саме, не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою. Крім того, встановлено обов'язок розпорядника акцизного складу вчасно направляти у електронному вигляді дані про фактичні залишки пального, проте не встановлено відповідальності такого розпорядника за роботу Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі.
Таким чином, суд вважає, що за умови ненадання доказів допущення з боку позивача невчасного направлення звітності, позивач не повинен нести відповідальність за роботу електронних сервісів контролюючого органу, з огляду на що, суд дійшов висновку про те, що застосування штрафу згідно податкового повідомлення-рішення від 06.09.2023 № 1949/Ж10/31- 00-07-05-01-24, є протиправним.
Щодо порушення п. 11 ст. 3 Закону № 265 (із змінами та доповненнями), суд звертає увагу на тому, що зі змісту оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, слідує, що в ході перевірки автозаправного комплексу з магазином за адресою: Житомирська область, м. Звягель, вул. Житомирська, 146, що належить ТОВ «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР» ", (ЄДРПОУ42547705) було встановлено порушення а саме: реалізацію через РРО МАРІЯ-303А2, заводський номер ЗД1991028190, фіскальний номер 3000927627, 15.05.2022 о 11 год. 38 хв., згідно фіскального чека № 505383, 2030900010# горілка немиштоф 0,1 л. по ціні 39,90 грн, без зазначення у фіскальному чеку коду товарної підкатегорії згідно з УКГ ЗЕД для підакцизних товарів. Відповідно до наданої під час перевірки видаткової накладної отриманої від ТОВ «Київська Дистрибуційна Компанія» від 19.02.2021 № ЖТМ-006958, код товарної підкатегорії Горілки немирів штоф 0,1 л. згідно з УКТ ЗЕД - 2208601100; реалізацію через РРО МАРІЯ-303А2, заводський номер ЗД1991028190, фіскальний номер 3000927627, 05.01.2023 о 18 год. 52 хв., згідно фіскального чека № 632886, 2208906900#Горілка ХоСРпр по ціні 29,99 грн., без зазначення у фіскальному чеку коду товарної підкатегорії згідно з УКГ ЗЕД для підакцизних товарів. Відповідно до наданої під час перевірки накладної отриманої від ТОВ «Глобал Дистрибґошин Компані» від 20.12.2022 № 10425, код товарної підкатегорії Горілки Хортиця срібна прохолода згідно з УКТ ЗЕД - 2208601100. Порушено вимоги п. 11 ст. 3 Закону № 265, а саме, не проводено розрахункові операції через реєстратор розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКГ ЗЕД.
Так, в межах даної справи не досліджується правомірність зазначення позивачем коду УКТ ЗЕД, оскільки перевіркою встановлено саме відсутніть у фіскальних чеках коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів, а не його неправильне значення.
Досліджуючи зміст фіскальних чеків від 15.05.2022 № 505383, від 05.01.2023 № 632886, вбачається, що вказані розрахункові документи містять коди УКТ ЗЕД для підакцизних товарів.
Зі змісту податкового повідомлення-рішення від 06.09.2023 № 1943/ЖІ0/31-00-07-05-01-24 вбачається, що на підставі п. 7 ст. 17 Закону № 265 до позивача затосовано штрафну санкцію в розмірі 5 100,00 грн.
Згідно з п. 7 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчуваннята послуг» передбачена відповідальність у розмірі 300 неоподаткованих мінімумів доходів громадян за проведення розрахункових операцій через реєстраторирозрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товаруіз зазначенням коду товарної підкатегорії згідноУКТ ЗЕД.
Тобто, з наведених положень слідує, що відповідальність передбачена саме за проведення розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування.
Натомість, судом досліджено, що позивач виконав попереднє програмування найменування товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, з огляду на що, застосування до позивача відповідальності можливо виключно у разі проведення ним розрахункової операції через РРО без використання режиму програмного найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості. Протилежного, відповідачем під час розгляду даного спору в суді доведено не було.
Таким чином, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення від 06.09.2023 № 1943/Ж10/31- 00-07-05-01-24 є протиправним та підлягає скасуванню.
Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку, що штрафні санкції, застосовані до позивача неправомірно, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Інші доводи та посилання зазначених висновків суду не спростовують та не впливають на результат розгляду даного спору.
Положеннями ст. 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тож, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідачем не було доведено обґрунтованості та законності прийняття оскаржуваних рішень на підставі належних та допустимих доказів, що підтверджують їх законність, та у відзиві на позовну заяву лише відтворено змісту та висновки акта перевірки.
Згідно норм ч. 1 ст. 139 КАС України судові витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.
Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 7 000,00 грн, до якого додано договір про правову допомогу від 17.03.2023, додаткову угоду № 1 до договору, акт наданих послуг від 06.11.2023, ордер серії АІ № 1365911.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
За приписами ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч. ч. 7, 9 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинились.
Отже, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат з розкриттям складових, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Так, на підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу його представником надано суду достатній перелік, яким підтверджується фактичне понесення таких витрат, а також умовами договору передбачено оплату послуг протягом 5 днів після ухвалення рішення суду (п. 5 додаткової угоди № 1), однак, з урахуванням складності справи, розгляду спору в спрощеному провадженні без проведення судового засідання, предмету доказування, обсягу наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення загальної суми заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу з 7 000,00 грн до 5 000,00 грн. У цій частині така сума відповідає встановленим процесуальним законом критеріям, є розумною/співмірною, а витрати реально понесеними.
Тож, заява позивача про стягнення судових витрат під час розгляду справи підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. 77, 90, 132, 134, 139, 241-247, 255, 293, 295-297 КАС України, суд,
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Смарт Пауер"' до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 06.09.2023 № 1943/ж10/31-00-07-01-24, № 1949/ж10/31-00-07-05-01-24.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Смарт Пауер" судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 5 368,00 грн (п'ять тисяч триста шістдесят вісім гривень).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Смарт Пауер" судові витрати по наданню правничої допомоги адвоката в розмірі 5 000,00 грн (п'ять тисяч гривень).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Головенко О.Д.