07 листопада 2024 року м.Київ справа №320/41377/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Предметом даної справи є вимога позивача здійснити перерахунок та виплату пенсії без обмеження максимальним розміром з 01.03.2023 року.
Від позивача 01.08.2024 року надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог.
Суд не приймає вищевказану заяву з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 47 КАС України крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Згідно з ч.2 ст.262 Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Таким чином, заяву про зміну розміру позовних вимог можна надати протягом 30 днів пілся відкриття провадження у справі.
Провадження в даній справі було відкрито 01.05.2024 року, заяву про зміну розміру позовних подано 01.08.2024 року з пропуском строку встановленого ч. 1 ст. 47 КАС України.
Від відповідача на адресу суду надійшов відзив у якому він просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що обмеження пенсії максимальним розміром є законним, оскільки рішення Конституційного суду на яке посилається позивач датується 2016 роком, а Законом України "Про внесення змін до деяких законів України" № 1774-VIII встановлено обмеження максимальним розміром до 31.12.2017 року, а відтак ГУ ПФУ в м. Києві діяв правомірно.
Дослідивши обставини справи, судом було встановлено наступне.
Позивач звернувся до ГУ ПФУ у м. Києві з письмовою заявою про перерахунок та виплату основного розміру пенсії без обмеження максимальним розміром.
Управління обслуговування громадян ГУ ПФУ у м. Києві відмовило у здійсненні перерахунку пенсії позивачу з посиланням на відсутність правових підстав.
Правова позиція суду.
У преамбулі Закону 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"зазначено: "Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист".
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом № 3668-VI, який набрав законної сили 01.10.2011.
Водночас Законом № 3668-VI внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, яку викладено в редакції Закону № 3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.
Положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон № 2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом.
Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між Законом № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 та Закону № 3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI.
Відтак обмеження ГУ ПФУ максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом № 2262-ХІІ, -- є протиправним.
Відповідно до ст. 5 КАС України Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Ефективний спосіб захисту прав, свобод та інтересів позивача повинно бути здійснено шляхом визнання дій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у перерахунку і виплати пенсії без обмеження її максимальним розміром -- протиправною, та зобов'язати перерахувати і виплати пенсію без обмеження її максимальним розміром з 01.03.2023 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України до судових витрат налжить судовий збір. Позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1073,60 грн, що підтверджується відповідною квитанцією.
Статтею 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м, Києві щодо обмеження максимального розміру пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 1 березня 2023 року.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві "здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимального розміру, починаючи з 1 березня 2023 року.
4. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в м, Києві на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три гривні) 60 (шістдесят) копійок.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Терлецька О.О.