06 листопада 2024 року Київ № 320/7902/20
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом вланих повноважень на виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій і бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій і бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 19.11.2020 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ: 22933548; адреса місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Ярославська, 40) щодо зменшення ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) відсоткового значення розміру пенсії з 80 відсотків до 70 відсотків сум грошового забезпечення.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити з 05.03.2019 перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», у порядку і розмірах визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим особам», виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 80 % сум грошового забезпечення та здійснити виплату ОСОБА_1 з урахуванням виплачених сум.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати в період з 01.01.2018 по 31.12.2018 50%, а з 01.01.2019 по 31.12.2019 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 загальною сумою (з урахуванням 100% суми підвищення пенсії) починаючи з 05.03.2019 з урахуванням виплачених сум.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо не перерахунку з 01.04.2019 пенсії ОСОБА_1 з урахуванням основних (посадовий оклад - 9731, 82 грн.; оклад за військове звання - 1480, 00 грн., процентна надбавка за вислугу років 50% - 5605, 91 грн.) та додаткових видів його грошового забезпечення (надбавка за особливості проходження служби 56% - 9417, 93 грн., надбавка за службу в умовах режимних обмежень 10% - 973, 18 грн., преміювання 10% - 973, 18 грн.) відповідно до довідки Фінансово-економічного управління Служби Безпеки України від 06.08.2020 № 21/3/2-9/878-516.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок та виплату 100% пенсії ОСОБА_1 загальною сумою починаючи з 01.04.2019 з урахуванням виплачених сум та з урахуванням основних (посадовий оклад - 9731, 82 грн.; оклад за військове звання - 1480, 00 грн., процентна надбавка за вислугу років 50% - 5605, 91 грн.) та додаткових видів його грошового забезпечення (надбавка за особливості проходження служби 56% - 9417, 93 грн., надбавка за службу в умовах режимних обмежень 10% - 973, 18 грн., преміювання 10% - 973, 18 грн.) відповідно до довідки Фінансово-економічного управління Служби Безпеки України від 06.08.2020 № 21/3/2-9/878-516.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В частині присудження виплати пенсії в межах суми стягнення за один місяць рішення суду звернуто до негайного виконання.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 19.11.2020 року по справі № 320/7902/20 набрало законної сили 03.02.2021.
12.05.2022 року від представника позивача до суду в порядку ст.383 КАС України надійшла заява, в якій останній просить суд:
- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо невиконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 19.11.2020 по справі № 320/7902/20 шляхом обмеження максимальним розміром пенсії призначеної ОСОБА_1 - протиправними та вжити заходів щодо усунення Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області протиправних дій щодо обмеження максимальним розміром призначеної ОСОБА_1 пенсії.
- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо невиконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 19.11.2020 по справі № 320/7902/20 в частині нарахування ОСОБА_1 різниці між перерахованою та виплаченою пенсією за минулий час починаючи з 01.04.2019 шляхом обмеження максимальним розміром пенсії призначеної ОСОБА_1 - протиправними та вжити заходів щодо усунення Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області протиправних дій щодо обмеження максимальним розміром пенсії при нарахуванні ОСОБА_1 різниці між перерахованою та виплаченою пенсією за минулий час починаючи з 01.04.2019.
Заява обґрунтована тим, що починаючи з 01.03.2021 відповідачем було здійснено нарахування пенсії на новому підвищеному рівні, проте всупереч рішення суду від 19.11.2020 обмежено виплату пенсії до визначеного розміру та не здійснено перерахунок та не виплатив 100% позивачу пенсію загальною сумою, з 01.04.2019, з урахуванням виплачених сум та з урахуванням основних додаткових видів грошового забезпечення, заборгованість за яким, станом на 01.03.2021, відповідно до розрахунків позивача складала суму у розмірі 275 796, 37 грн.
У відповідь на адвокатський запит листом від 02.12.2021 №1000-0203-8/123910 відповідач повідомив, що позивачу на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 19.11.2020 року по справі № 320/7902/20 було здійснено перерахунок пенсії з 05.03.2019 в розмірі 80% сум грошового забезпечення, з 05.03.2019 з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, з 01.04.2019 з урахуванням основних та додаткових видів грошового забезпечення відповідно до довідки Фінансово - економічного управління СБУ від 06.08.2020 №21/3/2-9/878-516, з урахуванням виплачених сум. Відповідач зауважив, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 19.11.2020 року по справі № 320/7902/20 зобов'язань щодо виплати пенсії без обмеження максимальним розміром на Головне управління не покладалося.
Заява в порядку ст. 383 КАС України направлена відповідачу рекомендованим листом 21.12.2021.
Від Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області жодних заяв, клопотань або пояснень до суду не надходило.
Заяву розглянуто в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали поданої представником позивача заяви, а також матеріали справи №320/7902/20, суд дійшов висновку, що така заява не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
За приписами ч.ч.1-2 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Частиною 1 статті 383 КАС України, передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Правові норми статті 383 КАС України, мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є невиконання судового рішення, яке стало наслідком протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, на якого покладений обов'язок щодо його виконання.
Правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами ст. 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача, в свою чергу, що має бути підтверджено відповідними доказами.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 5 лютого 2020 року у справі №640/10843/19, від 28.04.2020 у справі №611/26/17.
Відповідно до ч. 6 ст. 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 №3477-IV, суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право на справедливий суд.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, право на виконання рішення, яке виніс суд, є невід'ємною частиною «права на суд», а ефективний захист сторони у справі, а отже, і відновлення справедливості, передбачає зобов'язання адміністративних органів виконувати рішення.
Зокрема, у пункті 40 рішення Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі «Горнсбі проти Греції» («Hornsby v. Greece», заява № 18357/91), суд наголошує, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду (див. рішення у справі «Філіс проти Греції» (Philis v. Greece) (N1) від 27 серпня 1991 року, серія А, №209, с.20, п.59). Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію (995_690) (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v.United Kingdom) від 21 лютого 1975 року, серія А, N18, с.16 - 18, п. 34 - 36). Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду».
Суд зазначає, що виконанням рішення суду є вчинення відповідачем дій у повній відповідності із резолютивною частиною рішення.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 19.11.2020 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій і бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Судом встановлено, що відповідачем листом від 02.2.2021 № 1000-0203-8/123910 надано відповідь на адвокатський запит представника позивача №37289/8 від 29.11.2021, якою повідомлено, що на виконання рішення суду № 320/7209/20 було здійснено перерахунок пенсії з 05.03.2019 в розмірі 80% сум грошового забезпечення, з 05.03.2019 з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, з 01.04.2019 з урахуванням основних та додаткових видів грошового забезпечення відповідно до довідки Фінансово - економічного управління СБУ від 06.08.2020 №21/3/2-9/878-516, з урахуванням виплачених сум. Сума перерахунку за період з 05.03.2019 по 28.02.2021 становить 112217,21 грн. Сума пенсії з врахуванням зазначеного рішення суду становить 23049, 12 грн. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 19.11.2020 у справі №320/7902/20 обліковується в Реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою програмою, за №83734. Виплата заборгованості за рішенням суду буде здійснена в межах бюджетних асигнувань.
Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п.2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п.3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 №11-рп/2012).
З метою належного захисту прав щодо виконання судових рішень законодавцем нормативно врегульовано питання судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах, зокрема, одним із способів судового контролю є порядок визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень відповідачем на виконання рішення суду, регламентований статтею 383 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини першої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Згідно з частиною четвертою статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.
Отже, застосування судом до суб'єкта владних повноважень приписів статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України є можливим у разі встановлення факту невиконання таким суб'єктом владних повноважень дій зобов'язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами.
Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі №806/2143/15 звертав увагу, що статті 382 і 383 Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Судом не встановлено факту невиконання суб'єктом владних повноважень дій зобов'язального характеру, визначених рішенням суду на користь позивача.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви позивача.
Керуючись статтями 241, 249, 248, 294, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
У задоволенні заяви представника позивача у порядку статті 383 КАС України відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя Я.В. Горобцова