ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"07" листопада 2024 р. справа № 300/1417/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Біньковської Н.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання до вчинення дій,-
ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Шевченко Н.П., звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, відповідно до змісту якого просить: визнати протиправним та скасувати рішення Головною управління Пенсійного фонду України в Житомирській області №092850021787 від 05.10.2023 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2 згідно поданої заяви про призначення пенсії від 27.09.2023; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №2 відповідно до пункту «б» ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» з 27.09.2023 - дня звернення за призначенням пенсії, з урахуванням до стажу роботи за Списком №1 періоду з 16.12.2019 по 26.09.2023 тривалістю 3 роки 9 місяців 10 днів та до стажу роботи за Списком №2 періоду з 07.09.2000 по 15.12.2019 тривалістю 19 років 2 місяці.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що пенсійним органом протиправно відмовлено у зарахуванні до страхового стажу роботи позивача за Списком №1 періоду з 16.12.2019 по 26.09.2023 тривалістю 3 роки 9 місяців 10 днів та до стажу роботи за Списком №2 періоду з 07.09.2000 по 15.12.2019 тривалістю 19 років 2 місяці та відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2. Вважає, що основним документом, який підтверджує стаж роботи позивача є трудова книжка, де містяться всі необхідні записи про роботу позивача в ДП «Калуський дослідно-експериментальний завод» в період з 07.09.2000 до сьогодні. Також позивач зазначає, що пільговий стаж роботи підтверджується уточнюючими довідками №23 від 26.09.2023, №24 від 30.10.2023 та актом перевірки документів про стаж роботи, які дають право на пенсію на пільгових умовах по Списку №2 та по Списку №1 від 30.10.2023. Посада, яку вона обіймала на вказаному підприємстві передбачена Списком №1 та Списком №1, які були чинними у періоди її роботи. Просить позов задовольнити.
Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області скористалося правом подання відзиву на позовну заяву, в якому стосовно заявлених позовних вимог заперечує. Зазначає, що період, який підлягає зарахуванню до пільгового стажу роботи визначається на підставі оформленої належним чином уточнюючої довідки, на підставі первинних документів за час роботи особи на відповідному підприємстві. Стверджує, що наявні у трудовій книжці позивача записи не містять відомостей про зайнятість саме повний робочий день. За доданими документами до пільгового стажу позивача не зараховано періоди роботи з шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 з 07.09.2000 по 15.12.2019 та з 16.12.2019 по 26.09.2023 відповідно до наданих довідок № 22 та № 23 від 26.09.2023, виданих ДП «Калуський дослідно-експериментальний завод» та про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, оскільки в постанові Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року №461 відсутній зазначений в довідці характер виконаних робіт. За доданими документами до страхового стажу не зараховано всі періоди трудової діяльності згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 від 07.09.2000, оскільки зазначена неповна підстава виправлення прізвища, а саме, відсутні дати видачі документів на підставі яких внесено запис. Просить в задоволенні позову відмовити (а.с.182).
Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області також скористалося правом подання відзиву на позов та просить у задоволенні позову відмовити. Зазначає, що за результатами розгляду заяви позивача та доданих документів Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області прийнято рішення від 05.10.2023 №092850021787 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2. Загальний страховий стаж позивачки склав 28 років 3 місяці 24 дні, стаж роботи за Списком № 2 відсутній, що не дає підстав для призначення пенсії. Вік позивачки на дату звернення становив 53 роки 4 місяці 23 дні. У довідці № 22 від 26.09.2023, виданої Державним підприємством “Калуський дослідно-експериментальний завод» інституту хімії поверхні НАН України, про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, за період роботи з 07.09.2000 по 15.12.2019 вказано, що позивачка виконувала роботу, що передбачена Списком № 2 розділ X підрозділ 2, код КП 8159. В подальшому, після проведення перевірки документів про стаж роботи згідно первинних документів від 30.10.2023 довідку № 23 відкликано та видано нову від 30.10.2023 № 24. Вважає, що рішення Конституційного Суду України стосується осіб, які працювали на посадах за Списком №2 до 01.04.2015 і станом на час внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року №1788-XII мали легітимне очікування на призначення пенсії у віці 50 років (а.с.91).
Заяв про розгляд справи з викликом сторін суду не надходило. У відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними в справі матеріалами.
27.09.2023 ОСОБА_1 у віці 53 роки звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про призначення пенсії за віком за Списком №2 (а.с.189).
За змістом рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 05.10.2023 №092850021787 відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії відповідно до статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. Зазначено, що страховий стаж особи становить 28 років 3 місці 24 дні. Пільговий стаж роботи - 0 років 0 місяців 0 днів. За доданими документами до страхового стажу не взято до уваги трудову книжку НОМЕР_1 від 07.09.2000, оскільки зазначена неповна підстава виправлення прізвища, відсутні дати видачі документів на підставі яких внесено запис. Страховий стаж врахований за відомостями реєстру застрахованих осіб з 07.06.1999. До пільгового стажу роботи не врахований період з 07.09.2000 по 15.12.2019 відповідно до довідки №22 від 26.09.2023, виданої ДП «Калуський експериментальний завод» про підтвердження наявного трудового стажу, оскільки у вказаній постанові Кабінету Міністрів України №461 від 24.06.2016 відсутній зазначений в довідці характер виконуваних робіт (а.с.67).
Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області листом від 11.01.2024 за №0900-0202-8/2063 повідомило адвоката позивача про рішення про відмову у призначенні пенсії за віком від 05.10.2023 №0900-0210-8/50362. Зазначено, що страховий стаж складає 28 років 3 місяці 24 дні. До стажу зараховано період навчання і періоди роботи за даними персоніфікованого обліку (по 30.06.2023). Вказано, про долучення до ЕПС акту перевірки пільгового стажу №0900-1103-1/8524 від 30.10.2023 (разом з пільговою довідкою №24 від 30.10.2023). Для повторного розгляду документів ОСОБА_1 рекомендовано повторно звернутися із заявою про призначення пенсії (а.с.69).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.
Статтею 2 Закону України “Про пенсійне забезпечення» (надалі також - Закон №1788-XII) визначено, що за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
Згідно із пунктом "б" частини 1 статті 13 Закону №1788-XII (у редакції Закону України від 02 березня 2015 року №213-VIII, який набрав чинності з 01 квітня 2015 року), на пільгових умовах мали право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зокрема, особи зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування": чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.
Суд звертає увагу, що до внесення змін Законом №213-VIII у статтю 13 Закону №1788-XII було встановлено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.
Таким чином, Законом України від 02.03.2015 №213-VIII віковий ценз для жінок з 50 років було збільшено до 55 років із одночасним запровадженням правил поетапного збільшення показника вікового цензу та збільшено загальний стаж роботи необхідний для призначення пенсії за віком на пільгових умовах з 25 років до 20 років.
Надалі Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 №2148-VIII, який набрав чинності 11.10.2017 (надалі також - Закон №2148-VIII), Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-ІV було доповнено розділом XIV-1 “Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян».
Так, зокрема, згідно п.2 ч. 2 ст.114 Закону №1058-ІV (в редакції Закону від 03.10.2017 №2148-VIII), на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу, зокрема, з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців у чоловіків.
Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону (60 років), зокрема, чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.
Законом України від 03.10.2017 №2148-VIII, у новій редакції був викладений п.2 розділу XV Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», де зазначалось, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Крім цього, в силу спеціальної вказівки у Законі України від 03.10.2017 №2148-VIII, наведені вище норми закону почали застосовуватись з 01.10.2017.
Отже, з 01.10.2017 правила призначення пенсій на пільгових умовах за Списком №2 почали регламентуватись одночасно двома законодавчими актами, а саме: пунктом "б" ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення» в редакції Закону України від 02.03.2015 №213-VIII та п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2148-VIII, який діє на час звернення позивача до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.
Згодом, 23.01.2020 Конституційним Судом України прийнято рішення від 23.01.2020 №1-р/2020 “У справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень розділу I, пункту 2 розділу III “Прикінцеві положення» Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 02 березня 2015 року №213-VIII».
Конституційний Суд України зазначив, що стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б"-"г" статті 54 Закону №1788 зі змінами, внесеними Законом №213, якими передбачено поетапне підвищення на 5 років віку виходу на пенсію на пільгових умовах з урахуванням відповідного стажу роботи та на пенсію за вислугу років для працівників, визначених у вказаних нормах, порушують легітимні очікування таких осіб, а отже, суперечать частині першій статті 8 Конституції України, тобто порушують принцип верховенства права, складовою якого є юридична визначеність.
Відповідно до пункту 1 резолютивної частини вказаного Рішення, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону України “Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року №1788-XII зі змінами, внесеними Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року №213-VIII.
Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення, стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону України “Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року №1788-XII зі змінами, внесеними Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року №213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
У відповідності до пункту 3 резолютивної частини вказаного Рішення, підлягають застосуванню стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону України “Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року №1788-XII в редакції до внесення змін Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року №213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: "На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: ... б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. …".
Таким чином, з 23.01.2020 (часу прийняття цього Рішення КСУ) існують два Закони, які одночасно регламентують правила призначення пенсій за Списком №2, а саме: пункт “б» ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення» в редакції до внесення змін Законом України від 02.03.2015 №213-VIII та п.2 ч.2 ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції Закону України від 03.10.2017 №2148-VIII.
Однак, вказані закони містять розбіжності в умовах призначення пенсії жінкам на пільгових умовах за Списком №2, зокрема щодо вікового цензу, який у спірних правовідносинах складає 50 років за пунктом "б" ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення» в редакції до внесення змін Законом України від 02.03.2015 №213-VIII, та 55 років за п.2 ч.2 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції Закону України від 03.10.2017 №2148-VIII.
Вирішуючи питання про те, який закон необхідно застосовувати до спірних правовідносин, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
При вирішенні цього спору, суд враховує принцип верховенства права, відповідно до якого, згідно із частиною 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України), саме людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Згідно ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, у пункті 102 рішення у справі "Зеленчук і Цицюра проти України" (заяви №846/16 та №1075/16) при оцінці дотримання статті 1 Першого протоколу до Конвенції Суд повинен здійснити загальний розгляд різних інтересів, які є предметом спору, пам'ятаючи, що метою Конвенції є гарантування прав, які є "практичними та ефективними". Суд поза межами очевидного повинен дослідити реалії оскаржуваної ситуації. Така оцінка може стосуватись не лише відповідних умов компенсації, якщо ситуація схожа з тією, коли позбавляють майна, але також і поведінки сторін, у тому числі вжитих державою заходів та їх реалізації. У цьому контексті слід наголосити, що невизначеність - законодавча, адміністративна або така, що виникає із застосовної органами влади практики, - є фактором, який слід враховувати при оцінці поведінки держави (рішення у справі "Броньовський проти Польщі" ("Broniowski v. Poland"), заява №31443/96, пункт 115).
Європейський суд з прав людини у пунктах 52, 56 рішення від 14 жовтня 2010 року у справі "Щокін проти України" зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Однак суд зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у практиці Європейського суду з прав людини. На думку Європейського суду з прав людини, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості й точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу “якості закону», передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватного захисту від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника.
Проаналізувавши вищенаведені рішення ЄСПЛ, оскільки національне законодавство допустило неоднозначне, множинне тлумачення прав та обов'язків осіб, які звертаються за призначенням пенсії на пільгових умовах за Списком №2, зокрема пункт "б" ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення» у редакції до внесення змін Законом України від 02.03.2015 №213-VIII та п.2 ч.2 ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у редакції Закону України від 03.10.2017 №2148-VIII, суд вважає за необхідне застосувати найбільш сприятливий для позивача підхід.
Аналогічна правова позиція викладена у рішенні Верховного Суду від 21.04.2021 в зразковій справі №360/3611/20.
Тобто, у розглядуваній справі до спірних правовідносин перевагу слід віддати саме тому закону, який у застосуванні є найбільш сприятливий для позивача, а саме пункт "б" ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення» у редакції до внесення змін Законом України від 02.03.2015 №213-VIII, положення якого визнано неконституційними.
Отже, суд доходить висновку про безпідставність доводів відповідачів щодо відсутності у позивача права на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту "б" частини 1 статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення».
В оскаржуваному рішенні зазначено, що до страхового стажу не взято до уваги трудову книжку серії НОМЕР_1 від 07.09.2000, оскільки зазначена неповна підстава виправлення прізвища, відсутні дати видачі документів на підставі яких внесено запис. Страховий стаж врахований за відомостями реєстру застрахованих осіб з 07.06.1999. До пільгового стажу роботи не врахований період з 07.09.2000 по 15.12.2019 відповідно до довідки №22 від 26.09.2023, виданої ДП «Калуський експериментальний завод» про підтвердження наявного трудового стажу, оскільки в зазначеній постанові Кабінету Міністрів України №461 від 24.06.2016 відсутній зазначений в довідці характер виконуваних робіт (а.с.67).
Питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно зі Списками №1 та №2 деталізоване у Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383 (надалі також - Порядок № 383).
Пунктом 10 Порядку №383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.
За змістом статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі також - Порядок №637).
Пунктами 1, 3 Порядку №637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. За відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.
Системний аналіз наведених вище положень дає змогу дійти висновку, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 07.03.2018 року у справі № 233/2084/17, від 16.05.2019 року у справі № 161/17658/16-а, від 27.02.2020 року у справі №577/2688/17, від 31.03.2020 року у справі №446/656/17, від 21.05.2020 року у справі №550/927/17, від 29.03.2023 в справі №360/4129/20.
Згідно пунктів 1.1., 2.2., 2.13 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України № 58 від 29.07.1993 (надалі також - Інструкція №58) трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. До трудової книжки вносяться, зокрема, відомості про працівника: прізвище, ім'я та по-батькові, дата народження.
Зміна записів у трудових книжках про прізвище, ім'я, по батькові і дату народження виконується власником або уповноваженим ним органом за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім'я та по батькові тощо) і з посиланням на номер і дату цих документів. Зазначені зміни вносяться на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Однією рискою закреслюється, наприклад, колишнє прізвище або ім'я, по батькові, дата народження і записуються нові дані з посиланням на відповідні документи на внутрішньому боці обкладинки і завіряються підписом керівника підприємства або печаткою відділу кадрів.
Суд зауважує, що Головним управлінням Пенсійного фонду до страхового стажу не взято до уваги трудову книжку НОМЕР_1 від 07.09.2000 з підстав відсутності дати видачі документів на підставі яких внесено запис. Страховий стаж врахований за відомостями реєстру застрахованих осіб з 07.06.1999.
До заяви про призначення пенсії позивачем було надано трудову книжку серії НОМЕР_1 від 07.09.2000. В графі прізвище вказане « ОСОБА_2 » закреслено та зазначено прізвище « ОСОБА_3 ». Також зазначено, що прізвище на ОСОБА_3 змінено згідно свідоцтва про розлучення серії НОМЕР_2 та паспорта серії НОМЕР_3 .
Вказаний запис на титульному аркуші про зміну прізвища місить відтиск печатки ДП «Калуський дослідно-експериментальний завод» та підпис відповідальної особи. Разом з цим, запис про зміну прізвище не місить даних про дату видачі свідоцтва про розлучення серії НОМЕР_2 та паспорта серії НОМЕР_3 .
Суд зазначає, що працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці та не повинен контролювати роботодавця щодо її заповнення. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у трудовій книжці.
В свою чергу, неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії. Певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Аналогічна позиція була висловлена Верховним Судом у постановах від 25 квітня 2019 року в справі №593/283/17, від 11 липня 2019 року в справі №607/14795/16-а, від 31 липня 2019 року в справі №750/10916/16-а, від 19 вересня 2019 року в справі №229/1905/17, від 30 вересня 2019 року в справі №638/18467/15-а та від 15 листопада 2019 року в справі №495/5161/17, від 27.02.2020 в справі №545/4197/16-а.
Суд зауважує, що позивач до заяви про призначення пенсії додала копію паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 , виданого Калуським МРВ УМВС України в Івано-Франківській області 30.01.2002 (а.с.117). Відтак, підстави неврахування при розгляді заяви позивача про призначення пенсії записів трудової книжки НОМЕР_1 від 07.09.2000 є формальними.
Отже, враховуючи приписи частини 2 статті 9 КАС України відомості трудової книжки серії НОМЕР_1 від 07.09.2000 в спірному випадку підлягають врахуванню.
Крім того, до матеріалів позову позивач долучила свідоцтво про розлучення серії НОМЕР_2 від 29.07.1996 (а.с.21).
Згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 від 07.09.2000 ОСОБА_1 з 07.09.2000 прийнята на роботу до ДП «Калуський дослідно-експериментальний завод» лаборантом хім. аналізу в лабораторії по обслуговуванню виробництва двоокису кремнію аеросилу (біла сажа) (запис №1) (а.с.173). За змістом запису №4 трудової книжки позивача виробництво двоокису кремнію аеросилу перейменовано на виробництво двоокису кремнію «Асилу» біла сажа.
Також вказана трудова книжка містить: запис №5 від 21.12.2009, внесений на підставі наказу №72 від 21.12.2009, щодо підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2, розділ 10, Хімічне виробництво» за позицією «10А 3-3в» Списку №2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36; запис №7 від 17.12.2014, внесений на підставі наказу №65 від 17.12.2014, щодо підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2, розділ 10, Хімічне виробництво» за позицією «10А 3-3в» Списку №2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36; запис №8 від 16.12.2019, внесений на підставі наказу №65 від 16.12.2019, щодо підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1, розділ 8, Хімічне виробництво» за позицією «1» Списку №1, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 №461.
Як зазначив пенсійний орган до страхового стажу роботи позивача враховано періоди роботи на підставі даних персоніфікованого обліку (а.с.232, 237). Загальний страховий стаж не є спірним.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162 застосовуються якщо пільгова робота продовжується після 11 березня 1994 року (або тільки почалась після цієї дати), але не більше як до 16 січня 2003 року, якщо пільгова робота продовжується після 16 січня 2003 року (або тільки почалась після цієї дати), але не більше як до 03 серпня 2016 року, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36, якщо пільгова робота продовжується після 03.08.2016 (або тільки почалась після цієї дати) - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461.
Списком № 2, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162, передбачено посади працівників лабораторій цехів виробництв, безпосередньо зайняті у виробництвах, перелічених у Списку №1 (за винятком зайнятих виконанням графічного аналізу) (позиція 2110А030-1754в, розділ 10 «Хімічне виробництво»). Розділом 8 Списку №1 (позиція 1080А010 «Хімічне виробництво») затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162, передбачено посади робітників, керівників і спеціалістів підприємств хімічної і нафтохімічної галузі промисловості, зайнятих повний робочий день у нижче зазначених виробництвах і роботах, зокрема, білої сажі.
У Списку № 2, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року №36, зазначено посади працівників лабораторій цехів виробництв, безпосередньо зайняті у виробництвах, перелічених у Списку №1 (за винятком зайнятих виконанням графічного аналізу) (позиція 10А. 3-3в, розділ 10 «Хімічне виробництво»). Розділом 8 Списку №1 (позиція 8А.1 «Хімічне виробництво») затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року №36, передбачено посади працівників, зайнятих у нижче зазначених виробництвах і роботах, зокрема, білої сажі.
Списком №2, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 №461, передбачено працівників, зайнятих на зазначених нижче роботах і у виробництвах, зокрема білої сажі (підрозділ 1, розділ 8 «Хімічне виробництво»). Розділом 8 «Хімічне виробництво» Списку №1 (підрозділ 1) затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 №461, передбачено посади працівників, зайнятих на зазначених нижче роботах і у виробництвах, зокрема білої сажі.
Таким чином, посада, яку займала позивач в спірні періоди передбачена описаними вище Списками №1 і №2.
Згідно з пунктом 4 Порядку № 383 атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.
Згідно з пунктами 1, 2, 4, 9, 10 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442 (надалі також - Порядок №442), атестація робочих місць за умовами праці (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.
Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначається наказом по підприємству, організації в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.
Результати атестації використовуються при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій, обґрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а також для розробки заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працюючих.
Атестація має проводитися у передбачені п. 4 Порядку № 442 строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації.
Таким чином, з 21.08.1992 підставою для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є передусім наявність професії і виробництва у відповідних Списках та підтвердження шкідливих умов праці працівника безпосередньо на робочому місці результатами атестації робочих місць, проведення якої передбачено вищевказаним Порядком №442, за умови зайнятості працівника на вищеназваних роботах не менш як 80% робочого часу, встановленого для відповідного виробництва. Відсутність хоча б однієї з цих умов не дає права працівникові на пенсію за віком на пільгових умовах.
Своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.
При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.
До заяви про призначення пенсії позивачем було додано наказ ДП «Калуський дослідно-експериментальний завод» №66 від 24.09.1999, яким затверджено перелік професій і посад, працівникам яких підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення, зокрема за Списком №2 - по лабораторії по обслуговуванню виробництва двооксиду кремнію аеросил/біла сажа вказано лаборант хімічного аналізу (а.с.207).
Також матеріали пенсійної справи містять висновок Державної експертизи умов праці №224 від 20.12.1999 експертизи якості проведеної атестації робочих місць за умовами праці на Калуському дослідно-експериментальному заводі інституту хімії Національної академії наук України. У цьому висновку зазначено, що посада лаборанта хімічного аналізу належить до Списку №2 (позиція 2110А030-1754в, розділу 10 Хімічне виробництво») (а.с.208).
Наказом ДП «Калуський дослідно-експериментальний завод №68 від 30.12.2003 затверджено перелік професій і посад, працівникам яких підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення, зокрема за Списком №2 по лабораторії по обслуговуванню виробництва двооксиду кремнію аеросил/біла сажа - лаборант хімічного аналізу (а.с.210).
Згідно висновку Державної експертизи умов праці №1286 від 18.03.2004 експертизи якості проведеної у грудні 2003 року атестації робочих місць за умовами праці на Калуському дослідно-експериментальному заводі інституту хімії поверхні Національної академії наук України. У цьому висновку зазначено, що посада лаборанта хімічного аналізу належить до Списку №2 (позиція 10А. 3-3в, розділу 10 «Хімічне виробництво», виробництво двоокису кремнію - аеросилу (білої сажі) (а.с.210 зворот).
Наказом ДП «Калуський дослідно-експериментальний завод №85 від 22.12.2008 затверджено перелік професій і посад, працівникам яких підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення, зокрема за Списком №2 по лабораторії по обслуговуванню виробництва двооксиду кремнію-асилу (білої сажі) - лаборант хімічного аналізу (позиція 10А.3-3в, 8159.1) (а.с.213).
За змістом висновку Державної експертизи умов праці №4426 від 29.12.2008 експертизи якості проведеної у грудні 2008 року атестації робочих місць за умовами праці на Калуському дослідно-експериментальному заводі інституту хімії поверхні Національної академії наук України. У цьому висновку зазначено, що посада лаборанта хімічного аналізу належить до Списку №2 (позиція 10А. 3-3в, розділу 10 «Хімічне виробництво») (а.с.214 зворот).
Наказом ДП «Калуський дослідно-експериментальний завод» №72 від 21.12.2009 затверджено перелік професій і посад, працівникам яких підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення, зокрема за Списком №2 - лаборант хімічного аналізу (четвертого та п'ятого розряду) (а.с.217).
Згідно висновку Державної експертизи умов праці №30 від 22.01.2010 експертизи якості проведеної у грудні 2009 року атестації робочих місць за умовами праці на ДП «Калуський дослідно-експериментальний завод» інституту хімії поверхні Національної академії наук України. У цьому висновку зазначено, що посада лаборанта хімічного аналізу (четвертого та п'ятого розряду) належить до Списку №2 (позиція 10А. 3-3в, розділу 10 «Хімічне виробництво») (а.с.218 зворот).
Наказом ДП «Калуський дослідно-експериментальний завод №65 від 17.12.2014 затверджено перелік професій і посад, працівникам яких підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення, зокрема за Списком №2 - лаборант хімічного аналізу (четвертого та п'ятого розряду) (а.с.223).
Згідно висновку Державної експертизи умов праці №2099/2 від 20.02.2015 експертизи якості проведеної у грудні 2014 року атестації робочих місць за умовами праці на ДП «Калуський дослідно-експериментальний завод» інституту хімії поверхні Національної академії наук України. У цьому висновку зазначено, що посада лаборанта хімічного аналізу (четвертого та п'ятого розряду) належить до Списку №2 (позиція 10А. 3-3в, розділу 10 «Хімічне виробництво») (а.с.224 зворот).
Наказом ДП «Калуський дослідно-експериментальний завод №65 від 16.12.2019 затверджено перелік професій і посад, працівникам яких підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення, зокрема за Списком №1 - лаборант хімічного аналізу (четвертого та п'ятого розряду) (а.с.228).
За змістом листа Управління Держпраці в Івано-Франківській області від 11.01.2020 №06-13/15-10/196 слідує, що Порядок здійснення контролю за якістю проведення атестації робочих місць за умовами праці та правильністю застосування списків на пільгове пенсійне забезпечення не затверджено Міністерством соціальної політики, тому в Управління Держпраці в Івано-Франківській області зараз немає можливості надати висновок. У разі затвердження відповідного порядку ДП «Калуський дослідно-експериментальний завод» буде видано відповідний висновок (а.с.230).
Таким чином, доданими до заяви від 27.09.2023 документами підтверджено проведення атестації робочих місць в спірні періоди роботи позивача, тому твердження пенсійних органів є помилковими.
До заяви про призначення пенсії позивачем було надано уточнюючу довідку ДП «Калуський дослідно-експериментальний завод» від 26.09.2023 №22 згідно якої ОСОБА_1 працювала повний робочий день на вказаному підприємстві в період з 07.09.2000 по 15.12.2019 за професією лаборант хімічного аналізу лабораторії по обслуговуванню цеху (виробництва) двооксиду кремнію (білої сажі), що передбачена Списком №2, розділ 10, підрозділ 2), постанова Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 №461 (а.с.206).
Суд зазначає, що дійсно у довідці від 26.09.2023 №22 вказано, що посада, яку займала позивач в період з 07.09.2000 по 15.12.2019 передбачена Списком №2, затвердженим постановою від 24.06.2016 №461 (підрозділ 2, розділ 10), хоча посада, яку вона займала передбачена підрозділом №1 розділу 8.
Водночас, записами №№5, 7, 8 трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 від 07.09.2000, яка не була взята до уваги пенсійним органом з формальних підстав, підтверджено, що посаду, яку займала позивач в спірні періоди роботи належить до відповідних Списків №1, №2.
Крім того, у вказаний період роботи, окрім Списку №2 від 24.06.2016 №461 також були чинними Списки №2 від 11.03.1994 №162 та від 16 січня 2003 року №36.
Судом встановлено, що посаду, яку займала позивач належить до посад, передбачених чинними у спірних період роботи Списками №1 та №2.
Як зазначено судом вище, Списком № 2, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162, передбачено посади працівників лабораторій цехів виробництв, безпосередньо зайняті у виробництвах, перелічених у Списку №1 (за винятком зайнятих виконанням графічного аналізу) (позиція 2110А030-1754в, розділ 10 «Хімічне виробництво»). У Списку № 2, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року №36, зазначено посади працівників лабораторій цехів виробництв, безпосередньо зайняті у виробництвах, перелічених у Списку №1 (за винятком зайнятих виконанням графічного аналізу) (позиція 10А. 3-3в, розділ 10 «Хімічне виробництво»). Списком №2, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 №461, передбачено працівників, зайнятих на зазначених нижче роботах і у виробництвах, зокрема білої сажі (підрозділ 1, розділ 8 «Хімічне виробництво»). Розділом 8 «Хімічне виробництво» Списку №1 (підрозділ 1) затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 №461, передбачено посади працівників, зайнятих на зазначених нижче роботах і у виробництвах, зокрема білої сажі.
Відповідно до наявної в матеріалах пенсійної справи уточнюючої довідки ДП «Калуський дослідно-експериментальний завод» від 26.09.2023 №23 ОСОБА_1 працювала повний робочий день на вказаному підприємстві в період з 16.12.2019 по 26.09.2023 за професією лаборант хімічного аналізу лабораторії по обслуговуванню цеху (виробництва) двооксиду кремнію (білої сажі), що передбачена Списком №1, розділ 8, підрозділ 1, постанова Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 №461 (а.с.227).
Суд звертає увагу, що пенсійний органом в оскаржуваному рішенні не надано оцінки вказаній довідці.
На переконання суду, записами №№5, 7, 8 в трудовій книжці ОСОБА_1 та описаними вище матеріалами атестації робочих місць підтверджено характер виконуваних позивачем робіт згідно із Списками №1 та №2, які були чинні в спірних період роботи, а в уточнюючих довідка міститься інформація щодо про роботу позивача в спірні періоди саме повний робочий день.
Відтак, долучених до заяви про призначення пенсії від 27.09.2023 документів було достатньо для встановлення права ОСОБА_1 на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та зарахування до пільгового стажу роботи за Списками №1, №2 періодів роботи з 16.12.2019 по 26.09.2023 та з 07.09.2000 по 15.12.2019, відповідно.
Суд зауважує, що згідно з частиною 4 пункту 1.8 Порядку № 22-1, у разі, якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу або засобами Порталу Дія). Якщо документи будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата реєстрації заяви на вебпорталі або засобами Порталу Дія.
Таким чином, якщо поданих позивачем разом із заявою про призначення пенсії документів було не достатньо, то пенсійний орган був зобов'язаний повідомити позивача про те, які документи необхідно подати додатково (наприклад, уточнюючі довідки, копії наказів, архівні документи, тощо).
В цьому випадку Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області не надало суду доказів вчинення таких дій.
З огляду на вказане вище суд виснує, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області необґрунтовано прийнято рішення від 05.10.2023 №092850021787 про відмову в призначені пенсії за віком на пільгових умовах, відтак воно підлягає скасуванню.
Окрім цього суд звертає увагу, що Головним управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області 30.10.2023 проведено перевірку документів про стаж роботи, які дають право на пенсію на пільгових умовах по Списку №2 та по Списку №1 ОСОБА_1 , яка працювала в ДП «Калуський дослідно-експериментальний завод», про що складено акт №0900-1103-1/8524 від 30.10.2023.
Згідно акту перевірки Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області №0900-1103-1/8524 від 30.10.2023 дані, які відображені у цій довідці не відповідають первинним документам, а саме неповного робочого тижня згідно наказів №277-к від 28.10.2008 та №50-к від 23.03.2009 та табелів обліку робочого часу за 2009 рік. Під час перевірки видано нову пільгову довідку за період роботи з 07.09.2000 по 15.12.2019 та довідку - вибірку за період з 12.01.2009 по 18.05.2009 у період неповного робочого тижня (а.с.104).
Відповідно до уточнюючої довідки ДП «Калуський дослідно-експериментальний завод» від 30.10.2024 №24 ОСОБА_1 працювала повний робочий день на вказаному підприємстві в період з 07.09.2000 по 15.12.2019 за професією лаборант хімічного аналізу лабораторії по обслуговуванню цеху (виробництва) двооксиду кремнію (білої сажі), що передбачена Списком №2, розділ 10, підрозділ 2, постанова Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 №461 (а.с.106).
Згідно довідки-вибірки ДП «Калуський дослідно-експериментальний завод» від 30.10.2024 №498 за період з 12.01.2009 по 18.05.2009 ОСОБА_1 працювала 65 людино-днів (січень - 10, лютий - 14, березень - квітень 15, травень - 11) . В довідці вказано, що згідно пункту 7 Порядку №383 при п'ятиденному робочому тижні Список №1 =65 л/днів/21,2 = 3 місяці (а.с.107).
Суд зауважує, що не може підміняти державний орган та приймати замість нього рішення та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до дискреційних повноважень такого суб'єкта владних повноважень, зокрема й вираховувати страховий стаж, який дає право на пенсію, а тому позовна вимога про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №2 відповідно до пункту «б» ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» з 27.09.2023 - дня звернення за призначенням пенсії, з урахуванням до стажу роботи за Списком №1 періоду з 16.12.2019 по 26.09.2023 тривалістю 3 роки 9 місяців 10 днів та до стажу роботи за Списком №2 періоду з 07.09.2000 по 15.12.2019 тривалістю 19 років 2 місяці задоволенню не підлягає.
Після реєстрації 27.09.2023 заяви ОСОБА_1 органом пенсійного забезпечення, який її розглядав і вирішував за принципом екстериторіальності питання про наявність чи відсутність права на пенсію, є Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.
Відтак, з метою ефективного захисту порушених прав і інтересів позивача, слід зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву позивача від 27.09.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та прийняти відповідне рішення, із врахуванням встановлених обставин та викладених судом висновків у цьому рішенні суду.
Підсумовуючи наведене вище, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Згідно із частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем згідно квитанції від 27.02.2024 №0.0.3497915282.1 підтверджено сплату судового збору на суму 1211,20 гривень (а.с.12).
Враховуючи те, що спірні правовідносини виникли з вини Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, яке прийняло рішення про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд дійшов до висновку, що підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області сплачений судовий збір в сумі 605,60 грн. (50 % задоволених позовних вимог). Доказів понесення інших судових витрат суду не надано.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 05.10.2023 №092850021787.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.09.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та прийняти відповідне рішення, із врахуванням встановлених обставин та викладених судом висновків у цьому рішенні суду.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ),
відповідач 1 - Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (код ЄДРПОУ 13559341, вул. О. Ольжича, 7, м. Житомир, Житомирська область, 10003).
відповідач 2 - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018),
Суддя /підпис/ Біньковська Н.В.