СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
(заочне)
ун. № 759/13593/24
пр. № 2/759/4561/24
06 листопада 2024 року м.Київ
Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Твердохліб Ю.О.
за участю секретаря судового засідання Вінцковської О.І.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У липні 2024 року позивач ТОВ «Коллект центр» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просив стягнути з відповідача на користь банку заборгованості за кредитним договором №4617542 від 12.09.2021 року у розмірі 14 122,22 грн, судовий збір та понесені витрати на правову допомогу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12.09.2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ "БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС" за допомогою веб-сайту, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем кредитодавця, в рамках якого реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, був укладений кредитний договір № 4617542, відповідно до якого кредитодавець надав позичальнику грошові кошти в розмірі 7 806,60 грн, а позичальник зобов'язався повернути використану суму в строк та сплатити проценти за користування кредитними коштами на умовах визначених пунктами 1.6.-1.8. Кредитного договору. Кредитодавець належним чином виконав свої зобов'язання за кредитним договором, надавши позичальнику кредитні кошти, з порядку передбаченому умовами кредитного договору.
31.03.2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Слон кредит», був укладений договір про надання споживчого кредиту № 564618, відповідно до якого кредитодавець надав позичальнику грошові кошти в розмірі 13 750,00 грн, а позичальник зобов'язався повернути використану суму в строк до 31.03.2023 року та сплатити відсотки за користування кредитом в порядку та строки, визначені пунктами 1.4.-1.5 Договору кредиту. Товариство належним чином виконало свої зобов'язання за договором кредиту, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами договору кредиту.
29.11.2021 року між ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір відступлення права вимоги № 29 11-1, відповідно до якого ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, зокрема за кредитним договором № 4617542 від 12.09.2021 року, що укладений між ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» та позичальником ОСОБА_1 .
У свою чергу, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до боржників за кредитними договорами ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відповідно до договору відступлення права вимоги № 10-03/2023/01 ви 10.03.2023 року, зокрема за кредитним договором № 4617542 від 12.09.2021 року, що укладений між ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» та позичальником ОСОБА_1
26.11.2021 року між ТОВ «Слон кредит» та ТОВ Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу № 26-11/2021, відповідно до якого ТОВ «Слон кредит» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до боржників за договорами кредиту, зокрема за договір про надання споживчого кредиту № 564618 від 31.03.2021 року, що укладений між ТОВ «Слон кредит» та позичальником ОСОБА_1 .
У свою чергу, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до позичальників ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відповідно до договору відступлення права вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023 року, в тому числі за договір про надання споживчого кредиту № 564618 від 31.03.2021 року, що укладений між ТОВ «Слон кредит» та позичальником ОСОБА_1 .
Загальний розмір заборгованості за кредитним договором № 4617542 від 12.09.2021 року станом на 08.04.2024 року становить 14 122,22 грн, з яких заборгованість за кредитом (тілом кредиту) - 7 806,60 грн, заборгованість за відсотками - 4 812,59 грн, заборгованість з комісії - 1 170,99 грн, нараховані 3 % річних - 55, 82 грн, втрати від інфляції - 276,22 грн.
Загальний розмір заборгованості за кредитним договором № 564618 від 31.03.2021 року становить 33 640,95 грн, з яких заборгованість за кредитом (тілом кредиту) - 13 267,24 грн, заборгованість за відсотками - 17 902,01 грн, заборгованість за нарахованими відсотками - 2 471,70 грн, нараховані 3 % річних - 0,00 грн, втрати від інфляції - 0,00 грн. Загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» становить 47 763,17 грн.
Процесуальні дії
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.07.2024 року визначено головуючого суддю Твердохліб Ю.О. (а.с. 57-58).
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 08.07.2024 року відкрито провадження, призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с. 60).
ТОВ «KOЛЛEKT ЦЕНТР» явку свого представника в судове засідання не забезпечив, у позовній заяві просив про розгляд справи за його відсутності, проти винесення заочного рішення не заперечує (а.с. 3).
ОСОБА_1 відзив на позовну заяву у встановлений строк не надав, в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений шляхом направлення кореспонденції на адресу реєстрації, причини неявки суду невідомі, до суду повернулись конверти з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с. 64, 69).
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Отже, зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою частини п'ятої статті 279 та частини 8 статті 178 ЦПК України.
Враховуючи те, що сторони до судового засідання не з'явились, суд, керуючись ч.2 ст.247 ЦПК України, розглянув справу без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, керуючись вимогами ст.ст.130, 280 ЦПК України вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення.
Дослідивши докази в справі у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Фактичні обставини справи
Судом встановлено, що 12.09.2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ "БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС" за допомогою веб-сайту укладений кредитний договір № 46 17542 (а.с. 5-6).
Згідно п. 1.1. договору кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичаотникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник обов'яується повернути кредит та сплатити проценти (плату за користування грошовими коштами) на умовах та у порядку, встановлених договором.
Згідно з пунктами 1.2, 1.3, 1.4 кредитного договору тип кредиту фінансовий кредит, розмір кредиту: 7 806,60 грн строком на 15 днів до 27.09.2021 року.
Відповідно до п. 1.5. з 1 по 15 день позичальник сплачує проценти за кожен день строку користування кредитом у розмірі 0,9300 %.У зв'язку з підвищенням ступеню кредитного ризику,за останній день строку користування кредитом позичальник зобов'язується сплатити ередитодавцю процент за користування грошовими коштами, що дорівнює 15,00% від суми кредиту, тобто 1170,99 грн.
Відповідно до п. 1.11. договору на дату укладання кредитного договору орієнтовна реальна річна процентна ставкак складає 48531,70%, орієнтовна загальна вартість кредиту 10 066,61 грн. У випадку настання умов передбачених п. 1.6 договору орієнтовна ефективна річна процентна ставка складатиме 1216,23%, орієнтовна загальна вартість кредиту складатиме 15 090,16 грн.
Згідно з пунктами 3.2.4, 5.3 договору кредитор має право відступати, передавати та будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати у заставу свої права за цим договором (повністю або частково) на користь третіх осіб у будь-який час протягом строку дії договору без згоди позичальника.
31.03.2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Слон кредит» укладений договір про надання споживчого кредиту № 564618 (а.с. 8-10).
Згідно до п. 1.2. договору товариство надає споживачу кредиту гривні, а споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки передбачені договором.
Відповідно до п. 1.3., 1.4., 1.5. сума кредиту складає 13 750,00 грн, тип кредиту - кредит. Строк кредиту 730 днів, з кінцевим терміном повернення 31.03.2023 року. Тип процентної ставки - фінансова. Процентна ставка за користування котами кредиту залежить від періоду встановлення та становить: - за перший день користування кредитом (включно) - 25% в день (9125% річних); за всі наступні дні користування кредитом, починаючи з дня (включно) й дло кінця строку надання кредиту 85% річних.
Згідно п. 1.7., 1.8. Орієнтовна реальна процентна ставка на дату укладення кредитного договору складає 127,32 % річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладання договору складає 29 031,41 грн.
Відповідно до п. 2.1. договору кредитні кошти надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача у розмірі 11 000,00 грн. ; у розмірі 2 750,00 грн. на користь товариства з метою виконання зобов'язань з оплати процентів , визначених п. 3.5. договору.
Підпунктом 3 пункту 4.1 встановлено, що товариство має право укладати договір щодо відступлення права вимоги за договором або добговори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди споживача.
29.11.2021 року між ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір відступлення права вимоги № 29 11-1, відповідно до якого ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, зокрема, як вбачається з реєстру боржників, за кредитним договором № 4617542 від 12.09.2021 року, що укладений між ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» та позичальником ОСОБА_1 (а.с. 19-21, 22-23).
26.11.2021 року між ТОВ «Слон кредит» та ТОВ Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу № 26-11/2021, відповідно до якого ТОВ «Слон кредит» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до боржників за договорами кредиту, зокрема, як вбачається з реєстру боржників, за договір про надання споживчого кредиту № 564618 від 31.03.2021 року, що укладений між ТОВ «Слон кредит» та позичальником ОСОБА_1 (а.с. 23-26, 27-28).
10.03.2023 року ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до боржників за кредитними договорами ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відповідно до договору відступлення права вимоги № 10-03/2023/01, зокрема, , як вбачається з реєстру боржників, за кредитним договором № 4617542 від 12.09.2021 року, що укладений між ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» та позичальником ОСОБА_1 (а.с. 31-34, 35-36).
10.01.2023 року ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до позичальників ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відповідно до договору відступлення права вимоги № 10-01/2023, в тому числі, , як вбачається з реєстру боржників, за договір про надання споживчого кредиту № 564618 від 31.03.2021 року, що укладений між ТОВ «Слон кредит» та позичальником ОСОБА_1 (а.с. 37-40, 41-43).
Мотиви, з яких виходить суд при розгляді цієї справи та застосовані ним норми права
Відповідно до ч. 1 ст. 204 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
У постанові Верховного Суду України від 30 травня 2018 року у справі № 191/5077/16-ц (провадження 61-17422св18) зазначено, що «положеннями статті 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за цим договором, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню».
Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду України від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18 та від 07.10.2020 у справі № 127/337824/18 будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму, договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений в письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року № 675-VIII.
Згідно із пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому, одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Верховний Суд, зокрема, у постанові від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19 зазначає, що «з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів».
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про те, що кредитні договір № 4617542 від 12.09.2021 року підписаний відповідачем відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», оскільки він акцептував пропозицію позивача та уклав договір, шляхом введення одноразового ідентифікатору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» та ТОВ «Слон Кредит» виконали взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, відповідно до умов договорів.
Позикодавець - відповідач скористався коштами та свої зобов'язання за договорами позики належним чином не виконував.
Статтею 512 ЦК України передбачено підстави заміни кредитора у зобов'язанні, а саме: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
На підставі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язані в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За правилами ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього кодексу.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст.ст. 76, 77 ЦПК України).
Згідно вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Отже, положення значених процесуальних норм передбачають, що під час розгляду справ у порядку цивільного судочинства обов'язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч.ч. 1, 3 ст. 89 ЦПК України).
Таким чином, неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо своєчасного повернення заборгованості за договорами порушує право позивача на своєчасне отримання плати за надані послуги.
Оскільки відповідач припинив виконання зобов'язань в односторонньому порядку, що потягло в цілому невиконання умов договорів позики, то позивач має всі правові підстави вимагати стягнення заборгованості в судовому порядку.
Доказів сплати заборгованості по кредитним договорам або власного розрахунку заборгованості відповідач не надав.
Повно та всебічно дослідивши обставини справи, оцінивши надані докази у їх сукупності, врахувавши те, що відповідач не виконує належним чином взяті на себе зобов'язання за вищезазначеними договорами, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та такі, що підлягають задоволенню у повному обсязі. У зв'язку з викладеним суд стягує з відповідача на користь позивача заборгованість за договорами № 4617542 від 12.09.2021 року та № 564618 від 31.03.2021 року у розмірі 47 763,17 грн.
Розподіл судових витрат
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст.ст. 133, 141 ЦПК України.
За приписами ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, в тому числі, на правничу допомогу.
Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року №13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.
Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно зі ст.ст. 133, 137 ЦПК України та ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» судові витрати на правничу допомогу, це фактично понесені стороною і документально підтверджені витрати, пов'язані з наданням цій стороні правової допомоги адвокатом або іншим спеціалістом в галузі права при вирішенні цивільної справи в розумному розмірі з урахуванням витраченого адвокатом часу.
Оформленими у встановленому законом порядку документами, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, є квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки.
Згідно з п.48 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на правову допомогу, надану в суді як адвокатом, так і іншим фахівцем у галузі права, регламентовано у пункті 2 частини третьої статті 79, статтях 84, 88, 89 ЦПК. Витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Позивачем надано суду документальне підтвердження надання правової допомоги та витрат, а саме: договір про надання правової допомоги №02-01/2023 від 02.01.2023 року (а.с. 49-50), прайс лист АО "Лігас Ассістанс" (а.с. 51), заяву про надання юридичної допомоги № 711 від 01.03.2024 року (а.с. 53), витяг з акту про надання юридичної допомоги від 08.03.2024 року (а.с 54), платіжну інструкцію від 15.03.2024 року про перерахування коштів (а.с. 52).
Однак при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова ВС від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Враховуючи вищевикладене, складність справи, умови укладеного договору про надання правової допомоги, співмірність винагороди за надані юридичні послуги зі складністю справи; час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, значення справи для сторін, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви позивача та стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судовий витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 028,00 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 13, 14, 82, 223, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" заборгованість за кредитним договором № 4617542 від 12 вересня 2021 року у розмірі 14 122,22 грн та за договором про надання споживчого кредиту № 564618 від 31 березня 2021 року у розмірі 33 640,95 грн, а всього 47 763 (сорок сім тисяч сімсот шістдесят три) гривні 17 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" судові витрати у розмірі 3 028,00 грн та судові витрати на правову допомогу у розмірі 5 000,00 грн, а всього 8 028 (вісім тисяч двадцять вісім) гривень 00 копійок.
За письмовою заявою відповідача, поданою до суду протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення, заочне рішення може бути переглянуто.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів.
Інформація про учасників:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР", місцезнаходження: 01133, м.Київ, вул.Мечнікова, 3, оф. 306, код ЄДРПОУ 44276926.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Текст рішення виготовлено 06.11.2024 року.
Суддя Ю.О. Твердохліб