СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/12590/22
пр. № 2/759/278/24
03 жовтня 2024 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - П'ятничук І.В.,
за участю секретаря - Кульбовської В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
Представник позивача Конюшко Д.Б. який діє в інтересах ОСОБА_1 26.09.2022 року звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яким просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду у розмірі 322915,09 грн.; моральну шкоду у розмірі 10000,00 грн.; судові витрати у розмірі 20229,15 грн.
Позов обґрунтовано тим, що 12.10.2021 року в м. Києві на вул. Кільцева дорога сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Шкода» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобіля «Ауді» д.н.з. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 .
Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 10.12.2021 року у справі № 759/25499/21 ОСОБА_2 було визнано винними у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Зазначив, що на момент ДТП цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Шкода» д.н.з. НОМЕР_1 була застрахована ПрАТ СК «Інтер-Поліс» відповідно до полісу № АР1178691.
13.10.2021 року ОСОБА_1 звернулась до ПрАТ СК «Інтер-Поліс» з заявою про виплату страхового відшкодування та страховиком відповідно до страхового акту від 04.01.2022 року № 0002/4722/59/22 за договором (полісом) страхування ОСЦПВВНТЗ № АР-1178691 від 11.01.2021 року було здійснено виплату страхового відшкодування ОСОБА_1 в розмірі 129000,00 грн. 05.01.2022 року.
Зазначив, що відповідно до звіту № 1655 про визначення вартості матеріального збитку автомобіля «Ауді» д.н.з. НОМЕР_2 від 04.01.2022 року складеного ПП ОСОБА_3 , вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Ауді» д.н.з. НОМЕР_2 внаслідок ДТП становить 630386,64 грн.
Вказав, що відповідно до розрахунку суми страхового відшкодування ПрАТ СК «Інтер-Поліс» вартість транспортного засобу після ДТП становить 178471,55 грн., а тому з відповідача на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню різниця між фактичним розміром шкоди і виплаченим страховим відшкодуванням, що становить 322915,09 грн.
Крім того, зазначив, що в результаті пошкодження автомобіля позивачу було завдано моральної шкоди, яку вона оцінює в сумі 10000,00 грн.
Ухвалою судді Святошинського районного суду м. Києва від 27 вересня 2022 року було відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Позивач та її представник в судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Від представника позивача до суду надійшла заява, якою просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, зменшивши розмір материної шкоди, яку просить стягнути до 299854,68 грн. та розгляд справи провести за його відсутності.
Відповідач та його представник в судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, 18.11.2022 року подав до суду відзив, відповідно до якого просить суд у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.
Суд, дослідивши матеріали справи, письмові докази, дійшов висновку, про наявність правових підстав для часткового задоволення позову, виходячи з наступного.
Згідно ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Судом встановлено, що 12.10.2021 року в м. Києві на вул. Кільцева дорога сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Шкода» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобіля «Ауді» д.н.з. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 (а.с. 31).
Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 10.12.2021 року у справі № 759/25499/21 ОСОБА_2 було визнано винними у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (а.с. 5).
На момент ДТП цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Шкода» д.н.з. НОМЕР_1 була застрахована ПрАТ СК «Інтер-Поліс» відповідно до полісу № АР1178691 (а.с. 8).
З матеріалів справи вбачається, що 13.10.2021 року ОСОБА_1 звернулась до ПрАТ СК «Інтер-Поліс» з заявою про виплату страхового відшкодування.
Як вбачається з звіту № 4722 з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу від 23.11.2021 складеного ФОП ОСОБА_4 за заявою ПрАТ СК «Інтер-Поліс», вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля «Ауді» д.н.з. НОМЕР_2 , пошкодженого 12.10.2021 року в результаті ДТП, становить 603355 грн. 00 коп., а вартість його відновлювального ремонту - 731738 грн. 47 коп., вартість матеріального збитку дорівнює ринковій вартості КТЗ, що становить 603355 грн. 00 коп. (а.с. 97-137).
Пункт 30.2, ст.30 того ж Закону України зазначає, що якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Виходячи із норм права вказаного Закону автомобіль позивача є фізично знищеним, так як його відновлювальний ремонт значно перевищує вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди, а матеріальна шкода завдана автомобілю дорівнює його ринковій вартості. Таким чином, позивачу як власнику даного транспортного засобу відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця ДТП.
У відповідності до ч.1, ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Як зазначає ч.1, ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
За правилами ч.1, ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно до страхового акту від 04.01.2022 року № 0002/4722/59/22 за договором (полісом) страхування ОСЦПВВНТЗ № АР-1178691 від 11.01.2021 року та розрахунку суми страхового відшкодування ПрАТ СК «Інтер-Поліс» було здійснено виплату страхового відшкодування ОСОБА_1 в розмірі 129000,00 грн. 05.01.2022 року. (а.с. 9-11).
Відповідно до звіту № 1655 про визначення вартості матеріального збитку автомобіля «Ауді» д.н.з. НОМЕР_2 від 04.01.2022 року складеного ПП ОСОБА_3 , вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Ауді» д.н.з. НОМЕР_2 внаслідок ДТП становить 630386,64 грн., що говорить про те, що автомобіль позивача є фізично знищений(а.с. 12-29).
Відповідно до довідки № 51/23 від 03.04.2023 року про ринкову вартість колісного транспортного засобу складеної ТОВ «Експертна компанія «Укравтоекспертиза-Стандарт» середня ринкова ціна автомобіля «Ауді» д.н.з. НОМЕР_2 , в наслідок пошкодження ДТП у пошкодженому стані на дату оцінки становить 333330,00 грн. (а.с. 138-140).
Згідно розрахунку суми страхового відшкодування ПрАТ СК «Інтер-Поліс» вартість транспортного засобу після ДТП становить 178471,55 грн. (а.с. 10).
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 30.05.2023 року за клопотанням представника відповідача по даній справі було призначено судову автотоварознавчу експертизу.
Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи № 23311/23-54 від 01.03.2024 року Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, ринкова вартість транспортного засобу «Ауді» д.н.з. НОМЕР_2 до настання ДТП, яке сталося 12.10.2021 року становить 607326,23 грн., розмір матеріального збитку, завданого внаслідок ДТП, яке сталося 12.10.2021 року власнику автомобіля «Ауді» д.н.з. НОМЕР_2 становить 607326,23 грн., визначити загальну вартість придатних залишків транспортного засобу «Ауді» д.н.з. НОМЕР_2 після настання ДТП, яке сталося 12.10.2021 року не виявляється за можливе (а.с. 170-187).
Враховуючи викладене, суд бере до уваги висновок експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 23311/23-54 від 01.03.2024 року, який найбільше відповідає принципу достовірності (ст. 79 ЦПК України), адже експерт був повідомлений судом про кримінальну відповідальність за надання недостовірного висновку, а також суд враховує формальну та реальну кваліфікацію осіб, які здійснювали оцінку, і приймає до уваги відомості надані саме експертом, а не суб'єктами оціночної діяльності.
Відповідно до частини першої статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відтак відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виникло обов'язку з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 9 постанови від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).
Верховний Суд у постанові від 04 грудня 2019 року в справі № 359/2309/17 вказав, що майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду та застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, лише у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком.
У постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов'язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).
Якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов'язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов'язку згідно зі статтею 1194 ЦК України відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.
Оскільки вартість майнового збитку, завданого позивачу пошкодженням автомобіля внаслідок ДТП, яка сталася з вини відповідача, перевищує виплачений позивачу розмір страхового відшкодування, то із відповідача, як винної особи, на користь позивача підлягає стягненню різниця між фактичним розміром шкоди (вартістю відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу) та отриманим страховим відшкодуванням.
Аналогічні по суті висновки, викладено Верховним Судом у постановах від 15 жовтня 2020 року у справі № 755/7666/19, від 13 червня 2019 року у справі № 587/1080/16-ц, від 30 жовтня 2019 року у справі № 753/4696/16-ц , від 21 лютого 2020 року у справі № 755/5374/18 та від 22 квітня 2020 року у справі № 756/2632/17.
Відповідно до матеріалів справи вбачається, що різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, яка була сплачена ПрАТ СК «Інтер-Поліс» на користь позивача, становить 299890 грн. 68 коп. із розрахунку ( 607326 грн. 23 коп. розмір матеріального збитку завданого внаслідок ДТП - 129000 грн. 00 коп. сума сплаченого страхового відшкодування - 178471 грн. 55 коп. вартість транспортного засобу після ДТП). Зазначена матеріальна шкода не була відшкодована відповідачем, а отже підлягає стягненню з нього на користь позивача.
Враховуючи зазначені вище норми чинного законодавства, вимога позивача про стягнення з відповідача різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, є обґрунтованою, доведеною, а відтак підлягає задоволенню.
На підставі викладеного позовні вимоги в частині стягнення матеріальної шкоди в розмірі 299890 грн. 68 коп. підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог в частині стягнення матеріальної шкоди в розмірі 10000,00 грн. то судом встановлено наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка завдала, за наявності її вини.
За змістом ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Моральна шкода відшкодовується незалежно від матеріальної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. А згідно з ч. 3 цієї статті розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також із врахуванням інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушення нормальних життєвих зв'язків, порушення стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
У відповідності до ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Позивач зазначав, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди йому завдано моральну шкоду, що проявлялась у душевних переживаннях, внаслідок пошкодження майна, а також через порушення сталих життєвих зв'язків, в зв'язку з неможливістю пересуватись автомобілем.
Враховуючи характер та обсяг моральних страждань, яких зазнав позивач, виходячи із засад розумності, та справедливості суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача 3000,00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Щодо позовних вимог в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 12000,00 грн. то судом встановлено наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача.
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
В обґрунтування понесених витрат, пов'язаних з розглядом справи в розмірі 12000,00 грн., позивач надав договір про надання правової допомоги № 17/02/22-ЮП/ІL від 15.02.2022 року, акт виконаних робіт № 1 від 15.08.2022 року відповідно до договору № 17/02/22-ЮП/ІL від 15.02.2022 року, квитанцію до прибуткового касового ордера № 094 від 15.08.2022 року про сплату 12000,00 грн.
Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК).
Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами такої діяльності є надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Суд зауважує, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
При встановленні гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
А отже, судом має братися до уваги досвід адвоката у подібних справах, обсяг, якість та характер наданих послуг та чи відповідають вони ціні позову.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Зважаючи на викладені норми, судом має братися до уваги досвід адвоката у подібних справах, обсяг, якість та характер наданих послуг та чи відповідають вони ціні в розмірі 12000,00 грн.
Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17, метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 від № 640/8316/20, від 21.10.2021 у справі № 420/4820/19 тощо). Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.
Враховуючи положення ст. 141 ЦПК України, та зважаючи на те, що справа є незначної складності, досвід адвоката у подібних справах, обсяг, якість та характер наданих послуг, виходячи з обсягу фактично наданих послуг, з урахуванням характеру виконаної адвокатом роботи, принципу співмірності та розумності судових витрат, з урахуванням ціни позову, суд вважає можливим зменшити їх розмір та стягнути з відповідача витрати за надання правової допомоги на користь позивача в сумі 10000,00 грн., що є обґрунтованим і пропорційним до предмета спору та виконаної адвокатом роботи.
На підставі викладеного повні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Крім того, у відповідності до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 3329 грн. 16 коп. Щодо стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат у розмірі 4900,00 грн. за виготовлення ПП ОСОБА_3 звіту про визначення вартості матеріального збитку, то суд вважає за необхідне відмовити в цій частині, оскільки при винесенні рішення даний звіт судом не було прийнято до уваги.
Керуючись ст.ст. 22, 23, 1166, 1167, 1187 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 76-81, 89, 141, 259, 263-268, 351, 352, 354 ЦПК України,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) майнову шкоду у розмірі 299890 грн. 68 коп., моральну шкоду у розмірі 3000 грн. 00 коп., витрати за правову допомогу у розмірі 10000 грн. 00 коп., судовий збір у розмірі 3329 грн. 16 коп., а всього стягнути 316219 ( триста шістнадцять тисяч двісті дев'ятнадцять ) грн. 84 коп.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: І.В. П'ятничук