СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/22668/24
пр. № 3/759/8018/24
30 жовтня 2024 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Поплавська О.В., розглянувши матеріали, які надійшли зі Святошинського УП ГУНП у м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, пенсіонера, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за ч. 1 ст. 183-1 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 25.10.2024, 05.10.2023 ОСОБА_1 не сплатив аліменти, що призвело до виникнення заборгованості сукупний розмір, що перевищує суму відповідних платежів за 6 місяців, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 183-1 ч. 1 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні вину не визнав, пояснив що аліменти з нього регулярно списуються, працював офіційно, про виникнення заборгованості він не знав, оскільки саме державний виконавець мав контролювати списання аліментів. Також йому взагалі не направлялись копії постанов про відкриття виконавчого провадження.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступних висновків.
Згідно вимог статті 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, вирішення справи в точній відповідності з законом.
Положеннями статті 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ч. 1 ст. 183-1 КУпАП встановлено відповідальність за несплату аліментів на утримання дитини, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.
Разом з тим, з розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, вбачається, що заборгованість у ОСОБА_1 почала виникати під час того, коли він отримував офіційний дохід, однак жодних стягнень державним виконавцем не здійснювалось.
Так, згідно розрахунку державного виконавця, заборгованість ОСОБА_1 зі сплати аліментів виникла в листопаді 2020 року, і в цей час він отримував заробітну плату в Головному управлінні ДПСУ Київської області. Надалі, в другому кварталі 2021 року він отримував заробітну плату в Центральному міжрегіональному Управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків, а з березня 2023 отримує пенсію. При цьому, дохід ОСОБА_1 отримував безперервно.
Відповідно до пункту 2 ч.1 ст.10 Закону України «Про виконавче провадження», заходом примусового виконання рішень є звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника.
Згідно з пп.2, 3, 14 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право:
- проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; - з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; - викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні.
Порядок звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника та стягнення аліментів визначено ст.ст. 68-71 Закону України "Про виконавче провадження".
Так, за вимогами ч.ч. 1, 3, 4 ст. 71 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого СК України. Визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому СК України. Виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця, а також проводити індексацію розміру аліментів відповідно до частини першої цієї статті. Виконавець зобов'язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі: 1) надходження виконавчого документа на виконання від стягувача.
Згідно п.п. 1, 2, 4 розділу X Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5 звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, порядок здійснення відрахувань здійснюються відповідно до статей 68 - 70 Закону. При виконанні в примусовому порядку виконавчих документів про стягнення сум коштів, що перевищують п'ять мінімальних розмірів заробітної плати, виконавець у першу чергу перевіряє наявність коштів/електронних грошей, що знаходяться на рахунках у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманцях в емітентах електронних грошей боржника шляхом направлення відповідних запитів, а також перевіряє майновий стан боржника. Контроль за правильним і своєчасним відрахуванням із заробітної плати та інших доходів боржника здійснюється виконавцем за власною ініціативою, в тому числі за заявою стягувача шляхом перевірки правильності та своєчасності відрахувань підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами та фізичними особами - підприємцями, з якими боржник перебуває у трудових відносинах, про що складається відповідний акт.
При цьому, за вимогами пункту 3 розділу Х Інструкції про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю за місцем отримання боржником відповідних доходів. Копія зазначеної постанови залишається у виконавчому провадженні на контролі.
Розділ XVI Інструкції визначає особливості виконання рішень про стягнення аліментів.
Згідно п. 2 розділ XVI Інструкції виконавець протягом десяти днів з дня відкриття виконавчого провадження здійснює заходи для отримання інформації про доходи боржника та виносить постанову про звернення стягнення на доходи боржника, оформлену відповідно до пункту 3 розділу Х цієї Інструкції. Стягнення аліментів здійснюється відповідно до вимог статті 70 Закону та пунктів 3-10 розділу Х цієї Інструкції.
Отже, Закон України "Про виконавче провадження" та Інструкція від 02.04.2012 №512/5 покладають обов'язок виявлення доходів та організацію примусового стягнення аліментів саме на виконавця, а в даному випадку державий виконавець своїх обов'язків не виконав, що призвело до утворення заборгованості.
При цьому, знахожу слушними доводи ОСОБА_1 , що він був впевнений у виконанні рішень судів про стягнення з нього аліментів, оскільки він працював в державних установах, надалі вийшов на пенсію, отримував дохід з державного бюджету, тобто правомірно міг розраховувати на належне ведення виконавчого провадження з боку державного виконавця та бухгалтерії.
Частина 1 ст. 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом
Враховуючи наведене, суддя приходить висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 183-1 КУпАП.
У силу п 1) ч 1 статті 247 КУпАП розпочате провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст. 247 ч. 1 ст. 183-1, 283 КпАП України, суд -
Провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за ч. 1 ст. 183-1 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення, згідно п 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Святошинський районний суд м. Києва.
Суддя: О.В. Поплавська