Справа № 758/7422/24
3/758/3363/24
Категорія 289
24 червня 2024 року місто Київ
Суддя Подільського районного суду міста Києва Гребенюк В.В., за участю прокурора Павліченко В.О., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, які надійшли з Національного агентства з питань запобігання корупції, про притягнення до адміністративної відповідальності про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , яка працює бухгалтером КП "Житній ринок", за ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 606 від 13.06.2024 року ОСОБА_1 будучи особою, на яку поширюються вимоги Закону України "Про запобігання корупції", несвоєчасно, без поважних причин подала щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави, або місцевого самоврядування, за минулий рік, що є порушенням вимог ч. 1 ст. 45 вищевказаного закону.
Прокурор в судовому засіданні просила визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, за обставинами, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення та накласти на неї адміністративне стягнення.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому правопорушенні не визнала та пояснила, що умислу на вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного із корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП вона не мала. Вказала, що до призначення її на посаду головного бухгалтера КП "Житній ринок" працювала у приватному секторі, та до призначення до призначення ніколи не подавала декларації особи уповноваженої на виконання функцій держави, або місцевого самоврядування шляхом заповнення електронної форми через мережу Інтернет з використанням програмних засобів Реєстру.
Пояснила суду, що до її відома було доведено інформацію, що у зв?язку із прийняттям Верховною Радою України відповідного закону, який набрав чинності 12.10.2023, із вказаної дати було відновлено кампанію електронного декларування. Тому, вважала, що їй потрібно подати щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік у термін до 01.05.2024, а тому вказану декларацію подала 30.04.2024, враховуючи власну неуважності та неналежного приділення уваги вимогам Закону України «Про запобігання корупції».
Вказані обставини у своїй сукупності, на думку суду, спростовують умисел ОСОБА_1 на приховування отриманого доходу. Корисливого мотиву чи мети приховати відомості, які підлягають декларуванню, у діях ОСОБА_1 суд не вбачає.
Враховуючи викладене просила суд закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Суд, заслухавши пояснення прокурора та особи стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, дослідивши матеріали адміністративної справи зазначає наступне.
Згідно із ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь
Відповідно до ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання чи правильно складений протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Положеннями ст. 245 КУпАП передбачено, що завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що спричиняють вчиненню адміністративний правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
У відповідності до вимог ст. 251 КУпАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, чи винна дана особа у вчиненні правопорушення.
Згідно із ст. 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.
Вирішуючи питання про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, крім іншого, суд враховує відсутність суб'єктивної сторони даного правопорушення, яка, виходячи із визначення поняття корупційного правопорушення, викладеного в ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», завжди характеризується умисною формою вини, тобто, з урахуванням положень ст. 1 цього Закону, сутність порушення фінансового контролю полягає в тому, що особа, яка за законом зобов'язана задекларувати свої доходи, своєчасно подати декларацію та повідомлення про суттєві зміни, прагне уникнути цього і таким чином досягти певної мети.
Так, правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП є правопорушенням, пов'язаним з корупцією.
Під складом адміністративного правопорушення розуміється встановлена адміністративним законодавством сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу адміністративного правопорушення в цілому.
Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, а відповідальність настає лише за умови, що особа усвідомлювала протиправний характер своїх дій і усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо припускала настання цих наслідків. Вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Судова палата у кримінальних справах Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, у своєму інформаційному листі щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією від 22 травня 2017 року, зазначила, що суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 172-6 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Київського апеляційного суду від 25 лютого 2019 року у справі № 761/34041/18, від 31 січня 2018 року у справі № 752/15993/17, від 05 лютого 2018 року у справі 758/8717/17.
Разом із тим, у справі відсутні достатні докази, які б поза розумним сумнівом підтверджували умисел ОСОБА_1 на несвоєчасне подання декларації.
Як убачається за матеріалів справи, ОСОБА_1 не приховувала отриманий дохід за 2023 та майновий стан, про що свідчить подання нею до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування декларації 30 квітня 2024 року.
При цьому, як у своїх поясненнях від 08 травня 2022 року, наданих НАЗК, так і в судовому засіданні ОСОБА_1 стверджувала про те, що до призначення її на посаду головного бухгалтера Підприємства працювала у приватному секторі економіки, та до призначення ніколи не подавала декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування шляхом заповнення електронної форми через мережу Інтернет з використанням програмних засобів Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Також, що їй було відомо про те, що у 2022 році у зв?язку із введенням на території України дії воєнного стану суб?єкти декларування звільнялися від обов?язку подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування шляхом заповнення електронної форми через мережу Інтернет з використанням програмних засобів Реєстру до закінчення дії воєнного стану або відновлення такого обов?язку у встановленому законом порядку.
Пояснила, що до її відома було доведено інформацію, що у зв?язку із прийняттям Верховною Радою України відповідного закону, який набрав чинності 12.10.2023, із вказаної дати було відновлено кампанію електронного декларування. Тому, вважала, що їй потрібно подати щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік у термін до 01.05.2024, а тому вказану декларацію подала 30.04.2024, враховуючи власну неуважності та неналежного приділення уваги вимогам Закону України «Про запобігання корупції».
Вказані обставини у своїй сукупності, на думку суду, спростовують умисел ОСОБА_1 на приховування отриманого доходу. Корисливого мотиву чи мети приховати відомості, які підлягають декларуванню, у діях ОСОБА_1 суд не вбачає.
Отже, у даному випадку відсутність у ОСОБА_1 умислу, направленого на вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, свідчить про відсутність однієї із складових його елементів, а саме, суб'єктивної сторони, а отже і складу адміністративного правопорушення в цілому.
Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 172-6, 245, 247, 251, 252, 278, 280 КУпАП, суд
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 172- 6 КУпАП відносно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення;
Апеляційну скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.
Суддя В. В. Гребенюк