печерський районний суд міста києва
757/43009/24-к
1-кс-37222/24
25 жовтня 2024 року м. Київ
Печерський районний суд міста Києва у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
з участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого Третього слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_6 , про застосування до підозрюваного
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у кримінальному провадженні № 62024100130001238 від 28.05.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
Короткий виклад вимог клопотання
До слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання сторони кримінального провадження № 62024100130001238 від 28.05.2024 про обрання підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В обґрунтування клопотання вказано, що третім слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві розслідується кримінальне провадження № 62024100130001238 від 28.05.2024 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що в порушення вимог ст. 17, 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. 11, 16, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 2, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, солдат ОСОБА_4 під час дії воєнного стану без поважних причин та без дозволу відповідних командирів (начальників) ухилився від проходження військової служби.
20.09.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
24.10.2024 о 13:40 год. його затримано згідно з ухвалою суду.
Необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших учасників у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Позиції сторін кримінального провадження
Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання з підстав, викладених у ньому.
Захисник, адвокат ОСОБА_7 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, оскільки воно не містить чітко викладених фактів. Вказував, що у період з 13.05.2024 по 29.05.2024 його підзахисний був у лікарні з астмою. Наразі він пройшов ВЛК, за висновком якої потребує також лікування та буде знятий з обліку. Просив застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, оскільки ОСОБА_4 має міцні соціальні зв'язки (одружений 20 років), самостійно прибув до Оболонського ТЦК, ні від кого не переховувався, увесь цей час був вдома.
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав свого захиснику.
Обставини, встановлені слідчим суддею
Третім слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві розслідується кримінальне провадження 62024100130001238 від 28.05.2024 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
11.05.2024 о 02 год. 00 хв. стрілець ІНФОРМАЦІЯ_3 молодший сержант ОСОБА_4 без попередження та дозволу командира та/або інших начальників самовільно залишив місце розташування ІНФОРМАЦІЯ_4 військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_2 по теперішній час.
Отже, у порушення вимог ст. 17, 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. 11, 16, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 2, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, молодший сержант ОСОБА_4 під час дії воєнного стану без поважних причин та без дозволу відповідних командирів (начальників) ухилився від проходження військової служби.
Відтак, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у нез'явленні вчасно на службу військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
20.09.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Постановою слідчого від 23.09.2024 ОСОБА_4 оголошений у розшук.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 01 жовтня 2024 року надано дозвіл на затримання ОСОБА_4 з метою його приводу для участі у розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
24.10.2024 о 13:40 год. о/у ВКП Оболонського УП ГУНП в м. Києві підозрюваного ОСОБА_8 .
Постановою слідчого від 24.10.2024 досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024100130001238 від 28.05.2024 відновлено.
Відповідно до виписки з медичної картки хворого алергологічного відділення № 11215 КНП «Київська міська клінічна лікарня № 8» ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період з 13.05.2024 по 29.05.2024 перебував стаціонарному лікуванні з бронхіальною астмою.
Консультативним висновком спеціаліста КНП «Київська міська клінічна лікарня № 8» від 27.09.2024 підтверджено, що ОСОБА_4 хворіє на хронічну дихальну недостатність.
Відповідно до медичної характеристики медичної служби військової частини НОМЕР_1 від 10.06.2024 № 25 за час проходження військової служби у військовій частині молодший сержант ОСОБА_4 отримував медичну допомогу з приводу бронхіальної астми персистучої форми середнього ступеню важкості, неконтрольованої, щодо якої перебував на стаціонарному лікуванні в ДУ «ННЦРМ НАМНУ». Після огляду ВЛК (довідка ВЛК НВМКЦ ГВКГ № 23066 від 07.12.2023) визнаний обмежено придатним до військової служби.
Норми права, які підлягають до застосування
Відповідно до ч. 1-4 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є:
1) особисте зобов'язання;
2) особиста порука;
3) застава;
4) домашній арешт;
5) тримання під вартою.
Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом.
Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (ст. 177 КПК України).
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї (ст. 178 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів (ч. 1 ст. 197 КПК України).
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років (п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України).
Згідно з ч. 8 cт. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання (ч. 1, 2 ст. 197 КПК України).
Згідно з указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» із 05 год 30 хв 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який діє по теперішній час.
Відповідно до ч. 4 ст. 407 КК України самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем, а також нез'явлення його вчасно на службу без поважних причин тривалістю понад три доби, вчинені в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років.
Згідно з ч. 5. ст. 12 КК України тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років.
Мотиви слідчого судді
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Ионкало проти України» №42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86,12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити це правопорушення.
У п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07- Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання та долучені до нього документи, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, яка підтверджується наступними зібраними доказами, а саме: доповіддю про самовільне залишення військової частини, Актом службового розслідування, рапортом, витягом з наказу, військовим квитком, протоколами допиту свідків, службовою характеристикою та іншими доказами у їх сукупності.
Враховуючи, що ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем, обґрунтовано підозрюється у чиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України, та вимоги з ч. 8 cт. 176 КПК України, відповідно до якої під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Беручи до уваги вимоги п.2 ч. 5 ст. 182 КПК України, а також те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, особу підозрюваного та його майновий стан слідчий суддя вважає за необхідне визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, розмір якої визначити у межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає у сумі 60 560 грн.
Крім того, у разі внесення застави необхідно покласти на підозрюваного виконання наступних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема:
- прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду;
- не відлучатися із м. Києва без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;
- утримуватися від спілкування із свідками та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину;
- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Слідчий суддя відхиляє доводи сторони захисту щодо відсутності елементів складу злочину в інкримінованому ОСОБА_4 кримінальному правопорушенні через перебуванні його на лікуванні у період з 13.05.2024 по 29.05.2024, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не вдається до оцінки доведеності вини та правильності кваліфікації дій ОСОБА_4 , а виходить лише з фактичних даних, що свідчать про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин, а саме, що з 11.05.2024, під час дії воєнного стану ОСОБА_4 без поважних причин та без дозволу відповідних командирів (начальників) ухилився від проходження військової служби.
Відповідно до ст. 368 КПК України питання щодо наявності чи відсутності події та складу кримінального правопорушення в діянні, винуватості особи в його вчиненні, належності та допустимості зібраних у справі доказів, вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.
З наведених підстав доводи сторони захисту про відсутність у діях ОСОБА_4 складу інкримінованому йому злочину є передчасними.
Керуючись ст. 176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя
Клопотання - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного у кримінальному провадженні № 62024100130001238 від 28.05.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 21.12.2024 включно, з утриманням на ІНФОРМАЦІЯ_2 по АДРЕСА_2 .
Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, розмір якої визначити у межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає у сумі 60 560 грн, зобов'язавши підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виконувати процесуальні обов'язки, визначені частиною п'ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, а саме:
- прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду;
- не відлучатися із м. Києва без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;
- утримуватися від спілкування із свідками та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину;
- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як підозрюваним так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві:
Отримувач: ТУ ДСАУ в м. Києві
ЄДРПОУ: 26268059
МФО: 820172
Банк: Державна казначейська служба України м. Київ
р/р UA128201720355259002001012089
Призначення платежу: Застава за …(П.І.П., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду), від …(дата ухвали), по справі № …, внесені …(П.І.П. особи, що вносить заставу).
Підозрюваний ОСОБА_4 зобов'язаний не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу внести кошти на вищевказаний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо ОСОБА_4 , в тому числі до фактичного внесення коштів на зазначений рахунок, підозрюваний та заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Повний текст ухвали проголошено 30.10.2024.
Слідчий суддя ОСОБА_9