печерський районний суд міста києва
Справа № 757/44917/24-к
07.11.2024 Печерський районний суд м.Києва у складі:
головуючого - судді: ОСОБА_1
при секретарі: ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного Реєстру досудових розслідувань за №12024100060002157 від 24 вересня 2024 року, відносно -
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Золотоноши Черкаської області, українця, громадянина України, який має середньо-спеціальну освіту, непрацюючого, неодруженого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 КК України
На підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в України» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено воєнний стан, дія якого неодноразово продовжувалась.
Так, 24.09.2024 приблизно о 17:15 ОСОБА_5 , разом зі своїм знайомим ОСОБА_6 зайшов до приміщення магазину «Ля Сільпо» ТОВ «Сільпо Фуд» (код ЄДРПОУ 4072198), розташованого за адресою: м.Київ, вул.Басейна, 6, де у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна в умовах воєнного стану.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна в умовах воєнного стану, діючи умисно, з корисливих мотивів, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає з працівників магазину та не може перешкодити, вважаючи, що його дії залишаться непомітними для клієнтів та працівників магазину ОСОБА_5 , проходячи повз стелажі з продуктами харчування, взяв з холодильної камери, розміщеної в торгівельній залі одну банку ікри чорної Osetr Malossol сибірського осетра (артикул 603735) вартістю 4457,50 грн, та поклав її до інвалідного візку свого знайомого ОСОБА_6 , поки останній не бачив.
З метою доведення до кінця свого злочинного умислу, ОСОБА_5 направився до виходу з магазину «Ля Сільпо», не збираючись розраховуватись за товар, який знаходився в інвалідному візку його знайомого ОСОБА_6 , пройшов антикрадіжкові рамки магазину та вийшов з приміщення магазину, однак з причин, що не залежали від його волі, не зміг довести свій злочинний умисел до кінця, оскільки був зупинений та затриманий працівниками охорони магазину.
Таким чином, своїми протиправними діями ОСОБА_5 заподіяв матеріальну шкоду ТОВ «Сільпо фуд» (код ЄДРПОУ 40720198) на загальну суму 4457,50 грн.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, щиро каявся, підтвердив всі фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті, просив суд суворо не карати та застосувати щодо нього положення ст.75 КК України.
Під час судового розгляду захисник ОСОБА_7 підтримав позицію свого підзахисного.
Від представника потерпілого ОСОБА_8 надійшла заява, в якій він просив судовий розгляд проводити без його участі. Проти розгляду провадження із застосування ч.3 ст.349 КПК України не заперечував, цивільний позов заявляти наміру не мав.
Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. В судовому засіданні встановлено, що викладені фактичні обставини справи ніким не оспорюються, обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих фактичних обставин і в суду немає сумнівів у добровільності їх позиції, тому суд, допитавши обвинуваченого, дослідив лише письмові матеріали, що характеризують особу обвинуваченого, постанову щодо речових доказів, та визнав недоцільним дослідження інших доказів відносно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.
Таким чином, суд вважає доведеним, що ОСОБА_5 своїми умисними діями, що виразилися у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжці), вчиненої в умовах воєнного стану, кваліфікуються за ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 КК України.
При призначенні обвинуваченому покарання суд враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, всі обставини справи, ступень здійснення злочинного наміру.
Так обвинувачений ОСОБА_5 вчинив закінчений замах на тяжкий злочин.
ОСОБА_5 раніше не судимий, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, не одружений, не працює.
Відповідно до ст.66 КК України у якості обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченому, суд враховує щире каяття, визнання винуватості.
На підставі викладеного, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_5 покарання в межах санкції ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі. Саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, даним про особу обвинуваченого, встановленим судом обставинам, що пом'якшують покарання останньому. Підстав для застосування ст.69 КК України судом не встановлено.
Разом з тим, враховуючи дані про особу обвинуваченого ОСОБА_5 , той факт, що він щиро каявся, визнав вину, не довів злочин до кінця, раніше не судимий, відсутність матеріальних претензій від представника потерпілого, позитивні настанови на майбутнє життя зокрема бажання невідкладно знайти роботу, а також позицію прокурора щодо можливого виправлення обвинуваченого без відбування покарання, суд дійшов висновку, що виправлення засудженого можливе без відбування покарання та на підставі ст.75 КК України обвинуваченого від призначеного покарання звільняє, якщо протягом випробувального строку, ухваленого судом, він не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає обов'язки, покладені на нього судом відповідно до ч.1 ст.76 КК України.
У зв'язку із наведеним запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 необхідно скасувати та на підставі ч.5 ст.202 КПК України негайно звільнити його з-під варти в залі судового засідання.
Судові витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Цивільний позов не заявлявся.
Долю речових доказів вирішити на підставі ст.100 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 349, 370, 373, 374, 376, 394 КПК України
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням на строк 2 (два) роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає обов'язки, покладені на нього судом.
На підставі ч.1 ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_5 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 скасувати та на підставі ч.5 ст.202 КПК України негайно звільнити його з-під варти в залі судового засідання.
Речові докази, долучені до матеріалів кримінального провадження постановою від 25.09.2024, а саме: DVD-R диск з відеозаписами з камер відеоспостереження, які знаходяться в магазині «Ля сільпо», за адресою: м.Київ, вул.Басейна, буд.6 - зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана протягом 30 (тридцяти) днів з дня оголошення вироку до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м.Києва.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1