07.11.2024
Справа № 482/917/24
Номер провадження 3/482/732/2024
07 листопада 2024 року м. Нова Одеса
Суддя Новоодеського районного суду Миколаївської області Сергієнко С.А. розглянувши матеріали, що надійшли від ВП №1 Вознесенського РУП в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, тимчасово не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП,-
Згідно з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 482084 від 17.02.2024 року, «17 лютого 2024 року о 19 год. 59 хв. в смт. Єланець, по вул. Парковій, ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21099 номерний знак НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного спяніння, а саме не чітка річ, не стійка хода, не внятна річ, від проходження огляду на предмет вживання алкоголю на місці зупинки за допомогою технічного засобу та медичного освідування в приміщені Єланецької ЦРЛ відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.»
ОСОБА_1 та його захисник у судове засідання не з'явилися. Від захисника , адвоката Стремілова М.М. надійшла заява про розгляд справи без їх участі та заперечення до протоколу про адміністративне правопорушення ААД № 482084 від 17.02.2024 року.
У запереченнях до протоколу про адміністративне правопорушення ААД № 482084 від 17.02.2024 року захисник вказував, що перед тим як запропонувати водію пройти огляд на визначення стану сп'яніння працівником поліції не вказано на відповідні ознаки перебування водія у стані сп'яніння, які могли б бути підставою для проведення такого огляду. Також працівником поліції не були зазначені ознаки сп'яніння не тільки перед тим, як водію було запропоновано пройти огляд на визначення стану сп'яніння, а й протягом всього часу спілкування працівників поліції з водієм.
Відтак виникають обґрунтовані сумніви та підставі яких ознак працівник поліції дійшов висновку, про наявність певних ознак перебування в стані сп'яніння та що така особа взагалі підлягала огляду на стан сп'яніння відповідно до п. 2 та 3 розділу І Інструкції, оскільки ознаки сп'яніння які зазначенні в протоколі про адміністративне правопорушення не узгоджуються з відеозаписом.
Крім того ознаки сп'янені які вказані в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 482084 від 17.02.2024 року, а саме не чітка річ, не стійка хода, не внятна річ не є ознаками перебування особи в стані сп'яніння в розумінні п. 3 розділу І Інструкції оскільки ознаками сп'яніння є запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Відтак виникають обґрунтовані сумніви та підставі яких ознак працівник поліції дійшов висновку, про наявність певних ознак перебування в стані сп'яніння та що така особа взагалі підлягала огляду на стан сп'яніння відповідно до п. 2 та 3 розділу І Інструкції, оскільки ознаки сп'яніння які зазначенні в протоколі про адміністративне правопорушення не узгоджуються з відеозаписом.
Також захисник посилався на порушення права ОСОБА_1 на залучення захисника до складення протоколу про адміністративне правопорушення та не вірно вказано час і місце вчинення інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
Вивчивши протокол про адміністративне правопорушення, матеріали справи, відеозаписи із нагрудних камер працівників поліції зроблені на місці зупинки автомобіля, суд приходить до висновку, що провадження в справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Предмет судового розгляду обмежений обставинами, які вказані в протоколі про адміністративне правопорушення та які визначають його суть.
Суд має право розглядати саме протокол про адміністративне правопорушення і матеріали справи в межах цього протоколу, не виходячи за межі пред'явленого в протоколі обвинувачення.
Порядок проведення огляду водіїв на стан сп'яніння визначений відповідною Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 р., спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 р. № 1452/735 «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі Інструкція), статтею 266 КУпАП та ін.
У відповідності до ч.ч.2,3 ст.266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Відповідно до п. 2 та 3 розділу І Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного спяніння, є:
запах алкоголю з порожнини рота;
порушення координації рухів;
порушення мови;
виражене тремтіння пальців рук;
різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя;
поведінка, що не відповідає обстановці.
Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є:
наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота);
звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло;
сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови;
почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Відповідно до п. 6 розділу І Інструкції, огляд на стан сп'яніння проводиться: 1) поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); 2) лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Інструкцією (п.п.7,8 розділу І ) та ст. 266 КУпАП передбачено виключний перелік випадків, коли такий огляд проводиться у закладі охорони здоров'я: 1) у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським; 2) у разі скоєння дорожньо-транспортної пригоди (далі ДТП), унаслідок якої є особи, що загинули або травмовані.
Згідно до п.9 розділу ІІ Інструкції з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Відповідно до наказу Управління охорони здоров'я Миколаївської ОДА від 30.11.11 № 670-Л, затверджено перелік закладів охорони здоров'я, яким надано право проведення медичного огляду громадян для встановлення факту виживання алкоголю наркотиків чи інших психоактивних речовин та стану сп'яніння.
На відеозаписах із нагрудної камери працівників поліції які додано до протоколу зафіксовано, як у населеному пункті смт. Єланець 17.02.2024 року о 20 годині 04 хвилини рухався транспортний засіб який в подальшому був ідентифікований за номерним знаком як «ВАЗ 21099» реєстраційний номер НОМЕР_2 за яким рухався службовий автомобіль працівників СРПП СПД № 1 Вознесенського РУП ГУНГП в Миколаївській області будь яких дій направлених на зупинку транспортного засобу ВАЗ 21099 у встановленому законом порядку відповідно до п. 8.9 ПДР України працівниками поліції не здійснювались, лише видно як в салоні службового автомобіля працівник поліції вмикає сигнальний диска з червоним сигналом про те, ані транспортний засіб, а ні місце зупинки транспортного засобу працівником поліції не вказано.
У подальшому транспортний засіб ВАЗ 21099 самостійно виконує поворот праворуч та зупиняється.
У цей час до транспортного засобу під'їздить автомобіль працівників поліції після чого працівники поліції підходять до автомобіля ВАЗ 21099 та одразу повідомляють водія про необхідність надати їм документи на право керування транспортним засобом у зв'язку з тим, що останніх наявна інформація (надійшло повідомлення) про те, що водій вказаного транспортного засобу керує з у стані алкогольного спяніння, на підставі цього, не вказуючи на конкретні ознаки алкогольного спяніння водія які ними мало бути виявлено, працівники поліції пропонують ОСОБА_1 пройти огляд на стан спяніння на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу або у медичному закладі, на що останній відмовляється.
На відеозаписі присутня також інша особа, яка на час зупинки сиділа на передньому пасажирському сидінні автомобіля, яка явно перебуває у стані алкогольного спяніння, має порушення мови, порушення координації рухів , поводить себе не адекватно обстановці.
Суддя звертає увагу на те, що у цілому на відеозаписі працівник поліції не називає ОСОБА_1 конкретних ознак спяніння виявлених у нього саме працівниками поліції на місці зупинки, які могли б бути підставою для проведення огляду на стан спяніння. Поліцейський посилається лише на те що до поліції надійшло повідомлення про керування особою автомобілем у стані алкогольного спяніння та вказує на це як на підставу огляду який запропоновано пройти ОСОБА_1 .
Також суддя звертає увагу, що із ознак спяніння які вказано у протоколі про адміністративне правопорушення, жоден не відповідає формулюванням вказаним у вичерпному переліку ознак алкогольного спяніння вказаному у п. 3 розділу І Інструкції.
З огляду на вищевказане у судді виникають сумніви, щодо того ОСОБА_1 підлягав огляду на стан сп'яніння відповідно до п. 2 та 3 розділу І Інструкції перед тим як працівниками поліції йому було адресовано вимогу проходження ним огляду на стан сп'яніння.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У ст. 7 КУпАП задекларовано принцип, відповідно до якого кожній особі щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності гарантовано, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставі і в порядку, встановлених законом.
Згідно вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов'язок здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення. Приймаючи дане рішення, суд керується п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України», яким визначено, зокрема, що доведення вини має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
За вищевикладених обставин, доказів які були зібрані працівниками поліції, відсутності інших переконливих доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, у суду виникають сумніви щодо доведеності його вини у межах пред'явленого обвинувачення.
Оскільки законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість (тяготіє до кримінального), а фізична особа є більш слабкою стороною у відносинах з державою (під якою згідно практики Європейського суду Європейського Суду з прав людини розуміється вся сукупність державних органів, установ, їх посадових осіб ) то з урахуванням принципів і загальних засад КУпАП, практики Європейського Суду по правах людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку. Обов'язок доведення вини особи у скоєнні правопорушення, інших обставин події правопорушення, що мали місце, покладено на суб'єкта владних повноважень. Усі сумніви щодо доведеності вини суд трактує на користь обвинуваченого.
За вищевказаних обставин суд трактує всі сумніви щодо вини ОСОБА_1 на його користь.
Зважаючи на вищевикладене провадження справі про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за порушення п.2.5. Правил дорожнього руху та скоєння правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Разом з тим суддя вважає за необхідне звернути увагу ОСОБА_1 на те, що нахабна поведінка з працівниками поліції, пасивне перешкоджання встановленню його особи працівниками поліції, вчинення ним дій що мають ознаки спроб залишити місце зупинки транспортного засобу до встановлення його особи, є не припустимими і такими що могли б свідчити на користь пред'явленого ОСОБА_1 обвинувачення у разі дотримання працівниками поліції відповідної правової процедури щодо виявлення у нього ознак алкогольного спяніння і повідомлення йому про це як про підставу огляду на стан спяніння.
Керуючись ст.ст. 221, 245, ст. 247, 248, 249, 252 , 265, 276 , 280, 283 , п.3 ч.1 ст.284 , 285 КУпАП, суд, -
Справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП - закрити за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Суддя: С.А.Сергієнко