Провадження № 3/470/512/24
Справа № 470/959/24
06 листопада 2024 року с-ще Березнегувате
Суддя Березнегуватського районного суду Миколаївської області Орлова С.Ф.,
за участю секретаря Саларьової І.С.,
розглянувши адміністративну справу, яка надійшла від СПД №1 ВП №2 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , не працюючого, РНОКПП НОМЕР_1
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП,
11 жовтня 2024 року о 16 годині 25 хвилин по АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки Suzuki б/н, не маючи права керування транспортними засобами, був позбавлений права керування т/з сроком на 1 рік від 29.03.24 року. Своїми діями гр. ОСОБА_1 порушив п.2.1"а" Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.4 ст.126 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, але своєчасно та належним чином був повідомлений про день та час слухання справи, що підтверджується довідкою про доставку SMS- повідомлення про виклик до суду. Клопотань про відкладення розгляду справи, не надавав.
Вирішуючи питання про розгляд справи без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд керується ч.1 ст.268 КУпАП, яка вказує на те, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи
Дана позиція повністю відповідає усталеній практиці ЄСПЛ, яку відповідно до ст.17 ЗУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ як джерело права. Так, у рішенні ЕСПЛ у справі"Пономарев проти України" суд зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні від 08 листопада 2005 у справі «Смірнов проти України», в силу вимог ч.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи.
Отже, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та з урахуванням вищенаведеного, суддя вважає за можливе здійснювати розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши докази у справі, суддя доходить наступного.
Згідно ч.2 ст.7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до змісту вимог ст.245 КУпАП, завданням судді при розгляді справи про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Положеннями ст. 280 КУпАП регламентовано, що суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності та іншими засобами.
Частиною 4 статті 126 КУпАП передбачено, відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до частини п'ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» та п. 1.3 Правил дорожнього руху, учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п. 1.9 ПДР України).
Пунктом 2.1 "а" зазначених Правил визначено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного правопорушення підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 818427 від 11 жовтня 2024 року (а.с.1); диском з відеозваисом з нагрудної камери поліцейських (а.с.4)
Зазначені вище докази є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об'єктивно узгоджуються між собою.
Таким чином суддя доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП.
Обставиною, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 суддею не встановлено.
При накладенні стягнення суддя враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника та ступінь його вини.
Згідно ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.27, 30, 40-1, 247, 252, 280, 283, 284 КУпАП,
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 20 400 грн (двадцять тисяч чотириста гривень) .
Штраф сплачувати на розрахунковий рахунок: UA588999980313070106000014424 Миколаїв.ГУК/тг смт.Березнегувате/21081100, банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), код ЄДРПОУ 37992030.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок за розгляд справи про адміністративне правопорушення: розрахунковий рахунок UA908999980313111256000026001, отримувач: ГУК у м. Києві/м. Київ 22030106, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106.
У разі несплати штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу буде надіслана для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення буде стягнуто подвійний розмір штрафу зазначений у постанові, а саме 40 800 гривень.
Після сплати судового збору та штрафу оригінали квитанцій надати на адресу Березнегуватського районного суду Миколаївської області.
Строк пред'явлення постанови до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.
Постанова суду може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду на протязі 10 днів з дня її винесення, шляхом подачі апеляційної скарги через Березнегуватський районний суд Миколаївської області.
В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Суддя С. Ф. Орлова