Справа № 944/2393/24
Провадження №2/944/1062/24
07.11.2024 рокум.Яворів
Яворівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді - Колтуна Ю.М.
з участю секретаря судового засідання - Романик Ю.В.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні, у залі суду, у м.Яворові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Орган опіки і піклування виконавчого комітету Червоноградської міської ради, про позбавлення батьківських прав,
неповнолітня позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , з участю органу опіки та піклування виконавчого комітету Червоноградської міської ради, про позбавлення батьківських прав.
В обґрунтування поданого позову покликається на те, що вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , на даний час є неповнолітньою, її батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_2 .
Згідно з рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 13.07.2021 у справі №459/1384/21 шлюб між батьками розірвано. Після розірвання шлюбу позивач проживала разом з матір'ю, оскільки відповідач одружився вдруге. Від цього шлюбу у нього є дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Крім того, в його дружини ОСОБА_4 від попередніх шлюбів є двоє дітей, які проживають разом з ними: ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Мати померла ІНФОРМАЦІЯ_5 . Після смерті матері позивач проживає з дядьком - рідним братом матері ОСОБА_7 та його дружиною в АДРЕСА_1 .
Позивач зазначає, що ОСОБА_2 не бере жодної участі у її вихованні та матеріальному утриманні, оскільки проживає в м. Яворові зі своєю сім'єю, в той час, коли вона навчаюся та лікується у Сокальській загальноосвітній санаторній школі І-ІІІ ступеня імені Т. Шевченка з 24.04.2023. За час навчання відповідач навчальний заклад не відвідував, а також не цікавився її шкільним життям та успіхами.
Після смерті матері відповідач склав нотаріально завірену заяву за змістом якої не заперечує щодо проживання ОСОБА_1 з дядьком ОСОБА_7 , що повністю займається вихованням позивача та матеріально її забезпечує
Зважаючи на викладені обставини, позивач вважає за доцільне позбавити відповідача батьківських прав.
Ухвалою судді від 27.05.2024 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.
Позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Золочівський В.П. в підготовче судове засідання не з'явилася, в матеріалах справа наявна його заява про розгляд справи без участі сторони позивача. Заявлений позов підтримує та просить його задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 правом надання відзиву не скористався. У підготовче судове засідання подав заяву про слухання справи без його участі. Позов визнав, просив позбавити його батьківських прав.
Представник органу опіки і піклування виконавчого комітету Червоноградської міської ради до суду надав заяву про слухання справи у його відсутності, вказав що рішення виконачого комітету від 20.02.2024 №28 п.45 підтримує.
Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності учасників, які не з'явилися, оскільки в матеріалах справи є достатньо належних доказів про права, обов'язки та взаємовідносини сторін.
На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Суд, з'ясувавши обставини справи, дослідивши надані докази, прийшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007 року, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема, ставлення батьків до дітей.
Згідно зі ст.165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Разом з тим, згідно ч.1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
З копії свідоцтва про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серії НОМЕР_1 , виданого повторно 11.10.2023 Яворівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції вбачається, що батьками неповнолітньої значаться ОСОБА_2 та ОСОБА_2 .
Судом встановлено, що мати позивача ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 , виданого Червноноградським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Червоноградському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Відповідач ОСОБА_2 перебуває в шлюбі з 22.10.2021 із ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_3 виданим Яворівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 22.10.2021.
ОСОБА_2 та ОСОБА_4 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 виданим Яворівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 04.01.2022.
В матеріалах справа наявна заява ОСОБА_2 від 04.12.2023 посвідчена приватним нотаріусом Н.С.Вишневською, за змістом якої, відповідач підтвердив, що йому відомо про те, що його дитина ОСОБА_1 проживає з ОСОБА_8 , який є її дядьком та повністю займається її вихованням та матеріально забезпечує її тривалий час. ОСОБА_2 не заперечує щодо позбавлення його батьківських прав.
Як вбачається з копії довідки №05-02/176 від 06.11.2023, виданої КП ЛОР «Сокальська загальноосвітня санаторна школа І-ІІІ ст.Т.Шевченка», ОСОБА_1 учениця 8-Б навчається та лікується у школі з 24.04.2023. На час навчання батько навчальний заклад не відвідував, а також не цікавився шкільним життям та успіхами дочки.
Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Відповідно до ст. 150, 151 СК України, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані поважати дитину. Батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини.
Статтею 152 СК України передбачено, що право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.
Згідно зі ст.153 СК України, мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.
Відповідно до ст.155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
У п.6 Декларації прав дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю 20.11.1959 зазначено: «Дитина, якщо це можливо, повинна зростати під опікою та відповідальністю своїх батьків, і звичайно, в атмосфері любові та матеріального забезпечення».
Як слідує з ч. 2 ст. 3 Конвенції про права дитини, що діє в Україні з 27.09.1991 «Держави-учасники зобов'язуються забезпечити дитині такий захист та опіку, які необхідні їй для злагоди, приймаючи до уваги права та обов'язки її батьків, опікунів та інших осіб, котрі відповідають за неї по закону і з цією метою приймають всі відповідні законодавчі та адміністративні заходи».
Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 № 2402, кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.164 СК України, батьки можуть бути позбавлені батьківських прав, у разі ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Під час застосування наведених норм права суд враховує правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року в справі № 755/18006/15-ц, провадження № 14-176цс18 (пункти 68-70), Верховним Судом у постановах від 26.12.2018, 13.03.2019, 06.05.2020 та 26.01.2022 при розгляді справ № 404/6391/16-ц, № 631/2406/15-ц, №753/2025/19 та №203/3505/19, відповідно до яких ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 10 лютого 2021 року по справі № 761/10887/17, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.
Статтею ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Згідно з ч.4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
З урахуванням встановлених обставин, визнання відповідачем позову, в даному випадку, не порушує права інших осіб та неповнолітньої дитини.
До суду із позовом про позбавлення відповідача батьківських прав звернулася неповнолітня ОСОБА_1 , яка є дочкою відповідача ОСОБА_2 .
Статтею 171 СК України встановлено, що дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім'ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім'ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.
Аналізуючи докази по справі в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач по справі самоусунувся від реалізації своїх батьківських прав та ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків по відношенню до його неповнолітньої доньки ОСОБА_1 , життям та здоров'ям дитини не цікавиться протягом тривалого періоду часу, участі у її вихованні та розвитку не приймає.
Обставини спірних правовідносин, встановлені судом під час розгляду справи та якими обґрунтовуються заявлені позовні вимоги, підтверджуються змістом висновку комісії з питань захисту прав дитини, затвердженого рішенням виконавчого комітету Червоноградської міської ради №28 від 20.02.2024, яким вирішено пропонувати виконавчому комітету Червоноградської міської ради прийняти рішення про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, розцінюються як свідоме ухилення відповідача від батьківських обов'язків по вихованню дитини, що передбачене ст.150 СК України.
Зважаючи на зазначене, враховуючи, що відповідач маючи реальну можливість виконувати передбачені сімейним законодавством батьківські обов'язки, навмисно ухилявся від їх виконання у відношенні своєї дитини, а також визнання відповідачем позову щодо позбавлення батьківських прав відносно доньки, суд дійшов висновку, що позов є підставним і обґрунтованим, а тому підлягає до задоволення.
Окрім того, позбавлення батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє особу, яка позбавлена батьківських прав, спілкування з дитиною і побачення з нею, а також права на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.
Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 29 вересня 2021 року у справі № 459/3411/18 (провадження № 61-10531св21).
Також, як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем сплачено судовий збір у сумі 1211 грн. 20 коп., а тому вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, відповідно до ст.141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст.81, 128, 141, 223, 258, 259, 263-265, 280, 351-355 ЦПК України, суд,
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Орган опіки і піклування виконавчого комітету Червоноградської міської ради, про позбавлення батьківських прав - задовольнити повністю.
Позбавити ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_5 , проживає: АДРЕСА_2 ) батьківських прав відносно дочки ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 , проживає: АДРЕСА_1 ).
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_5 , проживає: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 , проживає: АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір у сумі 1211 грн. 20 коп.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення (складення). Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ю.М. Колтун