Справа № 464/6423/24
пр.№ 2-а/464/81/24
06.11.2024 року м.Львів
Сихівський районний суд міста Львова
у складі: головуючого - судді Борачка М.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
встановив:
Секретар Оксана Леонідівна діючи в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_3 №1/164 від 26.08.2024.
В обґрунтування позову покликається на те, що ОСОБА_1 перебував у транспортному засобі у м.Підгайці Тернопільського району Тернопільської області, коли його запинили працівники патрульної поліції. Після перевірки документів, працівники поліції викликали працівників територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Перевіривши у позивача документи, працівники територіального центру комплектування та соціальної підтримки попросили його проїхати до центру комплектування, проте причини не повідомили та жодної повістки не вручили. Після прибуття у приміщення ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_4 ), працівники відповідача в усній формі повідомили позивача про необхідність проходження ним військово-лікарської комісії (далі - ВЛК). На що позивач повідомив, що пройти дану комісію не відмовляється, проте сказав аби працівники ТЦК у встановленому порядку виписали йому повістку для проходження ВЛК, та у зазначену дату він з'явиться для проходження. Однак прохання позивача до уваги не взяли, та поставили його перед вибором: пройти ВЛК без жодних медичних документів чи отримати постанову про притягнення до адміністративної відповідальності. Відтак, порушивши визначений законом порядок направлення на проходження ВЛК, працівники ТЦК прийняли рішення про притягнення позивача до відповідальності. Зазначає, що позивач перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 . Позивач вважає, що оскаржувана постанова про притягнення його до відповідальності є протиправною та винесеною із порушенням визначеної правової процедури , що призвело до порушення його прав. Звертає увагу на те, що відповідно до чинного законодавства, особа прибуває до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за викликом, який оформляється у вигляді повістки, а проходження ВЛК відбувається за рішенням керівників військово-лікарської комісії. Тобто, для того аби пройти ВЛК, необхідно отримати повістку, яка повинна бути належним чином оформлена, відповідно до вимог законодавства. Крім того, попереднє інформування про необхідність проходження ВЛК є обов'язковим та полягає у необхідності мати при собі матеріали попередніх досліджень стану здоров'я, що необхідне для точного встановлення придатності до військової служби. Жодної повістки чи будь-якого іншого документа, який би інформував про необхідність пройти ВЛК не було. Просить позов задоволити.
Ухвалою від 27 вересня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та запропоновано відповідачам подати відзив на позовну заяву.
Ухвалою від 21 жовтня 2024 року адміністративний позов залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.
Ухвалою від 05 листопада 2024 року продовжено розгляд справи.
18.10.2024 від представника відповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 надійшов відзив на позовну заяву у якому він зазначає, що відповідач даний позов не визнає, та вважає таким, що не підлягає задоволенню. В ході розгляду адмінматеріалів встановлено, що 22.08.2024 близько 17:30 год. до 7-го відділення ІНФОРМАЦІЯ_6 був доставлений ОСОБА_1 . У ході бесіди з ОСОБА_2 , останній відмовився від проходження медичного огляду та одержання повістки. 22.08.2024 головним спеціалістом відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_6 працівником ЗСУ ОСОБА_3 складений протокол про адміністративне правопорушення №7/121, скоєне ОСОБА_1 , передбачене ч.3 ст.210 КУпАП (ознайомлено останнього під особистий підпис, з повідомленням про дату та час розгляду справи, і врученням копії протоколу). 26.08.2024 оскаржуваною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності. Зазначає, що оскаржувана постанова є правомірною, прийнятою згідно норм чинного законодавства. Вважає позовні вимоги необґрунтованими та безпідставними. Просить відмовити в задоволенні позову.
Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленнями (викликом) сторін не надходило.
На підставі ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Оглянувши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що 22.08.2024 уповноваженою особою - головним спеціалістом відділення обліку мобілізаційної роботи сьомого відділу ІНФОРМАЦІЯ_3 працівником ЗСУ ОСОБА_3 складено протокол №7/164.
Протокол складений про те, що 22.08.2024 близько 17:30 год. до сьомого відділу ІНФОРМАЦІЯ_3 був доставлений ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . В ході бесіди з ОСОБА_1 встановлено, що останній відмовився від проходження медичного огляду та одержання повістки, чим порушив ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», та вимоги правил військового обліку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.3 ст.210 КУпАП.
У цьому ж протоколі ОСОБА_1 було повідомлено про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 09 год.00 хв. 26.08.2024 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_6 АДРЕСА_2 .
ОСОБА_1 власноручно розписався в протоколі, у тому числі щодо повідомлення про час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 полковника ОСОБА_4 № 1/164 від 26.08.2024 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення передбачене ч.3 ст.210 КУпАП, та накладено штраф у сумі 17000 грн.
Відповідно до даної постанови, 22.08.2024 близько 17:30 год. до сьомого відділу ІНФОРМАЦІЯ_3 був доставлений ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . В ході бесіди з ОСОБА_1 встановлено, що останній відмовився від проходження медичного огляду та одержання повістки, чим порушив ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», та вимоги правил військового обліку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022.
Частиною 1 ст.210 КУпАП передбачено відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
Частиною 3 ст.210 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Статтею 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» від 06 грудня 1991 року №1932-ХІІ особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення і скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб визначає Закон України «Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015 року № 389-VІІІ (далі - Закон № 389-VІІІ).
У розумінні ст. 1 Закону № 389-VІІІ, воєнним станом вважається особливий правовий режим, що вводиться в Україні або ж в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, в Україні введений воєнний стан у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України. Згідно із Указом Президента України № 69/2022 від 24 лютого 2022 року «Про загальну мобілізацію», затвердженим Законом України № 2105-ІХ від 24 лютого 2022 року, оголошується та проводиться загальна мобілізація (в подальшому Указами Президента воєнний стан та строк загальної мобілізації було неодноразово продовжено та вони існували станом на дату винесення оскаржуваної позивачем постанови, та продовжують існувати на час розгляду справи № 607/17135/24).
Отже, починаючи з 24 лютого 2022 року і на даний час в Україні діє особливий період.
Згідно пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
Одночасно із введенням воєнного стану Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затвердженого Законом України від 03 березня 2022 року №2105-IX, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом, а надалі іншими Указами Президента України цей строк продовжений до сьогоднішнього дня.
Указом Президента України № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань було оголошено проведення в Україні загальної мобілізації.
Із початком широкомасштабної військової агресії рф фундаментальні національні інтереси, які полягають у збереженні суверенітету, територіальної цілісності і незалежності, що є засадничими умовами реалізації права Українського народу на самовизначення та збереження держави Україна, викликали потребу у невідкладній повній мобілізації оборонних ресурсів для забезпечення відсічі агресору, в тому числі громадян України, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації або можуть бути залучені в умовах воєнного стану до суспільно корисних робіт.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби здійснює Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» № 2232-XII від 25 березня 1992 року.
Частиною третьою статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачено, що військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
За приписами ч.7 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Згідно абзацу 11 пункту 9 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154 (далі - Положення про ТЦК та СП ) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов'язаних та резервістів СБУ та розвідувальних органів): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку).
У разі встановлення, що громадянин порушує правила військового обліку, визначені Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим постановою КМУ від 30 грудня 2022 року № 1487, або Законом «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», виявлення розбіжностей військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів, старший групи оповіщення пропонує резервісту або військовозобов'язаному прослідувати до районного (міського) ТЦК для взяття на військовий облік, проходження медичного огляду для визначення придатності, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок № 560). Пунктами 68-80 цього Порядку визначено процедуру проходження медичного огляду військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно п.27 Порядку №560 під час мобілізації громадяни викликаються зокрема з метою до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів: взяття на військовий облік; проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби; уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки); призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.
Відповідно до п.28 Порядку №560 виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки.
Пунктом 31 Порядку №560 зокрема передбачено, що повістки мають право вручати: представники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки - в межах адміністративної території, на яку поширюється повноваження відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Згідно п.39 Порядку №560 у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки резервістам та військовозобов'язаним повістка вручається військовослужбовцями або працівниками таких центрів.
Пунктом 54 Порядку №560 передбачено, що у ході перевірки документів перевіряється приналежність громадян щодо військового обов'язку, звіряються їх персональні дані, дані військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки). Із зазначеною метою представники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів охорони державного кордону або їх структурних підрозділів Держприкордонслужби та поліцейські можуть використовувати технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
У разі встановлення, що громадянин порушує правила військового обліку, визначені Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487 (Офіційний вісник України, 2023 р., № 5, ст. 409), або Законом України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», виявлення розбіжностей військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів старший групи оповіщення пропонує резервісту або військовозобов'язаному (крім резервістів та військовозобов'язаних СБУ та розвідувальних органів) прослідувати до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік, проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів. Із зазначеною метою громадянину оформляється та вручається повістка.
У разі відмови резервіста або військовозобов'язаного від отримання повістки представником, який уповноважений вручати повістки, складається акт відмови від отримання повістки, який підписується не менш як двома членами групи оповіщення. Акт відмови від отримання повістки оголошується громадянину.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 відмовився від отримання повістки про явку до ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що складений Акт відмови від отримання повістки від 22.08.2024, який по формі та змісту відповідає вимогам Порядку №560.
В силу ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» № 2232-XII від 25 березня 1992 року, громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Прийняття відповідачем рішення про проходження чи не проходження ВЛК позивачем є в компетенції ІНФОРМАЦІЯ_6 , це дискреційні повноваження цього органу, які чітко визначені законом і не можуть залежати від бажанням чи його відсутності у призовника, військовозобов'язаного чи резервіста особи.
В ході уточнення військово-облікових даних позивача, працівниками ІНФОРМАЦІЯ_6 не було встановлено підстав, які б надавали йому можливість відстрочки від призову на військову службу, а відтак ОСОБА_1 було повідомлено про необхідність проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Однак, як вбачається з матеріалів справи позивач фактично відмовився від проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Відповідно до ч.2 ст.26 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» посадові особи, винні в порушенні законів України та інших нормативно-правових актів з питань мобілізаційної підготовки та мобілізації, а також громадяни за невиконання своїх обов'язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації несуть відповідальність згідно із законом.
Згідно із ч.5 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливості проходження медичного обстеження військовозобов'язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров'я України.
Питання військово-лікарської експертизи вирішуються спеціальним законодавством, а саме - Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим Наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402 (далі - Положення).
Військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби; визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ; встановлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.
Військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів.
Медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови).
Відповідно до п.3.1. розділу 3 Положення, медичний огляд військовозобов'язаних проводиться за рішенням керівників ІНФОРМАЦІЯ_8 на збірних пунктах районних (міських) ІНФОРМАЦІЯ_9 або за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров'я комунальної або державної форми власності лікарями, які включаються до складу ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_9 .
Якщо в стані здоров'я військовозобов'язаного, за його зверненням або висновками лікарів закладу охорони здоров'я виникли зміни, то за направленням керівника ІНФОРМАЦІЯ_9 проводиться повторний медичний огляд з метою визначення ступеня придатності до військової служби (п.3.8. розділу 3 Положення).
Обов'язок проходити медичний огляд підтверджений частиною 6 статті 39-1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» де вказано, що громадяни України, які призиваються на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, проходять у встановленому порядку обов'язковий медичний огляд.
Отож, відмова ОСОБА_1 пройти ВЛК за рішенням відповідача та відмова від отримання повістки була вірно кваліфікована як дії, які містять склад адміністративного правопорушення передбачений ч.3 ст. 210 КУпАП.
Суд зазначає, що у разі незгоди із рішенням ВЛК, позивач не позбавлений права пройти повторний медичний огляд з метою визначення ступеня придатності до військової служби чи оскаржити рішення ВЛК. Покликання позивача на ту обставину, що він належним чином не був підготовлений до проходження військово-лікарської комісії, оскільки не мав при собі медичних документів про стан його здоров'я, зазначеного висновку не спростовують, оскільки проходження військово-лікарської експертизи покликане саме для визначення придатності за станом здоров'я до військової служби військовозобов'язаних. Окрім того, жодних медичних документів, які б підтверджували наявність захворювань чи вад здоров'я у позивача, останнім до суду не подано.
Згідно із статтею 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до п.1 Положення про ІНФОРМАЦІЯ_9 , територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки має право, зокрема, розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначені статтею 235 КУпАП, і накладати адміністративні стягнення та визначає функціональні (посадові) обов'язки підлеглого йому особового складу (п.п. 12-13 Положення про ІНФОРМАЦІЯ_9 ).
Обізнаність позивача про дату, час і місце розгляду справи у протоколі про адміністративне правопорушення, про що ОСОБА_1 особисто розписався, виключає обов'язок відповідача викликати його на розгляд справи в інший спосіб на цю ж саму дату і час, оскільки особа, яка притягається до адміністративної відповідальності вважається належним чином повідомленою про ці обставини.
Суд не погоджується із доводами позивача про те, що йому не було надано можливості надавати пояснення щодо даного факту та залучити адвоката, чим порушено права на захист, оскільки з урахуванням наведеного вище, у позивача було достатньо часу для залучення адвоката та прибуття на розгляд справи.
Відтак, відповідач правомірно розглянув справу про адміністративне правопорушення щодо позивача, та за результатом такого розгляду прийняв законну та обґрунтовану постанову по справі про адміністративне правопорушення № 1/164 від 26 серпня 2024 року
За наведених вище обставин, суд доходить до переконання, що у задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення № 1/164 від 26 серпня 2024 року слід відмовити.
На підставі ст.ст.7, 9, 210-1, 245, 247, 251, 258, 268, 279, 280, 288, 289 КУпАП, та керуючись ст.ст.5, 9, 19, 20, 70, 72-77, 122, 242, 244-246, 257, 271, 286 КАС України, ст.ст.62, 63 Конституції України, суд, -
ухвалив:
позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення залишити без задоволення, постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 полковника ОСОБА_4 № 1/164 від 26.08.2024 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.3 ст.210 КУпАП у виді накладення штрафу в розмірі 17000 гривень залишити без змін.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_10 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_11 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_3 .
Повне рішення суду складено та проголошено 06 листопада 2024 року.
Головуючий Борачок М.В.