Справа № 462/8414/24
06 листопада 2024 року м. Львів
Суддя Залізничного районного суду м. Львова Гедз Б.М. розглянувши матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Залізничного відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, за участю третьої особи: ОСОБА_2 про визнання рішень, дій або бездіяльності державного виконавця протиправними,
Позивач ОСОБА_1 за допомогою підсистеми «Електронний Суд» звернулась до Залізничного районного суду м. Львова із адміністративним позовом, в якому просить визнати бездіяльність державного виконавця Дзюба протиправною. В обгрунтування заявлених вимог позивач покликається на те, що у відділі державної виконавчої служби перебуває виконавче провадження з виконання постанови поліції, якою її було притягнуто до адміністративної відповідальності. Нею було з'ясовано, що при відкритті вказаного виконавчого провадження державним виконавцем було допущено порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження», а саме не направлено передбачених законом запитів до відповідних державних органів та організацій, електронних баз з метою з'ясування майнового стану боржника, накладено арешт, зокрема на банківські рахунки та при цьому, вказана постанова не надсилалась боржнику. Крім того, нею було скеровано до відділу державної виконавчої служби заяву про виконання рішення Залізничного районного суду м. Львова від 18.10.2024 у справі № 462/6812/24, яким скасовано постанову поліції про накладення на неї адміністратвиного стянення. Відтак державним виконавцем допущено порушення ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження», просить визнати бездіяльність державного виконавця протиправною.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За правилом пункту 4 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Ознаймившись із поданою позовної заявою та долученими до неї матеріалами, суд приходить до такого висновку.
Положеннями статті 19 КАС України закріплено загальні положення про предметну юрисдикцію адміністративних судів у зв'язку із чим передбачено відповідний перелік справ у публічно-правових спорах, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Так, відповідно до п.1 ч.1 ст.19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Поряд з цим, положеннями статті 20 КАС України здійснено розмежування предметної юрисдикції адміністративних судів: місцевих загальних судів як адміністративних судів та окружних адміністративних судів. Зокрема, вказаним положенням закріплено вичерпний перелік адміністративних справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.
Згідно з приписами частини першої статті 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні:
1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності;
2) адміністративні справи, пов'язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо: оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій; уточнення списку виборців; оскарження дій чи бездіяльності засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, що порушують законодавство про вибори та референдум; оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб;
3) адміністративні справи, пов'язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо: примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства; примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;
4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті;
5) адміністративні справи щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років».
Частиною другою цієї ж статті обумовлено, що окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця врегульовані статтею 287 КАС України, за змістом частини першої якої учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Відповідно до частини п'ятої статті 287 КАС України, яка корелюється з положеннями вищенаведеного пункту 4 частини першої статті 20 цього Кодексу, адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень, ухвалених місцевим загальним судом як адміністративним судом, розглядаються місцевим загальним судом як адміністративним судом, який видав виконавчий лист.
Крім того, згідно з частинами першою й другою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Поруч з цим, встановлено, що виконавче провадження № 76405931, в межах якого позивач оскаржує дії, рішення, бездіяльність державного виконавця, відкрито за заявою стягувача: ГУНП у Львівській області ЛРУП № 2 ВП № 1.
Як встановлено із відомостей автоматизованої системи документообігу Залізничного районного суду м. Львова за № 462/6812/24 розглядалась справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області, про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення.
Позивач зверталась до суду із позовом про скасування постанови, посилаючись на те, що 07 серпня 2024 року, дільничим офіцером поліції Відділу поліції № 1 Львівського районного управління поліції №2 ГУНП у Львівській області винесено постанову серії ГБВ №397417, по справі про адміністративне правопорушення, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП. За результатами розгляду справи ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, позов ОСОБА_1 задоволено повністю. Визнано протиправною та скасовано постанову серії ГБВ №397417 від 07 серпня 2024 року, провадження у справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 за ст. 183 КУпАП закрито.
Тобто, з наведеного встановлено, що у даному випадку позивачем вже не оскаржуються жодні рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень у справі про притягнення її до адміністративної відповідальності, а спір між сторонами виник з приводу примусового виконання постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності уповноваженою особою ВП № 1 Львівського районного управління поліції №2 ГУНП у Львівській області.
З урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вказана адміністративна справа за предметом заявлених позивачем позовних вимог, не входить до переліку адміністративних справ, які за правилами предметної юрисдикції підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам, а тому не підсудна за правилами предметної юрисдикції Залізничному районному суду м. Львова, що є місцевим загальним судом як адміністративним судом.
Розгляд таких позовних вимог у відповідності до порядку, визначеного ч.2 ст. 20 КАС України віднесено до юрисдикції адміністративних судів.
Так, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 06.02.2019 у справі № 757/62025/17-ц зокрема зазначила, що справи про накладення адміністративного стягнення розглядаються районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами, іншими органами (посадовими особами) в порядку, встановленому КУпАП, яким передбачено порядок примусового виконання постанов про накладення адміністративного стягнення. Проте, цим Кодексом не передбачено можливості оскарження в порядку судового контролю за виконанням судових рішень дій осіб, уповноважених здійснювати таке примусове виконання. Оскільки у справі, що розглядалась, позивач оскаржував дії державного виконавця у зв'язку з примусовим виконанням судового рішення про накладення адміністративного стягнення, ухваленим в порядку КУпАП, а не за наслідками розгляду цивільної справи, Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що розгляд такої скарги віднесено до юрисдикції адміністративних судів.
Аналогічна правова позиція викладена також у постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.02.2021 у справі № 380/11999/20.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Таким чином, справа підлягає направленню за підсудністю до Львівського окружного адміністративного суду.
Згідно зі ст. 30 КАС України, спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються. Адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана.
Керуючись ст. 4, 7, 18, 20, 29, 30, 171, 248, 293-295 КАС України, суд -
постановив:
матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Залізничного відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, за участю третьої особи: ОСОБА_2 про визнання рішень, дій або бездіяльності державного виконавця протиправними передати на розгляд Львівського окружного адміністративного суду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя: (підпис) Б.М. Гедз
З оригіналом згідно.
Оригінал ухвали у справі № 462/8414/24.
Суддя: Б.М.Гедз