Справа № 462/7767/24
іменем України
07 листопада 2024 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Іванюк І.Д., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_2
за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 15.09.2024 року близько 14 год 00 хв, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , вчинила домашнє насильство відносно своєї свекрухи ОСОБА_2 , яке полягало у висловлюваннях нецензурною лайкою, погрожувала фізичною розправою, чим спричинила фізичне та психологічне насильство, внаслідок чого могла бути заподіяна шкода фізичному та психологічному здоров'ю потерпілої, чим порушила п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про протидію домашньому насильству». Таким чином, ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.173-2 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, належним чином повідомлялася про розгляд справи, працівниками поліції їй роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП та повідомлено про розгляд справи Залізничним районним судом м. Львова. Окрім того, як зазначено у рішенні Європейського Суду від 03 квітня 2008 року у справі Пономарьов проти України зазначено, що сторони вживають заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та наголошено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі. Відповідно до ст. 268 КУпАП участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи про дане адміністративне правопорушення не є обов'язковою, тому суд вважає за можливе розглянути справу за її відсутності.
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та інші наявні у суду докази, доходжу наступного висновку.
За ч. 1 ст. 173-2 КУпАП настає відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Дослідивши матеріали справи, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, що стверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ №020351 від 15.09.2024 року, терміновим заборонним приписом стосовно кривдника ОСОБА_1 від 15.09.2024 року, формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства відносно ОСОБА_3 від 23.09.2024 року, відповідно до якої поліцейським уповноваженого підрозділу поліції визначено рівень небезпеки як «низький», заявою потерпілої ОСОБА_2 від 15.09.2024 року, письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 15.09.2024 року.
Враховуючи характер та ступінь суспільної небезпечності скоєного правопорушення, особу правопорушника, відсутність обставин, які пом'якшують та обтяжують відповідальність, вважаю, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції статті, за якою кваліфіковано правопорушення, у виді штрафу.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно із п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму працездатних осіб.
Із врахуванням наведеного, з правопорушника слід стягнути судовий збір в дохід держави у розмірі 605 грн 60 коп.
Керуючись ст. ст. 27, 40-1, ст. 173-2, 268, 283, 287, 294, Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
постановив:
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на неї стягнення у виді штрафу в розмірі 340 /триста сорок/ грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 605 грн 60 коп. судового збору в дохід держави.
У разі несплати добровільно штрафу протягом 15 днів з дня вручення копії постанови, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, при примусовому виконанні постанови суду згідно із ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова.
Суддя Іванюк І.Д.