441/1797/22
1-в/441/41/2024
04.11.2024 Городоцький районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
представника ОСОБА_4 № 1 ДУ «Центр пробації « ОСОБА_5 ,
обвинуваченої - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Городок Львівської області подання начальника Львівського районного сектору № 1 філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування покарання стосовно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , засудженої вироком Городоцького районного суду Львівської області від 20.02.2023 за ч. 4 ст. ст.185 КК України до 5 років позбавлення волі, звільненої від відбування покарання відповідно до ст. 75 КК України з іспитовим строком 3 роки, з покладенням на неї обов'язків передбачених ст.76 КК України,
18.07.2024 до Городоцького районного суду Львівської області надійшло подання начальника Львівського районного сектору № 1 філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування покарання стосовно ОСОБА_6 .
В обґрунтування подання зазначено, що ОСОБА_6 тричі не явилась для реєстрації, а саме 19.02.2024, 20.05.2024 та 01.07.2024 до районного сектору № 1 філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області.
Таким чином, така поведінка засудженої ОСОБА_6 , яка виражена у систематичному ігноруванні покладених на неї судом обов'язків відповідно до ст. 76 КК України, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, свідчить, про те що вона на шлях виправлення не стала, порушує порядок та умови іспитового строку, ухиляється від виконання обов'язків, покладених на неї вироком суду.
Представник районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Львівській області підтримала подання в судовому засіданні.
Прокурор просив відмовити в задоволенні подання з огляду на поважні причини неявки засудженої на реєстрацію та відсутність умислу в її діях.
Засуджена просила відмовити в задоволенні подання за відсутності умислу у її неявці.
Суд, заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали особової справи засудженої та надані до суду докази в їх сукупності, приходить до наступного.
Вироком Городоцького районного суду Львівської області від 20.02.2023 ОСОБА_6 , визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 КК України та призначено їй покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі; відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_6 , від призначеного покарання у виді позбавлення волі звільнено з іспитовим строком на 2 (два) роки, поклавши на неї обов'язки у відповідності до ст. 76 КК України: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з представником уповноваженого органу з питань пробації; працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу).
Відповідно до ч. 1 ст. 539 КПК України, питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Згідно зі ст. 5 КВК України одним із головних принципів кримінально-виконавчого законодавства, виконання і відбування покарань є диференціація та індивідуалізація виконання покарань, раціональне застосування примусових заходів і стимулювання правослухняної поведінки, поєднання покарання з виправним впливом.
Безумовною підставою для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням є встановлення умислу засудженого на ухилення від відбування покарання з випробуванням та контролю за його поведінкою, а також інші обставини, які свідчать про небажання засудженого стати на шлях виправлення.
Згідно ч. 1 ст. 166 КВК України, якщо засуджений не виконує обов'язки, встановлені цим Кодексом, Законом України "Про пробацію", а також покладені на нього судом, або систематично вчиняє правопорушення, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання.
При вирішенні питання про скасування звільнення засудженого від відбування покарання з випробовуванням суддя зобов'язаний з'ясувати, чи мав засуджений реальні можливості виконати покладені на нього обов'язки і чи можна розглядати факти, викладені у поданні органу, що відає відбуванням покарання, як свідчення небажання засудженого стати на шлях виправлення.
Згідно з ч. 2 ст. 166 КВК України, подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання вноситься до суду після застосування уповноваженим органом з питань пробації до засудженого письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.
Відповідно до ч. 2 ст. 78 КК України, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.
Згідно ч. 3 ст. 166 КВК України систематичним вчиненням правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про небажання стати на шлях виправлення, є вчинення засудженим протягом іспитового строку трьох і більше таких правопорушень.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Отже, враховуючи, ст. 166 КВК України, ст. 537 КПК України та принципи кримінального судочинства, подання органу пробації має бути обґрунтованим та підтвердженим належними доказами.
Суд вважає за необхідне зазначити, що матеріали особової справи стосовно ОСОБА_6 не містять достатніх відомостей щодо злісного ухилення нею від виконання покладених судом обов'язків та не можуть розцінюватися як свідчення небажання засудженої стати на шлях виправлення, а наявність сумнівів не узгоджується зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом».
З огляду на зазначене, суд вважає, що подання районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючисьст. 26 КВК України, ст.ст.53,56 КК України, ст.ст.537,539 КПК України, суд, -
У задоволенні подання начальника Львівського районного сектору № 1 філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування покарання стосовно засудженої ОСОБА_6 - відмовити.
Особову справу на засуджену, повернути до Львівського районного сектору № 1 філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1