Єдиний унікальний номер №943/972/24
Провадження №1-кп/943/112/2024
07 листопада 2024 року м. Буськ
Буський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3
за участю обвинуваченого ОСОБА_4
за участю захисника обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Буську кримінальне провадження №12024141210000127 від 11.03.2024 року про обвинувачення:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого приватним підприємцем, уродженця с. Кізлів Буського району Львівської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого вироком Буського районного суду Львівської області від 16 січня 2024 року до покарання у виді штрафу в сумі 8500 грн. (покарання відбув), -
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 382 КК України, -
постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 11.02.2021 №466/9270/20, яка набрала законної сили 22.02.2021 року, ОСОБА_4 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років. Крім цього, постановою Буського районного суду Львівської області від 29.09.2023 у справі №943/1258/23, яка набрала законної сили 10.10.2023 року, ОСОБА_4 визнаний винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП України та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Окрім цього, постановою Буського районного суду Львівської області від 27.10.2023 року у справі №943/1617/23, яка набрала законної сили 07.11.2023 року, ОСОБА_4 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. 16 січня 2024 року вироком Буського районного суду Львівської області у справі №943/1421/23 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України і призначено покарання у виді штрафу в сумі 8500 гривень. Разом із тим, незважаючи на те, що ОСОБА_4 , будучи засудженим за умисне не виконання постанов суду, вирішив не виконувати вищевказані судові рішення, що набрали законної сили, в частині позбавлення права керування транспортними засобами, та у подальшому, будучи повідомленим та достовірно знаючи про те, що даними рішеннями суду його позбавлено права керування транспортними засобами, діючи умисно, маючи реальну можливість їх виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 1 ст. 129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України, продовжив керування транспортним засобом. Так, ОСОБА_4 , будучи раніше судимою особою за злочин, передбачений статтею 382 КК України та достовірно знаючи, що він позбавлений права керувати транспортними засобами, всупереч постанови Шевченківського районного суду м. Львова від 11.02.2021 року у справі №466/9270/20, постанови Буського районного суду Львівської області від 29.09.2023 року у справі №943/1258/23, постанови Буського районного суду Львівської області від 27.10.2023 року у справі №943/1617/23, умисно здійснював керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, згідно висновку щодо результатів медичного огляду від 10.03.2024 року, а саме 10.03.2024 року близько 13 год. 40 хв., керував автомобілем марки «Ford Transit», реєстраційний номер НОМЕР_1 по АДРЕСА_3 , де був зупинений працівниками СРПП відділення поліції № 2 Золочівського РВП ГУНП у Львівській області у зв'язку з порушенням Правил дорожнього руху, внаслідок чого, на нього було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 016237 від 10.03.2024 за ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили, вчинене особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 382 КК України.
До такого висновку суд дійшов, провівши судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення за ч. 3 ст. 382 КК України за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, виходячи із наступного.
Статтею 84 КПК України передбачено, що доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи.
Зокрема, в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, підтвердивши розуміння ним пред'явленого обвинувачення та не оспорив наведених в обвинувальному акті фактичних обставин правопорушення, зокрема, пояснивши про те, що він тричі керував транспортним засобом, будучи позбавленим права керування транспортними засобами, оскільки займався будівництвом та не було змоги залучити до цього іншого водія. У вчиненому щиро розкаюється та просить суд його суворо не карати.
Незважаючи на повне визнання обвинуваченим своєї винуватості в скоєному, його винуватість доводиться об'єктивно з'ясованими обставинами, які підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду даного кримінального провадження безпосередньо в судовому засіданні та оціненими відповідно до вимог статті 94 КПК України, а саме:
- вироком Буського районного суду Львівської області від 16 січня 2024 року, яким ОСОБА_4 визнано винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 382 КК України та призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі п'ятиста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн.;
- квитанцією №0.0.3565008963.2 від 03.04.2024 року, якою підтверджується про сплату ОСОБА_4 штрафу у розмірі 8500 грн. на виконання вироку Буського районного суду Львівської області від 16 січня 2024 року, тобто покарання відбув;
- листом начальника Золочівського районного сектору №2 філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області від 01.10.2024 року №896/36/1-24, яким повідомлено, що ОСОБА_4 08.04.2024 року знятий з обліку в Золочівському районному секторі № 2 філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області у зв'язку із сплатою штрафу (квитанція №0.0.3565008963.2 від 03.04.2024 року АТ КБ ПриватБанк «Західне Б1»Україна, 80500, м. Буськ, пл. Звитяги, 1А, Золочівського району Львівської області).
Отже, суд вважає, що дії ОСОБА_4 слід кваліфікувати за ч. 3 ст. 382 КК України, оскільки він умисно не виконав постанови суду, що набрали законної сили, вчинене особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею.
Частиною другою статті 50 КК України передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 66 КК України, обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 суд вважає, що такими є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Обставиною, яка обтяжує покарання, відповідно до вимог статті 67 КК України, є вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Врахувавши характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином, дані про особу винного, який має непогашену судимість, позитивно характеризується за місцем свого проживання та є особою з інвалідністю ІІІ групи загального захворювання; на обліку в нарколога чи психіатра не перебуває, а також ураховуючи наявність двох обставин, які пом'якшують покарання та однієї обставини, яка обтяжує покарання, суд приходить до висновку про призначення йому покарання у виді позбавлення волі та позбавленням права займатися діяльністю, пов'язаною із керуванням транспортними засобами в межах санкції, передбаченої ч. 3 ст. 382 КК України із застосуванням ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування основного покарання з випробуванням, що, на думку суду, відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, попередження нових кримінальних правопорушень, а також його соціальної реабілітації.
У кримінальному провадженні витрати на залучення експертів відсутні, цивільний позов не заявлений, арешти не накладалися.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ч. 9 ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 84, 94, 100, 349, 368 - 369, 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 382 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі із позбавленням права займатися діяльністю, пов'язаною із керуванням транспортними засобами строком на 2 (два) роки.
Згідно ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі строком на три роки із випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Іспитовий строк обвинуваченому ОСОБА_4 обчислювати з моменту проголошення даного вироку.
Речові докази:
-диск DVD-R торгівельної марки «Memorex», із відеозаписами подій 10.03.2024 року, що знаходиться в матеріалах кримінального провадження №12024141210000127, - залишити в матеріалах справи;
-диск DVD-R торгівельної марки «Memorex», із відеозаписами подій 21.08.2023 року та 09.12.2023 року, що знаходиться в матеріалах кримінального провадження №12024141210000127, - залишити в матеріалах справи.
Копію цього вироку негайно вручити обвинуваченому, прокурору та захиснику обвинуваченого.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Буський районний суд Львівської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_1