Справа № 439/2366/24
Провадження № 3/439/1395/24
07 листопада 2024 року місто Броди
Суддя Бродівського районного суду Львівської області Войтюк Т.Л., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з відділу поліції №1 Золочівського РВП ГУНП України у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель: АДРЕСА_1 , військовослужбовець,
за частиною 2 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
24 жовтня 2024 року, о 15 годині 43 хвилини, ОСОБА_1 , повторно протягом року вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї сестри ОСОБА_2 , що проявлялось у висловлюванні нецензурною лайкою та погрозами фізичною розправою, чим міг завдати шкоди психологічному здоров'ю потерпілої, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Також суддею встановлено, що постановою судді Бродівського районного суду Львівської області від 23 січня 2024 року (єдиний унікальний номер 439/184/24) ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 гривень. Судове рішення не оскаржувалось та набрало законної сили.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився. Однак від нього надійшло клопотання про розгляд справи без його часті, свою вину визнає. Статтею 268 КУпАП визначено, що участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.173-2 КУпАП не є обов'язковою.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки матеріалів справи достатньо для прийняття рішення по суті.
У ст. 251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За змістом закону, підставою для розгляду справи про адміністративне правопорушення та вирішення питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності є протокол про адміністративне правопорушення. Відповідно до ст.251 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення є джерелом доказів у справі.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП, передбачено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідний орган чи посадова особа зобов'язані з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом ст. 279 КУпАП, ці обставини встановлюються в ході дослідження доказів під час розгляду справи.
Розглянувши справу на підставі досліджених доказів орган (посадова особа) відповідно до ст. 283 КУпАП, виносить постанову.
Диспозиція ч.2 ст. 173-2 КУпАП, передбачає відповідальність за вчинення тих самих ді1, вчинених особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, а саме вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Вважаю, що дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковано за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, оскільки він, своїми умисними діями здійснив домашнє насильство психологічного характеру відносно сестри ОСОБА_2 , що стверджується такими доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД за №376862 від 24 жовтня 2024 року; письмовими поясненнями ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 від 24 жовтня 2024 року.
За таких обставин, суд дослідивши докази у справі, приходить до висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено частиною 2 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме: вчинення домашнього насильства психологічного характеру та є особою яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною 1 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, суддя дійшов висновку, що на ОСОБА_1 необхідно накласти стягнення у виді штрафу у розмірі, передбаченому санкцією частини 2 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до вимог статті 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та Закону України «Про судовий збір», з правопорушника необхідно стягнути судовий збір в розмірі, встановленому цим законом.
Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень.
Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок на користь держави, одержувач коштів ГУК у м. Києві /м. Київ/ 22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів 22030106, призначення платежу - стягнення судового збору на користь Держави.
У разі несплати штрафу у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення порушникові постанови про накладення штрафу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
На підставі частини 2 статті 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у порядку примусового виконання цієї постанови органами державної виконавчої служби стягнути з правопорушника подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена.
Апеляція на постанову подається протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду через Бродівський районний суд Львівської області.
Суддя Т.Л. Войтюк