Справа № 452/2535/24
Провадження № 2-а/438/62/2024
іменем України
07 листопада 2024 року м. Борислав
Бориславський міський суд Львівської області в складі :
головуючого судді - Дудар О.В.,
за участю секретаря судового засідання - Валькович Г.К.,
позивач не з'явився,
представник позивача не з'явився;
представник відповідача - Мельник О.В.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
встановив:
Адвокат Васечко Ю.А. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову ЗхРУ № 020109 від 2 липня 2024 року про накладення адміністративного стягнення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 202 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення .
В обґрунтування позовних вимог позивач ОСОБА_1 зазначає, що 2 липня 2024 року начальником відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (Тип В) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (Тип Б) НОМЕР_2 прикордонного загону капітаном ОСОБА_2 складено постанову про накладення адміністративного стягнення ЗхРУ N2020109 відносно ОСОБА_1 за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 202 КУпАП. Згідно із вказаною постановою 2 липня 2024 року о 15:15 громадянин ОСОБА_1 був виявлений та затриманий на околиці н.п. Тернава в межах контрольованого прикордонного району, територія Добромильської об'єднаної територіальної громади, Самбірського району, Львівської області, прикордонним нарядом «Контрольний пост» від відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип В) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б) за порушення прикордонного режиму, а саме перебування в контрольованому прикордонному районі без документів, що посвідчують особу, необхідність наявності яких передбачена п.8 Положення про прикордонний режим затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1998 року № 1147, тобто вчинив адміністративне правопорушення відповідальність за яке передбачено частиною 1 статті 202 КУпАП. З наведеною постановою ЗхРУ №020109 позивач не погоджується, вважає, що така є незаконною, не відповідає реальним обставинам справи та подіям, не містить належних та допустимих доказів, зважаючи на наступне. У постанові про накладення адміністративного стягнення ЗхРУ №020109 відповідач вказує, що ОСОБА_1 , перебував в контрольованому прикордонному районні без документів, що посвідчують особу, однак ОСОБА_1 надав документ на першу ж вимогу, а саме паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 , виданий Бориславським МВ ГУМВС України у Львівській області, 5 червня 2009 року дані якого зазначені в постанові ЗхРУ №020109 та протоколі ЗхРУ № 154341 поруч зі словами документ, що посвідчує особу. Окрім цього, складення протоколу про адміністративне правопорушення та розгляд справи про адміністративне правопорушення і винесення оскаржуваної постанови відповідачем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 202 КУпАП відбулося в один день 2 липня 2024 року, без надання йому необхідного часу для підготовки до захисту, без з'ясування чи згоден він на розгляд справи в день складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Ухвалою судді Старосамбірського районного суду Львівської області від 5 вересня 2024 року, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - передано на розгляд за підсудністю до Бориславського міського суду Львівської області.
7 жовтня 2024 року справа надійшла до Бориславського міського суду Львівської області.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 7 жовтня 2024 року справа визначена для розгляду судді Дудар О.В.
Ухвалою судді від 9 жовтня 2024 року відкрито провадження у справі, справу постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Розгляд справи призначено на 24 жовтня 2024 року.
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_4 -ОСОБА_3 23 жовтня 2024 року подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив повністю відмовити у задоволенні позовних вимог та вказав, що громадянин України ОСОБА_1 відмовився надавати документи що посвідчують особу, висловлював своє обурення, своїми діями порушив вимоги Розділу 2 пункту 2.43 Постанови Кабінету Міністрів України № 1306 «Про правила дорожнього руху» від 10 жовтня 2001 року та вимоги пункту 11 Постанови Кабінету Міністрів України № 1147 «Про прикордонний режим» від 27 липня 1998 року, чим вчинив злісну непокору законній вимозі військовослужбовця ДПСУ, тобто скоїв правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 185-10 КУпАП. Старосамбірським районним судом Львівської області, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесят неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень. На момент розгляду справи, громадянин ОСОБА_1 перебував на підрозділі охорони державного кордону, був ознайомлений з процесуальними документами (протоколом про 7 адміністративне правопорушення), про що засвідчив власним підписом, розгляд справи відбувався в його присутності та скарг від вищевказаного громадянина не надходило. О 15:15, у зв'язку з відсутністю будь-яких документів, що посвідчують особу у громадянина України ОСОБА_1 , було здійснено адміністративне затримання вищевказаного громадянина терміном до трьох годин з метою складання адміністративно-процесуальних документів за порушення вимог пункту 8 Положення «Про прикордонний режим», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України «Про прикордонний режим» від 27 липня 1998 року №1147, відповідальність за що передбачено частиною 1 статті 202 КУпАП. Стосовно наявності паспортного документу, у відзиві зазначено, що на момент затримання громадянин ОСОБА_1 , заперечував наявність документу, що посвідчує особу, що підтверджується наявними записами з відео реєстратора складу прикордонного наряду (додаток 1). Також, особу громадянина ОСОБА_1 встановлено згідно витягу з бази даних ДМС Форми-1, де зазначено наявні у громадянина документи, що посвідчують особу у зв'язку з тим, що інших документів так і не надав. Від надання пояснень ОСОБА_1 відмовився.
Позивач у судове засідання 24 жовтня 2024 року з'явився, подав клопотання про відкладення розгляду справи.
24 жовтня 2024 року представник відповідача, ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 подала через канцелярію суду клопотання про розгляд судового засідання, яке призначено на 24 жовтня 2024 року, без її участі.
Ухвалою суду від 24 жовтня 2024 року судове засідання відкладено на 7 листопада 2024 року.
25 жовтня 2024 року через систему «Електронний суд», представником відповідача, ОСОБА_5 , подано клопотання про поновлення процесуального строку в частині подання відзиву та долучення відповідного відзиву до матеріалів справи.
Ухвалою суду 29 жовтня 2024 року поновлено Військовій частині НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ) процесуальний строк, встановлений ухвалою від 9 жовтня 2024 року для подання відзиву на позовну заяву. Долучено відзив на адміністративний позов до матеріалів справи.
У судове засідання позивач та його представник не прибули, будучи повідомлені належним чином (відповідно до трекінгу накладної Укрпошти № 0610200774038 конверт з повідомленням повертається відправнику у зв'язку із відсутністю адресата за вказаною адресою. Представник позивача - адвокат Васечко Ю.А. має зареєстрований електронний кабінет та мав можливість ознайомитись із датою судового засідання. Будь-яких клопотань від позивача та його представника не надходило.
У судове засідання прибула представник відповідача - ОСОБА_4 , яка не заперечувала розглядати справу без участі позивача, підтримала доводи, викладені у відзиві на позовну заяву, просила у задоволенні позову відмовити.
Враховуючи скорочені строки розгляду даної категорії справ та положення частини 1 стаття 205 КАС України, якими передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею, суд дійшов висновку про можливість розглядати справу без участі позивача та його представника.
Заслухавши представника відповідача, належним чином дослідивши матеріали справи та наявні докази, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 2 липня 2024 року відносно ОСОБА_6 складено протокол ЗхРУ № 154341 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 202 КУпАП.
Із вказаного протоколу вбачається, що 2 липня о 15:15 ОСОБА_1 був виявлений та затриманий на околиці населеного пункту Тернава в межах контрольованого прикордонного району, територія Добромильської об'єднаної територіальної громади, Самбірського району, Львівської області прикордонним нарядом «Контрольний пост» від відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип В) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б) за порушення прикордонного режиму, а саме: перебування в контрольованому прикордонному районі без документів, що посвідчують особу, необхідність яких передбачена пунктом. 8 Положення «Про прикордонний режим», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1998 року № 1147, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 202 КУпАП.
З оглянутого у судовому засідання оригіналу протоколу ЗхРУ № 154341 від 2 липня 204 року вбачається, що позивача повідомлено про розгляд справи на 2 липня 2024 року о 18:00, протокол підписаний позивачем.Від надання пояснень ОСОБА_1 відмовився згідно зі статтею 63 Конституції України.
Відповідачем розглянуто протокол ЗхРУ № 154341 від 2 липня 2024 року відносно ОСОБА_1 про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 202 КУпАП, та винесено постанову від 2 липня 2024 року ЗхРУ № 020109 про накладення адміністративного стягнення та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1700,00 грн.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Пунктом 18 статті 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються правовий режим державного кордону.
Правові основи організації та діяльності Державної прикордонної служби України, її загальну структуру, чисельність, функції та повноваження визначає Закон України «Про Державну прикордонну службу України».
У відповідності до статті 1 вказаного Закону на Державну прикордонну службу України покладаються завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону та охорони суверенних прав України в її прилеглій зоні та виключній (морській) економічній зоні.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» основними функціями Державної прикордонної служби України є, зокрема, охорона державного кордону України на суші, морі, річках, озерах та інших водоймах з метою недопущення незаконної зміни проходження його лінії, забезпечення дотримання режиму державного кордону та прикордонного режиму; здійснення в установленому порядку прикордонного контролю і пропуску через державний кордон України та до тимчасово окупованої території і з неї осіб, транспортних засобів, вантажів, а також виявлення і припинення випадків незаконного їх переміщення.
Згідно з пунктами 5, 9, 11 статті 19 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» на Державну прикордонну службу України відповідно до визначених законом завдань покладаються: організація запобігання кримінальним та адміністративним правопорушенням, протидію яким законодавством віднесено до компетенції Державної прикордонної служби України, їх виявлення та припинення, здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення згідно із законами; виявлення причин та умов, що призводять до порушень законодавства про державний кордон України, вжиття в межах своєї компетенції заходів щодо їх усунення; контроль за дотриманням прикордонного режиму.
У пунктах 12-16 статті 20 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» передбачено, що органам, підрозділам, військовослужбовцям, а також працівникам Державної прикордонної служби України, які відповідно до їх службових обов'язків можуть залучатися до оперативно-службової діяльності, для виконання покладених на Державну прикордонну службу України завдань надається право, зокрема, вимагати від фізичних осіб припинення правопорушень і дій, що перешкоджають здійсненню повноважень Державної прикордонної служби України; у випадках та в порядку, передбачених законами України, розглядати справи про правопорушення, накладати стягнення або передавати матеріали про правопорушення на розгляд інших уповноважених органів виконавчої влади або судів; здійснювати адміністративне затримання осіб на підставах і на строки, визначені законами, у тому числі іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перетнули державний кордон України, стосовно яких прийнято в установленому порядку рішення про передачу їх прикордонним органам суміжної держави, на час, необхідний для такої передачі; здійснювати на підставах та в порядку, встановлених законодавством, візуальний огляд осіб, речей, товарів (вантажів), транспортних засобів (поверхнева перевірка), а так само особистий огляд затриманих осіб та огляд і, в разі потреби, вилучення речей, що можуть бути речовими доказами або заподіяти шкоду життю і здоров'ю людини; тримати осіб, затриманих в адміністративному порядку, в спеціально обладнаних для цих цілей приміщеннях.
Систему режимних заходів у прикордонній смузі та контрольованому прикордонному районі, які регламентують відповідно до законодавства правила в'їзду, перебування, проживання, пересування громадян України та інших осіб встановлює Положення про прикордонний режим, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1998 року № 1147 (далі - Положення № 1147).
Відповідно до частин 1, 4 статті 22 Закону України «Про державний кордон України» з метою забезпечення на державному кордоні України належного порядку Кабінетом Міністрів України встановлюється прикордонна смуга, а також можуть установлюватися контрольовані прикордонні райони. Контрольовані прикордонні райони встановлюються, як правило, в межах території району, міста, селища, сільради, прилеглої до державного кордону України або до узбережжя моря, що охороняється органами Державної прикордонної служби України. До контрольованого прикордонного району включаються також територіальне море України, внутрішні води України і частина вод прикордонних річок, озер та інших водойм України і розташовані в цих водах острови.
У прикордонній смузі та контрольованому прикордонному районі в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, встановлюється прикордонний режим, який регламентує відповідно до цього Закону та інших актів законодавства України правила в'їзду, перебування, проживання, пересування громадян України та інших осіб, провадження робіт, використання повітряних суден, обліку та тримання на пристанях, причалах, базах для стоянки малих і спортивних суден і в пунктах базування самохідних та несамохідних суден, їх плавання та пересування у внутрішніх водах України (частин 1 статті 23 Закону України «Про державний кордон України»).
Згідно з підпунктом 2 пункту 2 Положення № 1147 контрольований прикордонний район - це ділянка місцевості, яка визначена, як правило, у межах території району, міста, селища та села, прилеглої до державного кордону або до узбережжя моря, що охороняється органами Державної прикордонної служби, а також у межах територіального моря, внутрішніх вод, частини вод прикордонних річок, озер та інших водойм і розташованих у цих водах островів.
Громадяни України, іноземці та особи без громадянства в'їжджають у контрольований прикордонний район, перебувають, проживають або пересуваються в його межах на підставі документів, що посвідчують їх особу. У період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом воєнного стану громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років також зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ (у паперовій або електронній формі) (пункт 8 Положення № 1147).
Пунктом 10 Положення № 1147 встановлено, що особи, зазначені у пунктах 7 та 8 цього Положення, на вимогу уповноважених осіб Державної прикордонної служби та органів Національної поліції, а також членів громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону зобов'язані пред'являти відповідні документи, передбачені цими пунктами.
Пунктом 11 Положення № 1147 визначено, що з метою виявлення порушень законодавства з прикордонних питань, виконання завдань, пов'язаних з боротьбою з організованою злочинністю та незаконною міграцією у межах прикордонної смуги і контрольованого прикордонного району, уповноважені особи Державної прикордонної служби та органів Національної поліції, а також члени громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону мають право відповідно до Законів України «Про Державну прикордонну службу України» та «Про дорожній рух» у разі потреби зупиняти та оглядати транспортні засоби.
Відповідно до пункту 1 статті 2 Положення № 1147 документ, що посвідчує особу: для громадян України - паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт, службовий паспорт, посвідчення особи моряка, службове посвідчення, посвідчення водія чи інший виданий державним органом документ, який має такі обов'язкові реквізити, як прізвище, ім'я, по батькові, фотокартку, підпис відповідальної посадової особи, відбиток печатки або штампу установи, яка видала документ, дату видачі.
Частиною 1 статті 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» визначено, що документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру (далі - документи Реєстру), відповідно до їх функціонального призначення поділяються на:
1) документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України: паспорт громадянина України; паспорт громадянина України для виїзду за кордон; дипломатичний паспорт України; службовий паспорт України; посвідчення особи моряка; посвідчення члена екіпажу; посвідчення особи на повернення в Україну; тимчасове посвідчення громадянина України;
2) документи, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус: посвідчення водія; посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон; посвідка на постійне проживання; посвідка на тимчасове проживання; картка мігранта; посвідчення біженця; проїзний документ біженця; посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту; проїзний документ особи, якій надано додатковий захист.
Для дотримання прикордонного режиму, громадяни України, перебуваючи в контрольованому прикордонному районі, повинні мати при собі документи, що посвідчують їх особу, та пред'являти ці документи на вимогу уповноважених осіб Державної прикордонної служби України. Дія всупереч наведеним положенням, зокрема відсутність вказаних документів, або відмова їх пред'явити, є порушенням прикордонного режиму, за що передбачена адміністративна відповідальність.
Статтею 222 -1 КУпАП встановлено, що органи Державної прикордонної служби України розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням прикордонного режиму, режиму в пунктах пропуску через державний кордон України або режимних правил у контрольних пунктах в'їзду - виїзду, порушенням іноземцями та особами без громадянства правил перебування в Україні і транзитного проїзду через її територію, невиконанням рішення про заборону в'їзду в Україну, порушенням порядку в'їзду на тимчасово територію України або виїзду з неї, а також з порушенням порядку в'їзду до району проведення антитерористичної операції або виїзду з нього (стаття 202, частина друга статті 203, стаття 2031 (щодо порушень, виявлених у пункті пропуску (пункті контролю) через державний кордон України, контрольному пункті в'їзду-виїзду або контрольованому прикордонному районі), статті 204-2, 204-4).
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Інструкції з оформлення посадовими особами Державної прикордонної служби України матеріалів справ про адміністративні правопорушення, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 вересня 2013 року № 898 (далі - Інструкція), складати протоколи про адміністративні правопорушення та протоколи про адміністративні затримання за вчинення правопорушень, протидію яким відповідно до статті 2221, пункту 1 частини першої та пункту 16 частини другої статті 255 КУпАП віднесено до компетенції Держприкордонслужби, мають право: військовослужбовці та працівники Держприкордонслужби під час безпосереднього виконання ними визначених законодавством України завдань.
Пунктом 3 розділу ІІ Інструкції визначено, що від імені Держприкордонслужби розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 222-1 КУпАП, та накладати адміністративні стягнення мають право: … начальники відділів прикордонної служби та їх перші заступники.
Згідно із пунктом 1 розділу ІV Інструкції під час розгляду справи про адміністративне правопорушення особа, уповноважена її розглядати, зобов'язана дотримуватися вимог статті 38 КУпАП, відповідно до якої адміністративне стягнення може бути накладено за вчинення правопорушень, передбачених: статтями 202, 203-1, 204-4 КУпАП - не пізніше ніж через два місяці з дня вчинення.
З матеріалів справи вбачається, що 2 липня 2024 року о 15:15 ОСОБА_1 був виявлений та затриманий на околиці населеного пункту Тернава в межах контрольованого прикордонного району, територія Добромильської об'єднаної територіальної громади, Самбірського району, Львівської області прикордонним нарядом «Контрольний пост» від відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип В) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б) за порушення прикордонного режиму, а саме: перебування в контрольованому прикордонному районі без документів, що посвідчують особу, необхідність яких передбачена пунктом. 8 Положення «Про прикордонний режим», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1998 року № 1147, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 202 КУпАП.
Прикордонним нарядом водієві було запропоновано показати документ, який посвідчує його особу, на підставі пункту 8 Положення № 1147. ОСОБА_1 відмовився надавати документ, який посвідчує його особу, оскільки вважав їх незаконними.
З викладеного вище вбачається, що вимоги працівників Державної прикордонної служби України дійсно законними, проте позивач відмовився їх виконувати та не надав документ, який посвідчує його особу.
Зазначене повністю підтверджується наданим відповідачем відеозаписом.
Також, з матеріалів справи та вбачається, що у зв'язку з невиконанням законних вимог працівників Державної прикордонної служби України, ОСОБА_1 було затримано в порядку 263 КУпАП, про що складено протокол адміністративного затримання від 2 липня 2024 року. Також ОСОБА_1 роз'яснено його права, передбачені статтею 63 Конституції України та частиною 1 статті 268 КУпАП, при затриманні особи повідомлено Західний міжрегіональний центр з надання безоплатної правничої допомоги. На підставі вказаного повідомлення Західним міжрегіональним центром з надання безоплатної правничої доручено адвокату Щербану М.Я. надання безплотної вторинної правничої допомоги ОСОБА_1 , що підтверджується відповідним дорученням від 2 липня 2024 року № 001-130002102.
Крім того, відносно ОСОБА_1 2 липня 2024 року також складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №154340, у якому зазначено, що 2 липня 2024 року о 15:15 на околиці населеного пункту Тернава, що знаходиться в межах контрольованого прикордонного району та відноситься до території Добромильської об'єднаної територіальної громади Самбірського району Львівської області, на місці несення служби прикордонного наряду «Контрольний пост», був виявлений громадянин України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який на неодноразові законні вимоги представників ДПС України відмовився пред'являти документи, що посвідчують особу, почав висловлювати своє обурення та відмовився пред'явити документи, що посвідчують особу. Своїми діями вищевказаний громадянин порушив вимоги Розділу 2 пункту 2.4-3 Постанови Кабінету Міністрів України 10 жовтня 2001 року № 1306 «Про правила дорожнього руху» від та вимоги пункту 11 Постанови Кабінету Міністрів України № 1147 «Про прикордонний режим», чим своїми діями вчинив злісну непокору законній вимозі військовослужбовців ДПС України, тобто, скоїв правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 185-10 КУпАП.
Поставною Старосамбірського районного суду Львівської області від 18 вересня 2024 року ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 185-10 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Щодо доводів позивача про те, що у постанові про накладення адміністративного стягнення ЗхРУ № 020109 відповідач вказує, що ОСОБА_1 , перебував в контрольованому прикордонному районні без документів, що посвідчують особу, однак ОСОБА_1 надав документ на першу ж вимогу, а саме паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 , виданий Бориславським МВ ГУМВС України у Львівській області, 5 червня 2009 року, дані якого зазначені в постанові ЗхРУ №020109 та протоколі ЗхРУ № 154341 поруч зі словами документ, що посвідчує особу, слід зазначити, що зі змісту протоколу від 2 липня 2024 року ЗхРУ № 154341 та постанови від 2 липня 202 року ЗхРУ № 020109 вбачається, що в графах «документ, що посвідчує особу» вказано дані паспорту ОСОБА_1 згідно з витягу з ДМСУ Форма-1. Відповідну довідку від 2 липня 2024 рокувідповідачем надано до справи.
Решта доводів позивача спростовуються наданими відповідачем доказами.
Оскільки в судовому засіданні встановлено порушення ОСОБА_1 прикордонного режиму, підстави скасування оскарженої постанови відсутні.
Пунктом 1 частини 3 статті 286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 72 - 77, 90, 139, 243 - 246, 250, 286 КАС України,-
ухвалив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 (проживає за адресою: АДРЕСА_1 )
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) код ЄДРПОУ НОМЕР_5 , (місцезнаходження: АДРЕСА_2 )
Суддя Олена ДУДАР