ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
(додаткова)
05 листопада 2024 року м. ОдесаСправа № 916/55/22
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Філінюка І.Г.
суддів Аленіна О.Ю., Принцевська Н.М.
секретар судового засідання - Чеголя Є.О.
за участю:
особисто ОСОБА_1 та її представник - адвокат Щербакова О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Фізичної особи-підприємця Візної Олени Миколаївни про стягнення витрат на правничу допомогу
за результатом розгляду апеляційної скарги Фатіх Текстіль Санаї Ве Тіджарет Лімітед Шіркеті
на рішення Господарського суду Одеської області від 05.09.2022
по справі №916/55/22
за позовом Фізичної особи-підприємця Візної Олени Миколаївни
до відповідачів:
1. Фізичної особи-підприємця Мерта Хікмета;
2. Фізичної особи-підприємця Ерсан Мерт Айше
про припинення порушення прав інтелектуальної власності та зобов'язання вчинити дії
суддя суду першої інстанції - Щавинська Ю.М.
місце винесення рішення: м. Одеса, пр-т Шевченка, 29, Господарський суд Одеської області.
Повний текст рішення складено та підписано:16 вересня 2022.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.10.2024 апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фатіх Текстіль Санаї Ве Тіджарет Лімітед Шіркеті на рішення Господарського суду Одеської області від 05.09.2022 у справі № 916/55/22 - закрито.
07.10.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшло клопотання Фізичної особи-підприємця Візної Олени Миколаївни про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 24 940,00 грн.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.10.2024 призначено до розгляду клопотання Фізичної особи-підприємця Візної Олени Миколаївни про стягнення судових витрат до розгляду на 05.11.2024 о 14:30 год.
01.11.2024 до суду надійшло клопотання представника ФОП Візної О.М. про долучення доказів, в яких надано Акт №15 до Договору про надання правової допомоги №14, відповідно до якого сума оплачених адвокату за надану правничу допомогу становить 17500,00 грн., включаючи 15000, грн. гонорару, передбаченого Додатком №8 від 25.07.2024.
Розглянувши клопотання ФОП Візної О.М. про стягнення судових витрат, колегія суддів вважає, що вказана заяви підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Так, позивач у відзиві на апеляційну скаргу повідомив суд, що попередній орієнтовний розмір суми судових витрат Позивача, які він поніс і які очікує понести у зв'язку із переглядом справи судом апеляційної інстанції, становить 27000 грн.
Позивач також додав копію Договору про надання правової допомоги № 14 від 10.09.2021 та копію Додатку №8 від 25.08.2024 до нього, копію рахунку на оплату послуг перекладу № 02-0272_ЗП від 02.08.2024р. та копію платіжної інструкції № 72 від 02.08.2024 про оплату здійсненого перекладу.
07.10.2024 до суду надійшло клопотання Фізичної особи-підприємця Візної Олени Миколаївни про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 24 940,00 грн.
У зазначеному клопотанні позивач зазначив, що загальна сума судових витрат, які ФОП Візна О.М. понесла і які очікує понести в зв'язку із переглядом справи № 916/55/22 судом апеляційної інстанції, становить 24940,00 грн., та включає витрати на правничу допомогу та витрати на здійснення перекладу документів іх нотаріальне засвідчення справжності підпису на таких документах.
Також, позивачем надано:
1. Акт №14 до договору про надання правої допомоги №14 від 30.09.2024, відповідно до якого Адвокатом надана, а Замовником прийнята та оплачена правнича допомога, що включає:
- підготовка відзиву на апеляційну скаргу у справі № 916/55/22;
- - підготовка заяви про забезпечення судових витрат у справі №916/55/22;
- Подання заяви до ДО «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій».
Загальна сума оплачених та прийнятих робіт складає - 8000,00 грн.;
2. Акт №02-0272_ЗП здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 05.08.2024 відповідно до якого Адвокатом надана, а Замовником прийнята та оплачена правнича допомога, що включає:
- Переклад;
- Нотаріальне засвідчення перекладу.
Загальна сума оплачених та прийнятих робіт складає - 1440,00 грн..
Відповідно до частин 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Пунктом 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України визначено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з ч. 5 ст. 240 ГПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Верховний Суд, вирішуючи питання про судові витрати та своєчасне подання доказів понесених додаткових витрат на професійну правничу допомогу, зробив такі висновки щодо застосування норм процесуального права у подібних правовідносинах: право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124, 129 ГПК України, кореспондується з її обов'язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв'язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду (п. 1.20 постанови Верховного Суду від 19.07.2021 у справі № 910/16803/19); ГПК України не встановлено неможливості поновлення пропущеного процесуального строку для подання стороною доказів на підтвердження розміру судових витрат у зв'язку з розглядом справи (п. 20 постанови Верховного Суду від 17.12.2020 у справі № 911/4670/13, постанова від 21.12.2019 у справі № 910/6298/19, від 24.12.2019 у справі № 909/359/19). Заяву щодо вирішення питання про стягнення витрат необхідно залишити без розгляду, якщо докази були надані поза межами строку, без клопотання про поновлення цього строку та обґрунтування поважності причин його пропуску.
Отже для реалізації права на отримання компенсації витрат на правничу допомогу та подачу додаткових доказів, позивач мав виконати свій обов'язок - подати такі докази протягом п'яти днів з дня ухвалення рішення суду або навести поважні причини пропуску такого строку.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.10.2024 апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фатіх Текстіль Санаї Ве Тіджарет Лімітед Шіркеті на рішення Господарського суду Одеської області від 05.09.2022 у справі № 916/55/22 - закрито.
Отже, з огляду на положення ч. 5 ст. 240 ГПК України та вимоги ч. 8 ст. 129 ГПК України позивач повинен був подати докази понесених ним судових витрат на професійну правничу допомогу до 14.10.2024 включно. Водночас, як вже зазначалось, 01.11.2024 до суду надійшло клопотання представника ФОП Візної О.М. про долучення доказів, в яких надано Акт №15 до Договору про надання правової допомоги №14, відповідно до якого Адвокатом надана, а Замовником прийнята та оплачена правнича допомога, на суму 17500,00 грн., включаючи 15000, грн. гонорару, передбаченого Додатком №8 від 25.07.2024.
Статтею 118 ГПК України встановлено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Питання щодо поновлення та продовження процесуальних строків врегульовано нормами ст. 119 ГПК України, згідно з ч. 1 якої суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Колегією суддів враховується, що представник позивача у заяві від 01.11.2024 лише зазначає, що подати докази раніше представник позивача не міг у зв'язку з їх відсутністю, проте не просило поновити пропущений процесуальний строк та не вказало про поважність причин його пропуску (ні в мотивувальній, ні в прохальній частині заяви).
Строк, встановлений законом, не може бути поновлений судом з власної ініціативи.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
З огляду на викладене, колегія суддів залишає клопотання представника ФОП Візної О.М. (від 01.11.2024 вх.н. 2328/24) про долучення доказів без розгляду згідно з абз. 3 ч. 8 ст. 129 ГПК України.
Таким чином, колегія суддів розглядає клопотання Фізичної особи-підприємця Візної Олени Миколаївни про стягнення витрат на правничу допомогу від 07.10.2024.
Відповідно до статті 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Статтею 123 ГПК України унормовано, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).
Колегією суддів досліджено розрахунок вартості правничої допомоги (Акти наданих послуг) за договору про надання правої допомоги №14 від 30.09.2024, а саме:
1. Акт №14 до договору про надання правої допомоги №14 від 30.09.2024, відповідно до якого Адвокатом надана, а Замовником прийнята та оплачена правнича допомога, що включає:
- підготовка відзиву на апеляційну скаргу у справі № 916/55/22;
- - підготовка заяви про забезпечення судових витрат у справі №916/55/22;
- Подання заяви до ДО «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій».
Загальна сума оплачених та прийнятих робіт складає - 8000,00 грн.;
2. Акт №02-0272_ЗП здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 05.08.2024 відповідно до якого Адвокатом надана, а Замовником прийнята та оплачена правнича допомога, що включає:
- Переклад;
- Нотаріальне засвідчення перекладу.
Загальна сума оплачених та прийнятих робіт складає - 1440,00 грн..
До суду апеляційної інстанції від Фатіх Текстіль Санаї Ве Тіджарет Лімітед Шіркеті не надходило клопотання про зменшення заявлених витрат.
Колегія суддів також враховує, що доводи позивача, наведені у відзиві на апеляційну скаргу, були достатніми і більш переконливими, порівняно з доводами скаржника, наведеними у апеляційній скарзі.
Враховуючи підписані акти наданих послуг, що свідчить про погодження між сторонами усіх умов надання послуг на правову допомогу за договором, а також співмірність розміру витрат з наданими послугами, апеляційний суд дійшов висновку, що у відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати ФОП Візної О.М. на правову допомогу в сумі 9 440,00 грн. покладаються на Фатіх Текстіль Санаї Ве Тіджарет Лімітед Шіркеті.
Керуючись статтями 123, 129, 232, 233, 236, 240, 244 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд -
Заяву Фізичної особи-підприємця Візної Олени Миколаївни про стягнення витрат на правничу допомогу - задовольнити частково.
Стягнути з Фатіх Текстіль Санаї Ве Тіджарет Лімітед Шіркеті на користь Фізичної особи-підприємця Візної Олени Миколаївни - 9 440,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
В іншій частині заяви про стягнення витрат на правничу допомогу - відмовити.
Доручити Господарському суду Одеської області видати наказ на виконання цієї додаткової постанови.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в строк та в порядку встановленому ст.ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 07.11.2024.
Головуючий суддя І.Г. Філінюк
Суддя О.Ю. Аленін
Суддя Н.М. Принцевська