Дата документу 07.11.2024
Справа № 334/9089/24
Провадження № 1-кс/334/2909/24
07 листопада 2024 року м.Запоріжжя
Слідчий суддя Ленінського районного суду м.Запоріжжя Новікова Н.В., розглянувши клопотання адвоката Філіної Єлизавети Василівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , в порядку ст. 206 КПК України, на незаконне затримання,-
встановив:
07.11.2024 до слідчого судді надійшло клопотання адвоката Філіної Єлизавети Василівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , в порядку ст. 206 КПК України, в якому вона просить: відкрити провадження за клопотанням; постановити ухвалу, якою негайно звільнити ОСОБА_1 з-під варти, який находиться у ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 та зобов'язати керівника Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області надати відомості (документи), на підставі яких ОСОБА_1 було затримано (якщо затриманий) та утримується (якщо утримується) у ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування клопотання зазначено, 07.11.2024 близько 07 год. 00 хв. співробітниками поліції, які представились офіцером громади Широківської ОТГ, на території Ленінського району м. Запоріжжя, був затриманий громадянин України ОСОБА_1 . При цьому, будь-яких процесуальних документів складено не було. До теперішнього часу останній, за наявною інформацією знаходиться на території ІНФОРМАЦІЯ_1 , який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , звідки його не випускають без пояснення причин, лише повідомляють, що він тут залишиться.
ОСОБА_1 не є підозрюваним або обвинуваченим у будь-якому кримінальному провадженні, та правопорушень не вчиняв. За даними поліції у розшуку не перебуває, правил військового обліку також не порушує. При цьому має право на відстрочку.
Про факт незаконного затримання співробітниками поліції та доставлення до ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено оператора «102», дружиною останнього.
Вивчивши матеріаликлопотання приходжу до висновку про необхідність у відмові відкритті провадження, з наступних підстав.
Згідно із п. 10 ч. 1 ст. 3 КПК України кримінальне провадження - досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до п. 18 ч. 1 вказаної статті слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Положеннями ч. 3 ст. 26 КПК України визначено, зокрема, що слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України.
Основним призначенням слідчого судді є здійснення судового захисту прав і законних інтересів осіб, які беруть участь у кримінальному процесі, та забезпечення законності провадження у справі на досудових стадіях. Це зумовлює специфічний характер виконуваної ним кримінальної функції, яка полягає у забезпеченні законності та обґрунтованості обмеження конституційних прав і свобод людини на досудовому провадженні.
Відповідно до ст. 206 КПК України загальні обов'язки судді щодо захисту прав людини, зокрема: Кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи. Якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов'язаний постановити ухвалу, якою має зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення свободи.
Аналіз вищезазначених норм дає підстави дійти висновку, що слідчий суддя здійснює повноваження, зокрема і передбачені ст. 206 КПК України, за умови, що існує кримінальне провадження на стадії досудового розслідування.
Таким чином розгляду в порядку ст.206 КПК України підлягають клопотання/скарги, які виникають із кримінально-правових відносин, та обов'язки щодо захисту прав людини у слідчого судді виникають в ході досудового розслідування.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про попереднє ув'язнення» підставою для попереднього ув'язнення є вмотивоване рішення суду про обрання як запобіжного заходу тримання під вартою або про застосування тимчасового чи екстрадиційного арешту, винесене відповідно до Кримінального і Кримінального-процесуального кодексів України та/або рішення компетентного органу іноземної держави у випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про попереднє ув'язнення» установами для тримання осіб, щодо яких як запобіжний захід обрано тримання під вартою або до яких застосовано тимчасовий чи екстрадиційний арешт, є слідчі ізолятори Державної кримінально-виконавчої служби України, гауптвахти Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.
Таким чином, відповідно до ч.1 ст. 206 КПК України та Законом України «Про попереднє ув'язнення» вбачається, що слідчий суддя може зобов'язати орган державної влади чи службову особу додержатися прав такої особи, якщо вона тримається під вартою в слідчому ізоляторі Державної кримінально-виконавчої служби України, гауптвахті Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.
У клопотанні адвокатом зазначено, що ОСОБА_1 не є підозрюваним або обвинуваченим у будь-якому кримінальному провадженні, та правопорушень не вчиняв; у розшуку не перебуває, правил військового обліку також не порушує; доводи скарги зводяться до незгоди з діями працівників ТЦК стосовно утримання його підзахисного а саме те, що ОСОБА_1 незаконно утримують працівники ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 на території України введено воєнний стан задля протидії військовослужбовцям російської федерації.
Указом Президента України № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до ч. 2 ст.102, п.1, п.17, п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, оголошено про проведення загальної мобілізації в тому числі на території Харківської області, який продовжено і на теперішній час.
Відповідно до ст.64 Конституції України, в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.
Відповідно до вимог ч.1, ч.2, ч.5 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Громадяни, які перебувають у запасі і не призвані на військову службу або не залучені до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час мобілізації можуть бути відповідно до закону залучені до виконання робіт, які мають оборонний характер.
Призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Отже зі змісту цих вимог закон слідує, що на даний час на території України у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань проводяться заходи з загальної мобілізації.
Органом, який проводить загальну мобілізацію є у тому числі територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Порядок проведення мобілізації закріплений Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», відповідно до якого скарга на дії працівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки подається до вищестоящого органу в порядку підпорядкованості, а в разі незгоди з рішенням вищестоящого органу до суду в порядку адміністративного судочинства.
Водночас незгода із діями працівників ІНФОРМАЦІЯ_2 не належить до юрисдикції та повноважень слідчого судді, компетенція якого розповсюджується лише на стадію досудового розслідування. А тому, у слідчого судді відсутні повноваження, визначені КПК України для розгляду у порядку ст. 206 КПК України клопотання, поданого не в рамках кримінального провадження.
Стаття 206 КПК України не містить порядку ухвалення рішення слідчого судді про відмову у відкритті провадження, яке подано в порядку ст. 206 КПК України.
Частиною 4 статті 304 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, що не підлягає оскарженню.
Положеннями ч. 6 ст. 9 КПК України, встановлено, що у разі якщо норми положення КПК України не регулюють, або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 КПК України.
Керуючись ст. 206, 309 КПК України, слідчий суддя, -
ухвалив:
Відмовити у відкритті провадження по клопотанню адвоката Філіної Єлизавети Василівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , в порядку ст. 206 КПК України, на незаконне затримання.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Слідчий суддя: